РусУкр

Бюджет-2021: зростання витрат на СБУ, МВД, Генпрокуратуру та офіс Зеленського

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Ніколи такого не було, і ось знову ... Ця модна нині приказка згадується навіть при першому погляді на проект бюджету-2021, та ще в контексті тієї піар кампанії, яку розгорнули депутати цілого ряду фракцій у зв'язку з черговим антинародним бюджетом.

Бюджет-2021: зростання витрат на СБУ, МВД, Генпрокуратуру та офіс Зеленського

Хоча бюджет ніколи інтересам пересічних громадян не відповідав, і завжди його вносили і приймали зі скандалами. І завжди депутати,  що керуються не сподіваннями народними, а своїми інтересами піддавали проект бюджету нещадній критиці, але після закулісних торгів і врахування інтересів (для чого вся ця критика найчастіше і затівається) бюджет зазвичай приймався, інформують Економічні Новини.

Найчастіше  бюджет врешті решт виявлявся нереальним по дуже багатьом параметрам і його доводилося або переглядати, або “виконувати” шляхом жорсткого недофінансування тих чи інших статей, за що відповідальності в нашій системі координат не буває ніякої – ні морально-політичної, ні, тим більше , кримінальної. До того ж в останні роки головним автором бюджетного процесу є не Кабмін і парламент, а МВФ і зовнішні інтересанти. І хоча МВФ видавати Україні новий кредит, схоже, в доступному для огляду майбутньому не має наміру, все одно бюджет підганяється під вимоги фонду, плюс, звичайно, “хотілки” олігархів, інтереси різних лобі та популістський піар, реалізовувати на практиці який навряд чи хтось серйозно збирається.

Цифри у Бюджеті -2021  змусили напружитись не лише експертів з економічних питань, але навіть нардепів, які одразу після засідання розкритикували проект бюджету. Народні обранці різних фракцій назвали документ «утопією і катастрофою» та закликали до його доопрацювання.

Схему формування проекту бюджету-2021 влучно охарактеризував економічний експерт Олексій Кущ: “В цілому проект схожий на бюджети попередніх років. Взяли стандартний рецепт Гройсмана – мінімалка плюс дороги, пустили димову завісу, пообіцявши підтримку медицини та освіти і для пікантності додали новий інгредієнт – діджиталізацію майже на 3 мільярди. Хоча за фактом проект бюджету -2021 мало чим відрізняється від попередніх – в ньому немає ні серйозної підтримки промисловості та бізнесу, ні особливих акцентів на соціалку “.

Трохи макроекономіки

Звернемося до основних положень проекту, який вже подано до парламенту і опублікований на сайті Верховної Ради .

Під час презентації проекту уряд назвав його “бюджетом можливостей для розвитку”, але цей пафос викликає великий скепсис. Передбачається, що номінальний ВВП складає 4,509 трлн гривень. В аналітичній записці до проекту закону про держбюджет зазначено, що в наступному році зростання ВВП складе 4,6% але “за умови завершення світової пандемії COVID-19 в 2020 році”. Наскільки реальною є це “умова” велике питання, тому вказане зростання на 4,6% зараз не більше ніж “обгортка від цукерки”.

Документом передбачено середньорічний курс долара в розмірі 29,1 гривні. Індекс споживчих цін (грудень до грудня) – 7,3%, середня зарплата – 13 632 гривень. Рівень безробіття для економічно активного населення у віці 15-70 років за методикою МОП – 9,2%. Мінімальну зарплату планується з 1 січня підвищити з нинішніх 5000 гривень до 6000, а з липня 2021 року – до 6500 гривень. В той же час підняття мінімалки може спричинити фактичне підвищення податків із заробітної плати українців.  А це, своєю чергою, може обернутися або скороченнями працівників, або зростанням виплат «у конвертах», або розоренням дрібних підприємців

Дохідна частина зведеного бюджету прогнозується в розмірі 1,0711 трлн гривень, витрати складуть 1,3501 трлн гривень, тобто дефіцит бюджету в абсолютному вимірі буде дорівнює 279 млрд гривень, або 6,2% ВВП, хоча в преамбулі Кабмін чомусь вказує цифру 6%. Простими словами, збільшення бюджетного дефіциту означає, що країні не буде за що покривати все більше видатків. І для того, щоб скоротити цей розрив, треба або більше заробляти, або позичати.

В уряді радісно заявляють, що цей рівень дефіциту бюджету буде менше, ніж в нинішньому році, коли він очікується в розмірі 7,5% .  Ще більш радісно уряд повідомляє, що в 2022 і 2023 роках прогнозується зниження дефіциту до 4,5% і 3% відповідно. Як то кажуть, поживемо – побачимо…

На початку 2020 року теж будувалися райдужні плани, але коронакриза звела всі ці очікування нанівець. Не кажучи вже про те, що навіть в розвинених країнах зараз спостерігаються величезні падіння економік і бюджетні дефіцити, які покриваються грошовою емісією, щоб стимулювати споживчий та інвестиційний попит і тим самим вивести економіки з піке, і в цьому сенсі “вичавлювання” урядом відсотків бюджетного дефіциту нібито на вимогу МВФ викликає питання на тему адекватності як до Кабміну, так і до МВФ. Проте, зазначену дефіцитну діру в бюджеті Мінфін має намір закривати випуском ОВДП, залученням позик від МВФ і інших міжнародних кредиторів, а також випуском боргових зобов’язань у вигляді євробондів на відкритих фінансових ринках. Такий план також представляється вкрай неоднозначним, оскільки в Європі зараз цілком реальними є негативні (!!!) ставки кредитування, а тому навіть горезвісні “дешеві” кредити МВФ під умовні 3% вже бачаться зовсім не дешевими, не кажучи вже про руйнівні соціально-економічні вимоги, під які МВФ дає позики, і вже тим більше неадекватними здаються євробонди під 7% і більше річних.

До того ж, за даними Центру соціальних і трудових досліджень (https://www.cslr.org.ua/), тільки за один рік з України в офшори було виведено мінімум 5 млрд доларів, і треба перш за все зупинити розкрадання країни, а не брати кредити, залазячи в борги. Що стосується власне дефіциту бюджету, то тут слід привести абсолютно справедливу думку економіста Олексія Куща: “Наша проблема не в тому, що країна не дотримується дефіциту бюджету, а в тому, що йде систематичне недофінансування видаткових статей. За фактом може виявитися, що ніякого дефіциту бюджету взагалі немає, але при цьому важливі статті просто залишаються за бортом “.

На що збільшаться витрати

Незважаючи на те, що на презентації глава Мінфіну звично розповідав про “відсотки нашого зростання”, деталі проекту викликають питання як про саме зростання, тобто про кількість, так і про якість.

Наприклад, звично збільшуються витрати на оборону і сектор безпеки до 6% ВВП. Хоча левова частка коштів (131 млрд) піде на грошове утримання військовослужбовців та силовиків, а не на розробку нових озброєнь. До того ж при найближчому розгляді з ростом витрат в секторі оборони і безпеки не все так чудово. Ще одна важлива особливість полягає в тому, що витрати на МВС зростуть в порівнянні з нинішнім роком на 5,2% до 98,28 млрд гривень, на СБУ – до 14,96 млрд (+22,8), на Держбюро розслідувань – аж на 75,4% більше, до 2,48 млрд,  на НАБУ фінансування збільшиться на 15,3% до 1,06 млрд гривень.

Зате витрати на Міністерство оборони, тобто на армію, яка в останні роки з відомих причин була свого роду “священною коровою” і фінансування якої неухильно і стрімко зростало, в майбутньому році пропонується хоч і незначно, але скоротити з 117,63 млрд у нинішньому році до 117,5 млрд гривень в 2021 році. Таке гальмування по армії виглядає більш ніж неадекватно на тлі гігантського зростання витрат на МВД, СБУ, ДБР і НАБУ, які, м’яко кажучи, не особливо відзначилися в боротьбі з корупцією і злочинністю взагалі. До цього ще слід додати Генпрокуратуру, витрати на яку зростуть відразу на 1,942 млрд – до 9,497 млрд гривень, хоча ефективність її роботи викликає питань не менше, ніж у інших зазначених вище “контор” правоохоронного профілю.

Не менш вражають цифри зростання витрат на органи державної влади. Так, витрати на Верховну Раду зростуть на 184 млн – до 2,23 млрд, на Кабмін – на 180 млн, до 2,45 млрд, на офіс Зеленського – на 357 млн, до 1,27 млрд гривень. Подумати тільки: витрати на гаранта і його офіс перевищують мільярд гривень! У той же час, на все академічні стипендії по всій країні заплановано трохи менше 4 млрд гривень. Важко все це назвати “бюджетом можливостей для розвитку”, як цей проект назвали в уряді.

Є і позитивні риси. На освіту передбачається виділити на 22,4% більше, тобто 158,65 млрд гривень. Щоправда, навіть це, наскільки можна зрозуміти, не вирішує проблему серйозного збільшення зарплат вчителів, що передбачено законом про освіту і відповідними рішеннями Кабміну, про що довелося писати в попередньому тексті .

У зв’язку з пандемією істотно збільшуються витрати на Міністерство охорони здоров’я – на 19,7% до 158,74 млрд гривень, або 4,7% ВВП. Витрати на вакцину від коронавірусу передбачені в розмірі 2,6 млрд, на які можна буде закупити 7,5 млн доз вакцини.

На Укравтодор буде виділено 71,72 млрд гривень, що на 4,24 млрд більше, ніж у 2020 році. І це не рахуючи додаткових коштів на фінансування ремонту та будівництво доріг з Фонду боротьби з ковід-19. При цьому 13,54 млрд гривень, раніше залучених на дорожню програму, доведеться віддати кредиторам.

На Укрзалізницю буде виділено 4,49 млрд гривень, причому 3,3 млрд гривень – на закупівлю 100 нових пасажирських вагонів. Тут головне, щоб це були вагони вітчизняного виробництва, а не почалися закупівлі якихось “американських тепловозів” за корупційними схемами.

Величезні кошти в розмірі 2,14 млрд гривень виділяються на новостворене Міністерство цифрової трансформації, результати діяльності якого викликають все більше питань. Зате на виплати субсидій витрати скорочуються на 7% або на 2,7 млрд гривень, хоча ціни на газ уже пішли вгору, слідом за ними дорожчатимуть комунальні послуги, а також все більше інформації про подорожчання електроенергії.

Незважаючи на підвищення мінімальної зарплати, зростання надходжень до єдиного соціального фонду в Кабміні, схоже, не чекають, тому що прогнозують зростання дефіциту Пенсійного фонду до 203,81 млрд гривень, покривати який доведеться з держбюджету. Єдиним втішним моментом представляються наміри уряду підвищити пенсію особам старше 75 років, на що піде додаткових 2,4 млрд гривень, але на тлі зазначеного величезного дефіциту це  не так вже і багато. Зате величезні кошти в розмірі 162 млрд гривень, або 12% від видаткової частини бюджету, передбачається витратити на обслуговування державного боргу. З цієї суми 1,15 млрд гривень буде витрачено на виплати за державними деривами. Очевидно, мова йде про виплати по ВВП-варрантах.

Податки і збори

Для забезпечення зазначених витратних статей проект бюджету-2021 передбачає, повторимо, доходи бюджету в розмірі 1,07 трлн гривень, що на 9,4% більше, ніж прогнозується в нинішньому році. І тут також виникає багато питань. Підвищення надходжень передбачено за всіма основними податками і зборами. Зокрема, на 69,4%, або на 53 млрд гривень, планується підвищити надходження ПДВ від товарів, вироблених в Україні. До кінця нинішнього року надходження за цією статтею очікуються в розмірі 110 млрд, при річному плані 77,4 млрд гривень, тобто тут перспективи начебто вимальовуються позитивні.

Набагато гірше з надходженнями ПДВ від імпорту, які, за планами Мінфіну, повинні зрости на 9,4% – до 332,5 млрд гривень. Але цю статтю за 7 місяців 2020 року виконано всього на 46%, очевидно, через падіння імпорту через коронакризу. До речі, порівняння показників очікуваних надходжень по ПДВ від вітчизняного виробництва та імпорту сильно не на користь першого є яскравою ілюстрацією деіндустріалізації країни, її імпортозалежності, перетворення України в колоніально-сировинний придаток і ринок збуту.

Проект бюджету-2021 передбачає зростання надходжень від податку на дохід фізичних осіб майже на 25% – до 138,86 млрд, а надходження податку на прибуток підприємств має зрости на 7,8% – до 105,9 млрд гривень.

Головна  “родзинка” цього проекту бюджету полягає в тому, що він може бути виконаний тільки за умови внесення деяких поправок до Податкового кодексу, які на момент написання цього тексту ще не були Кабміном оприлюднені. Глава Мінфіну Сергій Марченко поки що заявив, що цими поправками будуть індексовані ставки деяких податків (очевидно, збільшені), а також покращено їх адміністрування.

Подібні наміри вже викликали різкі заперечення з боку депутатів, зокрема голови податкового комітету парламенту Данила Гетьманцева. Він різко розкритикував саму постановку питання, оскільки це буде зміною податкового поля “під ялинку”, що суперечить принципам податкового законодавства, згідно з яким зміна податкових норм може відбуватися не раніше ніж за півроку до початку їх дії. Крім того, за словами Гетьманцева, змінами в податковому законодавстві передбачено підвищення ставок екологічного податку, ставок єдиного податку для малих підприємств і фізичних осіб-підприємців, а також цілого ряду інших податків. Скоріш за все, Гетьманцев і комітет від подібних планів теж не в захваті.

Словом, коли все це почне обговорюватися в Раді, громадськість чекають незабутні емоції. Тим більше що обурені голоси звучать вже зараз: представники всіх без винятку фракцій, крім “Слуг народу”, вже заявили, що цей проект бюджету не підтримуватимуть. Та й серед самих “слуг”, думається, незадоволених буде більш ніж достатньо. Все це вже було, і не раз …










Останні новини в соцмережах






работа на besplatka.ua


Экономические новости youtube


Don against Joe


help



Всі фото »

bigmir)net TOP 100