4-5 вересня в китайському Ханчжоу відбувся саміт Великої Двадцятки (G20). Цей саміт відрізнявся від попередніх відразу з декількох причин.
По-перше, унаслідок референдуму Великобританії про вихід з ЄС світова спільнота зіткнулася з проблемою можливого негативного впливу цього процесу на світову економіку. По-друге, українське питання на нинішньому саміті виявилося другорядним. По-третє, привид «кризи глобалізації» так чи інакше ширяв над економічними питаннями, зокрема, тема інклюзивності, інноваційності та відкритості світової економіки була обіграна з усіх боків і вилилась у фінальну заяву про рішучість заперечувати протекціонізм і підтримувати вільні глобальні торговельні потоки.
За словами кандидата економічних наук, доцента кафедри міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марини Хмари, основним підходом саміту Великої Двадцятки 2016 стала ідея створення інклюзивної світової економіки.
«Для цього саміту основним питанням стало створення інноваційної світової економіки на основі траєкторії здорового зростання. Звичайно, важливим питанням залишається розподіл біженців між розвиненими країнами та розроблення потужної міграційної стратегії», – коментує експерт. «Щодо України, основною проблемою залишається розроблення дієвого, робочого «нормандського формату».
Українське питання – санкції проти Росії залишаються
Тема України на зустрічі G20 розглядалась опосередковано. Однак у фіналі зустрічі президент США Барак Обама чітко позначив американську позицію щодо українського питання загалом і мінським домовленостям зокрема. Він заявив, що санкції на адресу Росії скасовані не будуть до виконання російською стороною мінських домовленостей: «Я дав ясно зрозуміти, що доти, поки вони (мінські домовленості) не будуть виконані, США санкції не скасують». Барак Обама окремо наголосив, що мінські домовленості, на його думку, поки що не дотримуються.
Зі свого боку, президент Росії Володимир Путін зауважив, що російська сторона має намір дотримуватися нормандського формату через брак робочого варіанта розв’язання кризової ситуації. «Щодо нормандського формату, то добре це чи погано, але іншого варіанта, хоча б зробити спроби врегулювання, немає. І тому, звичайно, Росія цей формат підтримуватиме», – заявив Путін під час прес-конференції за результатами саміту.
Крім іншого, російський президент зауважив: «Я вважаю, що немає сенсу просто відзначатися самим фактом зустрічей. У мене склалося враження, що просто так зустрічатися заради зустрічей ніхто й не хоче. Можливо, крім самого Порошенка… Я не знаю… Я з ним уже давно не розмовляв», – передає його слова агентство Інтерфакс.
В этой связи президент Франции Франсуа Олланд сообщил, что намерен предложить организовать встречу группы в «нормандском формате» в ближайшие недели. «В Украине мы должны продолжать минский процесс, урегулировать существующие пункты, тормозящие его. Мы договорились провести в ближайшие недели встречу на высшем уровне между Германией, Францией, Россией и Украиной», — написал он в сети Facebook.
Ханчжоуський консенсус – G20 проти протекціонізму
Проблеми зростання світової економіки були основним питанням порядку денного G20. З огляду на нинішні економічні умови члени Двадцятки ухвалили рішення розробити концепцію з метою забезпечення стійкого зростання світової економіки. Ця концепція, що містить заходи економічного стимулювання, дістала назву «Ханчжоуський консенсус».
«Ми зустрілися в той час, коли триває відновлення глобальної економіки, у деяких економіках спостерігається підвищення стійкості, виникають нові джерела зростання. Однак зростання є ще слабшим за бажане, – ідеться у фінальному комюніке за результатами саміту. – Залишаються ризики падіння зростання внаслідок потенційної волатильності фінансових ринків, коливань цін на сировину, слабких показників торгівлі й інвестицій, уповільненого зростання продуктивності та показників зайнятості населення в деяких країнах. Виклики з боку геополітичних процесів, посилення потоку біженців, тероризм і конфлікти також ускладнюють глобальний економічний прогноз».
Також нинішній період характеризується зміщенням і глибинною трансформацією конфігурації глобального економічного ландшафту, разом зі зміною динаміки економічного зростання, ідеться в комюніке. З огляду на ці умови, група G20 ухвалила рішення розробити концепцію «Ханчжоуський консенсус» на таких підставах.
Група має намір приділити пильну увагу посиленню драйверів економічного зростання, відкрити нові горизонти такого розвитку, прокласти шлях трансформації своїх економік з більш інновативної позиції, яка б відображала спільні інтереси нинішнього і майбутнього покоління. Оновлені концепції розвитку будуватимуться на основі синергії фіскальної, монетарної та структурної політики, поліпшення узгодженості політики у сфері економіки, зайнятості та соціальній сфері. Країни групи мають намір зосередитися на створенні відкритої світової економіки, відмові від протекціонізму, просуванні позицій глобальної торгівлі та інвестицій, посиленні системи багатосторонньої торгівлі та багатовимірних можливостей розвитку глобалізованої економіки.
Щодо відмови від протекціонізму, лідери G20 заявили про намір ратифікувати відповідну угоду до кінця 2016 р. Мета цієї угоди – спростити торгові процедури відповідно до проголошених принципів відкритості. «Ми продовжуємо термін дії нашого зобов’язання щодо незастосування нових і скорочення нинішніх протекціоністських заходів до 2018 р., знову заявляємо про рішучість активно виконувати це зобов’язання, а також підтримувати роботу СОТ, ЮНКТАД та ОЕСР з моніторингу протекціонізму», – ідеться в підсумковому документі.
Крім цього, країни G20 погодили деякі документи в економічній сфері, що покликані підтримати потік інвестицій в інфраструктуру, ініціативи розвитку цифрової економіки та підвищення енергоефективності.
Окремо треба відзначити рішучість країн G20 боротися з корупцією на глобальному рівні. Так, лідери країн – членів групи наголосили на необхідності ратифікувати конвенцію ООН з протидії корупції. Зокрема, ідеться про боротьбу з незаконними фінансовими потоками, які підривають цілісність світової фінансової системи.
Британське питання – як зберегти партнерів
Після закінчення саміту лідери групи заявили про готовність зіткнутися з наслідками Brexit та їхнім впливом на світову економіку. Хоча перспектива британського виходу з ЄС додає світовій економіці прикрощів на кшталт додаткової невизначеності, країни G20 вважають, що здатні випередити негативні наслідки. Втім, у групі висловили надію, що Великобританія не відмовиться від тісних партнерських зв’язків з ЄС.
Прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей перед початком саміту заявила, що після Brexit Великобританія стане «світовим лідером у міжнародній торгівлі». Вона також наголосила, що нині Великобританія переживає «золоту еру» у взаєминах з Китаєм. Вирушаючи на саміт, британський прем’єр говорила про намір обговорити з китайськими колегами перспективи британсько-китайського стратегічного партнерства.
Зі свого боку Японія попередила британську сторону, що та може стати «вкрай непривабливою» для ведення бізнесу, а тому японські банки, автомобільні концерни та фармацевтичні компанії можуть прийняти рішення піти з британського ринку на користь ЄС. Про це йдеться в об’ємистому офіційному документі японського уряду. Причина цьому – потенційна перспектива відмови Британії від безтарифної торгівлі.
Під час саміту Тереза Мей провела зустріч з японським колегою Сіндзо Абе. Під час цієї зустрічі вона наголосила на готовності підтримувати партнерство з японською стороною, беручи до уваги «вплив Brexit на світову спільноту, включаючи Японію».
Американська позиція щодо перспективи Brexit залишилася незмінною. Президент США Барак Обама заявив, що американська сторона має намір консультуватися з британською щодо того, як рух до практичної реалізації Brexit здатний вплинути на торгові та комерційні відносини двох країн. «Очевидно, що зараз налагоджені величезні торгові потоки. Це не повинно припинитися. І ми маємо намір зробити все можливе, щоб упевнитися, що наслідки рішення (Brexit) не призведуть до послаблення вже надзвичайно міцних і надійних економічних відносин, – заявив Обама. – Однак першим завданням залишається визначити, що Brexit означає щодо Європи. А наше перше завдання – упевнитися в просуванні переговорів щодо Трансатлантичного торгового та інвестиційного партнерства (TTIP), у яке ми вже вклали багато сил і часу».
