Серед бурхливих подій останніх днів незаслужено загубився суперечливий, неоднозначний, але також вельми показовий виступ спецпредставника Трампа Україною відставного генерал-лейтенанта Кіта Келлогга щодо перспектив встановлення миру в Україні. Цей виступ заслуговує на належну увагу, оскільки відображає деякі настрої у Вашингтоні і дають ключ до їхнього розуміння.
Виступ Келлогга стає ще більш показовим у світлі останньої телефонної розмови Трампа з «обличчям, схожим на Путіна», що мав місце в суботу 14 червня за фактом ірано-ізраїльської війни.
Деякі думки Келлога про «почуття впевненості» після ознайомлення з баченням Києва та Москви про припинення війни, висловлені ним у Брюсселі під час форуму Німецького фонду Маршалла, наводимо у викладі української служби Радіо Свобода у перекладі та з редакторськими правками автора цих рядків:
«Ми взяли український документ, потім російський – вони звуть його меморандумом… І ми сказали: добре, як ви можете поєднати ці два документи разом, щоб дійти до позитивного результату? І зараз ми досить впевнено почуваємося. Ми знаємо, як може і має виглядати кінцевий стан. І якби ми могли просто дійти до цього моменту, то вважаємо, що це можна виграти. Під виграшем я маю на увазі можливість дійти мирної угоди».
Відповідаючи на запитання, яким чином може виглядати «кінцевий стан», Келлог сказав про всеосяжне припинення вогню.
«Припинення вогню на місці – тобто на землі, де ви фізично перебуваєте», – пояснив генерал.
«Потім ми хочемо дійти до повернення полонених, що перебувають там, що зробило б стійке припинення вогню довгостроковим і стійким не тільки для українців, а й для Європи. Потім спробувати повернути росіян до того, що я назвав би Лігою Націй. Усі працюють разом… Ви всі можете жити з результатами цього у довгостроковій перспективі», – наголосив Келлог.
Спецпредставник Дональда Трампа вкотре наголосив на кількості жертв з обох сторін, назвавши це «вбивствами промислового масштабу». За його словами, сумарно вбитих та поранених – понад 1,2 мільйона.
Окремо Келлог наголосив на зусиллях Володимира Зеленського, а також зупинився на викликах, з якими стикається український лідер. Келлог сказав, що звертав на це увагу президента США.
«Я сказав: сер, у нас не було американського президента з часів Авраама Лінкольна, який мав робити те, що зробив президент Зеленський. Він веде війну за національне виживання на власній землі. Коли ви бачите це, повинні цінувати проблеми, з якими вони стикаються зараз на місцях. Думаю, іноді ми цього не бачимо», – зауважив Келлог.
У цьому місці промову заслуженого американського генерала доведеться перервати, щоб у черговий раз пояснити, що так звані «мирні меморандуми» України та Москви в принципі не сумісні, Москва реально ніякого світу не хоче, а тягне час, щоб під час наступу спробувати окупувати якнайбільше українських територій.
Втім, можливі плани Москви у світлі наступу та їх реальність – це окреме питання, яке детально аналізуватиметься у найближчих публікаціях.
Україна наполягає на безперечному припиненні вогню. Також на цьому наполягають США, ініціатори переговорів між Україною та РФ. Москва на це не погоджується.
Як відомо, як умови Москва пропонує Києву, зокрема, проведення виборів, а потім підписання мирного договору. Росія також вимагає виведення українських військ із Запорізької, Донецької, Луганської та Херсонської областей та міжнародного визнання російськими цих чотирьох регіонів та окупованого ще у 2014 році Криму.
Також у тексті «меморандуму РФ» міститься вимога нейтралітету України, яка передбачає відмову від вступу до військових союзів, та заборону на розміщення на території України іноземних формувань.
Окрім того, Москва вимагає скорочення збройних сил України та її військовопрому, а також припинення постачання озброєнь з-за кордону.
Коментувати це марення вже набридло, оскільки ці умови неприйнятні в принципі, а багато антиконституційні.
Єдиною розумною умовою може бути зупинка війни за нинішньою лінією фронту без жодних юридичних зізнань московських прав над окупованими територіями з подальшими гарантіями для України. Причому Келлогг начебто також дотримується такої формули.
Але обговорювати все це безглуздо, оскільки, повторимо, світ Москві не потрібен принаймні зараз. Усі ці «мирні переговори» Москва використовує для затягування часу, а також для того, щоб остаточно не сваритися з Трампом, який продовжує щось говорити про світ, якого поки що не передбачається.
Про те, що світ не передбачається, дотримуючись відомої приказки «що у тверезого на думці – то у п’яного на мові», заявив заступник голови ради безпеки Росії Дмитро Медведєв. Незважаючи на свій відомий стан, це непорозуміння, яке колись було президентом Росії, точніше місцеблюстителем, висловилося цілком відверто: метою Москви в переговорах з Україною є забезпечення перемоги Росії, а не досягнення миру.
Все, що генерал Келлог говорить про повернення полонених та вкрадених в Україні дітей, слід однозначно вітати.
Але абсолютне неприйняття навіть свого роду «класову ненависть» викликають міркування генерала про «повернення Росії в Лігу Націй і в цивілізовану спільноту».
Really?!! Нелюдів з руками по плечі в крові, винних у широкомасштабних військових злочинах і злочинах проти людяності, які не мають терміну давності, знову прийматимуть у пристойному суспільстві?!!
Може, ще вибачимося перед ними за завдані незручності?
У цьому сенсі звертає увагу остання телефонна розмова Трампа з «обличчям, схожим на Путіна», що відбулася 14 червня.
Дзвонив нібито Путін, щоб привітати Трампа з днем народження, і розмова стосувалася більше від ірано-ізраїльської війни. Але йшлося і про Україну.
За словами помічника Путіна Ушакова, «умовний Путін» підтвердив готовність продовжувати переговори з Україною після 22 червня, і Трамп взяв до уваги цю інформацію, знову наголосивши на зацікавленості у якнайшвидшому закінченні російсько-українського конфлікту.
Очевидно, йдеться про те, що до цього моменту всіма членами НАТО буде ухвалено колективне рішення щодо відмови від прийому України до Альянсу, що є однією з основних умов Москви.
Звучать «експертні думки» про те, що це сильно наблизить ситуацію до закінчення війни, і така думка викликає, м’яко кажучи, нерозуміння та підозра у неадекватному інфантилізмі тих, хто так думає.
З боку Москви, це не більше, ніж відмазка для затягування часу і продовження діалогу з Трампом.
Давно очевидно, що до Альянсу Україну приймати ніхто не має наміру, а з нинішньою американською адміністрацією – і поготів. Крім того, вже очевидно, що НАТО – це «ніяке не НАТО», і навряд чи воно когось захищатиме, особливо з-поміж «брати менших» у Східній Європі.
Ходять чутки, що балтійські країни щодо захисту від Москви дедалі більше покладають надії не на НАТО, а на… Україну, яка вміє воювати. Втім, це поки що тільки чутки…
Нарешті, після виконання «умови про неприйняття в НАТО», Москва висуватиме інші, цілком нездійсненні умови, насамперед, зазначені вище.
Час триватиме. Переговори для відводу очей безглуздо триватимуть. Трамп періодично «сюсюкатиме» по телефону з «обличчям, схожим на Путіна», і даватиме Москві чергові «два тижні», як це вже було, причому без толку. У Москві Трампа вже давно «розкусили» і вміло маніпулюють ситуацією.
А війна триватиме, удари по Україні завдаватимуться, люди гинуть, міста руйнуватимуться – словом, буде все те, що реально потрібне Москві.
Але повернемося до виступу генерала Келлогґа.
На пильну увагу заслуговують такі його слова:
«Люди зазвичай не вміють оцінювати історичні події-катаклізми. Наприклад, історики добре знають, що Лінкольн був зовсім не готовий до Громадянської війни, проте справився з цим катаклізмом. Те саме зараз із війною в Україні. Ми недостатньо цінуємо масштаб цієї війни та її вплив на мир, на безпеку до Європи. Думаю, ми недостатньо говоримо про нашу солідарність з Україною та погано доносимо цей меседж усім.
Я сказав Трампу: у США не було президента з часів Лінкольна, який робив би те, що робить зараз Зеленський. Він веде екзистенційну війну за саме виживання української державності, як свого часу робив Лінкольн. Він воює на своїй території за виживання і ми недооцінюємо масштаб його проблем і на що йому треба йти. Ми погано розуміємо український погляд на війну.
Справа навіть не в тому, що містер Келлог цілком адекватно оцінює те, що відбувається в Україні. Звертає увагу те, що решта, перш за все Трамп, цього не розуміють від слова взагалі.
Справді, війна в Україні має глобально-історичне значення, і Келлог це розуміє. Про це свідчить його думка, яка виглядає приблизно так: у майбутньому цю війну вивчатимуть, це подія-катаклізм, який дуже ретельно вивчатимуть і думатимуть, «що ми прогавили тоді, яких сигналів не побачили?».
На останнє запитання Келлога можна адекватно відповісти, але про це вже доводилося неодноразово писати.
