Борги за комунальні послуги в Україні досягли небувалих масштабів і вже вимірюються десятками мільярдів гривень. Ситуацію посилює і невизначеність щодо розвитку епідемії коронавіруса і пов'язаного з цим карантину. Економічна криза боляче вдарила по кишенях багатьох українських громадян, практично позбавивши засобів до існування і можливостей своєчасно оплатити «драконівські» тарифи за комуналку.
Однак якщо проблему заборгованості не почати вирішувати належним чином, наслідки для країни можуть виявитися катастрофічними. Тим більше, того ж вимагає від Києва і Міжнародний валютний Фонд (МВФ). Однак українське керівництво замість того, щоб почати вирішувати проблему комплексно, йде більш примітивним шляхом.
Так, згідно з поданим до Верховної Ради законопроектом №3613 (автори – народні депутати від провладної партії «Слуга народу» Михайло Лаба, Ігор Кривошеєв і Анатолій Костюх), українцям доведеться не тільки платити грандіозні штрафи за несплату комуналки. Комунальники зможуть швидко стягувати ці борги через суд за спрощеною процедурою, у боржників будуть утримуватися гроші з зарплат і соціальних виплат. А в деяких випадках людей будуть просто виселяти з квартир.
У порівнянні з нинішніми умовами – пеня в 0,01% в день за прострочення платежів і поодинокі випадки спроб комунальників забрати квартири за борги – ці умови дійсно «драконівські». А враховуючи, що автори цього законопроекту – нардепи від пропрезидентської партії “Слуга народу”, швидше за все, закон буде схвалений і механізм запрацює.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що комунальні підприємства України знаходяться в складному фінансовому становищі через зростаючі неплатежі користувачів комунальних послуг. Так, за даними Державної служби статистики, станом на 1 травня 2020 року борги населення за ЖКП склали:
за поставку і розподіл газу – 25,5 млрд,
за електроенергію – 5,9 млрд,
за опалення і гарячу воду – 20,5 млрд,
за воду і водовідведення – 5,3 млрд
за утримання будинків і прибудинкових територій – 4,9 млрд,
за вивезення сміття – 0,97 млрд.
Загальна сума заборгованості, таким чином, перевищує 63 млрд гривень. Нібито, саме тому комунальники не мають змоги вести господарську діяльність (здійснювати ремонт комунікацій, платити зарплати співробітникам і т.ін.).
Як планують реструктурувати заборгованість?
У документі прописано, що борги з 1 жовтня підлягають обов’язковій реструктуризації. Споживач, який заборгував за комунальні послуги, повинен укласти договір з компанією, яка ці послуги надає, щодо щомісячного погашення боргу рівними частинами. Розстрочити виплати можна до 60 місяців. При цьому, споживач може погасити заборгованість і достроково.
Вказані в законопроекті і граничні розміри щомісячного відшкодування – так поточні платежі і погашення заборгованості в сумі не повинні перевищувати 25% доходів, які визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих громадян, і 20% – для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги.
Тобто, при мінімальній пенсії в 1712 грн (яку повинні встановити з 1 липня 2020 року) загальна сума сплати заборгованості за ЖКП не повинна перевищувати 342,4 грн. У документі зазначається, що термін погашення заборгованості може бути продовжений при низькому рівні доходів. Якщо споживач не платить поточні платежі і не укладає договір про реструктуризацію боргу, компанія-постачальник послуг може стягнути заборгованість через суд.
«Підводні камені» законопроекту
У документі передбачено, що при реструктуризації боргів споживач збереже право отримувати субсидію та інші пільги. Однак, якщо не укласти договір автори законопроекту пропонують автоматично списувати борги з зарплати або за допомогою майна, зокрема, автомобілів і житла. В такому випадку боржників чекає суд, виконавчий документ і примусове стягнення: 50% зарплати щомісяця до повного погашення боргів.
Якщо ж заборгованість за ЖКП перевищує суму платежів за три місяці, то стягнення може відбуватися за рахунок майна боржника.
У разі неможливості стягнути борги, на споживача буде записуватися заборгованість. Крім того, на суму боргу регулярно будуть нараховувати пеню за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу. Якщо заборгованість по комуналці перевищить суму відповідних платежів за один рік, то штраф становитиме 20% від боргу, якщо два роки – 30%, три роки – 50%.
Прописаний і ряд нематеріальних покарань для боржників: заборона виїзду за кордон, обмеження в праві водити машину, користуватися зброєю, а також ходити на полювання. Відновити свої права можна тільки сплативши борг. А щоб простіше було стягувати заборгованість, законопроект передбачає ліквідацію необхідності оплати судового збору при подачі позовів про стягнення боргів.
Відзначимо, що спроби боротися з боргами були і раніше. Законодавство в сфері комунальних послуг кілька разів змінювалося. За старими нормами, була передбачена можливість реструктуризації боргу – на термін до 60 місяців в залежності від суми боргу та рівня доходу боржника. При цьому місячний платіж не міг перевищувати 25% заробітної плати або 20% соціальної виплати боржника. Однак автори законопроекту вважають, що реструктуризація в її нинішньому вигляді не працює, як і спроби комунальників стягнути борги через суди.
«Замість того, щоб навести порядок в ЖКГ, знизити тарифи для всіх і розібратися зі злісними неплатниками, у Зеленського пішли іншим шляхом: непомірно підвищувати тарифи, примушувати всіх до їх оплати та вибивати борги з усіх без розбору. До речі, знаєте, чому при таких величезних боргах немає жодного банкрута в сфері ЖКГ, а сам “Нафтогаз” декларує величезні прибутки? Просто тарифи настільки завищені, що покривають все. Всі борги вже сплачені тими, хто справно платив весь цей час. Стягнення боргів – це вже чисто злодійська маржа. І ми ж розуміємо, що багаті неплатники і через суд не заплатять. Постраждають, як завжди, самі незахищені. Залишається тільки одне питання. Це вже ті зміни країни, які Зеленський обіцяв, або буде ще гірше? », – обурився в Facebook глава Житлового союзу України Олександр Скубченко.
Що думають експерти?
Експерти вважають, законопроект не поліпшить економічну ситуацію в країні, скоріше, навпаки лише посилить кризу. Для того, щоб вийти зі стану перманентних боргів по ЖКГ, необхідно змінити економічну політику в країні, підвищувати заробітну плату, добробут і платоспроможність громадян.
Так, експерт з питань енергетики Валентин Землянський вважає, що проблема заборгованості по комунальних послугах – це, в першу чергу, проблема тарифів на енергоносії.
«Люди не платять не тому, що не хочуть, а тому що велика частина населення просто не в змозі це зробити. Зрозуміло, що у нас є відсоток тих, які не платять, так би мовити, по релігійним і принциповим переконанням. Це було завжди. А люди, які платять, міркують об’єктивно. Що починаючи з подій 2014 -2015 року, падінням економіки, зростанням тарифів і закінчуючи нашими останніми пригодами з карантином, зростанням безробіття і т.д, доходи у населення дуже сильно скоротилися. Це корінь проблеми. Однак об’єктивно-конструктивна реакція на те, що відбувається в державі відсутня. Замість того, щоб піти назустріч і врегулювати ситуацію з тарифами, ми спостерігаємо абсолютно протилежне. Держава починає тиснути на своїх громадян з точки зору виплати заборгованості за комуналку», – сказав “ЕН” експерт.
На думку Землянського, вся тарифна і цінова політика, яка існує на сьогоднішній день в Україні – це непряме оподаткування її громадян. «Це законопроект на виконання положень, прописаних в меморандумі МВФ. От і все. Там немає намірів вирішити проблему кардинальним чином. Це спроба вичавити додаткові внутрішні ресурси і створити, таким чином, умови для компаній, які після відкриття ринку електроенергії, остаточного відкриття ринку газу, тобто, трейдерів, які зайдуть на ці ринки, забезпечити їм необхідні маржинальні доходи і необхідний рівень оплати за тими цінами , які будуть встановлені на газ для українців. Адже там логіка не соціальна, а логіка виключно фінансова », – резюмував експерт.
Директор спеціальних програм НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев вважає, що законопроект буде ефективний тільки в комплексі з іншими ініціативами, спрямованими на вирішення проблеми заборгованості на відповідних ринках. «Ці законопроекти стосуються заборгованості на оптових ринках, яка навіть більш, ніж велика. Існує проблема перехресного субсидування, без якого також неможливо вирішити питання боргів. Існує проблема низької надійності системи. Тобто, необхідно залучення коштів для забезпечення надійності системи, якості послуг, що надаються і енергетичних товарів. Необхідно розібратися з проблемою обліку, щоб визначити хто і що заборгував », – сказав «ЕН» експерт.
Крім того, продовжив він, існує проблема малої захищеності споживача. «Тобто, у нас існує асиметрія відповідальності. Якщо споживач не заплатив за комунальні послуги, то з нього можуть або знімати зарплату, або заарештовувати нерухомість і мало не виселяти з квартири. А що якщо не надає послуги постачальник? Яку він несе відповідальність? Так, через суд можна повернути гроші, сплачені за неподання послугу. Це єдине, чого можна домогтися в судах для споживача. Тому ці проблеми необхідно вирішувати комплексно. У зв’язку з чим питання до депутатів: чи розуміють вони, що одним законопроектом не можна врегулювати проблеми в комунальній сфері та його прийняття у відриві від інших законів може лише погіршити ситуацію? », – задається питанням Рябцев.
У той же час боротися з недобросовісними платниками необхідно, впевнений він. «У моєму ЖБК є власники квартир, які просто не платять за комуналку при цьому маючи достатній рівень заробітної плати, автомобіль і т.д. Але проблема в тому, що в ЖБК якщо борги не сплачуються, вони перерозподіляються між усіма іншими жителями. І виходить, що я плачу за, умовно кажучи, дядю Васю, тому що він, таким чином, бореться з державою. Але чому я повинен це робити?», – обурився експерт.
Геннадій Рябцев висловив деякі підозри щодо того, що серед авторів законопроекту значаться чиновники Міністерства регіональної політики. «Це факультативно, в неробочий час вони надолужили цей законопроект? Якщо цей законопроект розроблений профільним міністерством, то чому він не йде за погодженням, передбаченим регламентом Кабміну? Або знаючи, що Мінфін або Мін’юст законопроект не пропустять і будуть зауваження, розробники вирішили подати його через народних депутатів, які розбираються в цьому питанні дещо гірше, ніж державні службовці, тим самим скоротивши процедуру його прийняття», – резюмував Рябцев.
Експерт Інституту GROWFORD Олексій Кущ також солідарний в тому, що всі нові пропозиції в сфері комунального господарства відбуваються в контексті зобов’язань України перед МВФ.
«Спростити процедуру стягнення і посилити штрафи – це прямі зобов’язання України перед міжнародним кредитором. Правда, процедури у нас вже і так спрощені до мінімуму. Наприклад, є таке поняття як «судовий наказ» відповідно до якого суди розглядають позови комунальних організацій без участі боржника. Фактично будь-яка комунальна організація може подати на боржника позов до суду. Тобто, без запрошення боржника і розгляду його контраргументів може бути виданий судовий наказ про стягнення цих грошей. А боржнику може бути просто надіслано письмове повідомлення, яке він може протягом кількох тижнів опротестувати. Але ми розуміємо, як відправляються ці документи, що багато хто живе не за місцем реєстрації, які розбиті поштові скриньки і так далі. Тобто, до 50% людей можуть просто ці судові накази не отримати і, відповідно, їх вчасно не опротестувати. А потім судові рішення набирають чинності і потрапляють в виконавчу службу і йде масове стягнення», – каже «ЕН» фінансовий аналітик. Крім цього, буде посилення самих штрафів.
«Це будуть не умовні, які зараз нараховуються, а досить болючі штрафи. Також, можливо, ухвалять закон про колекторські організації. Умовно кажучи, кожен облгаз або теплоенерго зможе мати свою колекторську структуру, але насправді це будуть такі «тітушки в законі». Відповідно до законодавства у нас колектори прирівнюються мало не до правоохоронних органів. Тобто, представника цієї структури не те що не можна чіпати, але навіть саме перешкоджання його діяльності буде прирівнюватися до адміністративного, а в деяких випадках кримінальній правопорушення. Тобто, це буде, умовно кажучи, «рекет в законі», – говорить Кущ.
За його словами, в верхніх ешелонах влади за участю зовнішніх кредиторів зараз ведеться дискусія, про що ніхто не говорить відкрито, що в результаті приватизації в Україні дуже багато людей отримали в приватну власність квартири, будинки і т.д., але так і не стали ефективними власниками. «Тому в найближчі кілька років в Україні буде реалізовуватися модель відчуження людей від нерухомості. Розпочнеться вона з точкових відчужень, з якихось соціально декласованих елементів, а потім з часом вийде на широке правозастосування. Якщо, звичайно, суспільство не чинитиме жорсткого опору», – вважає експерт.
Кущ переконаний, що законопроект № 3613 абсурдний, тому що в ньому «віз поставили попереду коня». «Потрібно було починати зі створення системи справедливих тарифів і цін. Справедлива ціна – це економічна категорія. Це економічно обгрунтована собівартість плюс середня по ринку норма рентабельності. Термін «справедлива ціна» особливо важливий для таких квазігібрідних ринків, де не може бути сильної конкуренції, і де існує природна монополія. Тобто, як у нас в комунальній сфері. І тільки після цього наводити порядок з платежами», – упевнений аналітик. Він звернув увагу, що модель тарифів у Україні поламалася в декількох точках. Так, якщо подивитися на статистику, то до 2013 року люди накопичували борги за зиму, але в основному їх погашали до наступного опалювального сезону. А зараз борги, які накопичуються за зимовий опалювальний сезон, не погашаються влітку в повній мірі і накопичуються як сніжний ком. Відповідно вони будуть рости з кожним роком, навіть не дивлячись на запевнення влади про скорочення тарифів.
«Якщо ми візьмемо середньозважену платіжку, яку сплачує домогосподарство за всіма видами послуг (січень 2020 року не будемо брати через теплу зиму, а візьмемо січень 2019 і 2018 рр)., То побачимо, що темп зростання платіжки значно більше, ніж темп зростання реальних доходів населення. Таким чином, доходи населення не встигають за зростанням тарифів. Другий момент. Якщо подивимося на ці ж періоди, то побачимо, що населення в січні 2019 року фактично заплатило більше, ніж було нараховано за планом в січні 2018 року. Тобто, якби тарифи не виросли, то грошей, які люди заплатили в 2019 році вистачило б на погашення всіх планових платежів », – зазначає Кущ.
Він переконаний, списати борги за комуналку – теж не вихід. Тому що це повністю демотивує тих людей, які ще платять хоч якісь гроші. «Тому« золота середина »для України складається з декількох моментів. Перше – це формування моделі справедливих цін і тарифів. Друге – застосування спеціальних антимонопольних механізмів регулювання ринків природних монополій і гібридних ринків, де немає ефективної конкуренції. Третій момент – заморожування приблизно на п’ять років зростання всіх тарифів. Тобто, щоб за рахунок зростання номінальних доходів населення, а вони будуть рости навіть за рахунок інфляції, здатність людей оплачувати свої платіжки з кожним роком збільшувалася. Відповідно, люди за рахунок зростання номінальних доходів зможуть не тільки погашати поточні платежі, але і погашати частину свого боргу. П’ять років – це значить по 20% від боргу щороку. Ну і, відповідно, відсутність будь-яких штрафів за прострочення на ці п’ять років », – резюмував Кущ.
