Нещодавня боротьба, яка розвернулась навколо пакету допомоги Україні від Сполучених Штатів показує стратегічний парадокс, який є характерним для президента Джо Байдена. З однієї сторони Байден заявляє про “непохитну підтримку” України, а з іншого Білий дім висловлює занепокоєння щодо ескалації та перспективи прямої конфронтації з РФ.
Про це пише видання Foreign Policy.
У статті видання вказується, що “обидві цілі є похвальними, але в сукупності вони дедалі частіше працюють на різний результат. Зрештою, балансування Байдена стане неможливим”.
В основі стратегії Білого дому є те, що Україна отримала час за підтримки Заходу після відбиття першої російської навали. Тоді в адміністрації Байдена вважали, що обмеження на використання зброї не завадять Україні, але й не допустять ескалації.
Видання пише, що тепер ситуація змінилась і час вже навряд чи грає на користь Україні. Росія відновлює свою армію набагато швидше, ніж це передбачалось раніше і її збройні сили стали навіть більшими, ніж убили до початку повномасштабного вторгнення. Пори санкції Заходу економіка РФ продемонструвала зростання у 2023 році і може це повторити цього року.
Вони вказують, що Україна також має менше можливостей змінити стратегічний наратив. З новою війною на Близькому Сході та майбутніми президентськими виборами в США Україна не привертає тієї уваги ЗМІ, яка була колись.
Нотки оптимізму
Однак, за словами журналістів, не всі новини погані. Європейська підтримка залишається міцною і постійно зростає. Деякі країни, в тому числі Франція і Литва, навіть заявили про готовність ввести в конфлікт сухопутні війська, тоді як інші, такі як Великобританія і Норвегія, набагато охочіше, ніж Сполучені Штати, дозволяють Україні завдавати ударів по цілях на території Росії. І 60 мільярдів доларів все ще дають Україні багато зброї, а разом з нею і багато стратегічного часу.
В свою чергу стратегічне становище України стає дедалі небезпечнішим. Збройні сили України змушені були відступати через брак зброї та боєприпасів на фронті. Водночас Росія досягла найбільших успіхів з липня 2022 року і готує ще один наступ. Американська допомога знову почала надходити, але потрібен час, поки вона зʼявиться на фронті, а тим часом Україна стікає кровʼю.
“Можливо, навіть більш нагальною, ніж військова ситуація, є політична динаміка війни. Півтора року тому ми писали, що США мають більше терпіння для підтримки України, ніж вважали тоді багато коментаторів… Тим не менш, не можна заперечувати, що будь-яка майбутня допомога Україні стикається зі значними перешкодами… Майбутня допомога Україні може залежати від того, хто переможе на виборах у США”, – пишуть автори.
У статті вказується що у Києва менше можливостей змінити свій стратегічний наратив. Україна вже не привертає великої уваги світових ЗМІ після початку війни на Близькому Сході та передвиборчої гонки у США.
Разом з тим, за словами журналістів, українці можуть розраховувати на підтримку Європи, яка є постійною і навіть зростає. Деякі країни, серед них Франція та Литва, навіть заявили, що готові розглянути відправлення власних військ до України. Крім того, такі країни як Велика Британія та Норвегія дозволили своєю зброєю завдавати ударів по військових цілях на території РФ. Допомогла на $60 млрд дає Україні багато стратегічного часу.
Видання пише, що Україні необхідно завдавати ударів по території Росії через те, що РФ все ще покладає великі надії на забезпечення окупованих територій через власну залізничну мережу. Також ЗСУ повинні завдавати удів по російських авіабазах всередині Росії, оскільки наявні засоби ППО не дозволяють Україні захиститись від ударів з повітря.
Автори зазначили, що Лондон вже зробив крок у цьому напрямку та дозволив використовувати свою юрбою проти обʼєктів на території РФ. Тепер такий крок очікують від Сполучених латів, коли вони дозволять це робити ракетами ATACMS.
Крім того, Україна потребує значного посилання власних повітряних сил, щоб досягти успіхів у наземному контрнаступі та витіснити російські війська зі своїх територій. Видання пише, що саме повітряна сили РФ та безпілотники звели нанівець контрнаступ 2023 року. Росія втратила лише 10 відсотків власної авіації, тому Україні потрібна не лише посилена ППО, а й власні потужні повітряні сили, які будуть здатні нейтралізувати повітряну загрозу.
Винищувачі F-16 можуть допомоги в цьому, але їх необхідно не тільки відправити до України, а й оснастити відповідними боєприпасами. Разом з тим, як пише в видання, навіть винищувачі F-16 не стануть панацеєю для українських ВПС. Україні необхідний значно ширший набір можливостей, щоб отримати потужний військово-повітряний потенціал. Зокрема Україні потрібні більш складні безпілотники, засоби РЕБ, високолітаючі засоби.
“Нарешті, Україна повинна буде взяти на себе більший операційний ризик, якщо і коли вона почне контрнаступ… Доведеться прийняти операційний ризик і зіткнутися з імовірною можливістю того, що перші дні або тижні цього контрнаступу коштуватимуть їм великих втрат у живій силі і матеріальних засобах для того, щоб створити такий оперативний прорив, який може зруйнувати російські оборонні рубежі”, – вказують автори.
У статті вказано, що війна в Україні може виглядати наразі похмурою, але результат конфлікту вирішиться у далекому майбутньому. Києву потрібно більше боєприпасів та обладнання, якщо він хоче відносити свою бойову динаміку. Україна наразі має можливості для отримання всього необхідного за рахунок останніх пакетів допомоги.
Крім того, Україні та західним союзникам потрібно змінити свій загальний підхід. Україна більше не може відсиджуватись в обороні, а повинна перейти у рішучій контрнаступ.
“Однак для адміністрації Байдена прийняття такого ризику означатиме відмову від однієї з основ її стратегії останніх двох років, вибір єдиного шляху і прийняття потенційно ескалаційних наслідків, які можуть виникнути. Це важкий вибір. Однак не робити його може бути ще більш ризиковано”, – підкреслюють журналісти.
