Після того як закон про мобілізацію в Україні набрав чинності, представники бізнесу, що і раніше скаржилися на брак кваліфікований кадрів, почали бити на сполох застерігаючи, що це критично позначиться на економіці. Тож парламентарі вийшли з ініціативою запровадити бронювання за гроші.
Наразі сьогодні у Раді зареєстровано три таких законопроєкти. Ідея в тому, що бізнеси, які не підпадають під постанову уряду по стратегічному бронюванню, незалежно від галузі, могли самостійно визначити критичних співробітників, потрібних для функціонування своїх підприємств і сплачувати за них додатковий податок. Суми військового збору коливаються від 20 тис. до понад 36 тис. грн. за працівника. Усі розуміють, що армії потрібне поповнення, адже ворог не планує зупинятися найближчим часом на досягнутому, але і бізнесу також потрібні робочі руки, аби економіка змогла забезпечити потреби на фронті. То ж прийти до спільного знаменника завдання не з простих.
Як відомо, перша модель економічного бронювання запропонована нардепом від «Слуги народу», головою комітету Ради з питань економічного розвитку Дмитром Наталухою. Вона передбачає бронь працівників в разі сплати підприємством військового збору у розмірі 20 тис. грн на місяць. Підприємство зможе забронювати до 50% усіх військовозобов’язаних чоловіків. Єдиним обмеженням для таких підприємств є відсутність заборгованості з податків та зборів. Цю модель бронювання хочуть також поширити на ФОПів. Щоб забронюватися такому підприємцю потрібно сплатити 20 тис. грн та не мати заборгованості перед державою з податків та СВ, а також підтвердити реальне ведення діяльності впродовж 6 місяців перед набранням законом чинності.
«Найменше, що ми хочемо, щоб економічне бронювання сказалось якимось чином на мобілізації. Щоб у нас була масова «фопізація» не для того, щоб займатися підприємницькою діяльністю, а щоб уникнути мобілізації. Тому станом на зараз механізм-запобіжник виглядає наступним чином: якщо приймається закон, то далі претендувати на бронь мають ті ФОПи, які відповідають двом критеріям. Перший – вони зареєстровані як ФОП, щонайменше 6 місяців до того, як закон вступив в силу. Тобто до цього вони 6 місяців вже були активними учасниками економічних процесів. Друге – якщо торговий оборот за останній звітній період складав суму не менше вартості трьох місяців бронювання, тобто 60 тис. грн. Такі два критерії, на нашу думку, унеможливлять сценарій, коли люди просто на наступний день після вступу закону прокинуться і зареєструються ФОПом», – зазначає автор законопроекту.
За його словами, депутати зараз працюють над тим, щоб утілити в законопроєкті концепцію економічної мобілізації. «Виглядає так: у вас є СТО, але вона не має фінансової можливості сплатити 20 тисяч гривень за одного працівника для бронювання, але воно має попит серед тих самих військових, тобто військові там постійно ладнають свої машини. Тоді ми вводимо категорію економічної мобілізації. Це означає, що на суму вартості бронювання, наприклад, щоб забронювати чотирьох працівників, СТО укладає контракт з якоюсь бригадою на безплатні послуги в межах 80 тис. грн на місяць і за це отримує право броні чотирьох працівників», — сказав він. «Ми хочемо подивитися технічно зараз, як можна інтегрувати це в закон про економічне бронювання. Таким чином, збалансувати і зняти напругу, щоб це не виглядало, що бронюватися зможуть тільки ті, хто мають гроші. Ми хочемо залучити максимально ефективно економічні ресурси на користь війська і саме таким чином розв’язати цю проблему», — додав Наталуха.
Автором законопроекту іншої моделі бронювання є заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. Вона передбачає можливість бронювання від мобілізації тих чоловіків, зарплата яких не менше 12 прожиткових мінімумів, тобто приблизно 36 тис 366 грн. Цю ідею також підтримує Уряд. За задумом автора, власники бізнесу самостійно можуть визначити тих працівників, кому підвищується зарплата, або ж вона перестає платитися «в конверті». Це нібито має бути підтвердженням того, що цей працівник є незамінним для компанії і керівництво готове за його бронювання платити «білу» зарплату. Логіка, якою керувалися під час обрахунків така, що реальний сектор економіки в принципі має такі зарплати, проте сплачуються вони інакше. Частина – офіційно, а частина – в «конверті» для того, щоб мінімізувати оподаткування. Таким чином, основна перевага другої моделі це власне «вибілення» заробітних плат і ринку праці в Україні.
Третій підхід економічного бронювання пропонує змішану модель. Він передбачатиме можливість забронювати найманих працівників зарплати яких перевищують 35 тис грн та ФОПів, які готові платити військовий збір у розмірі 20 тис. грн. Урядову та змішану концепції вноситимуть до Верховної Ради окремими альтернативними законопроєктами.
Четверта модель пропонує скасувати стратегічну модель бронювання і замість неї впровадити виключно економічну зі збором 20,4 тис грн в місяць.
В свою чергу, Європейська Бізнес Асоціація відпрацювала найбільш реальну модель економічного бронювання і звертається до депутатів з проханням врахувати позицію бізнесу. Бізнес схиляється до третьої моделі бронювання, відповідно до якої аби отримати таку можливість бізнесу потрібно мати середню зарплату по компанії в розмірі 35 тис грн, для ФОПа передбачений єдиний військовий збір, який складе 20,4 тис грн в місяць. Це є базовими критеріями для участі компанії.
На додачу до встановлених законопроектом умов бізнес також просить дозволити використовувати економічне бронювання для збільшення квоти бронювання працівників понад 50%.
Автори усіх трьох документів зазначають, що для України наразі є пріоритетним виробництво зброї, зміцнення оборонно-промислового комплексу та комплектування війська. А в економіці пріоритет має бути за тими бізнесами, які тримають її на плаву та наповнять бюджет податками, що потім підуть на потреби армії. В разі запровадження економічного бронювання за умови сплати 20 тис грн військового збору на місяць, додаткові надходження до бюджету можуть становити щонайменше 200 млрд. грн. на рік. А з врахування ФОПів ця сума може сягнути до понад 300 млрд. грн. Зазначимо, додаткові потреби військових у поточному році перевищують 500 млрд грн. Тобто навіть за умови прийняття одного із законопроєктів непокритими залишаться понад 300 млрд грн видатків на оборону.
Фінансовий економіст Олексій Кущ вважає, що встановлені тарифи на економічне бронювання можуть виявитися не по кишені багатьом учасниками цього процесу. «Воно не підходить бізнесу з великою часткою зарплатного фонду в структурі собівартості. Мова йде передусім про послуги — це ресторани, готелі, сфера торгівлі. Частка витрат на персонал там сягає 50%. Також велика вона в трудомістких виробництвах, наприклад, легпромі — до 40%. Натомість у машинобудуванні оплата персоналу — то лише до 20% від собівартості, левова частка там — матеріальні витрати. У металургії відсоток ще нижчий — усього 5%, в агросекторі — до 10%», – говорить експерт. Він також додає, що запропонована модель економічного бронювання добре вписується в бізнес-модель фінансових, страхових, IT-компаній, де порівняно небагато працівників і високі зарплати, на тлі яких 20 тисяч за бронювання особливої погоди не роблять. Кущ припускає, що економічне бронювання навіть може додати 0,5—1,5% до річної інфляції.
Окремо від складного питання щодо справедливості економічного бронювання відкритим є питання скільки після цього залишиться тих, кого можна буде мобілізувати. За грубими підрахунками, в Україні на початок російського вторгнення було близько 10-11 млн. чоловіків, які мали б підлягати мобілізації. З них вже заброньовані близько 800 тис. чоловіків. Близько 4 млн. не підлягають мобілізації: вже служать, мають інвалідність, навчаються, перебувають за кордоном, або на тимчасово окупованих територіях. Статус частини чоловіків державі просто невідомий. Тобто загальна кількість чоловіків, які гіпотетично можуть скласти мобілізаційний резерв оцінюється максимум до 5 млн. осіб.
Противником економічного бронювання неофіційно виступає Генштаб. Командування хвилюється, що бронювання за гроші може підірвати процес мобілізації в Україні. Сьогодні між нардепами та військовим командуванням точаться гарячі дискусії щодо доцільності таких нововведень. За даними Міноброни, з 18 травня по 16 липня поточного року через застосунок Резерв+, ТЦК або ЦНАП оновили дані трохи більше 4 млн.690 військовозобов’язаних.
Командир батальйону «Ахілес», депутат Київради Юрій Федоренко, в сьогоднішніх умовах вважає економічне бронювання недоречним. «Обороняти нашу державу на поточний момент – це не вибір, а критично важлива необхідність, яка має зберегти життя та здоров’я громадян України та їх сімей, а також українську державність. Тому питання по економічних показниках я вважаю недоцільним. Тому що в більшості випадків можна перекваліфікувати людей і ( робочі місця – ред.) можуть зайняти ті, хто не може виконувати бойових завдань. Якщо окупант заходить в те чи інше місце, де розміщено те чи інше підприємство, або має можливості нищити його безпілотниками дальнього радіусу дії чи ракетами, а в нас немає вогневих груп, які могли б тому протидіяти (тому що ті, хто мали увійти до складу вогневої групи мобілізації, проходження загальновійськової підготовки, працюють над якимось проектом) то актуальність цього бізнесу абсолютно втрачається. Для того, щоб забезпечити сталий розвиток економіки і процвітання різних структур економіки треба, в першу чергу, забезпечити безпековий фактор», – заявив він.
Зазначимо, Мінекономіки було затверджено постанову №76, яким отримати бронь від військової служби могли люди, які працюють в органах влади, або на підприємствах що є критично важливими для економіки. Щоб вважатися «критично важливим» підприємством потрібно відповідати як мінімум трьом із семи критеріям. В тому числі, загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого ЄСВ протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро; сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро; підприємство, установа, організація є резидентом Дія Сіті.
Такі критерії передбачали, що заброньованим за цими правилами могли бути лише працівники великих підприємств, що сплачують в державну казну чималу суму податків. В травні цього року публічний скандал спровокував наказ Мінекономіки №8572, яким від служби в армії просили забронювати працівників служби доставки їжі «Glovo», казино «Favbet», компанії Visa». Формально під критерії стратегічного бронювання вони підходили. Перша віце-прем’єрка Юлія Свириденко пояснювала, що Міністерство цифрової трансформації визнало ці підприємства критично важливими на підставі «трьох із семи критеріїв». Але під шквалом публічної критики наказ про бронювання чоловіків цих компаній було скасовано.
В квітні ще більшого обурення викликав наказ Міністерства культури про визнання ДП «Пересувний цирк України» критично важливим підприємством. Тоді т.в о. міністра відомства Ростислав Карандєєв пояснював, що дирекція пересувних колективів країни подала на бронювання лише чотирнадцять осіб, що менше ніж 10% від загальної чисельності всього колективу.
Це лише деякі з кричущих випадків, що спровокували найгострішу реакцію українського суспільства. Спроби представників ЗМІ проаналізувати усіх, хто отримав бронь за так званим «стратегічним бронюванням» продемонстрували, що дивних бронювань набагато більше. На сьогодні за встановленими нині правилами офіційно бронь отримали близько 800 тис. людей.
«За ці два роки ми побачили доволі дивні визначення тих підприємств, які є стратегічними. І це обурювало суспільство. Це і питання цирків, це і питання футбольних клубів, це і питання артистів розважальних жанрів, це і питання он-лайн казино, питання доставки їжі і т.д. Тобто, іншими словами, Кабмін не справився зі своєю роботою. Економічне бронювання потрібне. Тут питання лише в тому, як його здійснювати. Дійсно все виглядає як надати можливість офіційного відкупу людині від мобілізації. Саме тому зараз такі жваві обговорення, наскільки це справедливо. Це також обурює тих військових, які підпадали під ці критерії і мали можливість заплатити певну суму грошей і не потрапляти до армії», – говорить експерт з економіки мережі АНТС Ілля Несходовський. На його думку, аби забезпечити соціальну справедливість, парламентарі якнайшвидше повинні зайнятися питанням демобілізації. «Тому що якщо цього не буде, це просто призведе до кричущої несправедливості. Хтось пішов в перші дні війни і захищає Україну від агресора і не має можливості демобілізуватися. А він, скоріше за все, втомився, має поранення, контузії… То в даному випадку вони критично дивляться на такі механізми бронювання. Тому для встановлення справедливості в суспільстві з економічним бронюванням треба надати можливість тим, хто зараз в армії, демобілізуватися за критеріями, які будуть розроблені», – додав експерт.
На думку фінансового аналітика Олексія Козирева, головне аби у питанні економічного бронювання була виключена корупційна складова.
Щоб це не було кормушкою корумпованих людей, які на цьому просто будуть заробляти грошей. Щоб не виникло ситуацій, коли люди будуть відкуповуватися від армії, а бюджет все одно не буде отримувати тих коштів, які потрібні для закриття дірок по фінансуванню армії. Тому для мене основне, щоб не було корупції в цьому питанні. Бо це буде некоректно по відношенню до людей, які вже загинули на фронті, отримали інвалідність або тих, хто зараз служить в лавах ЗСУ, – сказав експерт.
В той же час Козирев переконаний, потрібно мати диференційований підхід до людей, яких зараз будуть призивати у військо. «Ми бачимо, що війна в нас довготривала. Потрібно всі ресурси, які є в країні направляти на цю війну. Тільки міжнародною допомогою ми тут не обійдемося. Це питання соціальне. Я очікую від депутатів кінцевого прозорого механізму цієї економічної мобілізації, щоб дійсно ті люди, які приносять більшу користь державі в тилу, могли і далі це робити. А ті люди, які будуть необхідні армії і могли приносити користь на фронті, йшли до лав ЗСУ», – говорить експерт.
Він також вважає, що кожна із запропонованих моделей економічного бронювання має як свої недоліки, так і переваги. «У США в свій час проводилися прозорі лотереї для потенційних військовослужбовців. Наприклад, було 100, а потрібно лише 20 людей набрати до армії. То робили таку лотерею з прозорим механізмом застосування. Вже тоді було зрозуміло, хто ці 20, що йдуть, а хто ці 80, що залишаються працювати на економіку. Але підкреслюю, що все це було прозоро, без усілякої корупції. Сподіваюсь, щось прозоре, коректне по відношенню до всіх людей, з точки зору економічної мобілізації буде відбуватися і в Україні», – додав він.
Тим часом, військові надали декілька цікавих ідей, які б могли доповнити й покращити інструмент економічного бронювання, розповів Голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха
1. Економічне бронювання – лише на 1 рік. Без права продовження. Тобто, 1 особу можна забронювати максимум 1 раз і не довше ніж на рік.
2. Паралельно з бронню, роботодавець має забезпечити працевлаштування нового, або підвищення кваліфікації чи навчання існуючого співробітника, який не є військовозобов’язаним (жінки, ветерани, люди, які не підпадають під мобілізацію за віком), і який замінить заброньовану особу після закінчення броні.
3. Економічна мобілізація – можливість забронювати спеціаліста коштом надання Силам Оборони товарів/робіт/послуг на суму щомісячної вартості броні. Це дозволить військовим суттєво економити свої гроші, які вони інакше витрачають з власної кишені, і майже одразу відчути позитивний ефект бронювання на собі.
Зазначимо, що в Раді є підтримка запровадження економічного бронювання навіть серед деяких опозиційних партій, хоча про консенсусне рішення поки що говорити зарано. Очевидно, що провести будь-який із законопроєктів буде досить складним завданням. Обережно щодо цього висловлюються в оборонному комітеті парламенту, проте вважають, що в тому чи іншому вигляді економічне бронювання все ж буде прийнято найближчим часом. «Якийсь баланс будемо шукати, тому що фронту без тилу не буває і тилу без фронту не буде. Без нашої економіки, без податків не буде за що фінансувати фронт», – резюмував голова комітету Олександр Завітневич.
