Народний депутат України Віктор Чумак уважає, що функції, закладені в Конституції України, суперечать функціям і повноваженням багатьох інститутів забезпечення демократії.
«Можна як завгодно називати цю форму правління, про яку ми сьогодні говоримо. Ми нібито живемо в парламентсько-президентській республіці. А я кажу, що ми жодного дня не жили в парламентсько-президентській республіці, так само, як жодного дня не жили і в президентсько-парламентській республіці. Ми живемо в клептократичній олігархії, яка існує всі 25 років української незалежності», – заявив на прес-конференції Чумак.
Він уважає, що «парламентсько-президентська» або «президентсько-парламентська республіка» – це не більше ніж формулювання – «витвір гібридної війни, нав’язаний нам ще 20 років тому».
За правилами конституційного права форма правління визначається порядком і способом формування уряду. Якщо уряд формує президент, – маємо президентську республіку. У цьому разі президент очолює виконавчу владу. Класична модель президентської республіки – США, де главою уряду є президент. Він формує свою адміністрацію і через неї здійснює управління виконавчою владою в державі.
Друга форма правління – парламентська. Політичні партії, що перемагають на виборах, формують коаліцію, а коаліція своєю чергою формує уряд, який реалізує державну політику тих політичних партій, що пройшли до парламенту.
За формою обрання президент може бути представлений у двох іпостасях: як сильна або як слабка фігура, відповідно до серйозності повноважень, що на нього покладаються. Якщо президента обирає парламент, тоді він, безумовно, є слабкою фігурою, яка виконує певні церемоніальні функції. Якщо президента обирають шляхом народного голосування – він є сильним політичним гравцем.
Роль такого президента в парламентській державі, на думку Чумака, має обмежуватися двома головними функціями. Перша функція – право законодавчої ініціативи та право накладати відкличне вето на законопроекти, що приймає парламент.
«Друга функція, яка має бути в сильного президента, – права розпуску парламенту за політичними мотивами. У разі настання політичної кризи це означає не чекати 30 або 60 днів для того, щоб була сформована коаліція для формування уряду, а прийняти одноосібне рішення про розпуск парламенту та перезавантаження парламентської влади після консультації з політичними силами. Це дві функції, що, на мій погляд, роблять президента дуже сильним політичним гравцем», – заявив Чумак.
