2019 рік приготував українцям багато нововведень. Зокрема, влада має намір активно переводити населення на безготівкові розрахунки: вже скоро розплачуватись банківською карткою або улюбленим гаджетом можна буде практично скрізь.
Уже сьогодні в гаманцях українців, а особливо у молоді, практично немає готівки. Паперові купюри стають архаїзмом, а в магазинах, салонах і транспорті без проблем можна розрахуватися за допомогою картки або гаджета. В КМУ задоволені таким розвитком подій і вже запланували масовий перехід на безготівковий розрахунок. Є надія, що такі інновації допоможуть вивести на світло економіку, яка продовжує потопати в тіні. З побоюванням в сторону змін дивляться люди старшого віку, які звикли до готівки, але й вони з часом повинні оцінити зручність і безпеку безготівкового розрахунку.
Практика поступової відмови від паперових грошей популярна практично у всіх розвинених країнах. Зокрема, 2019 рік стане інноваційним для Латвії, де вирішили значно обмежити операції з готівковими грошима, а в деяких сферах взагалі можуть заборонити готівкові гроші. Причина проста – зменшення тіньової економіки в країні. Раніше практично без паперових грошей залишилися і жителі Австралії. Там їх використовують тільки в екстренних ситуаціях. З подивом на людину з пачкою грошей будуть дивитися і в Китаї, де люди легко і просто користуються плодами динамічного розвитку інтернет-економіки. Уряди всього світу оголосили бій готівці.
В Україні з цим процесом трохи складніше: люди вперто тримаються за улюблені купюри, хоча і у нас повсякденне життя надзвичайно оцифровується. В українських містах жителі вже розраховуються за проїзд за допомогою телефону, а знайти магазин без терміналу практично неможливо. Такі міста як Вінниця і Львів активно тестують можливість оплати проїзду за допомогою картки або смартфона. У майбутньому перейти на безготівку повинен весь транспорт в містах.
У Національному банку України констатують, що в минулому році в нашій країні обсяги безготівкових операцій зросли до 1,297 мільярдів гривень.
Однак, світові експерти вважають, що, незважаючи на тенденцію, «живі» гроші найближчим часом не «вимруть». Вони дають людям відчуття впевненості, надійності і анонімності. Тим більше, з ними нічого не трапиться, якщо відбудеться збій в електронній системі або зникне електрика. У свою чергу, українські економісти вважають, що «безготівкове» майбутнє «світить» українцям найближчим часом, хоча і не дуже вірять в те, що це стане панацеєю у війні з «тіньовою економікою».
Голова комітету економістів України Андрій Новак вважає, що безготівковий розрахунок зручний як людям, так і державі, яке отримає кращі можливості для моніторингу і контролю: «Поступовий перехід від готівкових до безготівкових розрахунків – це світова тенденція і Україна знаходиться в її рамках. На сьогодні для розвинених країн мінімум готівкового обігу – це норма. В даний час провідна країна – Австралія, де готівкові гроші можна зустріти хіба що на блошиному ринку. Україна також йде цим шляхом, хоча у нас ще значний обсяг готівкового обігу і на первинному, і на вторинному ринку. Є велика частка готівкового валютного обороту, але поступово вона зменшується. Все залежить від динаміки, від того, якими темпами буде проходити цей процес. Зрозуміло, що швидко пристосується молоде і середнє покоління. Найважче буде літнім людям, але й вони за допомогою дітей і онуків також освоюють гаджети, користуються банківськими картками та мобільними додатками. Навіть літні люди, коли починають працювати з цими механізмами, бачать, наскільки це зручно, наскільки безпечніше мати картку в кишені з точки зору крадіжки.
Для держави це набагато вигідніше і зручніше, оскільки вона отримує кращі можливості моніторингу та контролю. Крім того, безготівковий оборот мінімізує тіньову економіку, так як велика частина її реалізується саме в готівковому неконтрольованому сегменті. Тому держава буде отримувати більше податків», – вважає економіст. Отже, безготівкові розрахунки це плюс і для держави, і для громадян.
Оптимізму колеги не поділяє економічний експерт Олексій Кущ , на думку якого виводити країну з тіні потрібно іншими методами: «Україну в її нинішньому форматі розвитку намагаються” втиснути “в умовну Швейцарію (в плані регулятивних вимог щодо легалізації грошових коштів ). Це як “Сорочинський ярмарок” збирати по правилам західного супермаркету. Зараз тільки до 15 тисяч гривень можна завести в банківську систему, від 15 до 150 тисяч – за умови ідентифікації, а від 150 тисяч – при підтвердженні джерел коштів (податкові декларації за три роки). Це фактично є стимулом для подальшого зростання тіньової економіки і обсягу готівкових коштів поза банками. Якби держава була зацікавлена в реальній детінізації і отриманні ресурсів, які опинилися поза банками, вона б не будувала міфічну “кешлес економіку”, а провела податкову амністію і вже після точки нуль можна застосувати механізм стимулювання безготівкових розрахунків. У нинішньому форматі величезна частина внутрішнього інвестиційного ресурсу фактично відсічена від банків і обертається в тіньовому ринку», – розповів економічний експерт.
Член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран також вважає, що найближчим часом викорінити «тіньову економіку» за допомогою таких механізмів не вийде, оскільки самі учасники ринку до цього ще не дозріли: «Справа в тому, що банки і НБУ вже давно готові до того, щоб забезпечити значне зростання безготівкових розрахунків в роздрібній торгівлі, але насправді до цього не готові учасники ринку».
Крім того, експерт переконаний, що важким для населення цей перехід не стане: «Для абсолютної більшості тих, хто отримує білу зарплату, болісного переходу на безготівку не буде. Навпаки, я думаю, що це буде зручно. Оплата за товари через смартфон, покупка валюти on-line, дистанційна оплата картою через Інтернет і інші зручні речі повинні переконувати населення». Віталій Шапран також відзначає зручність переходу на безготівку для держави: «Готівкові гроші дуже дорого коштують в обслуговуванні. Їх потрібно зберігати, охороняти, перевозити, перераховувати, оновлювати, коли вони стануть непридатними для обігу. Це коштує дуже дорого. Більшість витрат сьогодні на собі несе НБУ, але я нагадаю, що НБУ свій прибуток перераховує в бюджет. Тобто зменшення витрат НБУ призведе де-факто до зростання доходів бюджету. Тому безготівкові розрахунки – це зручність і економічність. Інша справа, що фіскальним органам легше контролювати і перевіряти суб’єктів господарювання. Саме останній факт і гальмує популяризацію безготівкових розрахунків в Україні».
Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень “CASE Україна” Дмитро Боярчук вважає, що безготівкові розрахунки звужують можливості для тіньової економіки. “Безготівкові розрахунки дають певний плюс в боротьбі з тіньовою економікою, але цей інструмент не є самодостатнім і нічого не гарантує», – вважає експерт.
Нагадаємо, за результатами минулого року наша країна посіла четверте місце за кількістю NFC-транзакцій в усьому світі (Near field communication, NFC «комунікація ближнього поля», «ближній безконтактний зв’язок» – технологія бездротової передачі даних малого радіусу дії, яка дає можливість обміну даними між пристроями, що знаходяться на відстані близько 10 сантиметрів). Українці вміло використовують для транзакцій сучасні гаджети, озброїлися розумними годинниками і знають, що телефон існує не тільки для дзвінків. Щоправда, малий і середній бізнес поки трохи відстає. Якщо в Європі близько шістдесяти відсотків малого і середнього бізнесу готові приймати безготівку, то в нашій країні показник поки що не дотягує і до сорока відсотків.
У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України є масштабні плани масово переводити бізнес на систему безготівих розрахунків. До цього літа підприємства країни будуть встановлювати платіжні термінали. До 1 червня поетапно на безготівку перейдуть всі, хто має справу з товарами або послугами дорожче п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів, що становить, на сьогодні, 850 гривень.
