Група астрофізиків на чолі з вченим з Лукасом С'єзою з Університету Дієго Порталес вперше спостерігала снігову лінію навколо молодої зірки.
Вченим за допомогою телескопа ALMA вдалося побачити молоду зірку V883 Orionis, яка “відсунула” кордон водяної снігової лінії на відстань майже 40 астрономічних одиниць – це приблизно дорівнює дистанції між Сонцем і Плутоном. Дослідники змогли виявити цю лінію завдяки збільшенню яскравості молодої зірки, яке виникло в результаті падіння великої кількості матеріалу з газопилового диска на поверхню зірки і підсвітило протопланетарний диск. Однак навіть за цієї умови, якби водяна снігова лінія перебувала дуже близько до зірки (як припускають теорії), ALMA б уже не зміг її сфотографувати.
Відкриття того, що потужні спалахи молодих зірок можуть зрушити снігову лінію на більш далекі відстані, важливо для отримання коректних моделей процесу утворення планет. Наприклад, зараз відомо, що в області, що лежить ближче снігової лінії сонцеподібної зірки, шляхом злипання частинок (коагуляції) утворюються маленькі кам’яні тіла, такі як Меркурій або Земля, так як лід існувати там не може, а газ звідти активно вимітається. В середині, де багато речовини і газу, утворюються газові гіганти типу Юпітера, а ще далі утворюються крижані тіла на зразок комет або таких планет, як Нептун.
Так як спалахи дуже характерні для зірок на ранніх етапах еволюції, можливість того, що снігова лінія під їх впливом “йде” далі, може, за припущеннями вчених, виявитися цілком характерною для безлічі подібних зірок. Це означає, що відстані, на яких утворюються небесні тіла певного типу, теж можуть зрушитися.
