РусУкр

Складні переговори Нафтогазу і Газпрому: чи зможе Кремль «обнулити» Стокгольмський арбітраж

 
Друк Відправити на пошту

 

 

8 листопада у Брюсселі відбулись консультації Росії, ЄС і України щодо транзиту газу. Під час переговорів , які тривали майже п’ять годин, обговорювалася підготовка нового етапу тристоронніх міністерських консультацій за контрактом на постачання і транзит російського газу через Україну в країни Євросоюзу з 1 січня 2020 року.

Складні переговори Нафтогазу і Газпрому: чи зможе Кремль «обнулити» Стокгольмський арбітраж

За підсумками зустрічі російська і українська делегація утрималися від коментарів щодо переговорів, інформують Економічні Новини.

Незважаючи на те, що російський «Газпром» підтвердив готовність співпрацювати з НАК «Нафтогаз України» на основі європейського законодавства, переговори щодо майбутнього транзиту «блакитного палива» в європейські країни через українську територію є надзвичайно складними. Основна проблема в тому, що в Москві хочуть домовитися з Києвом відразу з усіх питань, що стосуються газу.

Росія буде готова транспортувати газ до Європи територією України після 2019 року за двох умов – Київ відмовляється від усіх судових позовів та вже виграних справ, а також починає купувати газ у Росії. Такі шантажні умови озвучив глава “Газпрому” Олексій Міллер кілька днів тому.

Тобто, Росія наполягяє, щоб Україна відмовилася від судових позовів до «Газпрому» на загальну суму $ 22 млрд., пропонуючи зарахувати наш попередній виграш в Стокгольмському арбітражному суді в рахунок погашення «боргу Януковича» і знижки на купівлю газу. Більш того, рішення цих питань Кремль пов’язує з майбутньою зустріччю в «нормандському форматі», де сторони повинні обговорювати питання врегулювання конфлікту на Донбасі.

Раніше прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков в черговий раз заявив, що «продовження задіяння арбітражу, висунення будь-яких претензій в арбітражі робить фактично неможливим досягнення будь-яких домовленостей» між Україною і РФ в питаннях транзиту газу в Європу. Пєсков, таким чином, повторив тезу, озвучену 30 жовтня російським президентом Володимиром Путіним, який назвав судові претензії до «Газпрому» абсурдними.

Складні переговори Нафтогазу і Газпрому: чи зможе Кремль «обнулити» Стокгольмський арбітражЦе викликало досить іронічну реакцію української сторони. «Російська сторона пропонує «Нафтогазу»  «обнулити» майже $ 3 млрд по Стокгольмському рішенню і відмовитися від позову ще на $ 12 млрд. До того ж АМКУ пропонується відмовитися від штрафу на $ 7 млрд. Разом – $ 22 млрд. Шукаю і не знаходжу в озвучених у ЗМІ пропозиціях зустрічні кроки Росії на зіставні суми. Хіба так виглядає «обнулення» взаємних претензій? », – написав глава правління НАК« Нафтогаз України» Андрій Коболєв в Facebook. Коболєв знову нагадав, що заява російської сторони про готовність продавати Україні «дешевий» газ не корелюється з відмовою «Газпрому» постачати його «Нафтогазу» відповідно до рішення Стокгольмського трибуналу по ціні німецького хаба, незважаючи на здійснену НАК передоплату.

«Традиційно російські поставки, навіть зі знижками за лояльність, чомусь виходять дорожче, ніж закупівлі за конкурентними цінами в Європі. Це нелогічно, тому  що «Газпром» транспортує газ на меншу відстань. Коли Стокгольмський арбітраж виправив цю цінову аномалію, «Газпром» відмовився поставляти газ. Ми вже давно переконалися, що ніщо не обходиться Україні так дорого, як дешевий російський газ. Коли наші відносини з «Газпромом» вдається зробити чисто комерційними, баланс витрат істотно змінюється на користь України», – зазначив він. Глава «Нафтогазу» наголосив, що Україна готова предметно домовлятися з «Газпромом» про продовження транзиту через свою територію, тоді як російська сторона зволікає з переговорами, постійно переходячи на тему порушення балансу інтересів Стокгольмським арбітражем. За його словами, Україна готова до конструктивної співпраці заради продовження транзиту, але і в подальшому буде наполегливо і ефективно захищати як національні інтереси, так і інтереси «Нафтогазу».

Нагадаємо, наприкінці жовтня в Брюсселі відбувся четвертий раунд тристоронніх переговорів між Україною, Росією і ЄС про укладення нового контракту на транзит російського газу через Україну. Втім, за підсумками зустрічі заступник голови Єврокомісії з енергетичного союзу Марош Шефчович висловив розчарування. За його словами, одна зі сторін виявилася не готова обговорювати конкретні параметри.

Раніше російська сторона погодилася підписувати договори з Україною за європейськими нормами, імплементацію яких в своє законодавство Київ активізував і прагнув встигнути до кінця року. Зокрема, мова йде про анбандлінге НАК «Нафтогаз України» відповідно до Третього енергопакету ЄС. За такою логікою, Марош Шефчович представив нову пропозицію щодо транзиту російського газу по території України. Вона відрізняється від тієї, яка висувалася в січні. Тоді дипломат деталі не розкрив, проте відомо, що мова йшла про мінімальні обсяги транзиту на рівні 60 млрд. З можливістю гнучкого бронювання додаткових 30 млрд. кубометрів газу на рік. На цей раз Марош Шефчович сказав про цифри, нарікаючи, що вони так чи інакше потраплять в пресу. А саме – мінімальні обсяги транзиту він пропонує в районі між 40 і 60 млрд. кубометрів газу, а додаткові – між 22 і 30 млрд. кубометрів. Пропонована тривалість контракту не змінилася – мінімум десять років. Однак тут Марош Шефчович пішов назустріч Росії. Він пропонує прописати в контракті можливість припинити його виконання вже через п’ять років, якщо суттєво зміняться обставини. Заступник голови Єврокомісії уточнив, що українська сторона погодилася на ці умови і готова була їх розглянути, але російська сторона відмовилася від обговорення.

Складні переговори Нафтогазу і Газпрому: чи зможе Кремль «обнулити» Стокгольмський арбітражЯкщо Україна і Росія не укладуть новий контракт на транзит газу в Європу, то втрати російської економіки можуть досягти 0,5-1% від ВВП, однак втрати нашої країни будуть набагато істотнішими, повідомив виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко. «На жаль, в ситуації, коли є військові дії між двома країнами, спрацьовує військова логіка. Вона полягає в тому, що втрати для країни порівнюються з втратами противника. Росія розуміє, що зупинка транзиту газу для України – це втрата 3-4% ВВП, а втрати для Росії – 0,5-1% ВВП. Нам це зашкодить більше, тому вони можуть на це піти », – повідомив Вітренко.

Він зазначає, що на переговорах про укладення нового договору про транзит газу Росія ставить нереалістичні вимоги, які невигідні Україні. У той же час, якби Росія діяла виключно з комерційною метою і розглядала укладення контракту на транзит як комерційну угоду, то погодилася б продовжити транзит свого газу в Європу через Україну. «Якщо Газпром буде керуватися суто комерційною логікою, то йому також будуть вигідні ті пропозиції, які робить Єврокомісія», – зазначив Вітренко.

За його словами, в разі укладення нового контракту на транзит між «Газпромом» і новим оператором ГТС України зі збереженням відповідних доходів на поточному рівні, сума нового позову знизиться до суми менше $ 2 млрд. «Якщо транзит збережеться і доходи від нього будуть покривати повні витрати , то не буде підстав для нарахування прискореної амортизації і знецінення. Тому ці витрати будуть вилучені з розрахунку тарифу в нашому позові», – пояснив Вітренко.

Нагадаємо, нинішній газовий контракт між Україною і Росією діє тільки до 31 грудня. У разі відсутності нових угод, з 1 січня транзит газу по території України припиниться. Звичайно, за умови, якщо українська сторона не владнає всі питання з анбандлінгом НАК «Нафтогаз Україна». 31 жовтня Верховна Рада вже прийняла відповідний закон, однак оператора газотранспортної системи ще належить сертифікувати – це робить український регулятор, а підтверджує Секретаріат Енергетичного співтовариства у Відні. Тільки таким чином сертифікований оператор буде вважатися дійсно незалежним. «Це (анбандлінг, – ред.) Дає нам можливість апелювати до наших європейських партнерів, союзників і виступати спільною позицією на переговорах», – заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Складні переговори Нафтогазу і Газпрому: чи зможе Кремль «обнулити» Стокгольмський арбітраж За словами фінансового аналітика Олексія Куща , Україна сама винна в тому, що виявилася в такому «газовому капкані». «Бажання певних людей в «Нафтогазі» і уряді управляти фінансовими потоками і активами дуже дорого обходиться країні. Якби у нас була застосована модель газового хаба і створена відповідна законодавча база, межа обліку перенесена із західного на східний, то з росіянами переговори про транзит вже вели б західні компанії і дилери, з якими ті працюють вже десятки років і яким би не висували претензії по Стокгольмському арбітражу, «нормандському формату» і таке інше. Ми самі погодилися вести політизовані переговори, де в одному пакеті з газовими угодами розглядаються політичні та судові вимоги», – сказав «ЕН» експерт.

За його словами, завдання-максимум Росії зрозуміле, тому вони і наполягають на так званій «теорії знижок на газ», яка зараз активно лобіюється в Україні. «Мовляв, нам вигідно купувати газ в Росії, оскільки будуть газові знижки. А насправді основна мета – «обнулити» Стокгольмський арбітраж. Це може статися, якщо Україна підпише транзитну угоду, де погодиться купувати російський природний газ десь в розмірі 5 млрд. кубометрів газу в рік. І в цю ціну буде включена «знижка», яка буде своєрідним компенсатором за судові рішення. Тобто, Росія не платитиме за рішенням Стокгольмського суду, а Україна отримає можливість купувати газ дешевше. Зрозуміло, що такий варіант нам не підходить і сьогодні йде колосальне обурення з боку різних політичних сил», – зазначив Кущ.

Експерт вважає, що Росія не зможе реалізувати свою програму-максимум, так як не зможе цього зробити і українська сторона. А саме: підписання довгострокового контракту на транспортування російського газу в Європу. «Європа в цьому випадку ментально на стороні Росії, тому що європейці вже закінчують будівництво газопроводу «Північний потік – 2», запускається «Турецький потік», будується термінал з прийому зрідженого природного газу. А скраплений газ все більше впливає на спотовий ринок газу в Європі і цінову динаміку. Тобто, українські магістральні газопроводи цікаві тільки в контексті найближчого зимового періоду. Надалі вони готові з «панського плеча» прокачувати через Україну близько 60 млрд. кубометрів на рік, при тому, що щорічно Європа купує у «Газпрому» 200 млрд. кубометрів газу», – зазначив фінансовий аналітик. Він переконаний, що, швидше за все, Європа і Росія погодяться на так звану «разову» газову угоду на сезон 2019-2020 і вимагатимуть, щоб Україна його підписала.

«Надалі росіяни будуть підігравати Європі в плані реалізації Третього енергопакету ЄС. Тобто, переведення української ГТС в режим відкритих аукціонів, коли будуть продаватися потужності на транзит. Природньо, крім «Газпрому» їх ніхто купувати не буде. Для нас це взагалі катастрофічний сценарій, тому що в такому випадку, доведеться отримувати транзит від випадку до випадку і постійно тримати трубу в аверсному режимі, тримати технологічний газ і підтримувати працездатність ГТС. Ось так буває, коли домашнє завдання не виконується належним чином », – резюмував Кущ.

Складні переговори Нафтогазу і Газпрому: чи зможе Кремль «обнулити» Стокгольмський арбітраж“Наразі Нафтогаз готовий купувати газ у Газпрому, але Газпром не хоче продавати. Аби не допустити виконання рішення Стокгольма і виплачувати Нафтогазу борг. Нафтогаз рано чи пізно забере через суди борг, який вже складає майже $ 3 млрд і зростає. Уже заморожено безліч активів Газпрому в Європі . і виходу у Газпрому тут немає, платити доведеться. Причому питання цього боргу – це скоріше питання не грошей, не таких вже й великих для Газпрому, а саме принципу. Принципові пітерські пацани не платять. і все тут. Але в економічній площині, в рамках переговорів між Нафтогазом, Газпромом і ЄС, у них немає шансів. За всіма пунктами. У тому числі, немає шансів отримати такий бажаний короткий контракт. Однак, коли в газові переговори приходить політика, завжди програє Україна. І тільки в такому випадку Газпром може виграти “, – упевнений аналітик Сергій Фурса .

До слова, 30 жовтня Данія дала дозвіл будувати на своєму континентальному шельфі трубопровід «Північний потік-2». Ця країна до останнього блокувала будівництво російського трубопроводу. Але більше доводів не залишилося. Після його запуску українська ГТС втратить своє значення, дохід від транзиту на рівні 3-4 млрд дол. на рік і в російсько-європейських газових відносинах отримає роль дублера. Данія довго тримала оборону, тому запуск «Північного потоку -2», запланованого на початок 2020 року, переноситься приблизно на рік. Таким чином, українська ГТС буде потрібна Європі і Росії лише на короткий проміжок часу. Наступний раунд переговорів має відбутися в поточному місяці.






Останні новини в соцмережах




Продажа отечества



help
bigmir)net TOP 100