Голова Ради директорів аеропорту «Київ» Денис Костржевський розповів «і» про лоукости, конкуренцію та співпрацю між аеропортами, а також про перешкоди для подальшого зростання.
У вас базується чотири лоукост-компанії. Чи готовий аеропорт приймати більше?
Звичайно. Вони платять нам згідно із затвердженими тарифами. Тому неважливо, прилетіла до нас Alitalia чи турецька бюджетна Pegasus Airlines, – усі платять $25-27 за пасажира. Ми готові прийняти й 10 лоукостів за цією ціною.
Потужності аеропорту «Київ» на сьогодні обмежені двома складовими: пропускною спроможністю злітно-посадкової смуги та термінала. Наразі їхній стан дає нам змогу говорити про можливість збільшення пасажиропотоку вдвічі. Якщо за підсумками 2017 р. ми очікуємо 2 млн пасажирів, то без особливого напруження аеропорт «Київ» може прийняти і відправити до 5 млн пасажирів.
А якою Ви бачите перспективу розвитку аеропортів у Жулянах, Борисполі та Гостомелі?
«Бориспіль» – це хаб, він має можливість відправляти пасажирів на далекі відстані. Він збирає пасажирів з усієї України та Європи, надаючи їм змогу подорожувати на далекі відстані (Америка, Азія). «Київ» – це столичний аеропорт кінцевого пасажира. Це аеропорт для бізнес-авіації та аеропорт для дорогих авіакомпаній.
Щодо аеропорту в Гостомелі, можливо, він обслуговуватиме лоукост-компанії. Як така концепція зробити окремий спеціалізований аеропорт – цілком слушна та відповідає світовій практиці.
Що передбачає така концепція?
Це спрощена система обслуговування пасажирів, недорогий одноповерховий термінал, без дорогої багажної системи, з пішохідною доступністю до повітряного судна (не потрібно будувати телетрапи або закуповувати автобуси). Можна реалізувати технічні рішення, що дадуть змогу знизити ціну обслуговування пасажирів і, отже, запропонувати для авіакомпаній дешевші тарифи. Адже на формування тарифів для авіакомпанії впливає не тільки термінальний збір. Ще має значення вартість обслуговування повітряного судна на пероні (заправка, буксирування, прибирання) – наземний хендлінг. Ці параметри теж можна оптимізувати спочатку, закладаючи в модель розвитку аеропорту лоукост-моделі.
Що потрібно, щоб реалізувалась ідея про аеропорт у Гостомелі?
Задовольнити вимоги авіакомпаній щодо швидкості обслуговування рейсів, включно із заправкою літаків. Одна з вимог лоукост-компаній – дуже коротке перебування повітряного судна на пероні. Наприклад, Wizz Air обслуговується в нас за 30 хвилин (посадка, вивантаження пасажирів і багажу, заправка повітряного судна, завантаження пасажирів і багажу, виліт). Той-таки «Бориспіль», з усією своєю технікою та можливостями, такої швидкості не може забезпечити. А Ryanair хоче обслуговуватися за 25 хвилин!
Навіть більше, якщо аеропорт не встигає вкластися в домовлений з авіакомпанією час перебування судна на пероні та прострочить хоча б хвилину – стягується колосальний штраф. Усе, що аеропорт заробив за півроку, він віддасть за 5 хвилин прострочення. Як Гостомель, не маючи техніки, персоналу та досвіду роботи в цій сфері, може надати такі умови?
Сьогодні ідея аеропорту в Гостомелі може стати реальністю, якщо буде знайдена правильна формула проекту. Для роботи такого аеропорту необхідна злагоджена система, навчений персонал та наявність високопродуктивної техніки, чого зараз у Гостомеля немає.
І що робити?
Логічно було б розробити модель передавання злітно-посадкової смуги й аеродромної частини аеропорту Гостомель у концесію підприємствам, які мають такий досвід і забезпечать вимоги, що висувають лоукост-компанії. Можливо, для створення аеропорту в Гостомелі буде знайдений оператор, що має досвід роботи в цьому сегменті. Це має бути форма державно-приватного співробітництва, у якому держава забезпечує інфраструктуру – аеродром та під’їзні шляхи, а приватний інвестор відповідає за термінал і сервіс.
Три столичних аеропорти – це конкуренти чи партнери? Чи можуть вони доповнювати один одного?
Говоритиму тільки про аеропорти «Бориспіль» і «Київ». Частково вони конкуренти. Та не більше ніж на 15-20%. У нас із «Борисполем» різні моделі ведення бізнесу, і ми особливо не перетинаємося. Звісно, «Борисполю» було б комфортніше, якби аеропорту «Київ» не було. Однак він є і надає певні переваги для туристів. Наш аеропорт вигідніший тим, що майже не треба стояти в пробках.
З Ваших слів можна зробити висновок, що «будинками не дружите»…
Чому ж? Дружимо, ми партнери, і завжди допомагаємо одне одному. Нещодавно ми закривалися на ремонт, щоб зробити ремонт ЗПС, і «Бориспіль» прийняв та обслужив усі наші рейси. Крім того, «Бориспіль» – запасний для аеропорту «Київ», а аеропорт «Київ» – запасний для «Борисполя». Якщо літак змушений здійснити посадку не в аеропорту свого базування, його приймає сусідній аеропорт. Це нормальна практика.
Уже торік авіаперевезення перевищили рекордні показники 2012 р., цього року літають ще більше. У Вас є розуміння, завдяки чому, адже, здавалося б, Україна – бідна країна?
Це, звичайно, питання для окремих досліджень. Я думаю, що одна з причин – ненадійність банківської системи. Недовіра людей до банків привела до того, що люди, забравши гроші з депозитів, витрачають їх, зокрема на подорожі, емоції та враження, які назавжди залишаються в житті людини. Тобто люди змінюють своє ставлення до життя.
Як зросли перевезення безпосередньо через ваш аеропорт?
«Київ» збільшив пасажиропотік майже на 70% за перше півріччя 2017 р., а кількість рейсів за січень-червень 2017 р. зросла більш ніж на 30% (порівняно з аналогічним періодом 2016 р.). У пікові години (коли ми відправляємо 3-4 рейси одночасно) навіть певні складнощі є, але це питання розподілу рейсів протягом доби.
Це відбувається завдяки заходу нових авіакомпаній, відкриттю нових напрямків та збільшенню частоти рейсів. Тільки за літні місяці відкрилися декілька нових напрямків. З 9 липня YanAir запустила регулярні рейси до Тель-Авіва (тричі на тиждень), а до кінця року вони стануть щоденними. WizzAir Hungary з 1 липня почала виконувати регулярні рейси до Варшави, Любліна та Познані, запустили рейси до Копенгагена, Франкфурт-Хана та Нюрнберга.
Додаткові рейси на Європу можна пояснити введенням безвізу?
Так, це позитивно впливає на загальні показники, однак про них можна буде говорити наприкінці року. До того ж візи українці показують або не показують за кордоном – там іде фіксація безвізових пасажирів. Тут українці лише проходять реєстрацію.
Але вже зараз, проаналізувавши показники за європейськими напрямками рейсів з аеропорту «Київ» (Угорщина, Італія, Польща, Іспанія, Німеччина та Словаччина) за місяць безвізового режиму, можна спостерігати збільшення пасажиропотоку в середньому на 21%.
Чи збільшуватиметься кількість рейсів через це?
Питання не до нас. Аеропорт не збільшує кількість рейсів. Це рішення авіакомпанії. Якщо авіаперевізник бачить, що у нього бракує ємності повітряних суден для перевезення пасажиропотоку, що зріс, він додає кількість літаків. Відповідно, збільшує кількість рейсів, про що нас повідомляє. А сам аеропорт не вирішує такі питання: ми обслуговуємо авіакомпанії.
З якими основними проблемами стикаються аеропорти? Що заважає розвиватися?
Головна проблема, з якою стикаються аеропорти, – брак висококваліфікованих кадрів. Зросли вимоги щодо якості обслуговування, швидкості послуг, що надаються, оборотності рейсів, а час перебування літака в аеропорту скоротився до мінімального (30-40 хвилин). І це вже є обов’язковою вимогою багатьох компаній, при тому що раніше повітряні судна перебували в аеропорту годину, дві й три, і спокійно обслуговувалися.
Брак висококласних фахівців, які в змозі виконувати вимоги, що зросли, – головна проблема, з якою стикається не тільки аеропорт «Київ». На жаль, систему підготовки професійних кадрів цілком зруйновано, а школи, що раніше випускала фахівців, уже немає. Крім того, бракує авіафахівців зі знанням іноземних мов. Тому ми змушені брати на роботу випускників інститутів іноземних мов і навчати авіаційної діяльності самостійно і з залученням сторонніх фахівців.
Друга проблема – технічна. Аеропорту необхідно постійно оновлювати та модернізувати технічний парк, щоб відповідати стандартам, що постійно підвищуються. Збільшені вимоги авіакомпаній, оновлення авіапарку передбачає дедалі технологічніше обладнання – заправників, трапів, автобусів тощо. Постійно доводиться оновлювати технічний парк, зупинитися неможливо.
Третя проблема – інфраструктурна. Це дорожні розв’язки перед аеропортом, під’їзні дороги, міський транспорт, що зв’язує аеропорт зі станціями метро та залізничними станціями, стоянки для автомобілів, злітне поле, подовження та реконструкція злітно-посадкової смуги (яка відповідатиме новим типам повітряних суден, що потребують великої дистанції для розбігу та посадки).
Українці критикують вітчизняні аеропорти за дискомфорт. Що можна зробити, щоб стало краще?
Будь-яка зміна звичних обставин для людини, незалежно від того, летить вона на відпочинок чи по роботі, – це завжди стрес. Іноді навіть неусвідомлений. І від того, з яким настроєм та почуттями починається подорож, залежить уся поїздка.
Завдання аеропорту – зробити початок і закінчення подорожі максимально комфортним і спокійним, забезпечити безпеку та професійне обслуговування. Ми намагаємося робити все, щоб подорожі наших пасажирів були щасливими.
Тому бажаю всім змінювати своє ставлення до життя та більше подорожувати. Відвідувати місця, про які мріяли, але не наважувалися зробити мрію реальністю, знайомитися з чудовими людьми, з якими ніколи б не зустрілися, залишившись удома.
