Чим ближче до 2018 року, тим активніше влада, надто виконавча, висловлюється за відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні. Проте багато фермерів та експерти вважають, що це передчасно.
Справді, наша країна – одна з небагатьох, де немає вільної торгівлі цим специфічним і дуже важливим товаром. Чи потрібно скасовувати мораторій на продаж сільгоспземлі, який уже багато років щороку пролонгується, саме з настанням нового року? Які «плюси» і «мінуси» можливого (якщо нардепи ухвалять відповідний закон, а президент його підпише) відкриття ринку землі в Україні буквально через кілька місяців?
Майже всі фермери, які обробляють орендовані в селян землі, є гострими противниками скасування мораторію. У цьому сенсі досить згадати неабиякі баталії, що відбувалися в селянських (фермерських) господарствах цього літа в Кіровоградській, Дніпропетровській і Вінницькій областях. Та, безперечно, найбільший градус напруження був на Кіровоградщині. Там були великі рейдерські захоплення та спроби їх організувати з використанням вогнепальної зброї по обидва боки та пораненням людей у цих перипетіях.
Найпоширенішим методом рейдерських спроб і захоплень є незаконне переоформлення договорів оренди землі з власників фермерських господарств на інших осіб. Усе це роблять «чорні» нотаріуси, яких в Україні працює чимало. Певна річ, усі ці дії є незаконними, проте справжнім орендарям не завжди вдається довести це в судах. Потім за класичною схемою йде захоплення приміщень фермерського господарства, врожаю та всього, що є на його землі.
«Щоб відкрити ринок землі, потрібно провести дуже ретельну її інвентаризацію. Багато ділянок не було внесено до електронного реєстру (адже спочатку, до 2002-2003 рр., були тверді оригінали та копії таких документів). Тому в електронних документах є чимало помилок і неточностей. Друге – усі електронні носії такої інформації мають бути при громадах. Наразі вони перебувають на київському рівні, і саме звідти «ростуть» ноги рейдерства та корупції», – заявив «і» керівник ТОВ «Нива-2010» Микола Трибиненко.
Саме на його підприємство цього року спрямували рейдерську атаку, подробиці якої широко висвітлювали не тільки в Україні, а й у Європі і навіть у США.
«Я не проти земельної реформи – її потрібно проводити. Однак за такого стану справ її запускати з 1 січня 2018 р., або ж з 1 липня чи з 1 серпня, просто не можна. Земля вся відійде великим латифундистам, а рейдерські захоплення стануть нормою та масовим явищем в Україні. Сьогоднішні захоплення здаватимуться просто дитячим «лепетом» порівняно з тими, які будуть», – прогнозує Трибиненко.
На Кіровоградщині таких прикладів десятки. А фермери Бобринецького району, не чекаючи допомоги влади, зокрема й Національної поліції, озброїлися карабінами та самі захищають свої господарства й орендовану землю від непроханих гостей.
Фермерів підтримує і місцева влада. Як сказав у коментарі «і» директор департаменту агропромислового комплексу та земельних відносин Кіровоградської обласної державної адміністрації Сергій Коренюк, влада підтримує прагнення фермерів захистити свої господарства та дякує за те, що вони є такими активними.
«Однак в області ставлення сільгоспвиробників до відкриття ринку сільгоспземель неоднозначне. Так, одні керівники кажуть, що це питання вже перезріло і треба якомога швидше скасовувати мораторій (це великі сільгоспвиробники, що обробляють тисячі гектарів земель. – Авт.), інші – категорично проти цього (фермери). Я вважаю, що фермери просто лукавлять. Багато фермерів обробляють незначні земельні наділи. Для подальшої закупівлі земель, якщо мораторій скасують, у них буде мало коштів для купівлі не тільки орендованій, а й «нової» для них землі», – зазначає він.
До того ж фермери зазначають, що сьогодні виплачують непогані гроші за оренду власникам паїв – до 15-20 тис. грн на рік. Це нібито набагато більше, ніж їм дадуть після відкриття ринку землі покупці. І звісно, як міркують фермери, цими покупцями знову-таки стануть обов’язково великі латифундисти. «Ми хоч платимо власникам паїв орендну плату, а латифундист просто відбере цю землю за безцінь. І розвиватиме господарство на своїй великій площі тільки в «центральному» селі такої громади. Села, віддалені від цього головного населеного пункту, взагалі не розвиватимуться, і туди не вкладатимуть вагомі кошти», – вважає один із фермерів.
Це все зрозуміло, але можна зробити висновок і в правильності слів кіровоградського чиновника – у фермерів буде не досить коштів для купівлі земель та розширення своїх господарств.
Хоча ще невідомо, скільки земля сільгосппризначення взагалі коштуватиме після скасування мораторію. Сьогодні представники законодавчої та президентської влади говорять про те, що після відкриття ринку землі ціни на наділи будуть високими – можна буде продати 1 гектар мало не за $16 тис.
Що думають опоненти? Як вважає народний депутат, заступник голови аграрного комітету Верховної Ради Вадим Івченко, ціна одного гектара земель після скасування мораторію на її продаж може бути максимум 3 тисячі доларів. Хоча в принципі й така ціна, зважаючи на те, що вона буде початковою, відразу після скасування мораторію є цілком прийнятною.
А що з приводу «страшилок», у яких беруть негативну участь великі виробники, думають латифундисти, тобто орендарі великих ділянок земель? У коментарі «і» один із них – він не схотів називати свого імені – зазначив лише те, що опорою сільського господарства в будь-якій розвиненій країні світу є не фермери, а саме великі латифундисти, які «озброєні» величезними наділами землі, великою кількістю суперсучасної техніки, висококваліфікованими працівниками та мають науково-дослідні лабораторії.
Влада говорить про те, що, не даючи змоги власникам паїв вільно розпоряджатися землею, грубо порушують їхнє право.
Однак, як вважає керівник проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах» Денис Нізалов, після відкриття ринку землі вони не матимуть вибору: «Якщо землі якогось села обробляє лише одне господарство (той-таки фермер), то звідки візьметься інший покупець? Якщо й візьметься, то це буде рейдер, який купуватиме кілька ділянок землі, щоб зробити «шахматку» та шантажувати власника агропідприємства. Хіба отримають власники паїв якусь вигоду від цього протистояння? Я думаю, вони, навпаки, розпрощаються навіть з орендною платою». Цей погляд співзвучний з роздумами фермерів.
Керівники Мінагрополітики неодноразово на своїх конференціях, різноманітних ділових форумах однозначно твердять, що без відкриття ринку землі не буде масових капіталовкладень, зокрема іноземних.
«Якщо це правда, то треба додати, що цей процес буде тривалим. Бо сільгоспвиробник, який купить земельну ділянку за ринковою ціною, навряд чи матиме вільний капітал, що треба буде інвестувати у виробництво. Можна, щоправда, спиратися на гроші іноземних інвесторів, однак це під силу лише великим агрохолдингам», – зазначає Денис Нізалов. І знову тут оголено проблему спільного існування фермерів і латифундистів на користь других – хто цю землю швидко та вигідно розкупить у разі відкриття ринку земель.
Як відомо, Кабмін планує після відкриття ринку землі опікуватися деякий час лише державними наділами (безкоштовне їхнє передавання теж поки що невідомо – кому й за яких умов), щоб поступово переходити на ринкові умови. Як зазначає народний депутат, член комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Павло Різаненко, потрібно не роздавати землі, а продавати їх на відкритих аукціонах. Однак і в цьому питанні більше проблем, ніж рецептів їхнього вирішення: нині роздавання таких земель є зручним способом віддячити потрібним людям, не витрачаючи жодних коштів.
Отже, як зазначає представник уповноваженого з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав Дмитро Лях, умов для проведення будь-яких реформ у земельній сфері просто не створено. «Інвентаризацію земель не проведено. У судах лежить величезна кількість справ із земельних питань, і судова система не може розібратися в цьому. Взагалі для цих важливих справ потрібно створити спеціалізовані земельні суди, які є в будь-якій із цивілізованих країн. Кількість випадків рейдерства теж вражає. І влада хоче відкривати при цьому швидко ринок землі? Зарано, чи не так?» – говорить Лях.
