Референдум в Британії вплинув на те, як британці ставляться до расистських висловлювань – про це пише американська преса. Також коментатори продовжують обговорювати можливість домовитися з Росією «по доброму», щоб зберегти світовий баланс. Тектонічні зміни на українській релігійній мапі після початку російської агресії обговорює інший американський аналітик.
Референдум в Британії вплинув на те, як британці ставляться до расистських висловлювань – про це пише американська преса. Також коментатори продовжують обговорювати можливість домовитися з Росією «по доброму», щоб зберегти світовий баланс. Тектонічні зміни на українській релігійній мапі після початку російської агресії обговорює інший американський аналітик.
Але і на них аргументи чистоти британського суспільства не зупинилися. В дебатах згаються і мусульмани, і євреї. Тобто на думку дослідниці, аргументи, які ще півроку тому були б сприйняті як однозначно расистські, нині є цілком прийнятними.
Американський автор Майкл Мазарр на сторінках часопису National Interest продовжує улюблену тему журналу – ностальгію за часами Холодної війни, коли великі країни мали свої сфери впливу і не порушували існуючі правила. Чому б не повернути ті часи, хоча б частково? Ставить запитання черговий коментатор з National Interest. Вказуючи на проблему, як побудувати стосунки з великим державами, зберігаючи глобальний баланс сил, автор пропонує звернутися до післявоєнного досвіду влаштування світу.
«Сполучені Штати можуть використовувати структури післявоєнного порядку, щоб визнати інтереси Росії, забезпечити Москві голос і в кінцевому рахунку вплинути на формування поведінки Росії. Їхній підхід до Росії і будь-якої іншої великої держави в кінцевому підсумку буде більш ефективним, якщо він буде ґрунтуватися на правилах, нормах та інститутах, які характеризували післявоєнну глобальну систему», – вважає автор.
З іншого боку, він зауважує, що є і такі оглядачі, які кажуть, що часи, коли було можливе повернення Росії в якісь інститути, що забезпечують світовий порядок, вже минули. Але, на думку Майкла Мазарра, єдина альтернатива – конфронтація з Росією була б ще більш неприйнятною. Тож, на його думку, варто спробувати повільно і обмежено повернути Росії до столу тих, хто вирішує світовий порядок.
«Сполучені Штати все ще можуть знайти способи, щоб дати Росії більше статусу в порядку, і враховувати російські інтереси, де це можливо, вимальовуючи при цьому тверді лінії, де це необхідно, і робити все це з позиції сили», – закликає старший політолог некомерційної, корпорації RAND. Це завдання, і паралельно подібне завдання щодо Китаю, він вважає найскладнішим викликом, що стоїть перед американською зовнішньою політикою.
Аналітик іншої неприбуткової аналітичної американської корпорації «Атлантична рада» звертає увагу на те, що в Україні, завдяки «старанням» Росії побільшало прихильників Київського патріархату. На сторінках видання Atlantic Council Джеймс Койл пише, що українці стали покидати лави церкви, яка декларує відданість Москві, і долучаються до Української православної церкви, яка проголосила власний, Київський патріархат.
Він наводить думки священиків та аналітиків, а також звертає увагу на те, що рух цей почався знизу – десятки сільських парафій, які раніше належали до Московського патріархату, нині хочуть перейти до Київського. Також аналітик наводить статистику, яка змінює уявлення про співвідношення сил цих церков в Україні. Хоча кількість зареєстрованих парафій Московського патріархату більш ніж удвічі більша, ніж українських, віруючих, що обирають українську церкву удвічі більше, порівняно з тими, які залишилися вірними Москві, і їхня кількість неупинно зростає.
Аналітик пояснює цей рух тим, що Українська православна церква Київського патріархату зарекомендувала себе як церква тих, хто виборює українську незалежність. А своїх опонентів вони розглядають як загрозу національним інтересам.
