Майже 80% випадків онлайн-шахрайства в Україні у 2025 році були пов’язані не з технічним зломом рахунків, а з маніпуляціями самими клієнтами. Йдеться про схеми, за яких люди власноруч підтверджують перекази, перебуваючи під психологічним тиском шахраїв.
У 2025 році кількість безготівкових шахрайських операцій зросла в середньому на 12-18% і могла сягнути 340 тисяч інцидентів. Загальна сума збитків за рік становить 1,4-1,6 млрд грн. Про це розповіла заступниця голови правління Глобус Банку Анна Довгальська.
Головне, що потрібно знати
- “Традиційні” схеми несанкціонованого доступу до рахунків – злом акаунтів або фізичне викрадення карток – наразі становлять лише до 20% усіх випадків шахрайства.
- Решта 80% припадають на так званий “злам свідомості”, коли злочинці змушують клієнта добровільно відправити гроші.
- У таких ситуаціях банківські системи безпеки часто безсилі, адже з технічної точки зору операцію підтверджує законний власник рахунку.
- Шахрайство з картками та рахунками перетворилося на системний і глобальний бізнес із власною інфраструктурою, зокрема кол-центрами, де десятки операторів працюють за чіткими скриптами.
Найпопулярніші схеми обману
Шахрайство з “інвестиціями”
- У таких випадках жертв переконують вкладати кошти нібито в акції чи криптовалюту через професійно оформлені платформи, які імітують роботу реальних брокерів.
- Людина бачить “прибуток” у фіктивному кабінеті та продовжує перекази.
- Проблеми виникають лише під час спроби вивести кошти, коли шахраї починають вимагати додаткові платежі за “верифікацію” або “комісії”.
Обман із використанням АІ-інструментів
- Йдеться про голосові атаки та deepfake-дзвінки, під час яких клонується голос або зображення близьких людей.
- Особливу загрозу становлять короткі голосові або навіть відео-повідомлення в месенджерах із проханням терміново позичити гроші.
Підроблені QR-коди
- Такі схеми вже отримали окрему назву – “квішинг“.
- Зловмисники підміняють справжні QR-коди (на оголошеннях, платіжках, у публічних місцях) або розсилають їх онлайн, щоб спрямувати жертву на фейковий сайт або форму оплати.
- Після сканування QR-коду жертва сама передає дані або гроші. Користувача просять увійти в “банківський кабінет”, підтвердити платіж або “оновити дані”, після чого шахраї отримують доступ до коштів.
- Найбільша небезпека квішингу полягає в тому, щоQR-код сприймається як безпечний інструмент, тож люди рідше перевіряють адресу сайту чи справжність джерела, на відміну від підозрілих посилань у повідомленнях.
Шахрайські кол-центри
- Кол-центри працюють як повноцінні організації з власними стандартами, навчанням і системами мотивації.
- Жертвами таких структур стають не тільки клієнти банків, а й їхні співробітники.
“Їм обіцяють і кар’єрне зростання, і стабільну роботу, запрошують на співбесіду, примушують підписати угоду про нерозголошення і фактично беруть у “лапи” шахрайської контори. Складність полягає в тому, що жертвами тут стають не тільки “об’єкти шахрайства”, а й самі “співробітники”, які змушені працювати на злодіїв”, – пояснила Довгальська.
