Мікроорганізми, які понад десятиліття живуть у радіоактивній воді під зруйнованим реактором АЕС «Фукусіма-Даїчі», виявилися напрочуд стійкими — і без жодних спеціальних адаптацій до радіації.
Про це повідомило видання Science Alert.
Після аварії на станції 2011 року під реактором накопичилася велика кількість зараженої води. Інженери помітили в ній щільні нарости, схожі на мікробні килимки, що викликало занепокоєння: подібні спільноти здатні прискорювати корозію металу та ускладнювати роботи з демонтажу, як це вже ставалося після аварії на Три-Майл-Айленді у США.
Команда під керівництвом Томоро Варашіни та Акіо Канаї з Університету Кейо відібрала проби з торової кімнати — герметичної камери під реактором, призначеної для поглинання тиску пари. Секвенування показало несподіваний результат: замість відомих екстремофілів, таких як Deinococcus radiodurans чи Methylobacterium radiotolerans, у зразках переважали звичайні морські хемолітотрофні бактерії родів Limnobacter і Brevirhabdus. Також були виявлені Hoeflea та Sphingopyxis, що окислюють залізо.
Науковці зазначають: ці мікроби не мають підвищеної радіостійкості, що свідчить — рівень випромінення, хоч і високий, не був настільки руйнівним, щоб запобігти зростанню мікробних угруповань з часом таким чином, щоб сприяти виживанню радіаційно стійких видів коштом інших. Ймовірно, мікроорганізми виживали завдяки формуванню біоплівок, які створюють природний захисний бар’єр.
Такий висновок має важливе інженерне значення. Утворення біоплівок у радіоактивній воді може погіршити видимість, прискорити корозію обладнання та ускладнити процес виведення станції з експлуатації — проєкт, розрахований на десятиліття.
Дослідники наголошують: мікроби у Фукусімі не мутували в унікальні «радіаційні форми життя». Вони залишилися цілком звичайними, але довели, що навіть у надзвичайно агресивному середовищі життя здатне існувати без додаткових біологічних хитрощів. І саме це сьогодні створює нові виклики для ліквідації наслідків аварії.
