З наближенням осінньо-зимового періоду Україна знову опиняється перед складними викликами, пов’язаними з енергетичною кризою та агресією збоку Росії. Вже зараз влада та експерти попереджають про можливі труднощі, а громадяни активно готуються до важкої зими.
Фактично це вже третій опалювальний сезон в умовах кровопролитної війни. Прогнози про масштабні блекаути, пошкодження енергетичної інфраструктури та важкі умови в прифронтових регіонах – це реалії, в яких українцям доводиться жити сьогодні.
Та попри масштабні руйнування енергетичних об’єктів, країна вперто працює над її відновленням, модернізацією та будівництвом захисних споруд. Чи вдалося Україні повноцінно підготуватися до холодів в умовах постійної загрози нових атак та чи готові енергетичні системи витримувати випробування – про це дізнавалися «Економічні новини».
Майже готові
«Ми завжди готуємося до складних сезонів, навіть коли не було війни. Тому що і погода може бути різною, і можуть виникати аварійні ситуації. Тому протягом ремонтного періоду, який у нас щорічно триває півроку, розробляється комплекс заходів, щоб все ж увійти в опалювальний сезон і пройти його надійно та стабільно. Цього року, звичайно, ми очікуємо складного опалювального сезону. Минулого року дійсно була тепла зима, але й не було стільки прильотів, тому й пройшли ми його якось тихо та непомітно. В цьому році ми бачимо, що коїлося влітку. Тому треба готуватися до складного опалювального періоду», – сказав директор «Хмельницьктеплокомуненерго» Володимир Скалій в ефірі програми «Країна майбутнього».
«Два минули сезони, які пройшли в період війни додавали нам викликів. І, в принципі, на сьогоднішній день ми так само успішно їх додали. Це давало нам можливість так само готувати і обладнання і сили до можливих наслідків на випадок загострення війни чи ситуації з блекаутами. Впевнений, що в більшості випадків наші підприємства готові до цих викликів і зроблять все, навіть неможливе, щоб в наших оселях було тепло», – зазначив гендиректор «Міськтепловоденергія» Кам’янець-Подільської міської ради Олександр Похилко.
«Зима для нас не страшна. Ми вже не перший рік входимо в опалювальний сезон в умовах війни. Просто умови, в яких ми знаходимося, надзвичайно важко передбачити. Але головна умова – взаємна відповідальність. Тоді ми достойно пройдемо всі випробування. Взаємна відповідальність – це Кабінет міністрів, в особі Міненерго чи «Нафтогазу», що виконують свої зобов’язання. Для громад це вже не вперше. Ми підготували свої об’єкти і готові до будь-яких викликів. В разі катастрофічних – будемо вживати відповідні заходи», – у свою чергу зазначив Славутський міський голова Василь Сидор.
За словами очільника Київської обласної військової адміністрації, готовність Київської області до опалювального сезону наразі становить майже 90%. «До старту опалювального сезону залишається обмаль часу. Через це райони, громади та відповідальні структури мають прискорити вирішення всіх проблемних питань. Насамперед йдеться про підготовку котелень, теплових мереж, житлових будинків, шкіл, садочків, лікарень. Ремонтуємо водопровідні та каналізаційні мережі, насосні станції, проводимо заготівлю палива, робимо запаси посипкового матеріалу, готуємо спеціалізовану прибиральну техніку», — каже посадовець. Він також додав, що навіть за умов вимкнення світла необхідно забезпечити безперервний навчальний процес у школах та садочках Київщини. Наразі там розмістили понад 1,9 тисячі генераторів. Також обласна влада на черговому засіданні доручила громадам невідкладно навести лад в утриманні дерев, які ростуть біля ліній електропередач.
Власного газу вистачить
Як нещодавно повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, цієї зими Україна має всі можливості обійтися газом власного видобутку, без залучення допомоги від партнерів. Так, за 7 місяців цього року компанії НАК «Нафтогаз України» видобули 8,6 млрд куб. м ресурсу, що на понад 7% більше, ніж минулоріч. До 1 листопада у підземні сховища планується закачати понад 13 млрд кубометрів газу.
За словами голови Уряду, енергетична стійкість залишається одним з найбільших викликів у країні. «Україна вже успішно пройшла три опалюваних сезони, а ця зима буде не менш важкою і, можливо, найважчою», – говорить Шмигаль. А також додав, що в уряді постійно працюють з партнерами, завозячи різноманітне обладнання з усіх куточків світу. «Децентралізуємо енергетику, також відновлюємо ті потужності, де це ще можна зробити», – резюмував глава уряду.
У свою чергу очільник компанії «Нафтогаз» Олексій Чернишов повідомив, що компанія також має запас газу, закупленого за кордоном за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). «З банком ЄБРР існує вже кілька років так звана Emergency Credit Line. Цю Emergency Credit Line ми використовуємо щороку для того, щоб сформувати певний запас для можливих сценаріїв, які ми теж прораховуємо. Цей запас фактично залишається на митному складі країни і не імпортується в країну», – сказав Чернишов. Він уточнив, що для компанії це звичайна технологічна процедура, яку вона здійснює щороку. Водночас голова «Нафтогазу» визнав низьку динаміку використання українських газових сховищ іноземними трейдерами останнім часом через ракетні обстріли та ризики пов’язані з цим.
Зазначимо цього року росіяни декілька разів атакували інфраструктуру підземних сховищ газу на заході України. Сталося це у період з кінця березня, коли Кремль розпочав нову хвилю ракетного та дронового терору проти української енергетики, що в свою чергу відбилося на бажанні нерезидентів закачувати газ на зберігання в ПСГ України. В той же час ракетних ударів по нашій ГТС поки не було. Експерти не виключають, що після того, як контракт на транзит газу до Європи закінчиться 1 січня 2025 року, можна очікувати удари і по нашій ГТС. Тож можуть виникнути проблеми з газом.
«Ситуація по газу може бути кращою, як і в попередні роки. Його може вистачити. Єдине питання, якщо транзит (з росією – ред) дійсно буде завершено і його не буде, то з січня –лютого, за песимістичним прогнозом ( і в «Нафтогаз» його також розробляли) ми можемо стикнутися з тим, що аналогічно графікам постачання електроенергії з’являться графіки постачання газу в певні періоди, щоб система опалення зекономила цей газ в цілому. Це стосується і централізованого опалення, і приватних споживачів. Так, це додаткове навантаження на все. В електроенергії, на трансформатори та підстанції, на газорозподільні станції. Це просто підвищує аварійність, скажімо так. Тоді залишається ремонтувати, як ми бачимо в усіх цих сферах. Але думаю, наступну зиму, таким чином, можна буде пройти», – вважає експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Зазначимо, ціна газу для побутових споживачів залишиться незмінною щонайменше до 30 квітня 2025 року – 7,96 грн за куб. м (з ПДВ).
Вугілля у надлишку
Цього року Україна має безпрецедентно великі запаси твердого палива. За офіційними даними, на склади вже завезли понад 3 млн тонн вугілля і поповнення запасів триває. Передбачається, що нинішніх резервів вистачить одразу на два опалювальних сезону, адже у середньому за зиму Україна споживає приблизно 1.8 млн тонн.
ТЕС — частина маневреної генерації. Вони мають швидко включатися, коли потрібно більше електроенергії, наприклад, вранці або ввечері. Станції переробляють на електрику десятки тисяч тонн палива на день, — кажуть у компанії ДТЕК.
Після відновлення ТЕС будуть споживати більше вугілля, тож накопичені запаси використають і знадобиться ще. Тому компанія продовжує видобувати вугілля.
Так, у 2024 році ДТЕК уже запустив 14 нових вугільних лав, а до кінця року планує запустити ще 12. Інвестиції ДТЕК в українські шахти від початку повномасштабного вторгнення сягнули 17 млрд грн, кажуть у компанії. Зазначимо, ще наприкінці зими 2024 року керівництво компанії ухвалило рішення нарощувати обсяги вугільної продукції з-за кордону до оптимальних показників 400 тис. тонн. Наприклад, 30 тис. тонн Україна отримала від Польщі. Таким чином, 400 тис. тонн вугілля становить 2/3 від усіх запланованих обсягів, що вдалося імпортувати у 2024 році. До імпортних запасів необхідно віднести також і внутрішні запаси вугільної продукції. Усе це разом дає змогу гарантувати високий рівень надійності теплогенерації протягом усього опалювального сезону.
Між тим, велика кількість вугілля утворилася саме через зменшення споживання його тепловими електростанціями, оскільки більша частина їх була пошкоджена чи зруйнована. То ж проблема насправді в іншому: де спалювати таку кількість вугілля? Росіяни зруйнували більшість державних та приватних теплових станції. Раніше у компанії ДТЕК повідомляли про втрату 90% генерації. Збитки оцінюються у мільярди. Відновлення об’єктів – досить коштовний та тривалий процес. Інформацію наскільки результативними були роботи в цьому напрямку з міркувань безпеки не оприлюднюють. Відомо, що у травні Кабінет міністрів виділив 1.5 млрд грн на відновлення критично важливих теплових станцій.
Без світла по 12 годин
Що стосується електроенергії, то тут ситуація критична. Ворог знищив майже всю генерацію електроенергії. Дефіцит в електромережі складає 9 ГВт, що втричі більше, ніж в період осінь-зима 2022 року.
Зазначимо, що «лякалки» щодо зимового знеструмлення росіянами нашої енергетичної інфраструктури були актуальні і в літній період цього року, коли до проблем з обстрілами додалися ще й проблеми аномальної спеки в Україні, в результаті чого було знеструмлено 446 населених пунктів у шести областях. Минулого тижня українцям знову довелося жити згідно графіків відключень електроенергії. І це навіть не через нові обстріли чи великі поломки обладнання, а хмарну погоду, внаслідок чого генерація електроенергії сонячними станціями різко знизилася. Імпортованої електроенергії з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини не достатньо, щоб повністю збалансувати енергосистему України. Лише Київ споживає 1 000-1 200 МВт. Тож, щоб не допустити повного знеструмлення, оператори системи розподілу будуть і надалі обмежувати споживання електроенергії. За оптимістичним сценарієм електрики взимку може не бути по 12 годин на добу, а за песимістичними- усі 20 годин.
Особливу надію у відновленні стабільності енергопостачання в країні покладають на атомну енергетику. Хоча лише недавно внаслідок масованих ударів РФ по цивільній інфраструктурі деякі енергоблоки АЕС вимушені були зупинитися або знизити навантаження, тим не менш, вона є найстійкішою та найбільш надійною генерацією в енергосистемі нашої країни. Навіть попри те, що ще на початку повномасштабного вторгнення ворог захопив Запорізьку АЕС.
За словами директора спецпроєктів центру «Псіхея» Геннадія Рябцева, за нинішніх умов атомна енергетика здатна компенсувати більше половини від загальних потреб в електроенергії. «Власне, минулий і позаминулий рік показали, що атомна генерація здатна виконати це завдання. Але окрім неї потрібно, щоб додатково працювали станції», – сказав він. Експерт також вважає, що апокаліптичного сценарію для української енергетики цього опалювального сезону не буде. «Нас постійно чомусь лякають найважчими зимами. Вона буде такою, як важка зима 2022-2023 років. Тому що доти, доки триватиме війна, у нас будуть важкі зими, які є набагато важчими, ніж у мирний час. Графіки стабілізаційних вимкнень будуть з нами щонайменше до завершення війни. Як на мене, найгірше, що може статися – це можуть збільшитися інтервали, коли не буде електричної енергії у побутових споживачів, наприклад, з 3 до 4 годин чи з 4 до 5 годин. Тому що, коли йдеться про забезпечення критичної інфраструктури, захищених споживачів, оборонно-промислового комплексу, то тут в енергетиків достатньо всіх ресурсів, резервів, щоб надійно забезпечити їх електроенергією.
Опалювальний сезон буде достатньо складним періодом, але це не катастрофа, не апокаліпсис, не блекаут. Попри будь-які намагання Росії порушити надійну роботу об’єднаної енергетичної системи України, їй це не вдасться точно», – резюмував Геннадій Рябцев.
Зазначимо, найближчими роками Україна планує розширювати Хмельницьку АЕС, закінчивши будівництво енергоблоків №3 та №4, розпочатих ще за радянських часів. А також з нуля збудувати енергоблоки №5 та №6. Зазначається, що у разі реалізації цього проєкту Хмельницька АЕС стане найбільшою та найпотужнішою в Європі, обійшовши окуповану Запорізьку АЕС. За оптимістичного сценарію завершення цієї історії відбудеться у 2032 році.
Нагадаємо, з 1 червня 2024 року єдиний тариф на електроенергію для населення буде становити 4,32 грн/кВт*год.
Корупційний нюанс
На тлі напруженої ситуації в енергетиці, пов’язаної з дефіцитом генеруючих потужностей, не можливо залишити без уваги і корупційний скандал в компанії «Укренерго». Як відомо, 2 вересня наглядова рада компанії більшістю голосів на позачерговому засіданні звільнила голову правління енергокомпанії Володимира Кудрицького. Наразі НАБУ розслідує кілька справ, в яких в різних іпостасях фігурує його прізвище. Зокрема, закупівля бронежилетів за завищеною ціною, невиконання умов договорів з учасниками ринку, через що «Укренерго» сплатило штрафів на 285 млн грн. Та найбільше запитань у суспільства виникає щодо процесу будівництва захисних споруд для української енергетики, на що було залучено мільярди доларів від західних партнерів.
«Як бачимо процес будівництва захисних споруд «Укренерго» зазнав руйнації внаслідок нещодавньої ракетної атаки росіян і зі своєю функцією, очевидно, не справились: країна на досить тривалий строк зіткнулась із суттєвим дефіцитом електроенергії. Зараз Кудрицький побіжно каже, що захистити мережі від ракетних ударів було неможливо. Хоча восени 2023-го він був більш оптимістичний, коли переконував суспільство у можливості захисту інженерних об’єктів не тільки від уламків, але й від шахедів і навіть від ракет!», – сказав «ЕН» експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ.
На його думку, той знав, що це неможливо, але свідомо вводив суспільство в оману, коли говорив, що підстанції можна захистити від ракетних ударів, оскільки рік тому на кону стояла величезна сума грошей, яку західні партнери та Уряд виділяли на відновлення та захист електричних мереж. «В цьому контексті, дії претендентів на те, щоб очолити «процес», нагадували телевізійне шоу «я вгадаю цю мелодію з трьох нот… а я з двох». Тобто тоді, радужні сподівання Кудрицького восени 2023-го -це як у відомому анекдоті: «- бабка смаж рибу! – Так немає ж риби? – Ти смаж, а риба буде». Таким чином, головне було очолити процес, а там чи пан (закінчення війни) чи звільнений пан (нові ракетні удари, які не витримають збудовані споруди і чергові відключення світла – і закономірне звільнення з посади)», – говорить експерт. Кущ також звертає увагу, що певним чином це опосередковано підтверджує і сам Кудрицький в своєму минулорічному інтерв’ю Голосу Америку: «Які країни допомагали зі фінансуванням ремонтних робіт і скільки коштів надали?» Що це були десятки країн, і що було залучено більше мільярда доларів зовнішнього фінансування, де частина з цих коштів, в тому числі, була використана на погашення боргів перед різними учасниками ринку.
Тобто на кону стояла величезна сума у розмірі мільярд доларів, направлених на відновлення мереж і їх захист. Що відбувається в Україні з державними програмами на капітальне «освоєння коштів», ми всі знаємо. Цікаво вивчити структуру підрядників та субпідрядників цього відновлення у розрізі сум та кошторисів. Друга «тема» – погашення боргів «перед різними учасниками ринку». Цікаво, перед якими у розрізі погашеної заборгованості. Тепер Кудрицький пішов з посади за «згодою сторін», – резюмував економіст.
Посилення ППО
За словами радника голови ОПУ Михайла Подоляка, першочерговим заданням має бути посилення протиповітряної оборони України. Адже росіяни не полишають спроб повністю знищити українську енергетику.
Для цього потрібне суттєве нарощування кількості систем Patriot, SAMP/T, NASAMS й ракет до них. Не менш важливо фізично захисти об’єкти критичної інфраструктури. У разі потенційного пошкодження необхідно забезпечити можливістю швидко відновлювати об’єкти завдяки накопиченим ресурсам, – каже Подоляк
“До прикладу, ті ж трансформатори, якщо йдеться про розподіл електроенергії. Тобто, три рівні – воєнний захист, фізичний захист та швидке відновлення. Останній пункт – глобальний тиск на Росію щодо виконання правил ведення війни. Адже країна-агресор навіть цього не дотримується», – зазначив радник голови ОПУ. Крім того, продовжив Подоляк, є ще одна складова – санкції, які Росія обходить. Зокрема, ракети «Калібр», «Іскандер» мають 70% комплектуючих з країн Європи, Азії та Північної Америки. «Бажано, щоб вони не могли цього робити й не могли накопичувати ракети. Якщо це буде працювати, то тоді будемо мати більш-менш контрольовану ситуацію», – резюмував Подоляк.
Зазначимо, одна з ідей, що також обговорюється, полягає у тому, щоб ППО країн НАТО, зокрема, Польщі, обороняли повітряний простір західних областей України. Це б дозволило убезпечити від російських дронів та ракет також й інфраструктуру газових сховищ. Однак поки така ідея залишається тільки на словах.
