Ритуали, які сьогодні здаються шокуючими, у залізну добу могли бути звичною частиною життя. Археологи дійшли висновку, що обезголовлення ворогів і демонстрація їхніх черепів були значно поширенішими серед племен на території сучасної Іспанії, ніж вважалося раніше. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Trabajos de Prehistoria, повідомляє Popsci.
Досі подібні практики пов’язували переважно з північними громадами, однак нові знахідки доводять: до них вдавалися й південні племена — зокрема коссетани та ілергети. Це суттєво змінює уявлення про культурні межі тогочасної Європи.
Ключові докази були отримані під час вивчення черепів із поселень Олердола та Молі-д’Еспіголь. Команда дослідників з Автономного університету Барселони провела біоантропологічний аналіз і зафіксувала характерні порізи від гострих знарядь, завдані під час або відразу після смерті.
Окремий інтерес викликали способи «консервації» голів. Для цього використовували соснову смолу, віск, рослинні та тваринні жири й олії. В одному випадку вчені зафіксували сліди повного зняття шкіри з голови та обличчя — надзвичайно рідкісну техніку, яку раніше знаходили лише у Франції та Великій Британії. Деякі черепи мали залізні цвяхи, ймовірно для закріплення їх на стінах або конструкціях.
Місця знахідок також говорять самі за себе. Фрагменти кісток виявляли біля вхідних веж, на площах і в особливих архітектурних зонах, що свідчить про їх публічну демонстрацію. Вочевидь, такі «експонати» виконували не лише залякувальну, а й ритуально-символічну функцію.
Більшість черепів належала молодим чоловікам віком від 8 до 15 років. З огляду на те, що ібери зазвичай практикували кремацію, дослідники припускають: жертвами ставали полонені вороги, а не члени власної громади.
Отримані дані вказують на тісні культурні зв’язки між іберійськими племенами та галльським світом. Схожість ритуалів із традиціями кельтів сучасної Франції доводить, що ідеї, вірування та жорстокі символи влади поширювалися Європою значно активніше, ніж вважали історики раніше.
