Голова Асоціації платників податків України Григол Катамадзе розповів «і», у чому основна проблема податкової системи та як її можна вирішити.
Щороку український уряд проводить податкову реформу. Як це впливає на умови роботи українських платників податків?
Чинна податкова система не відповідає нинішнім реаліям країни та не дає розвиватися бізнесу. Будь-який бізнесмен, у будь-якій точці України, це підтвердить.
Що пропонуєте?
Бюджетний кодекс передбачає, що зміни до податкового законодавства не можна вносити пізніше ніж за півроку до нового фіскального року. А у 2014-16 рр. їх вносили наприкінці грудня, і набували чинності вони 1 січня. У підсумку вони не можуть бути успішними. І тільки це вже негативно впливає на бізнес, бо він не може підготуватися за новорічну ніч до податкових змін. Уряд в Україні змінюється, а підходи у фінансово-економічного блоку – такі самі.
Усе зовсім погано?
Чому ж, ми бачимо невеликі позитивні кроки, що вживають ДФС загалом або її підрозділи в окремих регіонах. У фіскальної служби Києва є цікаві напрацювання.
Я не прихильник критики. До того ж ДФС працює в межах податкового законодавства. Але в ньому не зазначено чіткі норми. Результат – постійна чехарда зі змінами, за якими бізнес і громадяни не встигають. І це створює умови ДФС діяти так, як зараз. Тому АППУ 2016 року ухвалила рішення про підготовку проекту ліберального Податкового кодексу.
Основа корупції – у надмірній фіскалізації, навантаженні на ФОП, через що зарплати в конвертах, і взагалі понад 50% економіки – у тіні. Тому не розвивається малий і середній бізнес, як це відбувається в країнах Європи.
Норми свого кодексу ви теж запозичили з ЄС?
Ні, ми не брали за основу жоден із зарубіжних кодексів. Водночас хочемо оголошення 3-річного мораторію на внесення змін та здійснення перевірок фізосіб зі статусом малого та мікробізнесу – до 2020 р. А також введення з початку 2018 р., на півроку, нульового декларування.
Що це у Вашому розумінні?
Декларування всього, що є на руках у населення без сплати податку та переслідування. За статистикою, на руках в українців перебуває $60-100 млрд. Задекларовані кошти дадуть змогу країні розвиватися, і банки не будуть «падати». Якщо ж фізособа за півроку не подасть декларацію – тоді вже відповідальність.
Хто має контролювати процес?
Потрібно створити нову Службу фінансових розслідувань (у підпорядкуванні міністра фінансів, зі штатом 6 тис. осіб), що здійснюватиме аналітику, і відстежувати, чи живе людина за задекларованими доходами. Водночас потрібно забрати в правоохоронних органів усі контролювальні функції в економіці.
Податковий кодекс треба ухвалювати в цілому чи можна внести лише зміни?
Треба приймати нові правила відразу. А в Україні, на жаль, немає політичної волі. Але поки ухвалять 10-ту поправку, перша ухвалена встигне застаріти…
АППУ не претендує на унікальність підготовленого кодексу. Та якщо стоїть завдання знищити малий і середній бізнес в Україні та повернутися до рабовласницького ладу – питань немає. Майже 8 млн українців за кордоном на заробітках. Щоб не випробовувати терпіння людей, треба створити умови роботи, зрозумілі та прийнятні більшості громадян.
Для України головний інвестор – її громадяни. Якщо говорити про зовнішніх глобальних інвесторів, то вони не прийдуть сюди, поки не буде зрозумілих і привабливих правил гри. Інвесторів відлякує не так війна, як непрозора податкова та судова системи, незахищеність інвестицій, плюс регулярне виведення національного капіталу за кордон.
У нашої влади є улюблений аргумент у розмові про різкі кроки: «У країні – війна»…
Так, в Україні сьогодні нестандартна ситуація. Отже, треба вживати нестандартних кроків. Дрібними щорічними змінами країну не врятувати.
Що Україна могла б перейняти з досвіду проведення податкової реформи в Грузії?
Не треба ні в кого нічого запозичувати. Якщо говорити суто про позитивні моменти податкової реформи в Грузії – це дерегуляція та лібералізація (скорочення кількості податків та їхніх ставок). Також Конституцією було закріплено, що збільшення податків можливо лише через референдум.
Серед наших чиновників поширена думка, що в Україні низький рівень оподаткування і його треба збільшувати, а як приклад посилаються на ЄС. А Ви як вважаєте?
Перефразую слова прем’єра Володимира Гройсмана: «Тих, хто говорить про збільшення податків та їхню кількість, треба гнати в шию». Не знаю, про яких саме чиновників ідеться, але Україна запрошує до себе польських і словацьких радників з економіки. А вони, коли вводили зміни у своїх країнах, проходили через дерегуляцію та лібералізацію. Словаччина, яка раніше не була великим автопромисловцем, сьогодні – країна №1 (на душу населення), що випускає автомобілі. Це сталося, тому що уряд створив у країні особливі економічні умови та привабливі податки. І світові автобренди захотіли саме там збирати свої машини.
Я гадав, що в Україні подумають над цим під час передвиборчої президентської кампанії в США, коли Дональд Трамп говорив, що має намір акцентувати увагу на поверненні виробництва в країну. Україна має думати про власного виробника. Чим більше виробництва та конкурентоспроможної української продукції – тим вищі експорт, валютна виручка тощо.
Що чекає Україну в разі збільшення податків та оподаткування?
Економіка відразу впаде. Між іншим тема зниження податків та їхньої кількості звучить і в нашому проекті кодексу. З 13 наявних ми пропонуємо залишити 9 (5 загальнодержавних і 4 місцевих). Однак якщо зміни, про які я розповів, не зробити вчасно, потім буде пізно. Якщо ж встигнемо, то до 2020 р. житимемо в абсолютно новій країні.
Ваші опоненти апелюють, що лібералізація податкового законодавства означає недоотримання грошей до бюджету, який і так відчуває дефіцит…
Правильно, однак, за нашими розрахунками, провал буде лише протягом півроку. А потім, завдяки обороту та розвитку бізнесу, бюджет стане швидко поповнюватися. Але за цей рік держава має позбутися від великих підприємств, якими все одно не вміє керувати. Так воно створить подушку економічної безпеки на час проблемного періоду.
Уряд обговорює з АППУ проведення податкових змін?
Минулого року таких контактів не було. Можливо, це недолік АППУ – ми не такі активні, якщо нас не запрошують до обговорення. Однак Асоціація не робить нічого кулуарно – ми публічні. Нещодавно прем’єр анонсував підготовку Плану виходу з кризи й анонсував, що уряду цікава думка суспільства. АППУ хоче включитися в цей процес. Хоча свій проект податкового кодексу ми вже надсилали ло ДФС та уряду. Поки що реакції немає, чекаємо.
Уряд і керівництво ДФС декларували, що підвищення мінімальної зарплати допоможе перемогти тіньову економіку. Чи спрацює?
Часткові зміни не виведуть економіку з тіні. Наприклад, коли зменшували ЄСВ, Асоціація сказала, що це не вирішення проблеми. Так і сталося: зарплати в конвертах залишилися. А тепер знову з’являється можливість надмірної фіскалізації. Зараз можна на будь-яке підприємство накласти штраф, проте це не вирішить проблему.
А чи є майбутнє у «спрощенки»?
Потрібно вводити ліберальні податки та йти від спрощеної системи. Якщо ми матимемо ліберальні податковий кодекс та податки, то говорити про «спрощенку» й окремі преференції – некоректно. Це не створює рівних конкурентних умов для всіх.
На початку 1990 рр., Коли держава не могла виплачувати зарплати, на законодавчому рівні ухвалили рішення про створення спрощеної податкової системи, що дало змогу багатьом українцям створювати невеликі підприємства та утримувати свої сім’ї. Тоді це було правильне рішення.
Та незабаром деякі «підприємливі» громадяни стали цим зловживати. Довгі роки й дотепер держава заплющує очі на мільярдні обороти великих і середніх компаній, що роздроблені на ПП, з метою мінімізації податків. А це глухий кут.
Тобто Ви проти «спрощенки»?
У податковому проекті АППУ ця система трансформується в особливий режим оподаткування, з наданням суб’єктам підприємництва статусу малого та мікробізнесу. До порога 2 млн грн обороту на рік пропонується фіксований податок (500 грн на місяць), до 5 млн грн – 2% від обігу. За певних сум доведеться задіяти касові апарати.
До речі, думаєте, у Грузії легко було ввести ті-таки касові апарати? У країні відбувалися бунти. Але Служба доходів оголосила лотерею на чек. Перша премія становила $30 тис., були також інші цінні призи. І це спрацювало. Люди, бажаючи брати участь у лотереї, отоварювалися в торговців з касовими апаратами.
У нас теж намагалися їх запроваджувати…
В Україні пішли іншим шляхом: із застосуванням «масок-шоу» та автоматів. І де касові апарати? Їх немає… А вони мають бути повсюди.
Чи є у Вас уявлення про ідеальну податкову систему? Якою вона має бути?
Нічого ідеального не існує, адже життя йде вперед. Якщо хтось думає, що можна провести реформу протягом року, а потім «спочивати на лаврах» – це не так. Реформа – це постійний рух. І поки йшло впровадження реформи, життя не стояло на місці. Відповідно, вона стала застарівати.
Податкова система якої країни Вам імпонує?
Наближеною до ідеалу я б назвав податкову систему Сінгапуру. Але не треба мої слова інтерпретувати однозначно та переносити сінгапурську специфіку в українські реалії. Так само, як не можна стверджувати, що податкова система Польщі (де зараз високі податки) підійде Україні. Бо сьогоднішня Україна – це Польща 25 років тому, у період глибокої кризи.
