На тлі останніх провокацій Москви проти низки країн Європи, включаючи балтійську Естонію, загубилася дуже цікава та насторожуюча інформація про нібито неоднозначне ставлення адміністрації Трампа до країн Балтії. Балтію у Вашингтоні звинувачують у надмірно антимосковській позиції, і складається враження, що робиться це з однією метою: «вмити руки», якщо раптом Москва почне агресію проти країн Балтії, а заразом Скандинавії, можливо, й решті Європи, незважаючи на горезвісний п’ятий параграф договору про створення НАТО.
Прямих публічних заяв американських посадових осіб на вказану тему, природно, не було, але є «сливи», які озвучують досить серйозні джерела, яким можна не вірити, але слід прислухатися.
Зазначена позиція США опосередковано підтверджується невиразною реакцією адміністрації Трампа на заліт російських винищувачів у повітряний простір Європи, власне, і на заліт дронів спочатку до Польщі, а потім до інших країн Європи, передусім до Німеччини та країн Скандинавії.
З одного боку, НАТО начебто відреагувала на ці інциденти, хай навіть далеко не найблискучішим чином. Але тут важлива позиція саме Штатів, а вона є розмитою, неконкретною та суперечливою.
На «Балтійському фронті» – тривожна ситуація
Дуже показовою у зазначеному сенсі є публікація відомого оглядача The Financial Times Гідеона Рахмана, який одразу ставить питання рубом: наскільки НАТО віддане захисту країн Балтії?.
Наголошується, що на східному фронті альянсу далеко не все спокійно.
А питання про те, наскільки НАТО готова захистити Балтію, на думку Рахмана, напевно, опосередковано порушував Путін, коли російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії.
Офіційна позиція НАТО однозначна: альянс, до якого входять 32 країни, захищатиме кожен сантиметр своєї території. Ця відданість наочно демонструється на військовій базі Тапа в Естонії, неподалік російського кордону.
Тапа – що в перекладі з естонського означає “вбивство” – колись була радянською авіабазою. Нині це головна база естонської армії та бойової групи НАТО під командуванням Великобританії.
Автор публікації зазначає, що вчасно його нещодавнього відвідування Тапи, туди щойно прибули війська Королівського танкового полку. Разом з невеликим загоном з Франції вони мають вражаючий арсенал озброєння на базі, включаючи бойові танки Challenger 2, артилерійську систему Archer і бронетранспортери Griffon.
Британські, французькі та естонські війська мають єдину структуру командування і будуть боротися разом, якщо Росія колись вторгнеться до Естонії. Війська в Тапі навчені відбивати повномасштабний російський напад.
Проте західні стратеги вважають більш ймовірним, що Росія спочатку діятиме поступово, проводячи невеликі неоднозначні операції, покликані перевірити реакцію та єдність НАТО. Порушення естонського повітряного простору відповідає цій схемі, особливо з урахуванням того, що воно послідувало за великим вторгненням російських безпілотників до Польщі.
Деякі з безпілотників були збиті літаками НАТО, і з того часу союзники розгорнули більше літаків на східному кордоні.
Від себе відзначимо, що НАТО відреагувала на вторгнення в Естонію, про що докладно йшлося в публікації Інтернет-видання « Економічні Новини » під заголовком « Поки на Заході думали, що робити з російськими літаками, почалося нашестя дронів ». Якщо зовсім коротко, то за зовні грізними формулюваннями про «сувору відплату за посягання на священні рубежі НАТО» прозирає невпевненість, страх ескалації та нерозуміння, що робити, якщо Москва почне реальну агресію, а Штати та низка інших країн «не впишуться».
Крім того, очевидно, що армії країн-членів НАТО не готові до сучасної війни, в якій провідну роль відіграють дрони, а артилерія, танки та інше хоч і не зникають, але їхнє використання все більше залежить від дронів.
Як зазначає Рахман, деякі члени альянсу вважають, що у майбутньому НАТО слід збивати російські літаки, які порушують повітряний простір альянсу. Але інші, особливо у США, вважають, що це призведе до небезпечної ескалації конфлікту.
Росія може поступово посилювати свої провокації, щоб перевірити ці приховані суперечки всередині НАТО.
Один із давно обговорюваних сценаріїв — вторгнення російських сухопутних військ до однієї з прибалтійських країн, можливо, під приводом захисту етнічних росіян. Кінцевою метою Кремля є продемонструвати, що стаття 5 НАТО про взаємну гарантію безпеки марна.
Якщо росіянам вдасться це зробити, вони можуть почергово спробувати захопити невеликі європейські держави, не стикаючись з об’єднаною могутністю НАТО.
Невизначеність щодо реакції Вашингтона є ключем до промацування Москви. США забезпечують близько 40% військових ресурсів НАТО в Європі та деякі з його передових можливостей.
Американські війська також присутні у країнах Балтії. Нещодавно артилерійська частина провела навчання на базі у Тапі, і найближчим часом очікується прибуття американської танкової роти.
Але якщо росіяни колись здійснять велике вторгнення до Естонії або іншої країни-члена НАТО, виникають очевидні питання про те, як відреагує Дональд Трамп.
Як зазначив колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс: «Якщо відбудеться вторгнення та напад… на що може очікувати Путін? Прибуття шостого флоту США до Прибалтики чи запрошення на зустріч в Алясці?»
Під поверхнею ховається реальна напруженість між адміністрацією Трампа та її балтійськими союзниками. У Вашингтоні автор публікації чув скарги на «естонізацію» європейської зовнішньої політики — це посилання на той факт, що Кая Каллас, голова зовнішньополітичного відомства ЄС, є колишнім прем’єр-міністром Естонії.
У деяких колах адміністрації Трампа балтійські країни вважаються небезпечними агресивними гравцями у відносинах з Путіним. На нещодавньому засіданні високого рівня в Пентагоні балтійські чиновники звинуватили в «ідеологічній» опозиції Росії.
Підозрілість між країнами Балтії та США взаємна. Нещодавно у коридорах міністерства закордонних справ Естонії — прямо біля кабінетів вищих чиновників — було вивішено велику копію результатів голосування на лютневих дебатах в ООН щодо України, на яких США проголосували разом з Росією.
Послання здавалося зрозумілим: не думайте, що Америка Трампа на боці Балтії. Найбільші європейські країни набагато послідовніші, ніж адміністрація Трампа, у своєму наполяганні на необхідності протистояти російській агресії. Але вони також дуже нервують із приводу ідеї боротьби з Росією без підтримки США — про це свідчить болісний роздум про те, чи можна розгорнути європейські «сили заспокоєння» в Україні без американської «підтримки».
Але якщо НАТО доводиться мати справу з невизначеністю, то й росіянам також. Трамп настільки непередбачуваний, що його реакцію на міжнародну кризу неможливо передбачити.
Багато спостерігачів за Трампом вважали, що він ніколи не санкціонує участь США у бомбардуваннях Ірану. Проте саме це він і зробив на початку цього року.
Навіть якщо Америка залишиться осторонь кризи в Балтії, британці, французи, німці та канадці мають там війська, які готові боротися.
Польща та Фінляндія — обидві добре озброєні країни — знають, що їхня власна безпека тісно пов’язана з долею Естонії, Латвії та Литви. Вони також, ймовірно, захищатимуть країни Балтії.
Для Путіна було б нерозважливою авантюрою перевіряти готовність країн НАТО захищати східний кордон альянсу.
На жаль, коли російські війська просунулися на Київ у 2022 році, стало очевидним, що Путін більш ніж здатний на безрозсудні авантюри.
Від себе звернемо увагу, що широко розрекламована вимога Трампа до партнерів по НАТО різко збільшити витрати на оборону як умову подальших гарантій США в рамках НАТО, виявилася одним з приводів адміністрації Трампа, що «вмити руки» під пристойним приводом.
Країни Балтії зараз є чи не рекордсменами з військових витрат у відсотках у ВВП. Оскільки в абсолютному вираженні економіки цих країн об’єктивно невеликі через невеликі розміри самих країн, то й витрати в абсолютному вираженні невеликі, і тут потрібна тверда впевненість у підтримці НАТО, насамперед США, але Штати представити жорсткі гарантії не дуже прагнуть.
У Трампа скорочують фінансування безпеки у Східній Європі
Більше того, адміністрація Трампа припинить фінансувати витрати на європейські програми безпеки, сфокусовані на Росії, зокрема країн Балтії, про що пише The Washington Post .
Це рішення, що зачіпає сотні мільйонів доларів військової допомоги США, викликало тривогу у союзників НАТО і обурення в американських законодавців, які рішуче підтримують альянс.
Адміністрація Трампа має намір припинити довгострокові програми безпеки для Європи, включаючи ініціативу щодо зміцнення східного флангу континенту від потенційного нападу з боку Росії, оскільки вона прагне переглянути роль Вашингтона в НАТО, відповідно до шести джерел, знайомих із питанням.
Це рішення вплине на військову допомогу на суму в сотні мільйонів доларів, на яку покладаються деякі з найуразливіших членів альянсу.
Воно стривожило союзників США, які намагаються зрозуміти політику адміністрації щодо Європи та її головного супротивника у Кремлі після того, як Дональд Трамп, прагнучи угоди про припинення війни в Україні, витягнув лідера Росії Володимира Путіна з дипломатичної ізоляції.
Тим часом американські законодавці спантеличені цим кроком.
«Росіян справді хвилюють лише американські долари, американські війська та американський прапор», — сказав європейський чиновник, стурбований тим, який сигнал надсилає Москві скорочення американської допомоги.
У своїй заяві Білий дім повідомив, що його рішення скоротити допомогу в галузі безпеки було «узгоджено» з європейцями і відповідає як указу Трампа про переоцінку зовнішньої допомоги США, так і його «давньому акценту на тому, щоб Європа брала на себе велику відповідальність за власну оборону».
Трамп вагався у своєму підході до Європи на тлі тривалого конфлікту в Україні, демонструючи як розчарування, так і теплоту стосовно Путіна, одночасно схвалюючи плани підтримки Києва через продаж зброї та гарантії безпеки з боку США.
Пентагон при Трампі також надсилав суперечливі сигнали, за словами кількох людей, знайомих із питанням. У липні міністр оборони Піт Хегсет зустрівся з лідерами трьох країн Балтії, що межують з Росією — Естонії, Латвії та Литви, в ході якої він високо оцінив їхнє прагнення збільшити витрати на оборону. Але за лаштунками політичний відділ Міністерства оборони активно прагнув припинити деякі програми підтримки.
У Конгресі, де більшість становлять республіканці і де двопартійна підтримка НАТО та України залишається сильною, помічники висловили подив щодо плану адміністрації. Вони заявили, що неясно, наскільки саме це вплине на фінансування та чи пов’язані якісь із цих коштів з Україною.
Помічник сенатора заявив, що Міністерство оборони не поінформувало законодавців із цього питання.
Серед програм, які будуть призупинені, — Балтійська безпекова ініціатива, спрямована на зміцнення трьох країн Балтії за рахунок фінансування військової інфраструктури та навчання. У рамках НАТО Естонія, Литва та Латвія витрачають на оборону значну частину свого ВВП, але їхня економіка відносно невелика, тому фінансування з боку США є дуже важливим.
Це рішення викличе негативну реакцію Конгресу, де законодавці обох партій дедалі більше стурбовані тим, що адміністрація Трампа не витрачає гроші так, як це закріплено в законі.
За словами людей, знайомих із питанням, на Капітолійському пагорбі викликає занепокоєння те, що навіть якщо законодавці схвалять виділення коштів на європейські програми безпеки, Міністерство оборони може перенаправити ці кошти без їхньої участі. Це називається “перепрограмуванням” і дозволяє Пентагону у певних випадках переміщати невеликі суми грошей без схвалення Конгресу.
За одну ніч Балтія може бути окупованою
На тлі всього цього наростають побоювання в тому, що у разі війни з Росією Прибалтика буде втрачена майже блискавично, і ціла низка країн НАТО запропонує не воювати, а переговори.
До того ж, у Європі дуже багато різної зброї, не взаємозамінної, і при цьому є мінімальні запаси цієї зброї, якої недостатньо для тривалої війни.
Крім того, у Європі має місце надзвичайно низька боєздатність армій, а бажання населення захищати самих себе, не кажучи про інші, знаходиться на історично низькому рівні.
Тому, можливо, одна чи навіть усі три країни Балтії, можуть бути окупованими протягом ночі без жодного пострілу, після чого буде вже пізно, щось робити і щось вирішувати.
Про це, виходячи з думки експертів, пише National Security Journal у публікації Рубена Джонсона (Reuben Johnson) « How a Russia vs. NATO War Could Actually Start » або « Як насправді може початися війна Росії та НАТО ».
Зазначається, що російські безпілотники, які вторглися до Польщі, і літаки МіГ-31, які порушили повітряний простір Естонії, знову порушили головне питання: як насправді розпочинається війна Росії проти НАТО?
9 вересня щонайменше 19 російських безпілотників, які прямували до цілей в Україні, перетнули кордон Польщі, заставши польське командування ППО зненацька. У другому інциденті три винищувачі МіГ-31 ВКС Росії (пілотовані літаки з екіпажами з двох осіб) порушили повітряний простір Естонії 19 вересня.
В обох випадках країни, про які йдеться, – Польща та Естонія – закликали до консультацій за статтею 4 відповідно до Статуту НАТО.
Згідно зі статтею 4 установчого договору НАТО, «члени можуть виносити на обговорення Північноатлантичної ради будь-яке питання, яке викликає занепокоєння, особливо пов’язане з безпекою країни-члена». З моменту створення Альянсу у 1949 році стаття 4 застосовувалася лише дев’ять разів.
Передбачається – і це не позбавлене підстав – що саме так може початися війна з Росією. Як заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, “це було серйозним порушенням з боку Росії”.
“Три винищувачі МіГ-31 увійшли в повітряний простір НАТО на 12 хвилин”, – додав Цахкна. – НАТО діяло дуже адекватно та за всіма правилами. Але якщо подивитися на дії Росії, то стане зрозуміло, що вона чинить все більший тиск на НАТО».
«Росія відчуває НАТО та єдність Європи. Східний фланг бере на себе дедалі більше відповідальності. Ми – перша лінія [оборони]», – зазначив Цакхна.
Ті, хто оцінює потенційні результати конфлікту Росії та НАТО, часто займаються тим, що в оборонному бізнесі презирливо називають «підрахунком грошей». Хто має більше танків, хто більше витрачає на оборону, скільки систем озброєння у союзників? Це не завжди продуктивна відправна точка для оцінки потенціалу противника, здатного створити проблеми, або того, як протистояти цьому противнику.
Наприклад, НАТО в сукупності витрачає на оборону більше грошей, ніж Росія, але, як уточнюється в одному з недавніх звітів, важливіше те, як ці гроші витрачаються, а не те, скільки їх.
Дублювання та несумісність можливостей – проблема НАТО. За даними ВВС, загалом члени Альянсу, що входять до ЄС, експлуатують 178 типів систем озброєння та 17 різних марок танків. І це без урахування США, Канади та Великобританії.
Путін розуміє, що ці країни НАТО мають величезний арсенал зброї і можуть виставити «потужну і сучасну бойову силу», йдеться в одному з аналітичних звітів видання Kyiv Independent.
«Але – принаймні її європейський контингент – стикається з нестачею боєприпасів, роздробленою оборонною промисловістю та недостатньою системою протиповітряної оборони».
Тому війна Путіна з Альянсом навряд чи почнеться з якоїсь заздалегідь спланованої битви – великого зіткнення двох армій, що розгортається рівнинами Європи. Він скористається тими областями, де Альянс слабкий, і головна його слабкість полягає не в нестачі боєприпасів чи інших ресурсів, а в тому простому факті, що одні країни готові воювати з Росією, щоб захистити себе, але інші зроблять все, щоб цього уникнути.
«Саме Україна сьогодні має, мабуть, найбоєздатнішу армію в Європі», — написав депутат Верховної Ради Олег Дунда у The Spectator. Він зазначає, що США мають більше озброєння, але українські військові унікальні тим, що пристосувалися захищатися від російських систем радіоелектронної боротьби та безпілотників.
Війна Росії проти НАТО, швидше за все, почнеться проти однієї з невеликих держав Балтії, яка не має такої можливості відреагувати, як Україна.
Найбільші та авторитетні члени альянсу, такі як Німеччина, не прагнутимуть воювати за одну з країн Балтії.
Потенційне вторгнення до країн Балтії може обійтися без участі жодного танка, йдеться в оцінці одного з провідних щотижневих видань Великобританії.
Натомість буде швидкий і тихий наступ, метою якого буде захопити одну з цих малих держав одночасно і поставити НАТО перед фактом: або прийняти агресію Росії — захоплення нею держави альянсу — або розпочати повномасштабну війну.
“Це буде несподівано: з відключенням зв’язку, ударами безпілотників по інфраструктурі та цивільними конвоями у формі без розпізнавальних знаків”, – заявив Дунда з України. – Естонія, Латвія та Литва можуть просто прокинутися у складі Росії без жодного пострілу з боку НАТО».
За його та іншими прогнозами, вторгнення до Прибалтики може відбутися будь-якої миті, зокрема, поки Росія веде бойові дії в Україні.
Європа не має часу на підготовку, створення нових озброєнь та оснащення своїх армій для війни, яка піде.
Це поставило б НАТО та Штати перед вирішальним вибором.
Нехай Росія безкарно нападає на найслабші ланки, на найменші країни – це, швидше за все, зруйнує Альянс і, безумовно, підірве його значущість та авторитет.
Іншим варіантом було б розпочати війну з погано оснащеними союзниками, які не мають ні особового складу, ні матеріально-технічного забезпечення для ведення довгострокового контрнаступу.
Це найнесприятливіший сценарій із усіх можливих. Саме тому Путін, найімовірніше, вибере саме його.
Як бачимо, сценарій здачі Балтії розглядається американськими експертами як реальний. Ця реальність бачиться тим більше загрозливою на тлі відверто антиприбалтійських настроїв в адміністрації Трампа, а також неготовності Європи до серйозного конфлікту з Москвою.
Наступними під ударом можуть стати Скандинавія і вся Європа.
