Близько 40-ка раніше самостійно функціонуючих майданчиків електронних торгів, що, практично, становить весь ринок, сьогодні підключено до системи електронних державних закупівель ProZorro.
Іще із 1 серпня 2016 р. система ProZorro стала обов’язковою до застосування для всіх державних замовників при закупівлі від 200 тис. грн для товарів і від 1,5 млн грн. стосовно замовлень на виконання робіт.
Через електронні аукціони системи ProZorro уже реалізовуються активи збанкрутілих банків, майно державних і комунальних підприємств, матеріали та обладнання, які були у вжитку, а також права оренди. Нещодавно у Фонді державного майна України заявили іще і про запуск через електронний майданчик ProZorro пілотного проекту приватизації невеликих державних підприємств.
Згідно із офіційними даними Мінекономрозвитку, у ІІ кварталі 2017 року в сфері публічних закупівель було укладено 202 тис. договори на загальну суму 114 млрд. грн. В них взяли участь 69 тис. учасників.
Тим часом, тих, хто не хоче підключатися до системи торгів ProZorro або ж не бажає здійснювати закупівлі в ProZorro всіляко намагаються затюкати.
Зокрема, це стосується державного підприємства СЕТАМ (Система електронних торгів арештованим майном). Раніше, іще до появи ProZorro, систему звинувачували у тому, що вона займає монопольне становище на ринку електронних торгів. Сьогодні те, що СЕТАМ, попри іще восени минулого року підписаний із ProZorro меморандум про співпрацю, так і не доєднався до системи ProZorro, багато хто трактує як його небажання працювати на паритетних засадах та розвивати ринкові сервіси. У цьому контексті СЕТАМ створюється негативний образ торгового майданчика, що займається тіньовими оборудками.
Це призводить до того, що все більше гравців ринку покидають СЕТАМ. І логіка тут проста – якщо ти торгуєш на майданчику, що займається тіньовими оборудками, значить ти «нечистий на руку». Така репутація не потрібна нікому. Таким чином, можна припустити, що у випадку, якщо СЕТАМ так і не приєднається до системи електронних торгів ProZorro, він, як то кажуть, «тане в лету». Іншими словами – закриється.
Багато звинувачень у непрозорості і корупційності летить сьогодні і у сторону державної компанії «Укрзалізниця», керівництво якої нещодавно заявило про свої наміри частково відмовитися від процедури проведення тендерів на закупівлю продукції в системі електронних закупівель ProZorro.
Тим часом, в. о. голови правління УЗ Євген Кравцов таку позицію компанії пояснює тим, що в тендерах, які проводить «Укрзалізниця» із закупівлі продукції для залізничної інфраструктури, беруть участь не самі виробники, а посередники, які виходять на торги з цінами, майже вдвічі вищими за реальну вартість продукції самих виробників. «Ситуацію ускладнює і те, що компанії, так звані «прокладки», блокують торги скаргами в АМКУ і затягують терміни їх проведення, зриваючи поставки. Це може негативно впливати на безпеку руху і операційну діяльність перевізника», — каже він.
Того, що потрібен якийсь новий механізм, за яким можна задовольнити інтереси українських виробників і забезпечити «Укрзалізниці» стабільні постачання продукції за справедливими цінами, схоже, ніхто чути не хоче. Адже, у нас є ProZorro. І хто не грає за правилами ProZorro — той нечесний і корупціонер.
Тим часом, залишається незрозумілим, кому належить центральна база даних системи ProZorro, хто несе відповідальність за збереження цілісності даних і засоби безпеки і чому система не пройшла КСЗІ.
Про те, що українська система електронних торгів ProZorro є сумнівно прозорою і піддається ручному управлінню, говорять уже і у країнах Євросоюзу. Зокрема, іще на початку липня на польському інтернет-ресурсі Sarmatia вийшла стаття, в якій йдеться про маніпуляції щодо результатів аукціонів проведених на платформі ProZorro. «Факти маніпулювання результатами аукціонів доводять, що, попри всі запевняння розробників платформи, ProZorro легко можна використовувати для того, щоб «підігнати» тендери під конкретних покупців в залежності від волі політиків», — ідеться в статті.
Тим часом, схоже, та ж таки «воля політиків» змушує виходити на платформу ProZorro і тих, хто цього не планував. Так, скажімо, у конкурсі Приватбанку на відбір організатора торгів із реалізації майна, яке перебуває на балансі держбанку, у вигляді заставного майна боржників та майна колишніх власників Приватбанку, переміг СЕТАМ, як єдиний майданчик, який відповідав прописаним тендерним вимогам.
Однак, як можна було зрозуміти з посту на Facebook-сторінці колишнього корпоративного секретаря Приватбанку Вікторії Страхової, звернення на адресу Приватбанку від українського представництва міжнародної антикорупційної організації Transparency International (один із засновників ProZorro) про те, що вони не змогли взяти участь у конкурсі, оскільки виписане банком положення про продаж майна не підходить під їхню модель, під тиском Кабміну змусило банк переписати положення таким чином, щоб фінансова установа окрім того, щоб працювати із переможцем конкурсу — СЕТАМ, працювала іще і з ProZorro.Продажі. Наскільки такі дії були чесними і прозорими по відношенню до СЕТАМ і чи можна їх взагалі вважати тут конкурентною боротьбою — питання ще те.
Втім, є і інші питання. Іще на початку серпня цього року учасники ринку висловлювали обурення щодо того, що ProZorro.Продажі намагається монополізувати доступ до реалізації певних видів майна. Так, за так зване підключення до системи торгів, наприклад, Фонду держмайна, через ProZorro.Продажі озвучувалася цифра у $18 тис. Ці гроші відповідно до логіки розробників ProZorro.Продажі, повинні були піти на адаптацію системи до нового виду торгів.
Тоді члени асоціації «Біржові та електронні майданчики» вказували на те, що до системи ProZorro.Продажі, яка займається забезпеченням реалізації майна банків-банкрутів, безкоштовно було підключено близько 40 електронних майданчиків, що дійсно демонструє відкритість системи, а до торгів по ФДМУ підключено всього лише 9 майданчиків.
«Хотілося б бачити переваги системи ProZorro.Продажі перед іншими торговими майданчиками. Невже усі майданчики, які торгують майном ФДМУ – неліквідні та їх можна «викинути» з ринку? Де ж тоді ринкові відносини, де конкуренція?», — задавався тоді питанням директор Товарної біржі «УТСБ» Юрій Тараторін.
В асоціації «Біржові та електронні майданчики» говорили про необхідність створення конкурентних умов при реалізації майна ФДМУ. Там наполягали на тому, що до реалізації майна ФДМУ має бути допущено декілька різних торгових платформ, або ж приєднання до ProZorro.Продажі має відбуватися на однакових для усіх умовах — безкоштовно.
«У світовій економіці не існує прикладів ефективних монополій. Рано чи пізно вони стають апатичними до розвитку та надання якісних послуг. Ми повинні прагнути створити умови для конкуренції між торговими системами для того, щоб покупці мали можливість свідомого вибору та отримували якісні послуги», — заявив у цьому контексті директор Асоціації «Біржові та електронні майданчики» Олег Падалка.
До слова буде сказати, що за підключення до торгів по Приватбанку, ProZorrо також просило у майданчиків заплатити по $18 тис. благодійного внеску. Цим самим штучно обмежувався їх вхід на ринок. Куди, кому і на що ідуть ці гроші — незрозуміло. За спостереженням експертів, існує центральна база даних, з якої в подальшому робляться клони.
Про те, що не можна перетворювати систему електронних торгів ProZorro на монополіста ринку, говорить в коментарі «і» економічний експерт Віктор Лисицький. «Монополізм у ринковій економіці — це такий фактор, який може генерувати що завгодно. Він може генерувати різного роду зговори, неправильні рішення. Розподіл великих фінансових сум сприятиме створенню певних угрупувань. Я вважаю, що система ProZorro має мати або якогось свого конкурента або мати систему противаг. Потрібно відпрацьовувати систему контролю за тим, як приймаються тут і як виконуються рішення. Зараз всі на ProZorro. А хто це ProZorro перевіряє? Зараз є якісь незалежні експертні угрупування, які час від часу трясуть це ProZorro? Немає. На мою думку, тут всі документи, за окремими винятками, коли державна таємниця або питання національної безпеки, мають бути доступними широкому загалу», — каже він.
В свою чергу перший заступник міністра економрозвитку і торгівлі Максим Нефьодов, який, по суті, курує ProZorro, каже: «Йдеться не про те, щоб із кимось конкурувати. Ми ж не є продавцями в чистому вигляді чи якимось бізнесом, який хоче захопити певну частину ринку. Наша ідея дуже проста — якщо кожен потроху продає у своєму “огородженому загончику”, то це призводить, по-перше, до незручностей споживачів, бо вам потрібно зареєструватися на всіх 40 чи 50 майданчиках, які є в країні (навряд чи ви будете це робити). По-друге, до меншої ліквідності. По-третє, багато місць створюють асиметрію інформації».
«Не зовсім монополією» у коментарі «і» систему ProZorro називає директор консалтингової компанії William Іnvest Еxpert Віктор Медвідь. «Я не бачу нічого поганого у тій системі, що у нас є. Фактично, це не зовсім монополія. Є альтернативні варіанти. Фактично, кілька площадок є. ProZorro виконує чисто технічну функцію, а всі торги проходять на торгових площадках і торгових площадок дуже багато», — каже він.
