Минулого тижня Верховна Рада зробила справжній прорив — підтримала у першому читанні законопроєкт №10225-д, який має врегулювати ринок віртуальних активів в Україні.
Прихильники закону вважають, що Україна нарешті стає частиною глобального крипторинку і отримує шанс перетворитися на хаб цифрових фінансів у регіоні. Критики застерігають: якщо регулювання буде надмірним, компанії підуть у більш дружні юрисдикції, а користувачі залишаться в тіні, інформують Економічні новини.
Процес легалізації криптовалюти в Україні розпочався ще у 2020 році. Тоді навіть були підготовлені два законопроєкти. Однак все застопорилося через відсоток податку для криптоіндустрії. У 2021-му році Верховна Рада все ж ухвалила більш компромісний проект закону, але президент Володимир Зеленський завернув документ, адже там передбачалося створення окремого контролюючого органу. Тим не менш, певна легалізація все ж відбулася. Посадовці навіть вказували крипту у своїх деклараціях. Також в Україні почали відкриватися легальні філіали криптобірж. У березні 2022-го року президент підписав Закон України «Про віртуальні активи», що стало важливим кроком на шляху до врегулювання криптовалюти в країні. Зокрема, документ містить вимоги щодо регуляторного нагляду за криптовалютними компаніями, відповідальності за порушення регуляторних вимог та запровадження різних видів ліцензій для криптовалютних компаній. Проте, щоб закон почав повноцінно діяти потрібно було внести зміни до Податкового та Цивільного кодексів і отримати схвалення цих змін від західних донорів, таких як Міжнародний валютний фонд (МВФ). З того часу і донині Нацбанк України (НБУ) як регулятор заблокував легальний обіг криптоактивів. Проте, затягувати з вирішенням даного питання вже не можна, адже це не тільки створює поле для тіньових схем замість прозорих правил гри, а й позбавляє країну мільйонів доларів та можливості стати регіональним лідером у сфері цифрових фінансів.
Зазначимо, на початку російського вторгнення саме віртуальні активи стали для багатьох єдиним надійним сховищем власних коштів. Невпевненість в стійкості банківської системи та інфляція зумовили підвищення активності на ринку криптовалюти як альтернативи переказам фіатним грошам. З перших тижнів це забезпечило можливість отримувати мільйони доларів донатів, які спрямували на потреби ЗСУ та допомогу постраждалим українцям. Лише за перший місяць війни уряд отримав понад 56 млн дол. у криптовалюті. Більшість пожертвувань були зроблені у біткойнах та етеріумі.
На сьогодні Україна входить в топ-шість країн світу зі 150 за рівнем проникнення криптовалюти. Українці генерують 2,5 % світового трафіка криптовалют, а прибуток бірж, міжнародних бірж, криптобірж, пов’язаний саме з українськими користувачами сягає 343 млн.дол. на рік. А це приблизно 5,4% від глобальних доходів. Це означає, що ми не просто наздоганяємо тренди, а формуємо їх разом із найсильнішими гравцями світу.
«Це явище, яке є надвеликим і яке існує вже достатньо давно за тими законами, які, власне, генеруються ним самим. І визнання криптоактивів є на сьогодні нагальною необхідністю. Ми не можемо ані не помічати, ані лишати поза правовим регулюванням, правовим захистом ці відносини. Власне, криптоактиви є легалізованими і в ЄС, і в США, у Великобританії, в Японії та інших цивілізованих країнах наших партнерах. І ми сьогодні пропонуємо модель легалізації криптоактивів за зразком ЄС, за зразком директиви МіСА, які ми фактично імплементували, адаптували до нашого законодавства, і він включений в текст, в тіло закону», – заявив голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.
Це велика класна реформа, яка, з одного боку, відкриє дуже широкий пласт економічних відносин для правового регулювання, а також принесе додаткові надходження до державного бюджету, який ми оцінюємо від криптовалют більше 8 млрд. на рік, і від доходів, від податку на доходи фізичних осіб близько 6 млрд. на рік до державного бюджету. Ці гроші дуже-дуже потрібні сьогодні нашій армії, – додав він.
MiCA (Markets in Crypto-Assets) – це перший всеосяжний правовий акт ЄС, що регулює криптоактиви на загальноєвропейському рівні. Його основна мета – забезпечити правову визначеність для учасників ринку та запобігти ризикам для фінансової стабільності. MiCA визначає, що криптоактиви підпадають під його регулювання, та встановлює правила щодо їх випуску, торгівлі та зберігання. Рада ЄС затвердила правила MiCA в червні 2023 року. Нормативний акт спрямований насамперед на боротьбу з відмиванням коштів за допомогою криптовалют і на захист інвесторів. До основних положень MiCA відносять: регулювання стейблкоїнів, надання послуг із криптоактивами, захист інвесторів, правила для криптобірж.
«Єдина різниця, що змінює цей законопроект порівняно з тим, що ми маємо зараз, що так само зараз немає жодного оподаткування цих операцій, і через це ми втрачаємо десятки мільярдів гривень у державний бюджет.. Раз ми зараз говоримо про злочини, заборону телеграму і от всі ці ризики, які є, то спитайте фахівців, як у 99% проходить оплата транзакції в тому числі за ці злочини. Вона так само проходить у крипті, яку завдяки цьому закону ми хоч частково будемо бачити. До закону у мене є багато зауважень і пропозицій, але їх бажано додати до другого читання», – у свою чергу заявив депутат ВР від партії «Голос» Ярослав Железняк.
Заначимо, Україна вже зазнала щонайменше $10 млрд збитків через відсутність повноцінного регулювання криптовалютного ринку. Про це йдеться у серпневому звіті Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI). Аналітики відзначили кілька ключових ризиків: неконтрольовану діяльність позабіржових (OTC) майданчиків, використання криптовалют для закупівлі санкційних комплектуючих для російської армії, а також операції грошових мулів. «У відповідь на різке зростання використання віртуальних активів зʼявилися нові можливості для незаконної фінансової діяльності, зокрема через грошових мулів, які в Україні зазвичай називають “дропами”», — йдеться у дослідженні. За підрахунками RUSI, лише діяльність таких схем коштує державному бюджету близько $24 млн щомісяця. У документі зазначається, що Telegram є однією з найпопулярніших платформ, де російські учасники проводять незаконні криптооперації, зокрема пов’язані з наркоторгівлею. Тож експерти закликали українську владу визнати зв’язок між кіберзлочинністю та незаконним фінансуванням і створити чіткі правила для ринку. «Бездіяльність може перетворити Україну на центр відмивання російських коштів, водночас відлякуючи легальні стартапи надмірним оподаткуванням і корупцією», — наголосили автори.
Отже, новий закон має нарешті поставити крапку в хаосі навколо крипторинку. У ньому чітко прописано, що таке криптоактиви, кому і як вони належать, а також яким чином можна здійснювати право власності на них. Закон визначає правила емісії криптоактивів, контроль за цією емісією та прозорі умови роботи криптобірж.
Особлива увага — до оподаткування. Пропонується застосувати модель, подібну до тієї, що діє для цінних паперів: податки сплачуються лише з прибутку, а не з усього обороту. Це робить правила зрозумілими й справедливими для всіх.
Ще одна важлива новація — перехідний період. Ті, хто раніше вкладався в крипту, але не мав змоги це підтвердити, отримають шанс легалізувати свої активи. Для цього достатньо сплатити 5% ПДФО та 5% військового збору — і одноразово офіційно задекларувати свої криптовалютні заощадження.
Але головне питання, яке й досі залишається без відповіді: хто саме регулюватиме ринок віртуальних активів — Нацбанк чи Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку? Це не просто технічна деталь, а принципове рішення, від якого залежатиме ефективність усього закону. Адже від прозорості, незалежності та компетенції регулятора залежить, чи стане крипторинок цивілізованим, чи й далі залишатиметься у «сірій зоні». Наразі цього визначення немає, і тому логічно, що законопроєкт ще зазнає суттєвих змін перед другим читанням.
Ще один серозний виклик – чи готові українські банки та державні інституції сьогодні працювати з новими фінансовими інструментами. Адже без належної підготовки ми ризикуємо отримати не цивілізований запуск ринку, а хвилю бюрократичних затримок, непорозумінь і навіть хаосу на старті. Уявіть ситуацію: бізнес готовий інвестувати, громадяни готові легалізувати свої активи, а система просто «зависає», бо чиновники не знають, як діяти за новими правилами. Це може зруйнувати довіру ще до того, як ринок запрацює по-справжньому.
«Я не голосувала за цей документ, хоча він готувався в нашому комітеті. Причина проста: законопроєкт сирий. У ньому немає реальних механізмів регулювання й адміністрування податків на доходи фізичних осіб, які він передбачає. А практика показує: підтримавши законопроєкт у першому читанні, не знаєш, що отримаєш у фіналі. Тому вважала за краще не голосувати. Маю перед очима приклад легалізації грального бізнесу. Обіцяли мільярдні надходження до бюджету, а на практиці отримали хаос і проблеми з визначенням відповідального органу. Досі немає системи онлайн-моніторингу, яка б забезпечувала контроль. З криптовалютами може статися щось подібне», – зазначила членкиня парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна. В той же час вона переконана, що легалізувати доходи від криптовалют і забезпечити їхнє оподаткування необхідно. «Питання лише в тому, чи маємо ми технічні можливості це адмініструвати», – додала вона.
Засновник першої української криптобіржі Kuna Михайло Чобанян поки з обережністю ставиться до законопроєкту про регулювання криптовалют в Україні. На його думку, ухвалення документа не сприятиме розвитку бізнесу чи створенню нової цінності для економіки. «З’явиться більше кримінальних справ проти українців із метою конфіскацій та тиску. Головні бенефіціари цього закону – силові органи. Вони зможуть відкривати справи проти криптоспільноти та «вирішувати питання». Якась частина з цих коштів потрапить у бюджет, але це буде лише мала частка», — заявив засновник Kuna. Чобанян також закликав скептично ставитися до аргументів про перспективи криптобізнесу в нинішніх умовах. «Нехай покажуть схематично, які саме компанії можуть розвивати криптобізнес під час війни, коли немає кадрів, електрики й працюючої банківської системи», — підсумував він.
А от засновник і президент блокчейн-екосистеми WhiteBIT Group, член Стратегічної ради Diia.City.United Володимир Носов більш оптимістичний щодо цього. «Ми раді, що Україна зробила важливий крок до запровадження регулювання віртуальних активів. У нас зʼявилося вікно можливостей для залучення криптоінвестицій та повернення іноземних активів українських криптоентузіастів. Це важливий фактор для оживлення економіки та модернізації ринку – адже великі криптооператори зможуть працювати у правовому полі, сплачувати податки і отримувати належний захист. Однак ми розуміємо, що попереду ще багато роботи, зокрема щодо узгодження позицій між усіма зацікавленими сторонами щодо регулятора та оподаткування. Україна має реальні шанси стати європейською крипто-Меккою, але для цього важливо створити умови, які підтримають бізнес та залучать інвестиції», -сказав він «ЕН». За його словами, віртуальні активи не мають кордонів, і сьогодні важливою метою залишається забезпечення конкурентних переваг для інвесторів і компаній, встановивши пільгові умови для оподаткування та захистивши ринок від учасників з країни-агресора. «Лише за таких умов цей крок може стати значущим для економічного розвитку країни. Ми будемо раді бачити в нашій робочій групі прогресивні компанії з міжнародним досвідом, яким не байдужа національна економіка. Нам потрібен конструктивний діалог з державою для створення кращого майбутнього для України», – додав він.
Фінтех-експерт Олена Сосєдка також переконана, що ухвалення цього законопроекту стане історичним кроком, який відкриє широке поле можливостей для розвитку фінансової та економічної сфери. Адже запровадження простого механізму декларування криптоактивів разом із відсутністю подвійного оподаткування означатиме готовність бізнесу вийти з тіні. Після цього, переконана вона, Україна матиме всі шанси стати фінансовим хабом Східної Європи, що означатиме приплив ще більших коштів до українського бюджету. «Варто розуміти, що крипторинок вже існує, але без правил. Держава лише втрачає, а бізнес працює у напівсірій зоні. Тому що швидше парламент ухвалить відповідний закон, то швидше Україна отримає додаткові мільярди. Якщо залишити все як є — ризик шахрайства, відтоку капіталу та недовіри міжнародних партнерів лише збільшуватиметься. А врегулювання крипторинку дозволить забезпечити прозорість, передбачуваність та захист прав інвесторів», – додала вона.
Для пересічних українців ухвалення закону означатиме кілька важливих змін. По-перше, криптовалюти вперше отримають легальний статус, тож власники цифрових активів зможуть відчувати більший захист своїх прав. По-друге, доведеться сплачувати податки з прибутків від крипти. І хоч це може здатися неприємним, насправді це крок до цивілізованого ринку. Бо саме ці податки повертаються у вигляді доріг, медицини, армії й зрештою — нашої безпеки. По-третє, поступово спроститься офіційне заведення та виведення коштів через банки. Тобто замість сумнівних схем і «сірих» сервісів ви зможете робити це офіційно, прозоро та без страху, що ваш рахунок заблокують. Для багатьох українців це означатиме новий рівень фінансової свободи. І хоча в процесі держава отримає більше можливостей для контролю, для звичайного користувача це радше стане гарантією прозорості, ніж ризиком.
«Ми ставимось до криптовалюти з великим зацікавленням. Це, безумовно, важливий тренд, який неможливо ігнорувати. Але для того, щоб будувати з нею якісь системні відносини — потрібне чітке регулювання. Ми чекаємо на офіційні кроки з боку регулятора. Бо поки немає зрозумілих, чітко визначених правил — це радше розмови, ніж реальні проєкти. А ми — за те, щоб грати по правилах. Тож як тільки буде поле з окресленими межами, будемо готові на нього вийти», – зазначила раніше в інтерв’ю «ЕН» директорка по маркетингу банку ПУМБ Ксенія Сікорська.
Отже, легалізація віртуальних активів — це лише перший крок. Успіх реформи залежатиме від того, наскільки ефективно Україна зможе поєднати прозорість, інноваційність та реалістичні умови для усіх зацікавлених сторін. Важливо, щоб податкові та регуляторні умови не стали надмірним тягарем в процесі становлення нових правил гри. Якщо баланс буде знайдено, країна отримає шанс стати важливим гравцем на світовому крипторинку.
