З початку повномасштабної війни мобілізація в Україні зазнала істотних змін, і кожен новий крок влади викликає хвилю обговорень.
Спершу чоловіки добровільно приходили до військкоматів, готові захищати країну. Однак ентузіазм з часом ослаб: потік добровольців, які готові були без зволікань приєднатись до лав ЗСУ, значно зменшився. Це стало поштовхом для трансформації мобілізаційної системи, пише Експерт.
Якщо на початку вторгнення мобілізаційні пункти ледь встигали приймати нових добровольців, то сьогодні ситуація змінилася. Недовіра до керівництва та корупційні скандали підкосили мобілізаційний дух українців. Поступово дехто почав активно шукати способи уникнути призову.
18 травня 2024 року набув чинності новий закон про мобілізацію, згідно з яким усі чоловіки віком від 18 до 60 років мали оновити свої облікові дані в ТЦК протягом 60 днів. Це призвело до черг біля військкоматів, де більшість прагнула отримати відстрочку. Ситуація нагадувала радше бюрократичний хаос, ніж чітко структурований процес.
Щоб зменшити напруження, було відкрито рекрутингові центри, які займаються підбором кандидатів для служби у військовій сфері. Окрім цього, було прийнято рішення надати військовим частинам право напряму мобілізувати добровольців. Це нововведення полегшило ситуацію з мобілізацією.
Додатково, нововведенням стало подання заявок на службу через додаток «Дія», що значно спростило процес і в теорії зробило мобілізацію зручнішою для громадян. Однак це рішення теж не стало панацеєю: залишаються питання щодо прозорості процедур і правового захисту мобілізованих.
Нагадаємо, в Україні військовозобов’язаним громадянам, які не реагують на повістки та не з’являються до територіального центру комплектування (ТЦК), загрожують штрафи. Якщо призовник не з’явився до ТЦК після отримання повістки, його можуть оштрафувати на суму від 17 до 25 тисяч гривень.
