Після майже дворічних напружених дискусій та взаємних звинувачень «у зраді» Верховна Рада нарешті ухвалила в цілому багатостраждальний законопроєкт про повну реструктуризацію та перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Можна сказати, що парламентарям фактично вдалося «застрибнути в останній вагон», адже прийняти рішення необхідно було до початку липня, аби в подальшому країна могла претендувати на міжнародну фінансову допомогу від Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Євросоюзу (ЄС). Посли G7 привітали офіційний Київ заявивши, що це позитивно впливатиме на зміцнення довіри та впевненості у бізнес-середовищі країни.
Про необхідність перезавантаження БЕБ почали говорити майже одразу після його створення восени 2021 року. Новостворена структура мала стати бастіоном у боротьбі з економічною злочинністю в державі, проте так і не виправдала очікувань ні бізнесу, ні експертного середовища, ані самої влади, яка і проводила реформу. Вадиму Мельнику, що очолював БЕБ понад півтора року, не вдалося запустити ефективну роботу в цьому напрямку. Головною причиною невдачі експерти вважають те, що Бюро економічної безпеки на 80% сформували з колишніх працівників податкової міліції, на противагу якій його і створювали. То ж на нове місце роботи колектив прихопив старі методи та організаційні підходи, що згодом вилилося в дуже низький рівень результативності. Протягом 2022-го БЕБ направило до суду лише 15 справ, а до бюджету надійшло близько 33 млн грн. Яскравий приклад незадовільної роботи – після початку повномасштабного російського вторгнення Бюро розслідувало крадіжки гуманітарки, хоча це прерогатива Нацполіції, проводило обшуки у компанії Philip Morris через цигарки, які вона відправила на фронт, втручалося в процедури закупівель, хоча це робота Антимонопольного комітету. Проте зі своїми безпосередніми обов’язками – виокремлення та притягнення до відповідальності підсанкційного російського бізнесу – не впоралося.
Через рік роботи Рада створює Тимчасову слідчу комісію, аби розслідувати порушення з боку керівництва БЕБ. Профільний комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, визнав роботу органу незадовільною і за два місяці його очільника було звільнено. Тож на даний момент обов’язки директора Бюро покладено на його першого заступника — Едуарда Федорова.
Зазначимо, оновлення складу даної структури також було однією з умов програми розширеного фінансування Extended Fund Facility з МВФ, за яким протягом двох років до державної казни має надійти понад $15 млрд. Проте, фінальний раунд переговорів між українськими високопосадовцями та західними партнерами щодо реформи БЕБ мало не призвів до зриву цієї програми.
Так, 17 червня на Банковій представники уряду у складі першого віце прем’єр-міністра Юлії Свириденко, міністра фінансів Сергія Марченко та очільника Мінюсту Дениса Малюська зустрілися з міжнародними партнерами аби переконати їх, що провладна версія законопроєкту відповідає вимогам фінансової інституції. Проте це не переконало західних колег і сторонам не вдалося порозумітися. Найбільш дискусійне питання стосувалося підходу до переатестації чинних працівників Бюро. Представники уряду наполягали на тому, що вона має відбутися після скасування воєнного стану. Мовляв, траплялось чимало випадків, коли працівники, які не проходили переатестацію, поновлювались на посадах за рішеннями судів і стягували мільйони гривень компенсацій з держави. Також багато питань було щодо недосконалості процедури відбору самого директора Бюро.
Центр протидії корупції (ЦПК) публічно розкритикував голову Офісу президента Андрія Єрмака, звинувативши того, що саме він дав вказівку підтримувати текст, який не погодили міжнародні партнери і який виключає незалежних експертів з процесів атестації та відбору персоналу. Як зазначила заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан, затверджена профільним комітетом редакція також не передбачала включення експертів міжнародних партнерів до складу кадрових комісій, які мали б відбирати нових співробітників БЕБ. Натомість, у складі цих комісій передбачалася участь представників Ради громадського контролю (РГК), яку обиратимуть шляхом інтернет-голосування. Водночас у проєкті закону були відсутні запобіжники, які б гарантували включення до РГК незалежних та досвідчених осіб. «У тексті законопроєкту також залишалася можливість для конкурсної комісії з обрання Директора БЕБ вибрати двох переможців конкурсу замість одного, що створювало б передумови для політичних торгів з переможцями перед призначенням», – застерігли у ЦПК.
Втім, уже зранку 20 червня, заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомив, що комітет схвалив до другого читання нову і фінальну версію законопроекту про реформу БЕБ і менше ніж через годину після засідання документ оперативно розглянув та підтримав парламент.
Ідея створення БЕБ була дуже проста. Щоб до підприємців одночасно не приходили СБУ, ДБР, Нацполіція і раптом НАБУ, а був один правоохоронний орган і мовою цифр, а не молотків і автоматів, спілкувався з підприємцями. Ми хотіли відійти від практики податкової міліції, – наголосив Железняк.
“Але так сталося, що БЕБ очолив саме голова Податкової міліції. Пан Мельник. Відповідно БЕБ став найгіршим із варіантів правоохоронних органів. Саме тому бізнес, депутати і міжнародні партнери вимагали перезавантажити орган. Сьогодні ми це зробили. Це був справді бій з владою. Вони не хотіли робити його незалежним, хотіли і далі впливати із Офісу президента. Але я нас вітаю. Ми цей бій стовідсотково виграли. Якщо не нокаутом, то точно по очкам», – сказав парламентарій.
Отже, нова редакція законопроєкту передбачає зміну керівництва та переатестацію всіх працівників БЕБ. Вибори голови бюро здійснюватиме комісія з шести членів: трьох призначать міжнародні організації, а трьох — Кабмін. Після цього буде сформована комісія для переатестації працівників, що складатиметься з 12 членів: шість призначених директором і шість за поданням міжнародних експертів. Рішення прийматимуть більшістю голосів, з перевагою міжнародних членів комісії. За законом, комісія має бути сформована за два місяці, а призначення директора та переатестація всього персоналу мають бути завершені протягом 18 місяців.
За словами голови комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева («Слуга народу), жодних підстав влаштовувати політичне шоу навколо даного питання не було, оскільки по законопроекту позиція не сходилася лише в одному питанні. «Ми вважали, що переатестацію повинен проводити директор БЕБ і в нього повинен бути вирішальний голос для добору персоналу. А міжнародники вважали, що визначальний голос повинен бути у них. Дискусії завершилися компромісом – переважного права в нікого немає. Це є комісія, яка складається з 12 осіб – 6 призначає директор, а 6 –за поданням міжнародників. Кворум – це 7 людей і рішення приймається простою більшістю. Орган буде реформований», – сказав парламентарій. Він підкреслив, що в законі передбачено 2 місяці на формування комісії і встановлюється чіткий термін для обрання директора і всього персоналу, тобто всі ці зміни мають відбутися не пізніше 18 місяців. «Це якраз той термін, коли можна провести нормальну якісну переатестацію тисячі людей. Ба більше, все це залежатиме від комісії, тому, якщо вони впораються за місяць, то будь ласка», — заявив голова комітету. За його словами, немає конкретного терміну щодо вибору директора БЕБ, оскільки це залежить від безлічі процесуальних процедурних моментів.
Дуже важливо, щоб цей закон, який ми ухвалили, не був спотворений на рівні його виконання, але за цим ми вже будемо всі разом, зокрема і з нашою шановною опозицією, стежити, — підсумував Данило Гетманцев.
У свою чергу колега по комітету, народний депутат Ніна Южаніна («Європейська Солідарність»), сумнівається в тому, що БЕБ працюватиме по-новому після свого перезавантаження. «Гора народила мишеня – це все, що можна сказати про прийнятий проект закону, за який проголосувало лише 239 народних депутатів», – прокоментувала вона результати голосування.
За словами Южаніної, оновлення БЕБ було конче необхідним, оскільки методи та підходи до яких вдавалися співробітники даного органу були навіть гіршими, ніж податкова міліція часів прем’єрства Миколи Азарова. Водночас ухвалений закон не вирішує цих проблем і являє собою лише напівміру.
Це не вирішення навіть половини проблем, які виникли через роботу БЕБ, через тиск на бізнес. Бо це йде перерозподіл бізнесу в Україні шляхом використання правоохоронних органів, – наголосила Южаніна.
При цьому визнає, що ухвалення закону дозволить отримати наступний транш економічної допомоги від партнерів в сумі понад $2 млрд. «Але не треба їх обманювати. Не потрібно маскувати неправду під ширмою того, що ми все зробили», – резюмувала вона.
Експерти у свою чергу висловили стриманим оптимізм щодо даного рішення. «Якщо говорити про БЕБ, якому повинні були передати основні питання розслідувань економічних зловживань та злочинів, то, як виявилось, не все залежить тільки від законів та Конституції, але і від людей, які працюють в цій інстанції, їх цінностей і принципів. Тут я можу привести приклад НАЗК. Коли його створювали, теж було багато питань. Але за останні роки минулий керівник Олександр Новіков показав високий рівень роботи і питань до НАЗК не було. Це була правильна цінністна організація. Якщо подібні люди будуть керувати перезавантаженим БЕБ, то інституція працюватиме добре. Так само як у випадку з сокирою. Нею можна рубати дрова, але можна і рубати голови. Все залежить від того, як буде налаштована дана інституція», – сказав «ЕН» виконавчий директор аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Анатолій Амелін.
На його думку, ступіть невизначеності в даному питанні залишається дуже високим. «Ризики великі. Якщо будуть залучені профільні бізнес-асоціації, авторитетні організації в надбудову роботи органу, шанси на те, що він працюватиме ефективно існують. Якщо цього не буде, і цим займатимуться лише чиновники, а вони вміють лише контролювати і наказувати, то ризики тільки зростуть», – переконаний експерт. В той же час Амелін зазначає, точкові зміни одного органу, коли не працює судова система, СБУ займається беззаконням, закриваючи бізнес підприємців, та водночас є питання до роботи митної та податкової служб, то нічого не вийде, адже все має працювати в комплексі. «Це все цілісна система. Тому, змінюючи одну цеглину у неправильно побудованій будівлі, мабуть, глобально ми нічого не змінимо. Але шанси все одно існують, що через одну точку трансформації можна змінити всю систему архітектури, – каже експерт.
Головне для України – створити умови, за яких у цій країні бізнесмен-підприємець буде поважною достойною людиною, а не дійною коровою чи гусаком, якого треба щипати, – додав Анатолій Амелін.
У цьому солідарний і координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. За його словами, сьогодні стосунки між фіскальними і контролюючими органами та бізнесом в Україні будуються на принципі презумпції вини платника податків. «Проте презумпція вини платника податків суперечить базовим правам людини та європейській практиці податкового адміністрування. Скарги підприємців на неправомірність дій фіскальних органів є системною проблемою, яку потрібно вирішувати», – говорить він. Експерт переконаний, для цього потрібно провести реальну реформу не тільки щодо роботи БЕБ, а також Державної митної служби (ДМС) та Державної податкової служби (ДПС). Адже через їхню неефективну роботу держава втрачає орієнтовно 100 млрд гривень на рік.
«Багаторічний «лідер» серед найбільших схем з мінімізації податків в Україні – «сірий імпорт» і контрабанда. Втрати бюджету від цих схем оцінюються експертами у 80-150 млрд грн на рік. На другому місці – «чорні» заробітні плати «у конвертах». Через них держава втрачає 70-110 млрд на рік. Контрафакт та торгівля підакцизною продукцією без сплати податків завдають втрат держбюджету 38-40 млрд грн на рік. Офшорні схеми, внаслідок високої та висхідної вартості обслуговування, що обумовлюється новими світовими стандартами податкової прозорості (antiBEPS, FATCA, ATAD тощо) – все більш отримують ознаки «елітарності», втрати на рік складають 13-20 млрд грн. Інші схеми значно зменшились за останні роки, але також призводять до втрат бюджету на десятки мільярдів гривень. Ці схеми є можливими у таких обсягах також через неефективну роботу Митної та Податкової служби», – зазначив він.
Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай вважає, що 90% часу БЕБ має займатися якісною економічною аналітикою, а не обшуками. Сама ж аналітика має бути спрямована не лише на виявлення, а й на запобігання злочину. «Крім цього, БЕБ не повинен займатися дрібними справами, де держава втратила 5-10 тис. грн, якщо це не повторюється системно. У нас обмежений ресурс, і за принципом 20% зусиль мають давати 80% результату, треба взятися за 5-7 найбільших історій, наприклад, про ухилення від сплати акцизів у тютюновій, алкогольній галузі, гральному бізнесі і низці інших схем, які завдають мільярдних збитків. Це буде краще і для бюджету, і для бізнесу, який розумітиме, що, якщо ти не лізеш в системне завдавання шкоди бюджету, ймовірність, що на тебе звернуть увагу по економічному розслідуванню невелика», – резюмував він.
