Повномасштабна війна зробила українську енергетику однією з головних мішеней для російських атак.
Як українська енергетика готується до зими та чи буде тепло в українських домівках, читайте в матеріалі Економічних новин.
Як і в минулі роки, цієї осені та зими загроза нікуди не зникла, а лише посилюється: ворог продовжує цілеспрямовано бити по критичній інфраструктурі, намагаючись підірвати стійкість країни. Додатковим чинником є те, що Україна завдала значних ударів по російських нафтопереробних заводах (НПЗ), і тепер ворог відверто мститься, стаючи ще більш агресивним. Та попри масштабні руйнування, система вистояла і продовжує працювати, а досвід попередніх атак дозволяє діяти більш злагоджено. Однак готуватися потрібно до різних сценаріїв. Опалювальний сезон 2025-2026 знову стане справжнім випробуванням для всієї країни — як для енергетиків, які щодня відновлюють пошкоджені об’єкти, так і для громадян, яким доведеться запастися витримкою, альтернативними джерелами тепла та готовністю до можливих відключень.
Стан енергетичного сектору України у цифрах
З початку повномасштабного вторгнення зруйновано або окуповано 42% генеруючих потужностей країни. Під ворожим контролем залишається найбільший енергетичний гігант — Запорізька АЕС (6 ГВт). Найжорстокішого удару зазнала теплова генерація: 87% вугільних ТЕЦ втрачено назавжди. Пошкоджено й гідроенергетику — 2,3 ГВт гідрогенерації знищені або виведені з ладу.
Ворог не зупинився навіть перед «зеленою» енергетикою. Під ударами опинилися 3,9 ГВт потужностей вітрових та сонячних станцій. Вітропарки встояли частково — відомо лише про поодинокі пожежі, зруйновану підстанцію та навіть випадок, коли дрон влучив у лопать турбіни під Очаковом. Натомість сонячні електростанції стали легкою мішенню: у Харківській області стерті з лиця землі всі наземні СЕС (28,4 МВт) і більшість промислових дахових. Частина станцій — понад 1,2 ГВт — нині залишається на окупованій території.
Найсильніше страждають прифронтові регіони, які ще вчора виробляли надлишок електроенергії, а сьогодні вимушені жити в умовах її дефіциту. Але ворог дістався і глибокого тилу — потужні об’єкти знищені на Закарпатті, Прикарпатті та Поділлі.
Та попри ці удари, енергетичний фронт тримається. На міжнародній конференції Ukraine Recovery Conference у Берліні Президент України Володимир Зеленський поставив чітку ціль — побудувати 1 ГВт газової генерації у найближчий час. І бізнес, і громади вже відповіли на цей виклик: у 2024 році з’явився майже 1 ГВт нових розподілених потужностей, а за перше півріччя 2025-го додано ще стільки ж.
Світло буде, але ліхтарі тримаймо про запас
Гендиректор YASNO Сергій Коваленко вважає, що нинішній опалювальний сезон знову стане непростим випробуванням для енергетиків і всієї країни. «Осінь трохи тривожна пора для енергетиків. Що буде цієї осені, звісно, ніхто не знає, але, враховуючи останні обстріли особливого оптимізму немає. У будь-якому разі, висновки за усі попередні атаки на енергетичну інфраструктуру зроблені. Енергетики вже мають досвід (краще б не мали, звичайно), але вони вже точно знають, що і як краще робити у разі атак», – написав він на своїй сторінці у Фейсбук. З огляду на це Коваленко закликав населення та бізнес не розслаблятися та бути готовими до будь –яких сценаріїв. Для людей це означає мати заряджені павербанки, ліхтарики, запас води та продуктів, а також продумати дії у разі тривалого відключення світла. Бізнесу ж варто заздалегідь перевірити генератори, системи резервного живлення й за потреби встановити ДБЖ. При цьому Коваленко наголосив: мова про блекаут не йде. «Світло у всіх є, енергосистема збалансована, відключень немає. Але ми чудово знаємо, хто наш сусід, тому мусимо бути готові до всього», – сказав він. І додав: «Ніякої паніки. Краще підготуватися й не скористатися цим, ніж залишитися без готовності та з панікою».
Попри регулярні атаки РФ на енергетичну інфраструктуру, більшість регіонів залишаються забезпеченими світлом, зазначає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. «Енергетики виконали дуже важку, нестандартну, часто інженерну роботу, відновивши великі потужності, які були пошкоджені внаслідок російських обстрілів. Певний відсоток потужностей, що навіть вважалися такими, які відновити неможливо, було відновлено – і вони працюють. Саме тому ми практично пройшли це літо без обмежень, навіть для бізнесу. Тобто ми нормально пережили цей період», – зауважив експерт. Він переконаний, подальший розвиток подій залежатиме від того, чи триватимуть нові атаки РФ на енергетичну інфраструктуру. «Атаки відбуваються щотижня, але енергетикам вдається оперативно реагувати так, що більшість українців навіть не помічають перебоїв у постачанні електроенергії. Постраждалі регіони, звісно, відчувають відключення. Наприклад, у Сумах світла може не бути цілий день. Мешканці Сум добре знають це, тоді як більшість інших регіонів – ні. Аналогічна ситуація спостерігається у Миколаївській, Херсонській, Запорізькій областях, особливо в тих частинах, що ближчі до лінії фронту», – зазначив Харченко. За словами експерта, такі відключення здебільшого є аварійними, і відбуваються через прямі влучання, але зазвичай електропостачання відновлюється протягом 4–5 годин. «Тобто ми навчилися протистояти цим атакам на певному рівні. Крім того, багато українців подбали про власну енергетичну безпеку. Споживання електроенергії приватними будинками зменшилося завдяки встановленню сонячних панелей і акумуляторів. Аналогічні кроки зробили й деякі бізнеси, які встановили власну генерацію та припинили споживати електроенергію із загальної мережі. Зараз ми перебуваємо в точці, де почуваємося досить упевнено за поточної ситуації. Я не кажу, що буде, якщо економіка зростатиме, а разом із нею й споживання – це зрозуміло. Але на сьогодні ми доволі добре захищені. Ми відновили потужності й навіть експортуємо», – резюмував Харченко.
Так, згідно з даними, оприлюдненими аналітичними центрами, у серпні 2025 року Україна експортувала 450,8 тис. МВт·год електроенергії. Це стало найвищим показником з травня 2021 року і рекордним обсягом з початку повномасштабного вторгнення. Обсяг експорту в серпні зріс на 60% порівняно з липнем 2025 року. Настільки значне зростання експорту стало можливим завдяки виведенню з планового ремонту енергоблоків на атомних електростанціях та зниженню споживання через закінчення спекотного періоду. Це дозволило отримати надлишок електроенергії. Найбільшими імпортерами української електроенергії в серпні 2025 року були Угорщина (38%) та Молдова (29%). Значні обсяги також експортувалися до Румунії, Словаччини та Польщі.
Газовий сектор «під прицілом»
Росія прицільно б’є не лише по електростанціях, а й по нашій газовій інфраструктурі. Нагадаємо, що Україна відмовилася продовжувати контракт на транзит російського газу до Європи після 2024 року. Тож Кремль в тому числі намагається помститися за втрату цього важеля впливу. Вже 15 січня 40 ракет атакували газову інфраструктуру на заході країни. У лютому крилаті та балістичні ракети летіли по потужностях «Нафтогазу» на Полтавщині, що призвело до збоїв у газопостачанні. У березні український газовидобуток пережив одну з наймасштабніших атак за весь час повномасштабного вторгнення: росіяни використали 67 ракет і близько 200 ударних дронів. За оцінками експертів, минулий опалювальний сезон Україна завершила з рекордно низькими запасами у сховищах, втративши від 40% до 50% власного газовидобутку. Але росіяни не зупинились і наприкінці літа — у розпал підготовки України до наступного опалювального сезону — знову активізували удари по нашій газовій інфраструктурі. 6 серпня рф атакувала дронами газову компресорну станцію на Одещині, що використовується для постачання скрапленого газу зі США та Азербайджану до України. У ніч на 21 серпня росіяни уразили дронами ще один об’єкт газотранспортної системи України.
За словами економіста Олексія Куща, нинішня ситуація свідчить про те, що росіяни цілеспрямовано почали бити саме по газовій інфраструктурі. «Удари завдаються по кількох ключових елементах. Перш за все — по точках входження газового ресурсу, тобто газових підстанціях на кордоні. Найперші атаки були на півдні Одеської області — по підстанціях, через які йшов транзитний газ із Румунії. Частина таких підстанцій також качає газ зі Словаччини, зокрема з вузла у Велке Капушани. У свій час цей об’єкт я називав «газовим колайдером», бо він працював у режимі віртуального імпорту – коли газ у балансі країни міг обліковуватись як експорт чи імпорт без фізичного руху. Але це було до повномасштабної війни. Зараз ситуація змінилася: цей конектор працює у режимі реального імпорту, і ми вже отримуємо фізичний газ. Існують також конектори з Польщі та Угорщини. По них, на щастя, поки ударів не було. Але навіть те, що росіяни атакували об’єкти в Одеській області, неподалік кордонів Румунії та Молдови, свідчить про те, що членство Румунії в НАТО та ЄС не стало для агресора стримуючим фактором», – сказав експерт. Кущ підкреслив, що також удари наносяться і по місцях видобутку природного газу. Йдеться насамперед про Полтавську, Харківську та Сумську області — головні газоносні райони України.
Станом на початок вересня у підземних сховищах не вистачає близько 2-3 млрд куб. м газу. Цей дефіцит Україна намагається компенсувати як власним видобутком, так і імпортом. За добу Україна видобуває близько 42-44 млн куб. м власного газу, ще 20-22 млн куб. м імпортує. Добовий рівень споживання у неопалювальний сезон становить 22-24 млн куб. м газу. Тобто близько 40-42 млн куб. м щомісяця «Нафтогаз» може закачувати у підземні сховища.
«Якщо закачування газу до сховищ як відчизняного, так і імпортного, йтиме впродовж вересня і жовтня такими темпами (40-42 млн куб. м на місяць — ред.), до 1 листопада Україна зможе вийти на показники 13,5 млрд кубічних метрів газу і безперешкодно пройти опалювальний сезон. Але, звичайно, за умови, що росія не обстрілюватиме газовидобувальні підприємства та газорозподільчі системи», — говорить директор спеціальних проєктів у НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев. Експерт наголошує, що зараз, щоб покрити дефіцит газу у підземних сховищах Україні, потрібен $1 млрд.
Чи готові до опалювального сезону?
Опалювальний сезон 2025/2026 років в Україні традиційно має розпочатися в середині жовтня. Це вже четверта зима, яку країна зустрічає у стані повномасштабної війни, і кожен відсоток готовності — це не просто цифра у звіті, а доказ того, що ми вистояли попри удари ворога.
Наприкінці серпня віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба повідомив, що підготовка йде за планом, а загальний рівень готовності ключових секторів перевищив 70%. Це означає, що попри руйнування, постійні обстріли й тисячі знищених об’єктів критичної інфраструктури, Україна знову піднімається і готується зустріти холод. За словами чиновника, підготовка до зими охоплює всі ключові напрями. Так, вже підготовлено 71% житлового фонду: відремонтовані дахи, системи тепло- і водопостачання, а також електромережі. Заклади соціальної сфери — школи, садочки, лікарні — готові більш ніж на 77%. У сфері теплопостачання з 17,5 тисяч котелень на 13 тисячах завершені ремонтні роботи. А для забезпечення водопостачання підготовлено понад 1200 км мереж, при цьому насосні станції обладнані генераторами, щоб у разі відключень українці не залишилися без води.
При цьому він одночасно визнав, що готовність деяких міст до опалювального сезону значно нижча. Зокрема, м. Кривий Ріг готове до ОЗП приблизно на 50%, але уряд та НАК “Нафтогаз України, якому належить Криворізька ТЕЦ, роблять все необхідне. «У Кривому Розі була досить складна ситуація минулого року. Зараз ми працюємо на випередження. На цей час у місті 50% готовності до ОЗП. Це пов’язано з тим, що треба зробити великий обсяг робіт з заміни тепломереж, які на балансі Криворізької ТЕЦ. Ми тримаємо ситуацію на контролі, у нас є штаб, який опікується саме питаннями Кривого Рогу», – додав віцепрем’єр.
За підрахунками уряду, для спокійного проходження зими за умови помірних морозів потрібно близько 13,2 млрд кубів газу. Станом на вересень 2025 року наші підземні сховища заповнені на 80% — це майже 11 млрд кубів газу, які стануть основою енергетичної безпеки країни. На складах ТЕС і ТЕЦ накопичено ще 2,4 млн тонн вугілля, а також запаси рідкого палива, дров і пелет.
Міністерка енергетики Світлана Гринчук підкреслює, що закачування газу відбувається чітко за графіком, а подекуди навіть із випередженням плану. «Я переконана: і по газу, і по вугіллю ми матимемо достатньо запасів, аби пройти опалювальний сезон», — наголошує вона.
Зазначимо, у липні «Укргазбанк» і «ПриватБанк» надали НАК «Нафтогаз України» кредити на суму 9,4 млрд грн для закупівлі блакитного палива та підготовки до опалювального сезону. Це стало найбільшим фінансування енергетичного сектору від держбанків з початку повномасштабної війни. Крім того, Міністерство енергетики уклало домовленості про фінансування закупівлі імпортного газу. Європейський банк реконструкції та розвитку виділив на це €500 млн, а уряд Норвегії — майже $100 млн.
За словами Гринчук, якщо орієнтуватися на потреби минулого року, то Україні вистачило закуплених запасів. Крім того, чиновниця обіцяє, що держава й надалі буде нарощувати власний видобуток природного газу. Це також один із пріоритетів. Вона також зазначила, що торік експерти прогнозували, що попередня зима і це літо будуть з 10-годинними відключеннями світла. Проте цього не сталося. Те саме стосується і газу. «Тому, без сильних атак ми плануємо, що все так і буде. А експертів, звісно, я дуже люблю і поважаю, але вони у нас наполовину експерти, а наполовину — екстрасенси», — жартома додала чиновниця.
Шок для Кремля
Тим часом російська нафтова імперія тріщить по швах. Українські удари безпілотниками по НПЗ стали справжнім шоком для Кремля: за серпень 2025 року наша держава вивела з ладу близько 17% потужностей із переробки нафти – це понад 1,1 мільйона барелів на добу. Палаючі установки у Самарі, Рязані, Волгограді, Саратові, на Кубані та в Ростовській області перетворилися на символ того, що «недосяжних» цілей для України більше не існує.
Рязанський НПЗ, який забезпечував 5% усієї переробки в РФ, зупинився. Волгоградський завод, один із найбільших у країні, більше не може працювати. Сизрань, Новокуїбишевськ, Новошахтинський комплекс – один за одним ці «нафтові гіганти» опинилися під прицілом і вийшли з ладу. Україна системно демонструє: кожна ракета та кожен дрон – це удар у серце російської воєнної машини, яка досі живилася нафтовими грошима.
Наслідки не забарилися. У росії почався дефіцит пального. У Криму та низці регіонів бензин просто зник із продажу. На заправках у Бурятії, Забайкаллі та Примор’ї ціни стрибнули на 5–10 рублів за літр, водії стоять у довжелезних чергах, а місцева влада змушена вводити обмеження. Подібна ситуація спостерігається і на тимчасово окупованих територіях Луганщини та Донеччини: на заправках ЛНР і ДНР пального критично бракує, через що проблеми вже відчувають не лише цивільні, а й російські військові підрозділи, які зазнають перебоїв із постачанням. Кремль намагається рятувати ситуацію адміністративними заходами, продовживши заборону на експорт бензину щонайменше до жовтня. Але це лише підкреслює масштаб проблеми: країна, яка десятиліттями годувала світ нафтою, тепер не може забезпечити пальним власних громадян.
Для росії це — удар не лише по економіці, а й по авторитету. Замість «енергетичної наддержави» вона перетворюється на державу з бензиновими чергами. А для України це ще один доказ, що наша військова стратегія працює. Чим більше заводів ворога буде зупинено, тим слабшою стане його армія, тим швидше впаде міф про «нескорену» росію. Звичайно, ворог намагатиметься зламати українців через темряву й холод продовжуючи обстріли нашої енергетики, але країна вже довела здатність відновлювати систему знову й знову. Завдяки розподіленій генерації, міжнародній допомозі та розвитку відновлюваної енергетики формується основа нової, стійкої енергосистеми, яка працюватиме не лише під час війни, а й у післявоєнний період.
