Днями Зеленський із посиланням на дані розвідки заявив, що Москва в переговорах зі Штатами висуває якийсь «план Дмитрієва» на суму 12 трлн доларів, який стосується можливих напрямів двостороннього економічного співробітництва в найрізноманітніших сферах і названий за ім’ям неформального переговорника з боку Кремля. Реальна здійсненність хоча б частини цього викликає великі сумніви, але цілком очевидна мета цього кремлівського маневру: підкуп, насамперед, Трампа, падкого на великі цифри, особливо якщо вони стосуються можливої наживи, щоб домовитися з ним про переділ сфер впливу у світі, зокрема про сприяння Трампа в тому, щоб завершити розв’язану Москвою війну в Україні на умовах Кремля. А 12 лютого 2026 року агентство Bloomberg із посиланням на свої джерела не лише підтвердило наявність «плану Дмитрієва», а й опублікувало зміст цього плану.
Характерно, що одним із пунктів плану називається пропозиція Москви щодо повернення до доларової системи. Це викликає напад веселості, оскільки довгі роки, причому задовго ще до повномасштабної агресії проти України, Москва й особисто Путін робили заяви про відмову від долара та створення незалежної від нинішньої доларової системи валюти, наприклад, у рамках БРІКС. Ба більше, у цьому напрямі навіть здійснювалися певні «телорухи». І ось тепер Москва заявляє про готовність повернутися в «лоно проклятого американського долара». При цьому Пекін і особисто товариш Сі навряд чи поставляться до цього прагнення Кремля прихильно. Це явно не входить у плани Піднебесної, яка давно вже бачить юань ще однією світовою валютою, рівною долару, хоча поки що з цього нічого не виходить із цілого ряду причин.
До речі, Bloomberg також вельми скептично оцінює реальність «плану Дмитрієва», справедливо вважаючи його «заманухою» для падкого на подібну «гешефто-гігантоманію» Трампа. Втім, деякі окремі проєкти теоретично реальні.
Але про все по порядку…
Bloomberg про «план Дмитрієва»
Для початку, щоб зрозуміти суть і деякі подробиці, конспективно викладемо зміст згаданої публікації агентства Bloomberg під більш ніж промовистим заголовком «Russia Memo Sees Return to Dollar System in Pitch Made for Trump» або «У своєму зверненні до Трампа Росія заявляє про намір повернутися до доларової системи».
Як зазначається, у підготовленому цього року меморандумі високого рівня докладно викладено сім пунктів, у яких, на думку Кремля, економічні інтереси Росії та США можуть збігатися після укладення угоди про припинення війни в Україні. У ньому йдеться про співпрацю двох країн у просуванні викопного палива на шкоду більш екологічним альтернативам, а також про спільні інвестиції в природний газ, шельфову нафту й найважливішу сировину, що принесе додатковий прибуток американським компаніям.
Пропозиція, поширена серед високопоставлених російських чиновників, дає раніше не опубліковану інформацію про логіку й тактику Кремля в момент, коли потенційні економічні угоди між США та Росією обговорюються як ключовий пункт будь-якої майбутньої мирної угоди щодо України.
В основі пропозиції лежить повернення Росії до доларової системи розрахунків, що означало б приголомшливий розворот кремлівської політики й, потенційно, кардинальні зміни у світовій фінансовій системі.
США вже запропонували поступово знімати санкції з Росії в рамках будь-якої мирної угоди, що є необхідним першим кроком для відновлення операцій у доларах. Але те, що розглядається в меморандумі Кремля, заходить набагато далі.
Досі пошук альтернатив долару, а не відновлення зв’язків із системою, очолюваною США, був ключовою метою Росії, оскільки президент Володимир Путін прагнув поглибити свої відносини з Китаєм. З цієї причини західні урядові чиновники, знайомі зі змістом документа, заявили, що вважають вкрай малоймовірним, що Путін у підсумку укладе угоду, яка суперечить інтересам Пекіна.
Незрозуміло, чи пропонувала Росія США будь-які пункти, що містяться в документі.
Сфери, де, згідно з меморандумом Кремля, сходяться економічні інтереси США і Росії:
- Довгострокові авіаційні контракти на модернізацію російського авіапарку, а також потенційна участь США в російському виробництві.
- Спільні підприємства з видобутку нафти та виробництва СПГ, зокрема на шельфі й у важкодоступних родовищах, які враховують попередні інвестиції США і дозволять американським компаніям компенсувати минулі збитки.
- Надання пільгових умов для повернення американських компаній на російський споживчий ринок.
- Співпраця в галузі ядерної енергетики, зокрема у сфері штучного інтелекту.
- Повернення Росії до доларової системи розрахунків, зокрема, можливо, для операцій із російськими енергоносіями.
- Співпраця в галузі сировинних матеріалів, таких як літій, мідь, нікель і платина.
- Спільна робота з просування викопного палива як альтернативи ідеології захисту клімату та низьковикидним рішенням, які вигідні Китаю та Європі.
Задовго до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Путін працював над зменшенням залежності Росії від американської валюти в рамках прагнення конкуруючих економічних держав кинути виклик фінансовій гегемонії США. Обґрунтування цих зусиль стало очевидним, коли США та їхні союзники, використовуючи свій контроль над доларовими операціями, запровадили санкції проти значної частини російської економіки після початку війни. Відтоді Москва намагається розвивати торгівлю в альтернативних валютах і системах, особливо з Китаєм і низкою інших країн, таких як Індія.
Таким чином, з одного боку, повернення до доларових розрахунків означало б повторне підпорядкування фінансовому домінуванню Вашингтона та зведення нанівець зусиль зі зниження вразливості російської економіки перед тиском США. Водночас це стало б великою перемогою для адміністрації Трампа в досягненні її очевидної мети — послабленні відносин між Москвою та Пекіном.
Інші деталі плану, вочевидь, також покликані відповідати амбіціям Трампа в інших галузях. Ідея про те, що американські компанії мають отримати компенсацію за минулі збитки в Росії, перегукується з вимогою, яку президент США висував щодо Венесуели, а протидія низьковуглецевим технологіям, які віддає перевагу Європа та Китай, імовірно, припаде до смаку президентові, відомому своїми довгими тирадами проти вітрових турбін.
Західні чиновники, знайомі зі змістом меморандуму, заявили, що деякі пропозиції, вочевидь, розроблені спеціально для поглиблення розбіжностей між США та європейськими союзниками України. Інші ж являють собою віддалені обіцянки з потенційно великими сумами, які можуть спонукати президента США укласти угоду, але так і не будуть реалізовані, сказали вони, попросивши не називати їхніх імен при обговоренні конфіденційного документа.
Вони також зазначили, що Кремль навряд чи захоче відходити від співпраці з Китаєм, оскільки Пекін став найважливішим постачальником комплектуючих і сировини для російської воєнної машини після того, як західні санкції перекрили інші джерела.
Однак у меморандумі стверджується, що повернення до доларової системи дозволить Росії розширити свій валютний ринок і знизити волатильність платіжного балансу. Для США, йдеться в документі, такий крок ще більше зміцнить позиції долара як світової резервної валюти й може зменшити глобальний торговельний дисбаланс за рахунок вирівнювання цін на енергоносії між Китаєм і США.
Bloomberg нагадує, що на початку лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія і США паралельно з мирними переговорами з Києвом обговорюють масштабні двосторонні економічні угоди.
Інформацію про пропозицію Москви, названу президентом України «пакетом Дмитрієва», було зібрано українською розвідкою, заявив Зеленський. Дмитрієв також очолює російський суверенний фонд.
Що це може означати
Отже, якщо «план Дмитрієва» є реальністю, то з боку Москви це спроба привабити Вашингтон грандіозною угодою, яка в межі спрямована на «монетизацію свободи й демократії», а кордони держав отримують конкретну ринкову вартість. Пропонується не просто черговий «мирний план», а такий собі «договорняк» про переділ сфер впливу за рахунок України й майбутнього Європи.
Тому цілком обґрунтовано прозвучала заява Зеленського про те, що під виглядом «економічної співпраці» готується глобальний підкуп Штатів Москвою.
Зеленський також додав, що Україна не підтримуватиме жодних домовленостей, які суперечать Конституції або законодавству. Будь-які можливі компроміси мають бути справедливими.
«Я вважаю, що, найімовірніше, Росія дає сигнал Америці — визнайте Крим. Розуміючи, що Україна не визнає. І розуміючи, що Україна має вплив у європейському сегменті. Навіть ті країни, які не є нашими прихильниками в цій війні, все одно є прихильниками територіальної цілісності України», — підсумував він.
Армія України, а також політична позиція України стають єдиною жорсткою перешкодою на шляху цієї цинічної схеми. Якщо 12 трильйонів доларів переважать принцип непорушності кордонів, архітектура безпеки Європи впаде, перетворивши континент на зону впливу двох наддержав.
Цинізм ситуації полягає в тому, що «плани» Трампа і Дмитрієва фактично викреслюють Європу зі списку суб’єктів світової політики. Поки Брюссель міркує про цінності, Вашингтон і Москва ділять сфери, які їм не належать.
Закріплення анексій і «угода понад міжнародним правом» означають легалізацію права сильного. Ліберальні цінності Заходу стають предметом торгу, так само як відмова України від НАТО і визнання захоплених територій російськими, а самій Україні відводиться роль розмінної монети.
До того ж Європа також ризикує стати об’єктом поділу сфер впливу.
Очевидно, що сума у $12 трильйонів — це не одноразовий платіж, а загальна вартість майбутніх ринків, ресурсів і потоків, які Москва пропонує як хабар. Це довгостроковий контракт на використання російських надр і інфраструктури в обмін на політичну та правову сліпоту.
При цьому Штати і особисто Трамп зі своїм оточенням отримують частку в проєктах із видобутку рідкісноземельних металів, енергетичних активах і контроль над арктичними маршрутами.
Москва отримує доступ до західного капіталу та ШІ-технологій, що дозволяє кремлівській еліті легалізувати свої наворовані доходи на Заході через спільні підприємства та продовжити разом з американцями «освоювати» бюджети, але вже на значно вищому рівні.
У результаті нової політичної реальності, яка виникне внаслідок такого змови, Україна залишається в «сірій зоні» під фактичним контролем Москви, а США переключають увагу на Китай, забезпечивши собі «спокійний московський тил» ціною українських територій.
У такій угоді обидві сторони переслідують свої шкурні інтереси.
Москва отримує де-факто визнання Криму й Донбасу, а також зняття санкцій і можливість необмежено нарощувати свою воєнну міць для подальшої агресії в Європі. США і особисто Трамп зі своїм оточенням отримують трильйонні ринки, послаблення головного конкурента й головного ворога нового трампівського порядку — Європи, а також можливість прив’язати російську економіку до своїх правил гри, позбувшись «української проблеми».
Тими, хто програє, залишаються Україна та Європа, які ризикують залишитися наодинці зі зростаючими апетитами Росії, в оточенні буферних зон.
Додамо, що все вищесказане правильне в тому разі, якщо зазначений «план Дмитрієва» не лише в тій чи іншій формі існує (в чому навряд чи варто сильно сумніватися), але також він буде тією чи іншою мірою прийнятий адміністрацією Трампа.
Поки що жодної реакції на цю пропозицію з боку Вашингтона знайти не вдалося…
