Національний банк має намір у другому кварталі 2018 р. купувати на міжбанківському валютному ринку до $10 млн на день. Ці кошти потім використовуватимуть для погашення зовнішнього боргу.
Станом на 1 квітня 2018 р. золотовалютні резерви НБУ становили $18,2 млрд, що на 1,2% менше, ніж місяцем раніше. Скорочення відбулося насамперед через виплати за зовнішніми боргами. Так, у березні на погашення й обслуговування державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті, крім платежів на користь Міжнародного валютного фонду (МВФ), виплачено $1,2 млрд. МВФ повернули $186 млн.
Нарощування міжнародних резервів – одне з основних завдань Національного банку, оскільки вони є запорукою збереження фінансової стабільності.
Усі кошти, що Національний банк отримує від купівлі валюти на ринку, спрямовують до міжнародних резервів. Однак це не єдине джерело їхнього поповнення. Наприклад, до резервів також спрямовують кошти від розміщення урядом єврооблігацій і ОВДП, деномінованих в іноземній валюті, а також отримане урядом та НБУ фінансування від МВФ та інших міжнародних організацій.
У відповіді на офіційний запит «і» в НБУ зазначили, що всі кошти, наявні в міжнародних резервах незалежно від джерела їхнього походження, можуть використовуватися для погашення й обслуговування урядом і Національним банком державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті як зовнішнього, так і внутрішнього.
«У 2018-2020 рр. уряд і Національний банк мають заплатити за зовнішніми боргами близько $15 млрд, і пік виплат припадає саме на 2019-2020 рр. Тому поки що подальше нарощування міжнародних резервів є вкрай важливим для збереження фінансової стабільності в найближчі роки. Національний банк прогнозує, що резерви збільшаться до $21,6 млрд до кінця 2018 р.», – повідомили в Нацбанку.
Керівники регулятора також вважають, що вони зможуть отримати від МВФ $2 млрд, що, на думку більшості аналітиків, є досить проблематичним. Також в НБУ сподіваються, що можна буде поповнити резерви завдяки співпраці з іншими фінансовими організаціями – до $1,4 млрд. Ще одне джерело – надходження на суму $2,5 млрд від розміщення ОВДП і власне чистої купівлі НБУ надлишку валюти на міжбанківському ринку за сприятливих для цього умов.
«Золотовалютні резерви традиційно є джерелом виплат за зовнішнім боргом держави. Зокрема, до їхнього складу входять казначейські кошти держави в іноземній валюті, з яких і здійснюють виплати за держборгом. Проте й НБУ необхідно погашати борги, що безпосередньо є його зобов’язаннями. Наприклад, найбільшим напрямом погашення державного боргу у 2018 р. є Міжнародний валютний фонд. З тих, що підлягають у травні-грудні 2018 р. до погашення боргу перед МВФ $1,6 млрд, на Міністерство фінансів припадає трохи більше $1 млрд, а ще майже $0,6 млрд – на Національний банк», – говорить у коментарі «і» виконавчий директор Незалежної асоціації банків (НАБУ) Олена Коробкова.
Директор рейтингового агентства «Стандарт-Рейтинг», кандидат економічних наук Андрій Нікітін нагадує, що валова цифра за золотовалютними резервами НБУ нічого не демонструє. «Потрібно дивитися на чисті золотовалютні резерви (без урахування боргів. – Авт.), що зараз становлять приблизно $6 млрд. Щоб в інвесторів була впевненість в Україні як надійному партнері, чисті резерви потрібно довести хоча б до $12-15 млрд. НБУ має докласти значних зусиль, щоб дійти до цієї норми. Важливою є й позитивна динаміка чистих золотовалютних резервів. Я припускаю, що в 2019 р. валові резерви падатимуть, а чисті – зростатимуть, і це буде зовсім непогана для нас картина», – зазначає він у коментарі «і».
У Національному банку вважають, що в поточних умовах регулярна купівля такого обсягу валюти не має особливо вплинути на курс, оскільки регулятор здійснює інтервенції тільки так, щоб мінімізувати власний вплив на ціноутворення.
«По-перше, купівля валюти відбувається тільки за наявності її надлишкової пропозиції на міжбанківському ринку. За відсутності сприятливих умов на ринку інтервенції з купівлі можуть бути меншими або взагалі не відбуватися.
По-друге, оголошений обсяг інтервенцій (до 10 мільйонів доларів на день) для поповнення міжнародних резервів буде незначним порівняно із загальним обсягом операцій на міжбанківському ринку (понад 200 мільйонів доларів на день).
По-третє, НБУ віддає пріоритет тим формам інтервенцій, за якими Нацбанк не пропонує, а приймає запропоновану іншими учасниками валютного ринку ціну. Такими формами інтервенції, де Національний банк є «прайс-тейкером», є валютний аукціон та інтервенція на умовах найприйнятнішого курсу», – ідеться у відповіді регулятора.
Національний банк оголошуватиме індикативний обсяг інтервенцій з купівлі іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів щоквартально, проте їхній обсяг може відрізнятися залежно від очікувань щодо ситуації на валютному ринку у відповідний період. Ці суми оголошуватимуть напередодні кожного з кварталів.
Банкіри також вважають, що негативного впливу на ринок такі закупівлі не матимуть. «Другий квартал традиційно характеризується переважанням пропозиції над попитом, і НБУ традиційно в цей період викуповує надлишок інвалюти з ринку. Наприклад, у другому кварталі 2017 р. регулятор купив на ринку $1,2 млрд, що істотно перевищувало заявлений зараз обсяг $10 млн на день. І тоді це не завадило гривні зміцнитися до американської валюти на 4%», – вважає Олена Коробкова.
На думку Андрія Нікітіна, негативний вплив на курс може бути восени і на початку зими 2018 р. Проте, за його переконанням, для курсу нацвалюти важливим є не так вплив регулятора, як те, як поводитиметься Міністерство фінансів. Якщо чиновники знову залишать фінансування всіх бюджетних витрат на кінець року (як, до речі, вони це роблять майже щороку), то можна буде побачити курсові кульбіти 2017 р. – гривня восени і на початку зими 2017-2018 рр., як ми пам’ятаємо, стрімко знецінювалася. А це вносило помітну паніку серед членів бізнес-спільноти та простих українців.
Тому експерт упевнений, що скуповування валюти НБУ відбуватиметься переважно влітку й, можливо, у вересні 2018 р., якщо будуть добрі прогнози на врожай. А от у листопаді-грудні, навпаки, гривню потрібно буде підтримати, і регулятор не вдаватиметься до масової купівлі інвалюти на міжбанку.
