У Китаї оголосили старт потужної системи штучного інтелекту, яка напряму під’єднана до національної мережі суперкомп’ютерів і здатна самостійно виконувати складні наукові дослідження. Пекінська технічна програма випередила анонсовану Дональдом Трампом реалізацію американського ШІ-проєкту Genesis Mission.
Про це повідомляє науковий журнал Interesting Engineering. Офіційний запуск відбувся 23 грудня – за кілька тижнів після того, як США представили власну ініціативу.
Помічник для науки та освіти
Нова платформа працює на загальнонаціональному рівні та вже доступна для понад тисячі китайських установ. На відміну від ШІ-асистентів, система може сама планувати й виконувати наукові завдання: від постановки завдання до звіту.
“Платформа приймає прості інструкції звичайною мовою і майже без участі людини виконує повний цикл дослідження. Вона розбиває завдання на етапи, розподіляє обчислювальні ресурси, запускає симуляції, аналізує великі масиви даних і формує підсумкові наукові звіти”, – йдеться у матеріалі.
Розробники пояснили, що це не пасивний інструмент, а самостійний “асистент” для науково-освітніх завдань. За їхніми словами, модель значно економить час.
“Робота, яка раніше займала цілий день, тепер може виконуватися приблизно за годину”, – кажуть творці.
Наразі підтримується близько 100 наукових сценаріїв, які охоплюють матеріалознавство, біотехнології та промисловий ШІ. Мета полягає в автоматизації процесів, пришвидшенні відкриттів, зменшенні навантаження на людей через рутинні, але ресурсомісткі робочі процеси.
Що ще відомо
За проєкт відповідає Національна мережа суперкомп’ютерів Китаю SCNet, яка об’єднує понад 30 суперкомп’ютерних центрів та дозволяє гнучко розподіляти обчислювальні потужності за потребами юзера. Її запустили у 2023 році як частину стратегії з об’єднання суперкомп’ютерних та інтелектуальних обчислень, а презентацію провели у квітні 2024 року в технопарку “Біньхай” у Тяньцзіні. Мережа вже активно обслуговує китайські держустанови, бізнес, університети й наукові центри.
Надання ШІ прямого доступу до цієї інфраструктури означає перехід від експериментів до масового використання таких систем у науці.
Учасники проєкту говорять про глибшу трансформацію наукової діяльності. Член Китайської академії наук і керівник експертної групи SCNet Цянь Депей заявив, що “наука переходить від простих обчислень до відкриттів, керованих ШІ”.
Науковець також зазначив, що нові ШІ-агенти з’єднують інструменти, дані та обчислювальні ресурси, які раніше були розпорошені, що допомагає вченим швидше впроваджувати інновації.
Інші фахівці наголошують: зміни стосуються не лише технологій. Як пояснив заступник директора Центру досліджень високопродуктивних обчислень Цао Чженьнань, “ШІ для науки не тільки технічний шлях, а й трансформація організованих досліджень”.
Ризики завеликі
Китайський проєкт з’явився на тлі посилення конкуренції зі США у сфері ШІ та комп’ютерних технологій. Торік у листопаді президент США Дональд Трамп представив “ШІ-Манхеттенський проєкт” Genesis Mission під патронатом Міністерства енергетики США.
Він передбачає навчання потужних ШІ-агентів на федеральних суперкомп’ютерах та великих масивах державних наукових даних. Трамп заявив, що місія має “інвестувати в науку з підтримкою ШІ, щоб прискорити науковий прогрес” і посилити “технологічне лідерство США”. Попри це, спецпроєкт обмежений жорсткими термінами, зокрема вимогою показати перші результати протягом 270 днів.
Ранній запуск китайської системи також порушує питання ризиків, йдеться у матеріалі. Прямий доступ ШІ до національних суперкомп’ютерів може створювати загрозу для захисту чутливих даних, підвищувати ризик кібератак або відкривати доступ до інформації, пов’язаної з військовими системами.
