Україна отримала торговельні преференції у вигляді збільшення тарифних квот на безмитний експорт сільськогосподарської продукції та промислових товарів до Євросоюзу терміном на три роки.
Наприкінці червня Рада ЄС схвалила пропозицію Європейського парламенту про збільшення квот. Однак, як виявилось, нові торговельні преференції, — це не зовсім те, чого очікувала Україна, і що, власне кажучи, виборювала іще із початку 2016-го року.
У розмові із «Економічними відомостями» член парламентського комітету із питань євроінтеграції Олена Ситник розповіла, що Комітет Європарламенту з питань міжнародної торгівлі вніс у підготовлений Європейською комісією іще рік тому проект рішення щодо введення додаткових торговельних преференцій в рамках зони вільної торгівлі певні корективи. Іншими словами, урізав деякі передбачені проектом квоти.
«Так, комітет знизив квоти, зокрема, на пшеницю, кукурудзу, перероблені томати, мед… Квоти на ряд промислових товарів також урізали. Зокрема, це стосується експорту взуття. Сечовина взагалі була виключена із пропозицій», — розповідає Ситник.
Величину таких урізань депутат показує на прикладі пшениці. «Замість додаткових квот на безмитний експорт в країни Європи іще 100 тис. тон пшениці, які ми планували будуть затверджені, Комітет Європарламенту затвердив нам додатково тільки 65 тис. тон», — каже вона.
Додамо, що, коли обговорювалося питання додаткових квот на поставку пшениці із України, євродепутати оперували тим, що поставки пшениці в Європу тут і так «занадто великі» — включаючи ті, що знаходяться поверх затверджених безмитних квот.
Бояться європейські виробники і експорту оброблених томатів з України. Додаткову квоту на безмитний експорт у 5 тис. тон профільний Комітет Європарламенту нам також не затвердив. Нагадаємо, наразі квота на безмитний експорт оброблених томатів до Європи складає 10 тис. тон.
Тим часом, у Міністерстві аграрної політики та продовольства України вказують на те, що збільшення обсягів квот, за їхніми підрахунками, могло би збільшити додаткові надходження в аграрний сектор економіки на $180 млн. в рік.
Якщо зважити на те, що ці преференції мають діяти три наступні роки, то, неважко підрахувати, що загальна сума надходжень за цей період може становити більше ніж півмільярда доларів.
Таким чином, навіть втрата третини цієї суми — це уже суттєво для аграрного сектору України. І тут є за що поборотись. І українська влада вирішила боротись.
Так, комітет Верховної ради з європейської інтеграції спільно з Міністерством економіки ініціювали політичне звернення від українського парламенту до Європарламенту — постанова №6517 — в якому наші законотворці просять Європейський парламент «ухвалити проект законодавчої ініціативи про введення додаткових автономних преференцій на товари, виготовлені в Україні, в редакції, запропонованій Європейською Комісією, без винятків і скорочень». Тобто, не виключаючи звідти товари або нульові тарифи.
Депутати Верховної ради звертають увагу європарламентаріїв і на те, що сьогодні український експорт блокується Росією не тільки до самої Росії, але й до Казахстану, Киргизстану та інших країн, постачання до яких повністю або частково залежить від транзиту через територію РФ.
Тим часом, Ярослав Валенса, що був доповідачем з питання торговельних преференцій для України, називає пропозиції вилучити із запропонованих Єврокомісією преференцій такі товари, як пшениця, перероблені томати та сечовину, компромісом між допомогою Україні та захистом європейських виробників.
В свою чергу, екс-міністр економіки України Віктор Суслов у питанні надання чи не надання певних торговельних преференцій для України вбачає дискримінаційні підходи.
«Це все ніякі не преференції. Якщо у нас є Угода про зону вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом, то у нас вся торгівля має бути без мит. А так — це дискримінація по відношенню до України. Євросоюз скористався дискримінаційними мірами у торгівлі з Україною, ввівши в Угоду про зону вільної торгівлі мито на ряд товарів і квоти. Зараз деякі відміняє. Це зменшення дискримінації, але це зовсім не преференції. Слово «преференція» тут узагалі неумісне. Ні про які преференції в торгівлі з Україною мова не йде — йде мова про зменшення рівня дискримінаційних обмежень в торгівлі в вигляді квот. А це вже аж ніяк не вільна торгівля», — зазначає Віктор Суслов у коментарі «i».
Колишній міністр вважає, що Україна має вимагати повного режиму зони вільної торгівлі з Євросоюзом. На його думку, зробити це можна шляхом переговорів. У цьому плані, те, що сьогоднішня українська влада добились зменшення деяких обмежень, Віктор Суслов називає кроком уперед до цього.
Попри усі урізання, Україна змогла добитися від Європи додаткових квот на такі важливі для вітчизняних виробників позиції як мед, кукурудза, кукурудзяне борошно, ячмінне борошно, крупи, а також овес.
Зокрема, додаткова квота на безмитний експорт меду для України має скласти 3 тис. тон, круп та обробленого зерна — 7,8 тис. тон, виноградного соку — 0,5 тис. тон, вівса — 4 тис. тон, кукурудзи — 650 тис. тон, ячменю — 350 тис. тон.
Ключовими, на думку української сторони, є здобутки щодо збільшення квоти на безмитний експорт кукурудзи і кукурудзяного борошна, а також квоти на ячмінь і ячмінне борошно.
Попри це, Віктор Суслов радить сьогоднішній владі не зупинятися на отриманих здобутках. «Потрібно йти далі і добиватися повної відміни обмежень і квот. Україна — великий виробник багатьох видів товарів. Зокрема, тих же томатів, пшениці, сечовини… Тому не повинно бути обмежень. Це неправильно», — каже екс-міністр економіки.
При сьогоднішніх обмеженнях безмитних поставок товарів у країни Євросоюзу, ми маємо ситуацію, за якої наші виробники, фактично, видирають одне в одного з рук ці квоти. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, квоти на більшу частину видів продукції «вичерпуються» уже в перші дні початку нового року.
У питанні використання квот діє принцип: той виробник, який першим подасть і, відповідно, першим оформить правильно всі документи на використання тієї чи іншої квоти, її і отримує, і, як правило, повністю заповнює своєю продукцією.
Євросоюз на сьогодні є основним торговим партнером України. У країни Європи в минулому році було направлено 37% всього нашого експорту. Товарів продали на суму в $13,5 млрд. В цілому, за 2016 рік експорт України в країни Євросоюзу, якщо порівнювати з 2015-м роком, зріс на 4%.
На цьому фоні насторожливим виглядає той факт, в першу чергу, для української економіки, що імпорт продукції із країн Євросоюзу перевищує експорт наших товарів до Європи. Так, у 2016-му році Україна купила в Євросоюзу товарів на суму $15 млрд., що на 10% більше, ніж у 2015-му році. Таким чином, маємо дефіцит зовнішньої торгівлі з Європою.
Тому, якщо ми відкриваємо свій ринок для європейських компаній, ми маємо зробити все для того, щоб наростити свій експорт в країни Євросоюзу. Інакше ми будемо виводити валютні запаси із України, що, як результат, може призвести до ще більшої девальвації гривні.
І тут, навіть для того, щоб збалансувати торговельні стосунки із Євросоюзом і вивести їх, хоча би в «нуль», отриманих нових торговельних преференцій у вигляді збільшення тарифних квот на безмитний експорт сільськогосподарської продукції та промислових товарів від Європарламенту аж ніяк не вистачить. Потрібно добиватися більшого.
Тим часом, заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева зазначає, що переглянути умови режиму вільної торгівлі можна буде уже із початку 2019 р. «Економічна частина Угоди про асоціацію запрацювала у січні 2016 р., отже, розпочати плановий перегляд умов режиму вільної торгівлі, який проходить після трьох років її дії, можна буде вже за півтора року. Ми вже зараз маємо розпочинати роботу над нашими наступними кроками», — каже вона.
