У крейдових породах півночі Іспанії палеонтологи виявили нового динозавра, який змусив учених по-новому подивитися на ранню еволюцію рослиноїдних ящерів Європи. Вид отримав назву Foskeia pelendonum і став одним із найменших відомих динозаврів свого часу — водночас із напрочуд складною будовою черепа, пише Cikavosti.
Рештки Foskeia знайшли у формації Вегагете, що датується нижньою крейдою. Попри довжину тіла менш ніж 50 сантиметрів, анатомія тварини демонструє високий рівень еволюційної спеціалізації. Це суперечить поширеному уявленню, що мініатюризація у динозаврів супроводжувалася спрощенням будови.
Малий розмір — не примітивність
Дослідження, яке очолив палеонтолог Поль-Еміль Дьєдонне, базується на скам’янілостях щонайменше п’яти особин. За словами вченого, перше, що кидається в очі, — контраст між надзвичайно малим тілом і «дорослою» архітектурою черепа. Це свідчить, що зменшення розмірів не завадило розвитку складних анатомічних рис.
Назва роду Foskeia походить від давньогрецьких слів, пов’язаних із легкістю та живленням, що відображає струнку будову тварини. Видовий епітет pelendonum відсилає до кельтиберійського племені, яке мешкало на цій території в давнину, поєднуючи біологічне відкриття з історією регіону.
Відсутня ланка еволюції
Порівняльний анатомічний аналіз показав, що Foskeia належить до ранніх представників європейської лінії Rhabdodontomorpha — групи рослиноїдних динозаврів, еволюція якої досі мала значні прогалини. Як зазначає дослідник Тьєррі Тортоза, знахідка допомагає «закрити» приблизно 70 мільйонів років еволюційної історії цієї гілки.
Не менш важливими стали результати гістологічного аналізу. Мікроструктура кісток довела, що найбільші екземпляри були дорослими, а не молодими особинами. За словами доктора Коена Штайна, темпи росту Foskeia нагадували метаболізм дрібних птахів або ссавців, що є нетиповим для багатьох динозаврів.
Нові питання для науки
Філогенетичний аналіз також знову актуалізував гіпотезу про існування ширшої природної групи Phytodinosauria, яка могла б об’єднувати рослиноїдних динозаврів в одну кладу. Втім, самі автори наголошують: цю ідею ще необхідно підтвердити новими знахідками.
Foskeia pelendonum наочно демонструє, що еволюція динозаврів ішла не лише шляхом гігантизму. Поряд із велетнями існували надзвичайно дрібні, але анатомічно складні форми, здатні займати власні екологічні ніші. Саме такі відкриття змушують переглядати усталені уявлення про те, якими були перші рослиноїдні динозаври Європи.
