Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета розповів «і», які скарги та на кого надходять від підприємств і як можна вирішити накопичені проблеми.
Чи правда, що Офіс бізнес-омбудсмена створювали зокрема для викорінення рейдерства?
Офіс бізнес-омбудсмена створено не тільки для боротьби з рейдерством, а взагалі для захисту законних інтересів бізнесу в діалозі з державними органами. Безперечно, рейдерство – одна з основних проблем. І один з останніх наших системних звітів присвячено саме цій темі.
Наприклад, Офіс часто стикається з тим, що правоохоронні органи неохоче розглядають заяви про рейдерство. Ми вважаємо, що це непродуктивно, адже найкращий спосіб запобігти рейдерству – це незворотність покарання.
Що ще пропонує Ваш Офіс із цієї проблематики?
Треба зробити ефективнішою роботу комісії, що розглядає прецеденти рейдерства. Зокрема, потрібно, щоб вона здійснювала моніторинг дій реєстраторів та нотаріусів. Ми хочемо, щоб ці матеріали були у відкритому доступі, і легко можна було ознайомитися з результатами перевірок.
Крім того, рекомендуємо посилити відповідальність реєстраторів і нотаріусів, аж до втрати права на практику, якщо вони декілька разів вдаються до махінацій. А також публікувати «чорний список» тих, хто брав участь у таких угодах. Без участі нотаріуса та реєстратора складно здійснити рейдерську атаку. До речі, цю рекомендацію вже впроваджено, і Міністерство юстиції ухвалило рішення про публікацію «чорних списків».
Крім цього, зараз є можливість отримати СМС, якщо хтось цікавиться вашою нерухомістю або здійснюють спроби її перереєстрації. І наш Офіс пропонує, щоб таке правило діяло й щодо корпоративних прав (у разі, якщо хтось намагається перереєструвати власність на акції).
Також під час розслідувань ми встановили, що є невідповідності між земельним регістром і кадастром. Тому запропонували їхнє автоматичне узгодження.
Те саме й щодо судових рішень: ми рекомендували синхронізувати роботу регістра судових рішень із регістром прав власності та інших майнових прав. Якщо всі наші побажання врахують, то це значно поліпшить ситуацію з викорінення рейдерства.
Це все поради владі. А що порадите потенційним жертвам?
Ми рекомендували підприємствам навести лад у своїй документації. Практика свідчить, що рейдери часто атакують підприємства, у яких є проблеми з виконанням законодавчих норм та корупцією. Тому ми створили Всеукраїнську мережу доброчесності, куди запрошуємо компанії, які готові вести чесний бізнес. Її членами вже стали п’ятдесят компаній. Як свідчить міжнародна практика, чим компанія прозоріше працює, тим вона більш захищена від рейдерства.
Уже рік, як ухвалили антирейдерський закон в Україні. Чи є він успішним?
Загалом закон відіграє позитивну роль. Однак додаткові заходи можуть ще більше поліпшити ситуацію.
Питання і в тому, що ми називаємо рейдерством. Ми з Мін’юстом вважаємо, що це незаконне відчуження власності або майнових та корпоративних прав. А в суспільстві рейдерством називають й інші явища. Зокрема, незаконне збирання врожаю. Проте це вже крадіжка, і в цій сфері мають ефективніше працювати правоохоронці.
А з погляду класичних рейдерських атак, справді, таких випадків стало менше. І коли бізнес звертався до нашого офісу за допомогою, то ми залишилися задоволені співпрацею з Комісією, уповноваженою розглядати такі позови, – права бізнесу було відновлено.
А конкретна статистика є?
Звернень щодо рейдерських атак до Офісу бізнес-омбудсмена не так багато. Загалом у нас було близько 80 скарг на Мін’юст за весь період роботи. Здебільшого щодо виконання судових рішень. Щодо рейдерства, то це лише близько 15 звернень за всі три роки нашого існування.
Найчастіше представники бізнесу нарікають на державні органи. На кого саме і через що?
Найбільше скарг ми отримуємо на Державну фіскальну службу, і останнім часом їх душе побільшало – майже 2/3 скарг у третьому кварталі. Левова їхня частка стосувалася блокування податкових накладних. І ситуація тут є неоднозначною.
Як Рада бізнес-омбудсмена, ми підтримуємо систему, що допомагає усунути безліч проблем, пов’язаних з відшкодуванням ПДВ (до речі, у цьому сегменті скарги значно знизилися – у третьому кварталі їх поменшало вдвічі). Проте ми подали свої пропозиції Мінфіну щодо підвищення ефективності цієї системи, щоб бізнес не страждав від необґрунтованого блокування накладних. Після втручання нашого Офісу в 90% випадків ДФС ухвалює рішення на користь бізнесу. А це доводить, що блокування було необґрунтованим.
А ще які скарги були?
Багато заяв щодо податкових перевірок. Ми часто отримуємо скарги, де спочатку складно зрозуміти, чия правда. Податки й інтерпретація податкового законодавства – досить складна річ. І навіть ідеальний податковий кодекс не вирішить усіх проблем, і бізнес завжди скаржитиметься на податкові перевірки.
Також до нашого Офісу надходять скарги щодо переплат податків на прибуток. Ця проблема усувається дуже повільно, і ми наполягаємо, щоб Мінфін та ДФС вирішили це питання. Залишилося виплатити декілька мільярдів гривень. З огляду на те, що бюджет перевиконують, можна було б покрити ці борги.
Чи відомі Вам проблеми, з якими бізнес стикається на митниці?
Раніше було багато скарг щодо оцінювання митної вартості. Однак після змін у регуляторних актах їх поменшало. Натомість ми й далі отримуємо скарги на недотримання термінів розмитнення товарів. І часто це пов’язано з діями правоохоронних органів, які надсилають «листи щастя» до митної служби, на підставі чого припиняють процес розмитнення.
І як Ваш офіс реагує на таку ситуацію?
Наприкінці листопада я мав зустріч з керівництвом Служби безпеки України щодо цієї проблеми, і ми домовилися про розроблення документа, що впорядкує дії співробітників СБУ. Сьогодні розроблено та затверджено документ щодо санкцій на міжнародну торгівлю. Він вводить жорсткі правила на дії представників СБУ, коли вони подають клопотання до Міністерства економіки на застосування санкцій щодо міжнародної торгівлі.
Крім цього, зараз у Верховній Раді розробляють законопроект щодо санкцій на міжнародну торгівлю, де ми пропонуємо значно лібералізувати цю сферу. Адже в країнах Європейського союзу такі санкції застосовують, тільки коли порушують законодавство у сфері військових товарів або подвійного призначення.
Стосовно скарг на СБУ – це переважно клопотання на санкції щодо зовнішньоекономічної діяльності та митниці. Щодо інших правоохоронців – найбільше скарг на порушення процедур під час кримінального провадження, особливо обшуків.
Що це за порушення?
Не допускають адвокатів, вилучають документи без їхнь опису, непропорційні арешти рахунків тощо. Тому ми сподіваємося, що ухвалений закон про заборону «масок-шоу» дасть позитивний імпульс відносинам бізнесу та правоохоронних органів. Тому що він обмежує дії правоохоронців. До речі, саме Офіс бізнес-омбудсмена розробив законопроект, який і взяли за основу.
А що скажете про органи місцевої влади?
Кількість скарг на них зростає: у третьому кварталі було 25 скарг, а в другому – дев’ять. Щодо четвертого кварталу, то на початок грудня ми вже маємо 24 скарги.
Добре, що в Україні відбувається децентралізація та збільшено повноваження місцевих органів самоврядування, втім, на жаль, це не завжди збалансовано з їхньою відповідальністю. Тому ми надали уряду системний звіт про взаємодію бізнесу з місцевими органами влади. Основний «камінь спотикання» діалогу – видавання дозвільних документів на торгівлю та будівництво.
У чому це виявляється?
У недотриманні термінів, необґрунтованому відхиленні заявок тощо. Також проблема в тому, що рішення ухвалюють колегіально, і практично немає механізму скасування незаконного рішення місцевих рад. Єдиний шанс – звертатися до суду, але це довго. Тож ми наполягаємо на якнайшвидшому введенні механізму перегляду неправомірних вердиктів місцевих рад.
Також є скарги на контролювальні органи. І наприкінці січня – на початку лютого 2018 р. ми опублікуємо системний звіт про контролювальні органи. На жаль, попри ухвалені закони наприкінці 2016 р., реформа контролювальних органів здійснюється не так швидко, як хотілося б.
Чи є скарги від нерезидентів?
Якщо на початку року співвідношення скарг українського та іноземного бізнесу було близько 70% на 30%, то в третьому кварталі 2017 р. відсоток скарг іноземців знизився до 18%. Загалом за три роки існування Офісу ми обробили скарги майже п’ятисот іноземних компаній. І це немало. Загалом сьогодні в нас 2840 скарг від українського та іноземного бізнесу.
Багато іноземного бізнесу зараз перебуває в очікуванні українських реформ, щоб інвестувати в місцеву економіку. Тож усунення різного роду мінусів в українському бізнес-кліматі – в інтересах України. Безперечно, ситуація у сфері адміністрування податків поліпшилася. Щодо блокування податкових накладних, то скаржиться лише український бізнес. Від іноземців було лише одна-дві скарги, з понад ніж чотирьохсот.
Чи надходять до Офісу скарги, пов’язані з виходом бізнесу із зони АТО та поверненням майна з окупованих територій? Як вирішуєте такі проблеми?
У 80-90% випадків ми допомагаємо бізнесу вирішити їхні проблеми. Раніше величезною проблемою була невиплата підприємствам компенсацій за службовців, яких залучили до військової служби в зону АТО. Однак дотримуючись наших рекомендацій, наприкінці 2015 р. підприємства отримали понад 2 млрд грн.
Щодо звернень підприємств, звичайно, вони є, і пов’язані з перереєстрацією із зони АТО на підконтрольну частину України. Це досить складний процес, адже підприємствам потрібно проходити всі процедури заново.
Також надходять скарги щодо транзакцій (коли виробництво є й на окупованій, і підконтрольної території України). І в цій ситуації не завжди зрозуміло, як відбувався процес відшкодування ПДВ. Однак у багатьох випадках нам вдавалося довести ДФС законність вимог скаржника. Крім цього, були скарги, пов’язані з електрикою, бо частина дротів проходить через окуповану територію. А також земельні скарги, щодо пільг бізнесу (коли власник мав землю на тепер уже окупованій території, а переніс її в підконтрольну частину країни).
Знаю, що Ви родом з Литви. Цікаво, чи є Офіс бізнес-омбудсмена в Литві, і чим він відрізняється від українського варіанта?
У Литві немає Офісу бізнес-омбудсмена. Однак є Офіс парламентського омбудсмена, що опікується ширшим колом питань. Левова частка цих питань стосується захисту прав людини.
