Українське суспільство розділене дилемою: чи дозволити чоловікам – спеціалістам у галузі технологій тимчасово виїжджати з країни під час війни.
Військовий стан, запроваджений 24 лютого та продовжений до 21 листопада, забороняє українським чоловікам віком від 18 до 60 років залишати країну, за винятком особливих обставин. Про це пише The Kyiv Independent, передають Економічні новини.
Українська індустрія інформаційних технологій особливо постраждала від воєнного стану, оскільки її бізнес-моделі значною мірою залежать від аутсорсингу. Українські технологічні компанії працюють з великими міжнародними клієнтами, такими як Deloitte, Siemens, Google та Microsoft, і їхня робота потребує багато особистого часу.
Щоб продовжувати вести бізнес як завжди, багато українських компаній знайшли спосіб відкрити офіси за кордоном. Польща, Румунія та Португалія, країни з технологічною індустрією, що бурхливо розвивається, і прийнятним оподаткуванням, є популярними напрямками для українських ІТ-компаній.
Інші, проте, все ще чекають, коли уряд схвалить законопроект, який дозволяє IT-фахівцям хоча б ненадовго залишати країну у справах.
Незважаючи на хаос, який російська війна завдала українській економіці, ІТ-індустрія – одна з небагатьох, яка все ще дає гроші. У першій половині 2022 року її експорт зріс на 23% до $3,7 млрд.
Інформаційні технології – це наша нафта, наше золото”, – каже Костянтин Васюк, виконавчий директор Асоціації “АйТі Україна”. Але щоб зберегти свій високий статус, українська технологічна галузь потребує більшої допомоги з боку держави, каже він.
За словами Васюка, перед галуззю стоять три проблеми. Перша – це те, що ІТ-фахівцям не потрібно служити в армії щонайменше шість місяців. Друга – дозвіл технарям залишати країну терміном до одного місяця. Третя проблема полягає в тому, щоб ІТ-фахівці, які вже працюють за кордоном, могли продовжувати сплачувати податки лише в Україні.
Українські ІТ-компанії лобіювали ці зміни протягом кількох місяців, але уряд так і не зрушив із мертвої точки. Серед причин – недостатня увага до ІТ-індустрії та відсутність координації між міністерствами, зазначили у розмові представники одразу у кількох компаніях.
“Щоб дійти згоди, уряд має зрозуміти, що економічний фактор під час війни не менш важливий, ніж військовий”, – каже Васюк.
Вихід на міжнародний рівень
До війни в Україні налічувалося близько 285 000 технічних фахівців, з яких до 57 000, переважно жінки, вже переїхали за кордон. Ще 52 000 технарів зараз живуть у безпечніших західних областях України – Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій, згідно з дослідженням Львівського ІТ-кластера.
Відтік фахівців за кордон може стати проблемою у довгостроковій перспективі. Хоча вони продовжують працювати в Україні та сплачують податки до державного бюджету, поки що не зрозуміло, скільки з них вирішить залишитися за кордоном на постійній основі.
Великі українські ІТ-компанії, включаючи Intellias, SoftServe, Globallogic, Genesis, Ciklum та N-iX, відкривають офіси за кордоном, щоб утримати клієнтів та продовжити наймання персоналу. Найбільш популярними напрямками є Східна Європа, Балкани та Латинська Америка.
Відкриття офісів за кордоном не означає, що ці компанії тікають із країни. “Це означає, що бізнес гнучкий, працює ефективно та зберігає робочі місця”, – каже Васюк. Насправді, багато компаній планували глобальну експансію ще до повномасштабного вторгнення Росії.
Одна з найбільших українських технологічних компаній, SoftServe, в якій працює майже 11 000 людей у всьому світі, відкрила офіси в Мексиці, Колумбії та Чилі за місяць до вторгнення, а під час війни вийшла на ринок Румунії.
Інша ІТ-компанія, Intellias, в якій працює близько 2600 осіб, під час війни відкрила нові офіси в Польщі, Болгарії та Хорватії і готується вийти на ринки Португалії, Іспанії, Індії та Колумбії.
Війна змусила компанію вийти на міжнародний ринок за лічені місяці, а не два роки, як планувалося раніше, повідомили в Intellias.
Однією з основних причин виходу на світові ринки є диверсифікація бізнесу, за словами Катерини Губарєвої, віце-президента з персоналу компанії SoftServe.
“Коли у перші тижні війни більшість українських ІТ-фахівців переїхали у безпечніші місця, їхні польські та болгарські колеги працювали на повну потужність, – сказала Губарєва. Це дозволило компанії продовжувати роботу та виконувати замовлення, додала вона.
Ще однією причиною виходу на світові ринки є ризик втрати клієнтів. Великі міжнародні клієнти переймаються тим, що українці не зможуть надати свої послуги через воєнні дії або перебої з інтернетом, і хочуть перестрахуватися, анонімно підтвердили кілька українських ІТ-компаній.
Утримання персоналу
Ще до війни в Україні було менше ІТ-фахівців, аніж потрібно, і компанії конкурували за персонал.
З початку війни кількість вакансій в українській ІТ-сфері скоротилася вдвічі – з 28 тисяч на початку лютого до 14 тисяч зараз, за даними сайту пошуку роботи Djinni. Однією з причин скорочення є те, що місцеві ІТ-компанії найактивніше наймають співробітників за кордоном, а не в Україні.
У закордонних офісах українських ІТ-компаній працюють як українці, так і місцеві мешканці. SoftServe наймає не більше ніж 10% українців за кордоном; у польських офісах N-ix та Intellias частка українців становить 80%, а у Хорватії та Болгарії Intellias планує найняти 40% українців.
Багато хто побоюється, що якщо українським ІТ-фахівцям дозволити виїжджати за кордон, то у вітчизняній технологічній галузі працюватиме ще менше людей.
Технологічні компанії із цим не згодні. По-перше, за їхніми словами, технічні фахівці зможуть залишати країну лише тимчасово, терміном до місяця. По-друге, лише 10-15% співробітників компанії зможуть виїжджати за кордон, і лише з поважних причин. “Крім того, коли в тебе немає можливості виїхати з країни, ти хочеш цього ще більше. І чим довше діятимуть обмеження, тим сильнішим буде бажання”, – сказав Васюк.
Близько 7000 українських технічних фахівців пішли до Збройних Сил з початку війни, але місцеві компанії хочуть, щоб ключові працівники продовжували виконувати свою роботу. В Україні існує процедура, яка дозволяє компаніям відстрочити мобілізацію деяких ключових працівників приблизно на шість місяців.
Поки що Харків, друге за величиною місто на північному сході України, досягло найбільшого успіху у збереженні своїх талантів: близько 2 000 технічних фахівців залишилися на своїх робочих місцях.
До війни це місто було жвавим центром українських технологій із понад 45 000 спеціалістів. Зараз Харків є однією з найбажаніших цілей Росії та постійно страждає від її атак. Міська влада допомогла місцевим технологічним фірмам зарезервувати частину своїх працівників, щоб підтримати галузь.
Але загалом лише близько 1% усіх ІТ-фахівців в Україні змогли відстрочити мобілізацію. За словами експертів Асоціації ІТ України, процес отримання відстрочки все ще є дуже складним і має багато недоліків.
Один із них у тому, що відстрочку можуть отримати лише ті, хто офіційно працевлаштований у компанії. Більшість українських ІТ-фахівців працюють як приватні підприємці, схожі на підрядників, які широко поширені в Україні, оскільки оподатковуються за набагато нижчими ставками.
Залучення податків
В Україні налічується близько 5 тисяч технологічних компаній, які приносять багато грошей до державного бюджету. У першій половині 2022 року ці компанії принесли $880 мільйонів у вигляді податків.
В Україні існує доступне оподаткування для технічних фахівців – вони сплачують лише 5% прибуткового податку. Минулого року в країні також було запроваджено спеціальну систему оподаткування Дія Сіті, яка обіцяє податкові, трудові та юридичні пільги для українських та іноземних ІТ-компаній.
Багато країн, особливо сусідніх з Україною, мають альтернативи українській податковій системі. У Польщі, наприклад, приватні підприємці сплачують 8,5-12% податку на прибуток, а Румунії – близько 10%.
Українці можуть працювати за кордоном без легального працевлаштування упродовж 183 днів, після чого вони мають обрати, у якій країні сплачувати податки. “Хтось воліє повернутися в Україну, тому що тут вигідніші податки, хтось залишиться за кордоном, тому що там безпечніше та умови життя кращі”, – вважає Васюк.
Щоб заощадити на податках, які генерує ІТ-індустрія, український уряд просить європейські країни дозволити українським технарям довше сплачувати податки в Україні.
Польща вже дозволила українцям, які працюють віддалено, не сплачувати податки у Польщі. Це не стосується українців, які працюють на польському ринку.
За словами Васюка, український уряд має зробити більше, аби українці могли продовжувати сплачувати податки в Україні. “Україна має сильний інтелектуальний бренд, який приваблює ІТ-фахівців, і нам потрібно продовжувати підтримувати його”, – підкреслив він.
