«Укрзалізниця» (УЗ ) входить у 2026 рік із рекордним дефіцитом ліквідності — близько 48,8 млрд грн, що ставить під загрозу стійкість операційної діяльності компанії.
Про це заявив голова правління УЗ Олександр Перцовський, наголосивши, що без державної підтримки та глибокої внутрішньої оптимізації компанія не зможе пройти найближчі роки війни без критичних наслідків.
«Ми пішли на максимально збалансовану модель покриття цього дефіциту: частина забезпечується нашою внутрішньою оптимізацією, частина — тарифними рішеннями, і третя частина — державною підтримкою пасажирських перевезень. Інших реалістичних шляхів пройти ці роки в умовах війни немає», — підкреслив Перцовський.
Збитки, що ростуть: чому вантажні перевезення більше не рятують
Традиційно фінансову рівновагу УЗ тримав на собі потужний вантажний сегмент. Саме прибутки від перевезення руди, зерна, вугілля та металу десятиліттями компенсували збитки пасажирського напряму. Це був негласний баланс, який дозволяв компанії залишатися на плаву навіть у найважчі економічні часи. Але війна перекреслила цю модель з точністю до навпаки. Те, що колись було «золотою жилою» компанії, сьогодні стрімко втрачає прибутковість і фізично руйнується під ударами російських ракет.
У 2024 році вантажний напрям приніс компанії 20,4 млрд грн прибутку — цифра, що ще нещодавно здавалася гарантією фінансової стійкості. Проте вже у 2025 році очікується лише 3,2 млрд грн, а в 2026-му УЗ може вперше в історії зафіксувати збиток у 0,6 млрд грн. Якщо тенденція не зміниться, то у 2027 році збиток може сягнути 4,8 млрд грн.
Причини цього обвалу — не лише в цифрах, а й у новій реальності війни. Залізнична мережа України постійно перебуває під прицілом російських обстрілів: руйнуються колії, підстанції, мости, депо, локомотиви. Ударів зазнають навіть великі вузлові станції, а ремонтні бази працюють у надзвичайному режимі, часто без достатнього фінансування й запчастин.
Щомісяця УЗ змушена витрачати мільйони гривень лише на відновлення пошкоджених ділянок і тягових підстанцій. Обсяги перевезень падають: вугілля — мінус 4 млн тонн, зерна — мінус 9 млн тонн. Відстані транспортування скорочуються, вантажі все частіше прямують короткими маршрутами, що знижує маржу. До цього додаються зростання витрат на персонал, електроенергію, паливо та фінансові послуги при заморожених тарифах, які давно не покривають реальні витрати.
Пасажирські перевезення
Щорічні збитки пасажирського сектору сягнули критичної позначки — 24 мільярди гривень. Із них 13 мільярдів припадає на далеке сполучення, ще 11 мільярдів — на приміські маршрути, які залишаються життєво необхідними для мільйонів українців, але водночас — найбільш фінансово вразливими.
Сьогодні пасажирські рейси працюють радше “на соціальну місію”, ніж на прибуток. Єдиним сегментом, який утримує систему від повного колапсу, залишається міжнародний напрям — він має принести у 2026 році близько 2,4 мільярда гривень прибутку.
Таким чином прогнозований чистий збиток у 2026 році становитиме 28,64 млрд грн. Компанія прогнозує 25,4 мільярда гривень критичних витрат лише на відновлення зруйнованої війною інфраструктури — колій, мостів, вокзалів, депо. Це колосальна сума навіть для гіганта такого масштабу, особливо якщо врахувати, що амортизаційні відрахування становлять лише 15,9 мільярда гривень. Іншими словами, витрати на відновлення перевищують ресурс оновлення майже вдвічі. До цього додається ще 10,6 мільярда гривень обов’язкових виплат: 6,4 мільярда — відсотки за євробондами та 4,2 мільярда — погашення кредитів ЄБРР та ЄІБ. Разом це формує дефіцит ліквідності у 48,8 мільярда гривень. Це без урахування можливої реструктуризації боргів, на яку компанія покладає великі надії.
Внутрішня оптимізація: скорочення, продаж активів і гнучкі тарифи
Так, у цих жорстких умовах УЗ вимушена діяти рішуче. Її антикризова стратегія передбачає отримання приблизно 17 млрд. грн економічного ефекту у 2026 році. Із них 6,7 мільярда уже закладено у фінплан, а ще 10,2 мільярда компанія сподівається отримати завдяки додатковим крокам з оптимізації.
Серед них — непопулярні, але неминучі рішення:
- скасування 69 збиткових приміських маршрутів, які десятиліттями тримали соціальну функцію, але стали непідйомним тягарем;
- динамічне ціноутворення — спроба знайти баланс між доступністю і ринковою реальністю, що може дати до 6,9 мільярда гривень додаткових надходжень;
- скорочення 8,3 тисячі працівників, аби зменшити фонд оплати праці;
- об’єднання регіональних залізниць для підвищення ефективності управління;
- оптимізація до 1,2 тисячі кілометрів малозадіяних колій — це менше 5% мережі, але навіть такий крок означає перегляд логістичних маршрутів і розставання з частиною інфраструктури.
Окремим джерелом доходу стане продаж понад 370 тисяч тонн металобрухту, що забезпечить компанії близько 28% українського ринку брухту. А ще — скорочення ремонтів пасажирських вагонів і інфраструктури, аби бодай тимчасово зменшити тиск на бюджет.
Також компанія планує збільшити вантажні тарифи на 41,5% протягом наступного року. «Так чи інакше не уникнути індексації вантажних тарифів, але треба це робити поступово, для того, щоб не було шоків в промисловості, в два етапи», – сказав заступник голови наглядової ради УЗ Сергій Лещенко. «Нам треба хоча б індексувати до темпу росту (цін) виробників. Це може дати 22,5 млрд грн, якщо ми зробимо це наступного року з 1 січня та 1 липня – на 27,5% та 11%”», – зазначив він.
За його словами, перспективи вантажних перевезень залишаються негативними, оскільки практично вся вугільна галузь Донеччини втрачена, а остання шахта, Білозірська, наразі зупинена.
Гірничо-збагачувальні комбінати зупиняються через війну… Також в цьому році було 800 атак на інфраструктуру залізниці із пошкодженням 3 тис. об”єктів… Щоб компенсувати збитки потрібна допомога платників податків України, – додав Лещенко.
Водночас компанія планує підняти динамічне ціноутворення на квитки у СВ та першого класу «Інтерсіті». «Покриття збитків за бюджетні кошти не стосується програми УЗ-3000. З одного боку – фінансування для покриття хронічних збитків пасажирки, з іншого – невикористаний ресурс залізниці, який становить в деякі місяці майже 700 000 місць. А загалом є готовність без проблем виділити 200– 250 тис. пасажирських місць для безоплатного проїзду в непікові періоди», – підкреслив Лещенко.
Програма «УЗ-3000»
На цьому тлі викликає питання доцільності програма Програма «УЗ-3000», враховуючи збитки пасажирського сектору в 24 мільярди гривень. Так, нещодавно прем’єр-міністерка Юлія Свириденко оголосила про запуск нової соціальної програми «УЗ-3000», яка покликана не лише надати українцям можливість безоплатно подорожувати, а й збалансувати попит і пропозицію у пасажирських перевезеннях.
«Держава почала співфінансувати пасажирські перевезення, оскільки реальна собівартість квитків у 3–4 рази перевищує ціну, яку платить пасажир. Раніше цю різницю компенсували прибутки від вантажних перевезень, але через бойові дії їхні обсяги суттєво скоротилися», — пояснила Свириденко. За її словами, уряд виділяє кошти на покриття частини дефіциту, адже це гроші платників податків — і громадяни мають відчути від цього реальну користь.
Програма «УЗ-3000» дозволяє українцям безоплатно подорожувати залізницею на відстань до 3000 км у ті дні, коли у потягах далекого сполучення залишаються вільні місця. За даними уряду, у періоди низького попиту не викуповуються до 250 тисяч квитків, і саме ці місця будуть доступні в межах програми. Свириденко наголосила, що ініціатива не створює додаткового навантаження на держбюджет, адже УЗ впроваджує власні механізми компенсації — зокрема гнучке ціноутворення у преміумсегменті, за прикладом авіакомпаній.
Це не просто соціальна ініціатива. Це інструмент для розвантаження залізниці в пікові періоди, раціонального використання ресурсів і підвищення ефективності державної підтримки, — підсумувала прем’єрка.
Нагадаємо, на тлі найгучнішого за часів повномасштабної війни корупційного скандалу в енергетиці та Енергоатомі, який призвів до звільнення двох міністрів Кабміну, Уряд доручив провести комплексну перевірку всіх найбільших державних підприємств, зокрема “Укрзалізниці”.
Наглядові ради компаній «Нафтогаз», «Укроборонпром», «Укрзалізниця», «Укргідроенерго» та державних банків мають у межах своїх повноважень здійснити аналіз діяльності виконавчих органів компаній.
«У разі виявлення порушень — вжити додаткових заходів для посилення контролю та проінформувати уряд. А також забезпечити належне та невідкладне реагування на повідомлення від правоохоронних органів щодо правопорушень стосовно посадових осіб цих акціонерних товариств», – підкреслила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Паралельно Державна аудиторська служба проведе державний фінансовий контроль великих підприємств держсектору щодо ефективного використання бюджетних коштів і достовірності фінансової звітності.
Громадянське суспільство та ЗМІ уважно слідкують за діями українських можновладців та очікують результатів цих перевірок, а головне – покарання винних, дії яких призвели до збитків для держави під час агресивної війни росії проти України.
УЗ залишається серцем української інфраструктури. Вона продовжує рух уперед — між лініями фронту, через зруйновані мости, попри обстріли й енергетичні кризи. Це не просто транспортна артерія. Це стратегічний фронт, на якому вирішується питання не лише логістики, а й стійкості держави. Бо поки їде потяг — живе Україна.
