Майже рік, як унаслідок несприятливої економічної ситуації взагалі та зростання тарифів на житлово-комунальні послуги (ЖКП) зокрема витрати громадян України критично перевищують їхні доходи. Оскільки вони змушені дотувати витрати з накопичених заощаджень, це може наблизити країну до споживчого колапсу.
У середині грудня Український інститут майбутнього оприлюднив дані дослідження «Настрої українців за підсумками 2016 року», згідно з якими більшість громадян країни вважають, що цього року економічна ситуація в Україні погіршилася. Цю думку поділяють 62,1% респондентів, тоді як 31,9% ще вважають, що вона не змінилася, і лише 3,6% готові стверджувати, що вона покращилася.
Проте також більшість громадян країни поки ще схильні робити оптимістичні прогнози щодо майбутнього. Так, лише 10,4% респондентів припускають, що 2017 року економічна ситуація в Україні погіршиться істотно, 20,2% респондентів вважають, що вона погіршиться незначно, 41,7% схильні думати, що вона не зміниться, 18,5% припускають, що вона покращиться ненабагато, і тільки 2,4% готові розраховувати на те, що буде її істотне поліпшення.
Криза субсидіювання житлокомпослуг
Нагадаємо, з 1 квітня 2015 р., виконуючи умови МВФ, Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), ввела диференційовані тарифи на газ для населення, що використовується для приготування їжі, підігріву води та автономного опалення.
Так, тариф на газ, споживаний у період з 1 жовтня до 30 квітня обсягом до 200 куб. м на місяць, так званий соціальний, збільшено з 1,182 до 3,6 тис. грн за 1 тис. куб. м. Тариф на газ, споживаний у період з 1 травня до 30 вересня, а також на обсяг газу понад 200 куб. м на місяць, так званий загальний, підвищено з 1,182 до 7,188 тис. грн. Тобто в цілому тарифи на газ для населення зросли приблизно в 3-6 разів.
А вже з 1 травня 2016 р. НКРЕКУ скоротила до 150 куб. м на місяць обсяг газу, оплачуваного за «соціальним» тарифом, а розмір тарифу збільшила до 5,5 тис. грн за 1 тис. куб. м. Водночас вона дещо зменшила розмір «загального» тарифу – з 7,188 до 6,879 тис. грн. Тобто в кінцевому підсумку тарифи на газ для населення підвищилися майже в 5-6 разів. Протягом останніх двох років так само істотно зросли тарифи на послуги з централізованого опалення, на послуги з водопостачання, а також на електроенергію. Внаслідок цього більшість громадян України виявилася не в змозі оплачувати ЖКП, і держава була змушена перейти до практики їхнього масштабного субсидіювання.
За даними Держстату, у січні-листопаді 2016 р. кількість сімей, які отримують від держави субсидії для компенсації витрат на оплату ЖКП, порівняно з аналогічним періодом 2015 р. збільшилася на 46,9% і склала 6,76 млн. Більш того, за прогнозом Міністерства соціальної політики, до кінця цього опалювального сезону кількість субсидованих сімей може зрости до 8,5 млн. «У кінцевому підсумку отримувати субсидію для оплати ЖКП буде не менше 50-60% громадян країни», – уточнює заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Едуард Кругляк.
Середня субсидія теж зросла. У листопаді 2016 р. середній розмір субсидії для однієї сім’ї порівняно з листопадом 2015 р. зріс на 43,2% і склав 1,105 тис. грн. Тому в результаті в січні-листопаді 2016 р. загальна сума витрат держави на цю сферу порівняно з аналогічним періодом 2015 р. зросла втричі і досягла 4,453 млрд грн. Однак якщо врахувати, що до кінця листопада загальний обсяг заборгованості громадян України тільки з оплати послуг з централізованого опалення перевищив 6 млрд грн, можна припустити, що насправді обсяг субсидіювання державою громадян має бути ще більшим.
У Мінрегіонрозвитку прогнозують, що у сфері ЖКГ почне накопичуватися так звана проблемна, тобто, по суті, безперспективна для погашення заборгованість. «Імовірність того, що вже в цьому опалювальному сезоні більшість громадян України не зможуть оплачувати ЖКП, вельми велика. Найімовірніше, загальний обсяг оплати ЖКП в державі скоротиться не менш ніж на 30%», – уточнює Кругляк.
Випереджальне зростання витрат
Якщо в останні два роки обсяги витрат громадян України тільки на оплату ЖКП зросли в рази, то обсяги їхніх доходів збільшилися досить незначно. За даними Держстату, протягом 2016 р. розмір середньої номінальної заробітної плати штатних працівників у країні порівняно з 2015 р. зріс лише на 18,1% і склав 5350 грн. При цьому в жовтні розмір реальної зарплати в Україні порівняно з жовтнем 2015 р. збільшився на 6,2%.
У результаті, за оцінками фахівців Мінсоцполітики, до теперішнього часу середній обсяг витрат громадян країни на оплату ЖКП досяг приблизно 50% середнього розміру їхньої зарплати. «Насправді це дуже багато. Треба було б змінити це співвідношення на користь споживачів ЖКП. Однак поки що ми можемо вплинути на цю ситуацію лише через систему субсидіювання. Ми максимально спростили систему надання субсидії, у нас діє установка давати її всім, хто клопочеться про її отримання. Зараз загальна кількість субсидованих громадян є досить високою, а середній рівень витрат на ЖКП за наявності субсидії не перевищує 10%», – заявляє міністр соціальної політики Андрій Рева.
Утім, цілком зрозуміло, що середньостатистичні дані не відображають реальної картини. Так, наприклад, згідно з даними Держстату, за підсумками I кварталу 2016 р. частка загального обсягу витрат на продукти харчування та безалкогольні напої, а також на ЖКП в загальній сумі кінцевих витрат домашніх господарств становила 57,9%. І це означає, що або частка «продуктового кошика» в загальному обсязі витрат сімей становить приблизно 8%, або частка витрат на ЖКП справді не перевищує 10%. Що, звичайно, дуже малоймовірно.
Насправді, за оцінками незалежних аналітиків, якщо спиратися на розмір середньої номінальної зарплати в 5350 грн, то цілком очевидно, що співвідношення в ній часток мінімального «продуктового кошика» та витрат на ЖКП виявиться 50/50%. З чого випливає, що на сьогоднішній день не тільки на жодні «капітальні інвестиції», наприклад, лікування або освіту, а навіть на «амортизаційні витрати», наприклад, придбання одягу або побутової техніки, громадяни України коштів не мають.
Зниження рівня добробуту
Абсолютно природно, що за такої ситуації громадяни країни змушені задовольняти багато своїх потреб – ситуативних або стратегічних – використовуючи раніше накопичені заощадження. І безперечним також є те, що протягом останнього року ці заощадження неухильно скорочуються.
За даними Держстату, у II кварталі 2016 р. номінальні доходи громадян порівняно з аналогічним періодом 2015 р. зросли на 14,3%. А їхні наявні доходи, тобто ті, які дійсно можуть бути використані для придбання товарів або оплати послуг, збільшилися на 14,1%. Тоді як їхні витрати в той же період зросли на 14,8%. А тому – тільки у квітні-червні 2016 р. заощадження громадян скоротилися на 5,297 млрд грн.
Але ж ці цифри можуть не враховувати весь продаж валюти (а тільки ту, що зняли з депозитів). За інформацією Національного банку, якщо 2014 р. громадяни купили іноземної валюти на $2,41 млрд більше, ніж продали, то з лютого 2015 р. переважала зворотна тенденція, і до кінця року внаслідок її дії обсяг продажу валюти перевищив обсяг її купівлі на $1,55 млрд.
Водночас поступово показники як обсягів продажу валюти, так і обсягів її купівлі стали скорочуватися, що також свідчить про скорочення обсягів коштів (у різних валютах), що перебувають на руках у громадян країни. Так, у жовтні 2016 р. вони продали на 113,9 млн доларів більше, ніж купили, що на 60%, або 169,5 млн, менше, ніж попереднього місяця. Зокрема, обсяг продажу скоротився на 48,7%, до 179 млн, тоді як обсяг купівлі зменшився на 0,3%, до 65,1 млн.
У кінцевому підсумку, за даними щорічного дослідження інвестиційного банку Credit Suisse, що охоплює період з липня 2015 р. по червень 2016 р., загальний рівень добробуту домогосподарств України знизився на 18,5%, або на $10 млрд, до $44 млрд. «У короткостроковій перспективі найбільшою мірою на цей показник впливає зміна вартості активів і зміна курсів обміну валют. І в досліджуваний період саме ці два чинники виявилися визначальними для негативної динаміки добробуту українських сімей. Зокрема, ринкова капіталізація активів знизилася на 96,8%, а курс обміну національної валюти – на 15,4%», – пояснюють фахівці Credit Suisse.
Вони додають, що в довгостроковій перспективі рівень добробуту залежить переважно від загальноекономічного тренду, обсягу заощаджень громадян та демографічного чинника. Однак цілком очевидно, поки що жоден із зазначених параметрів – і через несприятливу кон’юнктуру ринків, і через критичне перевищення витрат над доходами, і через тривалі бойових дії – в Україні не діє в напрямку зростання добробуту її громадян. Найпевніше – навпаки.
Автор Олена Герасимова
