Заступник прес-секретаря Пентагону Сабріна Сінгх запевнила, що не обізнана про будь-які плани Вашингтона щодо вторгнення до Гренландії.
«Я не обізнана про будь-які плани цього», – відповіла вона 8 січня на регулярному брифінгу на запитання журналіста про наявність у американського військового відомства таких планів на випадок, якщо надійде відповідний наказ.
«Я не стосуватимусь гіпотетичних питань. Я думаю, говорити про це слід майбутній адміністрації США», – додала Сінгх.
Читайте також: Дональд Трамп-молодший прилетів у Гренландію: навіщо США хочуть відібрати у Данії арктичний острів
Держсекретар США Ентоні Блінкен 8 січня заявив, що ідея приєднання Гренландії до США, що просувається обраним американським президентом Дональдом Трампом, погана, не буде реалізована на практиці і не заслуговує на обговорення.
Трамп, виступаючи 7 січня перед журналістами у своєму маєтку Мар-а-Лаго (штат Флорида), відмовився гарантувати, що не вдасться вирішити питання про Панамський канал і Гренландію силовим шляхом або за допомогою примусу в економічній сфері. Раніше він заявляв, що США необхідно повернути контроль над Панамським каналом, а також висловлювався про приєднання Гренландії, яка є датською автономією, до американської території.
Трамп відкриває скриньку Пандори
Тим часом, союзники та радники обраного президента США Дональда Трампа попереджають данських чиновників про серйозність його намірів щодо Гренландії, пише CNN із посиланням на кілька джерел.
За словами одного високопоставленого датського чиновника, зараз «система, яка підтримує цю ідею, зовсім інша», ніж у 2019 році, коли Трамп уперше висловився про покупку Гренландії. Інший співрозмовник CNN додав, що “це здається набагато серйознішим”.
Reuters із посиланням на три джерела пише, що Трамп «серйозно налаштований спробувати отримати Гренландію» — як для «розширення сфери впливу Америки в Західній півкулі», так і для «закріплення своєї спадщини». Один із співрозмовників агентства каже, що Трамп навряд чи застосує військову силу, але він «серйозно налаштований» використовувати інші засоби — наприклад, дипломатичний чи економічний тиск на Данію. Ще один соратник Трампа розповів, що бачив список пріоритетів зовнішньої політики, складений після перемоги Трампа на виборах, один із пунктів якого називався: «Покупка Гренландії».
Американські та данські чиновники при цьому зазначають, що взяття на себе контролю над Гренландією стане для США «важкою ношею» і вимагатиме нових інвестицій. Наприклад, зараз за патрулювання вод навколо Гренландії і розбивання льоду вздовж її берегової лінії відповідає датський королівський флот, і це завдання доведеться взяти на себе американському криголамному флоту, що старіє. Крім того, Данія бере участь у контролюванні великих районів Гренландії за допомогою патрулів на собачих упряжках.
У грудні Дональд Трамп заявив, що «володіння та контроль» над Гренландією є «абсолютною необхідністю» для США, а острів потрібен країні «з метою національної безпеки». За його словами, «люди насправді навіть не знають, чи має Данія якісь законні права» на Гренландію. На прес-конференції 7 січня Трамп попередив, що Данія може зіткнутися з високими митами, якщо не відмовиться від контролю над Гренландією, а відповідаючи на запитання, чи може він запевнити, що не використовуватиме військовий чи економічний тиск для отримання контролю, сказав: « Ні, я не можу гарантувати вам ні того, ні іншого».
Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь на заяви Трампа говорив, що острів не продається і належить гренландцям. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен сказала, що їй «бракує уяви, щоб уявити, що ми дійдемо до такого [застосування військових чи економічних заходів]». На заяви Трампа про покупку Гренландії відреагували і в інших країнах Євросоюзу. Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що принцип непорушності кордонів поширюється на всі країни, де б вони не були.
