Спеціальний посланець президента США по Україні Кіт Келлог в інтерв’ю телеканалу Fox News підтвердив припущення, засноване на словах Дональда Трампа, про те, що американський лідер дозволив Україні наносити удари по цілях в глибині території Росії.
Відповідаючи на пряме запитання про те, чи вважає президент США допустимим застосування далекобійної зброї по російській території, Келлог заявив, що це рішення було санкціоноване главою держави.
«Я думаю, що, ознайомившись з його словами, а також із заявами віцепрезидента Венса і держсекретаря Рубіо, відповідь очевидна: так. Слід використовувати можливість наносити удари на далекі відстані. Ніяких заборон не існує», — підкреслив він.
Раніше президент України Володимир Зеленський також повідомив, що Дональд Трамп підтримав нанесення ударів по цілях в Росії, включаючи енергетичну інфраструктуру і збройові заводи.
Заява віцепрезидента США Дж. Д. Венса, раніше відомого своїм скепсисом щодо здатності України протистояти Росії і відкритою критикою військової допомоги Києву, що прозвучала в інтерв’ю Fox News, стала переломним моментом. На тлі сенсаційної зміни позиції Дональда Трампа щодо Росії, Путіна і перспектив української армії Венс несподівано підтвердив, що розглядається прохання Володимира Зеленського про надання ракет «Tomahawk». Тим самим він фактично визнав переваги України і особисто її лідера. Тепер саме Путіна, а не Зеленського, Венс закликає «усвідомити реалії на землі».
Дональду Трампу, який ще в лютому 2025 року публічно відчитав і вигнав Володимира Зеленського з Білого дому за впертість і відмову піти на поступки Москві, довелося, нарешті, визнати очевидне: «Україна здатна боротися і ПЕРЕМОГТИ». Правда, він зробив застереження — «за підтримки ЄС», маючи на увазі європейське фінансування постачання зброї.
Іронія в тому, що навіть демократична адміністрація Джо Байдена, яка здавалася набагато більш прихильною до європейських прагнень Києва, в перші дні повномасштабного вторгнення Росії була впевнена в швидкому падінні України і замість негайної військової допомоги запропонувала Зеленському лише літак для втечі.
Але попри все — відсутність зброї та підтримки з боку Заходу, непідготовленість до війни, невідповідність ресурсів — українці не здалися ні в перші дні вторгнення, ні пізніше. Вони приголомшили світ, відбивши російський наступ на Київ і вже до кінця літа 2022 року перейшовши в контрнаступ. Тоді ЗСУ здобули дві гучні перемоги — у Харківській та Херсонській областях, звільнивши значні території.
З тих пір, ось уже майже чотири роки, Україна витримує натиск російської армії і нескінченні «м’ясні штурми», утримуючи фронт всупереч усьому. З весни 2022 року російська армія не змогла захопити жодного стратегічно важливого міста — ні Києва, ні Харкова, ні Херсона. У 2025 році, заплативши ціною приблизно 200–300 тисяч убитих і поранених, Москва зуміла просунутися лише на тонку прикордонну смугу, що становить близько 0,6% території України.
Сьогодні над Росією, її армією і лідером сміються вже всі — навіть Дональд Трамп, який у перший же день після повернення в Білий дім заявив про намір допомогти Москві та її економіці. Але через вісім місяців йому довелося визнати: Росія і її армія — це «паперовий тигр», не здатний виграти війну, яку «реальна військова держава змогла б завершити менш ніж за тиждень». Більш того, Трамп пророкував Україні перемогу з поверненням втрачених територій і навіть з перспективою «піти далі».
Факт початку цього процесу фіксують і провідні світові ЗМІ. Так, The Financial Times зазначила: у серпні 2025 року Росія контролювала меншу частину України, ніж у серпні 2022-го. При збереженні нинішніх темпів, теоретично, Москві знадобилося б близько ста років і десятки мільйонів жертв, щоб завоювати решту території країни.
Правда в тому, що Україна і без масштабної допомоги союзників зуміла загнати Росію в глухий кут. Не маючи власного флоту, вона знищила флагман Чорноморського флоту РФ «Москва» і ряд інших кораблів. А завдяки інноваційному застосуванню ракет і безпілотників українці позбавили Росію морської переваги, змінили характер війни на морі і змусили залишки російського флоту ховатися у віддалених гаванях.
У повітрі Росія також зазнала поразки: її ВПС понесли нищівні втрати, в тому числі після удару України по стратегічних бомбардувальниках у червні.
За даними The Sun, атаки по об’єктах нафтогазової промисловості обійшлися Москві приблизно в $100 мільярдів. Тільки у вересні СБУ п’ять разів успішно вражала російські НПЗ і нафтоперекачувальні станції в глибокому тилу. Двічі був атакований «Газпром Нефтехим Салават» в Башкортостані — один з найбільших нафтопереробних і нафтохімічних заводів країни, розташований в 1400 км від України.
Не зумівши домогтися переваги ні в повітрі, ні на морі, і не прорвавши українську оборону на суші, Росія намагається зламати волю українців, обстрілюючи мирні міста, столицю і цивільну інфраструктуру. Паралельно Кремль розраховує на те, що США і Європа відмовляться від підтримки Києва, вдаючись до гібридних провокацій — від ударів безпілотниками по європейських столицях до порушення кордонів своїми винищувачами.
Але стратегія Путіна дала зворотний ефект. Сьогодні Трамп відкрито на боці переможця — України. Адже всупереч його колишнім твердженням, Україна — це реальна держава, а українці — нація, готова боротися до кінця за незалежність. Вони довели, що не стануть «орками», не погодяться на кабалу і не відмовляться від свого суверенітету.
Після двох тижнів порушень кордонів — вторгнень російських винищувачів в Естонію і появи безпілотників над Польщею, Румунією, Данією, Норвегією і Фінляндією — в Європі остаточно зрозуміли: відступати перед гібридними атаками Москви ніхто не збирається. Головним військовим активом континенту проти Росії стає українська армія — з її унікальним досвідом боротьби і власними передовими військовими технологіями.
Здатність давати відсіч Кремлю продемонструвала навіть маленька Молдова, де на парламентських виборах партія проєвропейського президента Майї Санду отримала одноосібну більшість. Це сталося всупереч російським підкупу, пропаганді та ідеологічним диверсіям. Путіну довелося попрощатися з мрією використовувати Молдову як плацдарм для тиску на Одесу.
Не увінчалися успіхом і спроби втягнути Лукашенка в схему «нового Пригожина», через якого можна було б повернути Трампа в орбіту Кремля, пропонуючи йому продовження договору СНО-3. Цей договір, дію якого призупинив сам Путін через рік після вторгнення, закінчується 5 лютого 2026 року і давно служить Москві лише приводом для розмахування «ядерною палицею». Але Трамп, як відомо, на цю приманку не клюнув.
У підсумку Путіну залишилося лише обговорювати «питання виживання» з єдиним союзником — Лукашенком. Через нього він безуспішно намагається випросити зустріч із Зеленським, обіцяючи «вигідну пропозицію», і одночасно благає передати Трампу прохання не продавати зброю Європі для української армії.
А тим часом Путіна обклали з усіх боків:
- українська армія продовжує звільняти окуповані Росією території, і станом на сьогодні, згідно з главою Генштабу Сирським, за період контрнаступальної операції площа звільненої території склала близько 175 км², зачищено від диверсійних груп ще майже 195 км², і оточена частина підрозділів РФ;
- Трамп витримує паузу у відносинах з Путіним;
- Путін програв Молдову Європі;
- Єврорада придумала, як обійти вето угорського прем’єра Орбана і просунути вступ України до ЄС;
- союзники України готують концепцію використання заморожених активів Росії на користь України;
- ну і НАТО з ЄС готуються створити «стіну дронів» від Росії.
А якщо на Росію полетять і американські «Томогавки»?..
