Археологічні дослідження поблизу Кембриджа принесли несподівано моторошне відкриття. У заміському парку Вандлбері науковці виявили братську могилу IX століття, у якій поховали щонайменше десятьох молодих чоловіків. Найзагадковішою знахідкою став скелет людини виняткового зросту зі слідами хірургічного втручання на черепі. Про це повідомляє видання Live Science.
Поховання знайшли влітку 2025 року під час навчальних розкопок, у яких брали участь археологи та студенти. На околиці стародавнього городища залізної доби вони натрапили на яму довжиною близько чотирьох метрів. Усередині лежали як цілі кістяки, так і відокремлені черепи та кістки ніг.
Загалом дослідники зафіксували рештки десяти людей. Чотири скелети були майже повністю збережені, інші — частково розчленовані. За словами археологів, така картина, а також можливі сліди зв’язування вказують на насильницьку смерть, а не на звичайний похоронний обряд.
Радіовуглецевий аналіз одного зі скелетів датував поховання періодом між 772 і 891 роками. У той час територія сучасного Кембриджа перебувала на межі впливу саксів і вікінгів. Саме тому науковці припускають, що братська могила могла бути пов’язана з міжетнічним конфліктом або каральною акцією. Водночас на кістках не виявили типових бойових ушкоджень, що ставить під сумнів версію загибелі в бою.
Особливу увагу дослідників привернув один із похованих — молодий чоловік віком приблизно від 17 до 24 років. Його зріст оцінюють у близько 1,95 метра, що було вкрай рідкісним явищем для раннього Середньовіччя. На черепі виявили овальний отвір діаметром близько трьох сантиметрів.
Остеологи вважають, що цей отвір може бути результатом трепанації — примітивної хірургічної операції. За однією з гіпотез, чоловік страждав на пухлину гіпофіза, яка могла спричинити гігантизм і сильні головні болі. Отвір у черепі, ймовірно, був спробою зменшити внутрішньочерепний тиск.
Це перший випадок виявлення людських останків у межах студентських розкопок у Вандлбері майже за 50 років. Надалі вчені планують провести ДНК-аналіз і хімічні дослідження, щоб з’ясувати походження похованих, їхній стан здоров’я та встановити, чи могли серед них бути вікінги.
