Олексій Данілов рідко посміхається. У суворого на вигляд 60-річного секретаря Ради національної безпеки і оборони немає багато приводів для посмішки. Очікується, що через рік після невдалої спроби демонтувати українську державність росіяни розпочнуть новий масштабний наступ у спробі переломити хід війни. Наступні кілька місяців стануть вирішальними у наближенні України до перемоги, наголосив Данилов в своєму інтерв'ю.
“Ми хочемо, щоб 2023 рік став роком перемоги, але ми реалісти, і я думаю, що Захід не знає, що робити з Росією”, – сказав він. Про це пишуть Економічні новини з посиланням на The Kyiv Independent.
За його словами, стратегія України проста: Україні потрібно більше зброї, і вона потребує її якомога швидше, щоб “ліквідувати російську загрозу”.
“Нам потрібні танки, щоб захищатися і розвивати контрнаступ”, – сказав Данилов. “Нам потрібні гармати, снаряди, танки, ракети, літаки, і вони були потрібні нам ще вчора.
Він підкреслив, що час має вирішальне значення, тому що для України “втрата часу означає втрату життів людей, які гинуть за нашу свободу”.
Данилов вважає, що настав час Заходу подолати свій страх перед Росією і надати всю необхідну зброю, щоб наблизити перемогу України.
“Якщо ви боїтеся – ви вже програли, – сказав він. “Ми не відчуваємо страху перед цими варварами, і саме тому ми переможемо”.
Новий наступ
Під керівництвом Данилова Рада національної безпеки і оборони стала найбільш життєво важливою інституцією країни.
Данилов, який був мером Луганська в середині 1990-х років і губернатором рідної Луганської області в 2005 році, очолює РНБО з 2019 року. Відтоді президент Володимир Зеленський перетворив колись знехтуваний орган на один із головних ньюзмейкерів країни.
Рада безпеки, до складу якої входять такі високопосадовці, як прем’єр-міністр, міністр оборони, міністр внутрішніх справ та голова Служби безпеки, запроваджує санкції, позбавляє українців громадянства, націоналізує майно та контролює ключові рішення під час воєнного стану, який було запроваджено 24 лютого і який досі діє.
Незважаючи на те, що де-юре головою РНБО є президент Володимир Зеленський, повсякденною діяльністю Ради керує секретар Ради – Данилов.
Під час розмови з журналістами у своєму офісі, розташованому неподалік від центру Києва, Данилов повністю зосереджений на майбутньому російському наступі.
Росіяни змогли мобілізувати 321 000 осіб, з яких приблизно 160 000 вже відправлені на фронт, сказав Данилов, додавши, що українські сили оборони серйозно послабили цю хвилю.
“Багато з них були знищені нашою армією”, – сказав він.
Генеральний штаб Збройних сил України підрахував 6 лютого, що з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого Росія втратила в Україні 132 160 військовослужбовців.
Данилов вважає, що нинішньої кількості військ недостатньо для успіху Кремля на полі бою, оскільки їм не вистачає мотивації, що може призвести до нової хвилі мобілізації в Росії.
“Наша мотивація зрозуміла: нам потрібно звільнити нашу землю”, – сказав він. “Їх мотивація – це абсурд про вигадану велич Росії”.
Інша половина нещодавно мобілізованих російських військ все ще застрягла на російських і білоруських полігонах. Коли ці війська також будуть відправлені в бій, це може стати викликом для України, незважаючи на відсутність у них мотивації, вважає Данилов.
Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов заявив 31 січня, що приблизно 326 000 російських солдатів зараз воюють в Україні. Ці цифри неможливо перевірити незалежним чином.
Незважаючи на меншу чисельність, українці мають низку переваг над росіянами: найголовніша з них – висока мотивація і зброя, надана Заходом.
“Ми вільні люди, і навіть якщо у нас не буде зброї, ми будемо битися з росіянами голими руками, щоб звільнити нашу землю”, – сказав він.
Але Україні потрібна зброя, щоб завдати удару у відповідь – багато зброї.
Окрім танків, Збройні сили України потребують більше далекобійної зброї від Заходу, щоб завдати удару по Росії в глибокому військовому тилу, сказав Данилов.
3 лютого США надали Україні військову допомогу на суму понад 2 мільярди доларів. Як повідомляється, цей пакет включає наземну бомбу малого діаметру (GLSDB) з радіусом дії 150 кілометрів.
Водночас, як повідомляється, США відмовили Україні у наданні 297-кілометрової ракети ATACMS. Застереження Заходу щодо використання Україною ракет дальнього радіусу дії для нанесення ударів по території Росії спантеличують Данилова.
“Якщо це військові об’єкти, які завдають нам шкоди, вони повинні бути знищені, і не має значення, де вони розміщені, – сказав він. “Якщо їхня ціль – вбивати наших дітей, жінок і людей похилого віку, ми повинні знищити ці об’єкти”.
Захід повинен вчасно надати достатню кількість зброї, якщо він хоче, щоб війна з Росією закінчилася швидко.
“Цивілізований світ рано чи пізно зрозуміє, що це має бути схвалено, тому що інші рішення лише відтерміновують кінець війни”, – додав Данилов.
Кінцева мета для Данилова очевидна: Ніщо інше, як дезінтеграція Росії і стимулювання її до відмови від ядерної зброї.
“Залишати росіян зі зброєю і ядерними ракетами не в наших національних інтересах і не в інтересах жодної країни-сусіда Росії”, – сказав він. “Зараз настав час для повного демонтажу радянської системи”.
“Дезінтеграція Росії є питанням національної безпеки”, – додав він, оскільки це лише питання часу, коли Кремль покладе око на Казахстан, країни Балтії або навіть Польщу.
Ситуаційна кімната
На столі в кабінеті Данилова гори паперу вкривають величезну детальну карту України, щоб захистити її від сторонніх очей. Поруч – шахівниця з незавершеною партією. Чорний пішак самотньо стоїть на білому полі перед іншими фігурами, розпочинаючи наступ.
До складу Ради безпеки, яку очолює Зеленський, входять кілька топ-міністрів, пов’язаних з національною безпекою і обороною, та керівники силових відомств, які до повномасштабного вторгнення збиралися майже щоп’ятниці.
З наближенням війни засідання ради стали ще частішими. Зараз вони знову щотижневі.
Тепер вони проходять таємно, за зачиненими дверима, і лише деякі рішення оприлюднюються пізніше.
Як і кожен українець, Данилов чітко пам’ятає день, коли все змінилося, 24 лютого 2022 року.
“Це було о 5:30 ранку, коли ми ввели воєнний стан і мобілізацію, – згадує він. Це була перша публічна реакція уряду на російське вторгнення менш ніж через годину після його початку.
Тоді Данилов був серед багатьох українських високопосадовців, які публічно знехтували повідомленнями Заходу про неминуче російське вторгнення, незважаючи на зростаючу кількість російських військ на кордоні.
Він висловив свої сумніви 20 січня, за місяць до початку повномасштабного вторгнення, в інтерв’ю Wall Street Journal, заявивши, що вторгнення буде занадто дорогим для Росії, і тоді це було сприйнято як спроба заспокоїти українських громадян і уникнути паніки.
Через рік після вторгнення і з наближенням річниці Данилов відкинув звинувачення в недбалості.
“Ніхто не може сказати, що ми не були готові, – сказав він. “З жовтня-листопада 2021 року ми просили всі країни допомогти нам зброєю, але допомоги не було, – сказав він.
“Але ми підготували суспільство, це був перший крок, який потрібно було зробити, коли ви готуєтеся до війни”, – сказав він, стверджуючи, що росіяни проводили психологічні операції, щоб посіяти паніку перед вторгненням, але вони зазнали невдачі.
Російські шпигуни і санкції
Будівля Ради, вкрита маскувальними сітками, оточена добре озброєними солдатами, які в напруженій тиші ретельно перевіряють сумки.
Проте біля входу в будівлю на тлі українського прапора можна побачити дивне видовище: дві м’язисті, майже в натуральну величину радянські статуї.
“Ми намагалися їх повалити, але вони занадто міцно вкоренилися у фундамент будівлі, і це загрожує її цілісності”, – вибачається співробітник ради.
Данилов визнав, що Україна стикається з проблемою російських шпигунів і проросійських колабораціоністів.
“Це велика проблема, – зітхнувши, визнав він. “Ми зробили велику помилку в 1991 році, коли не закрили КДБ, а лише змінили його назву”, – сказав він, маючи на увазі Службу безпеки (СБУ).
“Коли (Віктор) Янукович був президентом у 2010-2014 роках, це був період розквіту російської агентури в Україні – міністр оборони мав російське громадянство, секретар Ради безпеки мав російське громадянство, і було багато інших випадків”, – продовжив він.
Росія все ще має певну впливовість в Україні через свої активи, сказав він, додавши, що час покладе цьому край.
За часів роботи Данилова низка українських політиків і бізнесменів, пов’язаних з Росією, були або піддані санкціям, або позбавлені українського громадянства, або і те, і інше разом.
Данилов назвав санкції переломним моментом у зменшенні російського впливу в Україні.
Серед них – санкції проти ключового проросійського політика Віктора Медведчука, головного союзника і друга російського диктатора Владіміра Путіна, і всієї його партії “Опозиційна платформа”.
Медведчук був звинувачений у державній зраді і поміщений під домашній арешт у 2021 році.
Він втік після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого, і був спійманий у квітні. У вересні його передали Росії в рамках обміну полоненими.
Україна отримала 215 військовополонених на Медведчука та 55 росіян.
“На жаль, деякі депутати, які досі перебувають на посадах, раніше належали до проросійської “Опозиційної платформи”, – сказав він.
За словами Данілова, ці люди “хочуть позиціонувати себе як посередники у відносинах з Путіним”.
Найближчим часом Данилов обіцяє більше кроків проти проросійських політиків.
Корупція – це зрада
З приводу зради Данилов каже, що мова йде не лише про російських агентів. Корумповані чиновники також є зрадниками, каже він.
“Корупція – це зрада не лише у воєнний час, а й у будь-який час”, – наголошує він.
Однак така корупція має бути доведена в суді, і він визнав, що судова система в Україні далека від ідеалу і схильна до впливу, в тому числі з боку олігархів.
“Всі знали, що олігархи впливають на депутатів, міністрів, журналістів, бізнесменів, але ніхто не говорив про вплив на суддів, – сказав він. “Але вплив на судову систему завершує олігархічну систему”, – додав він.
Правоохоронні органи 1 лютого провели обшуки в будинках кількох чинних і колишніх високопосадовців та одного олігарха в рамках найбільшого антикорупційного рейду з початку російського вторгнення в лютому 2022 року.
Серед інших, правоохоронці провели обшуки в будинках впливового олігарха Ігоря Коломойського, а також високопосадовців податкової та митної служб.
Масштабна операція відбулася в той час, коли український уряд намагається показати своїм союзникам, що він бореться з корупцією, оскільки Захід надає Києву безпрецедентні обсяги допомоги.
Міністр оборони Олексій Резніков опинився в центрі скандалу після того, як його відомство потряс корупційний скандал, пов’язаний із закупівлею продовольства.
Резніков, який обійняв свою посаду в листопаді 2021 року, заявив, що готовий піти у відставку, якщо Зеленський ухвалить таке рішення.
Українська газета ZN.UA 21 січня опублікувала повідомлення про те, що Міністерство оборони закуповує деякі продукти харчування для військових за завищеними цінами, посилаючись на контракт міністерства на закупівлю продуктів харчування на 2023 рік.
Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки викликав високопосадовців міністерства для надання відповіді на ці звинувачення.
Українські військові стикаються з певною дилемою, коли йдеться про виявлення корупції та повну прозорість.
Тема оборонних закупівель під час війни закрита, сказав Данилов, назвавши це “дуже складним питанням”, але висловивши впевненість, що Рєзніков зробить кроки, необхідні для боротьби з корупцією.
У той час як Резніков назвав повідомлення неправдивим і попросив Службу безпеки розібратися з людьми, причетними до поширення інформації, Данилов виступив на захист свободи слова в Україні, заявивши, що вона є запорукою здорового суспільства.
“Якщо зникає свобода слова, то зникає і суспільство, – сказав він. “Це те, що сталося в Росії”.
Він навів приклад викрадення і вбивства Георгія Гонгадзе, українського журналіста, вбитого під Києвом у 2000 році, нібито після того, як тодішній президент Леонід Кучма віддав наказ “розібратися” з ним. Кучма це заперечує.
“Справа Гонгадзе має стати застереженням для всіх, хто хоче закрити рота журналістам, – сказав він. “Рано чи пізно всі все дізнаються”.
