До війни металургія була опорою економіки і займала третину експорту України. Але цю тенденцію зруйнували російські війська, які взяли під контроль промислові центри в Донецькій і Луганській області. Це є стосуєть і металургійного гіганта "Запоріжсталь", який не може повернутися до нормального рівня виробництва через перебої з електроенергією, пошкодження інфраструктури та блокаду портів у Чорному морі.
На металургійному заводі “Запоріжсталь” навалено бронежилети, а перед прохідною встановлено протитанкові пастки. Щоразу, коли лунають сирени повітряної тривоги, а вони лунають щодня, більшість робітників прямують до одного з 16 бомбосховищ, розкиданих по всій території заводу. Про це повідомляє агентство Associated Press після відвідування заводу Запоріжсталь групи Метінвест у Запоріжжі.
Але дехто продовжує працювати – долаючи не лише високу температуру та град іскор, що розлітаються з доменних печей, які виплавляють сталь, що використовується у всьому – від залізничних вагонів до побутових приладів, але й загрозу обстрілів – щоб забезпечити процес виплавки сталі.
Південно-західне місто Запоріжжя, яке дало назву заводу, розташоване менш ніж за 50 кілометрів від лінії фронту, і його житлові будинки та енергетична інфраструктура досить часто стають мішенню для російських військ. Війна призвела до того, що сьогодні завод працює не на повну потужність, а третина з його 10 000 працівників перебуває у вимушеному простої.
Збитки, завдані металургійній промисловості України, підірвали прибутковий сектор і ключового роботодавця, який був вкрай важливий для економіки, підірваної війною. Наразі зусилля, спрямовані на відновлення виробництва та постачання товарів споживачам по всьому світу, матимуть вирішальне значення для відбудови країни.
Металургійна промисловість, що була основою економіки до війни, виробляла третину товарів, які Україна експортувала, але вона була підірвана російськими військами, які захопили промислові центри – Донецьку та Луганську області.
Для металургійної та гірничодобувної компанії “Метінвест” уповільнення темпів виробництва на металургійному комбінаті “Запоріжсталь” – це лише частина проблем. Відколи Росія захопила український півострів Крим у 2014 році, компанія втратила обладнання та виробничі потужності на підконтрольних Росії територіях, працівники пішли на фронт, і їй не вдалося досягти достатнього рівня безпеки для розвитку.
Але “найбільша шкода, якої ми зазнали, – це шкода, завдана економіці України”, – заявив генеральний директор Метінвесту Юрій Риженков. “Коли завдається шкода країні, компанія страждає від неї не менше, ніж від прямих влучень снарядів”.
На металургійному комбінаті “Запоріжсталь” життя все ще вирує навколо доменних печей, навіть якщо працюють лише три з чотирьох. Невпинне шкварчання наповнює повітря, яке відтіняє гострий, кислий присмак сірки, що утворюється в результаті розділення чавуну та відходів, які осідають на дні печі.
Процес виглядає інтенсивним, але робітники усвідомлюють, що виплавляють менше чавуну, ніж у довоєнний час.
“Ми обмежені. І з точки зору сировини, і з точки зору збуту”, – каже Олег Ільїн, майстер доменної печі.
На відміну від інших промислових підприємств України, “Запоріжсталь” не постраждала від артилерійських обстрілів і ракетних ударів. Але, як і багато інших, зростанню виробництва заважають перебої в електропостачанні через російські ракетні обстріли, пошкодження інфраструктури та заблоковані чорноморські порти.
Останнє є одним з найбільших викликів для “Запоріжсталі”, де робота переривалася лише двічі за майже 90-річну історію – під час Другої світової війни та невдовзі після вторгнення Росії в Україну.
Минулої весни російські війська були зупинені всього за десятки кілометрів від заводу, але майже рік потому він так і не зміг повністю відновитися.
Ціни на продукцію, яку виробляє “Запоріжсталь”, вищі, і її важче доставити покупцям. Замовлення здебільшого перевозять поїздами, а не кораблями, що підвищує ціни не лише на перевезення, а й на виробництво та сировину.
До війни “Запоріжсталь” могла виготовити партію сталевих листів, які використовуються в побутовій техніці, наприклад, холодильниках, і доставити її за місяць-два, розповів Роман Слободянюк, генеральний директор “Запоріжсталі”. Зараз це може зайняти три місяці і більше.
“Не кожен клієнт готовий йти на такі ризики. Тому ми були змушені скоротити географію наших клієнтів”, – сказав він.
Раніше “Запоріжсталь” співпрацювала з клієнтами з майже 60 країн світу – зараз ця кількість скоротилася вдвічі. Війна вплинула на здатність підприємства виконувати замовлення на більшій частині Близького Сходу і в багатьох країнах Африки.
“До війни близько 90% металургійної продукції експортувалося морем, тому що це було набагато дешевше”, – сказав Дмитро Горюнов з Центру економічної стратегії України.
Зараз завод орієнтується на більш близькі європейські країни та ринок США, до яких можна дістатися через польські морські порти.
За даними галузевої асоціації “Укрметалургпром” та Oxford Economics, близько третини потужностей металургійної промисловості України зруйновано, а виробництво знизилося приблизно на 65%.
За оцінками Українського інституту KSE, збитки українського бізнесу в цілому від війни становлять 13 мільярдів доларів США. У 2022 році економічне виробництво скоротилося приблизно на третину, а міністерство економіки прогнозує зростання лише на 1% цього року.
Уряд покладається на допомогу союзників, таких як Європейський Союз та США, щоб виплачувати громадянам зарплати та пенсії, що допомагає йому уникати друкування грошей, яке може підживлювати інфляцію. Минулого тижня Україна отримала підтримку від Міжнародного валютного фонду у вигляді кредитного пакету на суму $15,6 млрд.
Зі свого боку, “Метінвест” намагається відновитися після втрати двох великих підприємств, у тому числі металургійного комбінату “Азовсталь”, де українські військові тримали облогу з численних тунелів і бункерів у Маріуполі.
41-річний Максим Нотченко, колишній працівник “Азовсталі”, здалеку спостерігав за тим, як завод був взятий в облогу російськими військами: “Це було схоже на те, ніби тобі відрізають шматки тіла”.
Він втік і почав працювати на “Запоріжсталі” у квітні минулого року. Близько 20 000 інших працівників “Метінвесту” вчинили так само, покинувши окуповані території або зону бойових дій. До вторгнення в “Метінвесті” працювало близько 100 000 працівників, зараз – 85 000.
На думку генерального директора компанії Риженкова, відновлення ланцюгів поставок, насамперед розблокування чорноморських портів, допоможе відродити компанію.
“Фішка українців у тому, що, незважаючи на все, що з нами відбувається, ми продовжуємо працювати, винаходимо нові способи роботи, як бути ефективними в будь-якій ситуації”, – сказав Риженков.
За його словами, єдиний спосіб гарантувати безпеку і розвиток “Метінвесту” – це звільнення всіх утримуваних Росією територій, включаючи Крим. Саме тому компанія інвестує ресурси в підтримку української армії.
За словами Риженкова, тільки “перемога може гарантувати Україні і бізнесу, що він може тут розвиватися”.
