Геополітична турбелентність та невизначеність, прикладом якої є поточна напруженість у відносинах України та США, неготовність НАТО та ЄС повноцінно забезпечити безпекову «парасольку» для нашої держави та незмінність воєнно-політичних цілей російського агресора загострили актуальність питання належного рівня національної безпеки та оборони України. Забезпечення спроможності держави дати відсіч східному сусіду та реагувати на інші зовнішні загрози залишається пріоритетним завданням для військово-політичного керівництва. Про це йдеться в дослідженні Українського інституту майбутнього: «Результати діяльності та розвитку оборонно-промислового комплексу України у 2024 році. Перспективи та подальші кроки на майбутнє».
Акцент на власне виробництво
Розв’язання поточних запитів війни вимагатиме значних бюджетів. Для порівняння, оборонні потреби ЄС, який наразі не є об’єктом відкритої агресії вимагають щонайменше 500 мільярдів євро протягом наступних п’яти років, маючи для цього більш сприятливі умови. «Українська стратегія закінчення війни та перемоги повинна враховувати порівняльні переваги та недоліки від проєктів військово-технічного співробітництва (ВТС), і це означає, що закупівлі зброї за кордоном є виправданими та раціональними, особливо коли гарантується їх безпека, обсяги і своєчасність постачання та оперативна сумісність. Проте власне створення та виробництво озброєння та військової техніки (ОВТ), збільшення промислового потенціалу та інновацій мають вирішальне значення для зміцнення стратегічної автономії та уникнення відставання у військових технологіях», – зазначається в дослідженні.
Так, у 2024 році загальний обсяг виробництва озброєнь досяг $10 млрд проти $3 млрд у 2023 та $1 млрд у 2022 роках. В оборонній сфері працюють понад 800 державних та приватних підприємств, задіяно понад 300 тисяч фахівців. Вже понад 1000 нових зразків зброї та техніки допущено до експлуатації, половина з яких – українського виробництва. В той же час, українські виробники завантажені на 30-40% від загальної виробничої спроможності. Потенціал зростання закладений в плани 2025 року: зокрема, вітчизняний ОПК готується випустити 30 тис далекобійних дронів, 3 тис крилатих ракет та ракет-дронів. Загалом очікується збільшення обсягу виробництва до $30-35 млрд, тобто втричі порівняно з 2024 роком.
«Якщо взяти броньовану техніку, то одна українська компанія виробляє більше, ніж весь ОПК Європи. А у нас таких компаній лише приватних шість. І так по кожному сектору. Також ми зараз створюємо ті індустрії, які ніколи не були представлені на ринку ОПК іноземних держав. Це передусім стосується РЕБ і НРК» , – говорить виконавчий директор Української Ради Зброярів Ігор Федірко.
В минулому році частка українського виробництва у озброєнні ЗСУ досягла 30%. В окремих сегментах відсоток власного виробництва значно вищий. Так, у 2024 році вироблені в Україні дрони склали 96,2% з усіх БпЛА, які використовували Сили оборони. У 2024 році українські підприємства виготовили та зібрали понад 1,5 мільйона FPV-дронів (разом з ДССЗЗІ), ударні коптери-бомбери, літаки-камікадзе, далекобійні «Deep Strike»-дрони. «Протягом 2024 року МОУ кодифікувало та дозволило для використання у Силах оборони понад 200 зразків автотранспорту. Близько 50% – вітчизняного виробництва… Упродовж січня 2025 року Міноборони кодифікувало і допустило до експлуатації у Силах оборони близько 130 нових зразків озброєння і військової техніки. З них приблизно 100 – вироблені українськими зброярами. Серед кодифікованих з початку 2025 року зразків ОВТ найбільше безпілотних авіаційних комплексів – майже чотири десятки зразків», – говориться в дослідженні.
«Ми маємо приклади, коли російський танк вартістю $5 млн знищується роєм українських дронів вартістю $1,5-2 тис. Тобто, за рахунок розвитку роботизованих систем Україна може змінити ландшафт ОПК», – додає виконавчий директор Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.
Один із ключових трендів ОПК в 2024 році – локалізація та імпортозаміщення. «Активно нарощується виробництво українських компонентів для безпілотних систем та систем радіоелектронної боротьби. Якщо раніше камери, які є в більшості засобів, були імпортовані, то на початок 2025 року ми вже маємо виробників, яка самі роблять камери і ставлять на свої FPV-дрони. Станом на початок 2025 року вже є виробники РЕБів, які роблять свої унікальні підсилювачі. Те саме відбувається і з двигунами вже повністю українського виробництва», – йдеться у досліджені. За словами Ігоря Федірко локалізація в деяких виробах вже сягає 60%, і в 2025 році частка зростатиме.
Технологічна перевага
Проте лише нарощуванням виробництва український ВПК не можемо обійтися. «Нам потрібно випереджати Росію в технологіях. Зараз часто ми шукаємо відповіді на їхні технологічні рішення. Потрібно, щоб вони шукали відповіді на наші технологічні рішення. Саме це є головною ідеологією пункту «Зброя» у Плані стійкості. Заради цього в Україні впроваджується формат технологічної Ставки. У цьому форматі на регулярній основі будемо збирати найкращих фахівців та найкорисніші технологічні ідеї. Реалізація воєнних пунктів Плану перемоги та відповідних пунктів Плану стійкості забезпечить реальне стратегічне стримування Росії. Навіть без ядерної зброї ми можемо знайти конвенційні інструменти стримування», – зазначив раніше президент Володимир Зеленський у своєму щорічному посланні до Верховної Ради.
Так, 2024 рік став проривом у сфері «defence tech». Якщо 2023 року головний виклик був у тому чи спроможні ми виробляти достатню кількість БпЛА — і ми довели, що спроможні, — то цього року зросла і їх якість: стійкість до засобів РЕБ, зв’язок, з’явились розробки з самонаведенням, ведеться активна робота над впровадженням технологій штучного інтелекту, говориться в доповіді. Також масштабувалось виробництво роботизованих платформ: для мінування, розмінування, логістики, медичної евакуації, бойових завдань.
Крім цього, запрацював спільний україно-американський проєкт FrankenSAM — гібридне ППО з ракет та пускових, що не призначені для використання разом. Також запущений «Залізний полігон» — безоплатна послуга, яку держава надає виробникам ОВТ для тестування зразків на стадіях проєктування. Окрім тестування, виробники отримують відгук від військових та оцінку виробу військовим науково- дослідним інститутом.
Далекобійна зброя
Особливий напрямок в діяльності ОПК України охоплює створення та виробництво далекобійних засобів ураження. Для Сил оборони України використання далекобійної зброї є одним з ключових елементів зменшення військового потенціалу РФ. Міноборони України заявило, що у 2024 році інвестиції в цей напрямок дозволили досягти певних результатів на полі бою: виготовлено перші вітчизняні ракети, зокрема, розширено серійне виробництво крилатих ракет. Проведено розробку та випробування балістичних та крилатих ракет, що дозволяє збільшити дальність ураження. Триває робота щодо організації постачання зенітно-ракетних комплексів (ЗРК) спільного виробництва підприємствами ОПК України та іноземних партнерів. Станом на листопад 2024 року було виготовлено перші 100 ракет. Масштабовано серійне виробництво ракет Р-360 «Нептун» з удосконаленням для ураження цілей на дальших відстанях. Також розробляються ракети-дрони, зокрема «Паляниця», як приклад співпраці держави та приватного сектору. Тож розробка і виробництво далекобійного озброєння залишається у фокусі Міноборони у 2025 році.
Міжнародна співпраця
Український ОПК де-факто став ключовим учасником глобальної оборонної індустрії та здобув авторитет у міжнародному середовищі як повноцінний та надійний партнер. Станом на кінець 2024 року Україна підписала угоди із 40 закордонними оборонними компаніями. Зокрема, спільне підприємство Укроборонпрому і Rheinmetall було зареєстровано 18 жовтня 2023 року, і вже 10 червня 2024-го з конвеєра зійшла перша відремонтована БМП «Marder». Підприємство займатиметься ремонтом німецької техніки, яка працює на фронті, і готується випускати нову. Маємо домовленості з двома американськими компаніями про спільне виробництво 155-мм боєприпасів в Україні, а також ліцензії на виробництво від франко-німецької KNDS/Nexter та норвезько-фінської Nammo. Українські компанії підписали домовленості про спільне виробництво з Thales, Hexadron, Amentum Services та дочірніми компаніями чеського підприємства Colt CZ. BAE Systems ремонтує гаубиці, поставлені Великобританією, готове запустити виробництво за умови наявності контрактів. 116 оборонних компаній з 24 країн долучилися до Альянсу оборонних індустрій. Спільні міжнародні заходи DFNC проходять щомісяця. У липні минулого року АТ «Укроборонпром» відкрив своє перше закордонне представництво у столиці США Вашингтоні. Представники УОП будуть підтримувати існуючі американсько-українські проєкти, а також шукати можливості для нових: фінансування й партнерів.
Зважаючи на потребу в додатковому фінансуванні, було запущено ініціативу ZBROYARI: Manufacturing Freedom. Це глобальна фандрейзингова кампанія, стратегічний збір серед країн-партнерів. Станом на зараз вдалося акумулювати 671,3 млн дол.: Данія, Нідерланди, Канада, ЄС. На разі очікують фінального рішення від США щодо виділення 2 млрд дол. з «Defense Enterprise Fund».
Виклики для ОПК
В той же час ОПК України зіткнувся з низкою обмежень, які впливали на його функціонування:
По-перше, питання ефективності управління галуззю. На початку 2024 року міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін звернув увагу на завдання з підвищення ефективності, які стояли перед оборонною промисловістю та продовжують бути актуальними: «В умовах дефіциту ресурсів важливим стає правильний розрахунок. Перший рік ми жили в парадигмі сміливості. Другий рік ми жили в парадигмі залізності. Третій рік нам важливо сфокусуватися на ефективності. І ми уважно рахуємо все, що ми виробляємо. Для кожної позиції, яку ми виробляємо, ми рахуємо, наприклад, показник, який дає нам змогу оцінити ціну «хорошого росіянина».
По-друге, кадрові обмеження, оскільки існував дисбаланс між мобілізацією та економікою. Значна частина кадрового потенціалу була залучена до українського війська або виїхала за кордон, що призвело до дефіциту кадрів у промисловості та інших секторах економіки. До січня 2024 року підприємства ОПК могли бронювати лише до 50% своїх військовозобов’язаних працівників, що створювало дефіцит кваліфікованого персоналу. У січні 2024 року уряд дозволив бронювати працівників без обмежень за кількістю, що мало на меті забезпечити стабільну роботу підприємств. Але протягом 2024 року умови та процедури бронювання неодноразово змінювалися, що також вносило певний дисбаланс в діяльність галузі.
По-третє, неефективне використання виробничих потужностей: попри потреби військ та можливості зростання виробництва, у першому кварталі 2024 року лише половина потужностей ОПК була законтрактована до кінця 2024 року, що обмежувало можливість реагувати на потреби Сил оборони.
По-четверте, дефіцит вибухових речовин та порохів: попри збільшення виробництва мінометних снарядів та артилерійських боєприпасів, глобальний дефіцит вибухових матеріалів обмежував можливості нарощування виробництва.
По-п’яте, залежність підприємств ОПК від співпраці з зарубіжними партнерами, особливо в частині спільних проєктів та виробництва/ремонту/обслуговування ОВТ іноземного походження. Також залишається залежність від партнерів з певної номенклатури ОВТ, особливо в сфері протиповітряної оборони. Україна у 2024 році виробляла 90% безпілотників та 30% боєприпасів, які використовуються ЗСУ, проте залишалася залежною від іноземних постачань щодо певної номенклатури ОВТ, в першу чергу у сфері ППО.
«Сьогодні підприємства ОПК виробляють не всю номенклатуру озброєння та військової техніки, необхідну Силам оборони для відсічі російської агресії. Маю на увазі сучасні системи ППО та ракети до них, здатні вражати балістичні ракети, далекобійні боєприпаси для РСЗО, бойові літаки, вертольоти тощо. Тому західні поставки зброї, в першу чергу засоби ППО, ракети, боєприпаси, сучасні засоби радіоелектронної боротьби тощо, залишаються критично важливими. Окреме важливе питання — технічне обслуговування та ремонт західних зразків ОВТ», -зазначав заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк.
По-шосте, протягом всього року була актуальною загроза для виробничих потужностей: підприємства ОПК залишалися пріоритетними цілями для практично щодобових ударів агресора.
По-сьоме, фінансові обмеження: попри зростання обсягів виробництва озброєння, фінансування залишалося недостатнім для задоволення всіх потреб фронту. У 2024 році обсяг власного виробництва зброї досяг 20 мільярдів дол.
З цього приводу заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк зазначив: «Ми проводимо розподіл коштів, передбачених на ОВТ, з огляду на запит потреб Генерального штабу. Нині цей запит величезний, як за кількістю найменувань озброєння, так і за обсягом потреби кожного з них. Коштів на закупівлю усього і одразу не вистачає. Тому спочатку задовольняємо перелік критичних, першочергових потреб і далі за списком».
Пріоритети на 2025 рік
Будь-які прогнозовані варіанти зупинення поточної війни не вирішують 100- відсотково питання безпеки для України та вимагають системного та тривалого розвитку потенціалу стримування та відсічі збройній агресії. Російська агресія ймовірно буде продовжуватися у форматі «гібридної війни», навіть у випадку тимчасового припинення воєнних дій. Післявоєнний період також буде супроводжуватися збереженням високого рівня воєнної загрози. «На даний момент спроможності РФ дозволяють вести активні воєнні дії щонайменше протягом 2025-2026 років. Отже перед ОПК держави зростає обсяг завдань щодо забезпечення потреб військових в умовах ймовірного продовження воєнних дій, появи у противника нових засобів збройного протиборства, загрози зменшення постачання окремих зразків ОВТ від держав-партнерів. Одночасно має вирішуватися проблема скорочення циклу оновлення зразків ОВТ та їх складових, підвищення рівня «технічної зрілості» особового складу та підрозділів загалом, обміну інформацією щодо досвіду бойового застосування зразків ОВТ», – говориться в дослідженні.
Таким чином, у 2025 році пріоритет буде надано посиленню ракетних і безпілотних програм, впровадженню інноваційних технологій, а також розвитку стратегічного партнерства з країнами Заходу. Планується зберегти обсяги виробництва озброєння на рівні щонайменше 30 мільярдів доларів. Основну увагу зосереджено на подальшому розвитку безпілотних рішень, зокрема передбачається виготовлення 30 000 дронів великої дальності, а також 3 000 крилатих ракет і дронів-ракет. Важливими напрямами також стануть розширення міжнародної кооперації, розвиток систем ПРО та нових систем ППО, а також посилення бойових можливостей авіації. Уряд продовжуватиме реалізацію довгострокової стратегії щодо забезпечення Сил оборони України переважно озброєнням вітчизняного або спільного виробництва. Важливою складовою залишиться розвиток ОПК і забезпечення стабільного фінансування довгострокових контрактів із виробниками.
