У Старобільську на Луганщині судять бійця «Айдара», орденоносця Євгена Селіна. Він прострелив ноги двох громадян з України. Йому загрожує від трьох до семи років ув'язнення. Це сталося після того, як він втрутився в сімейний конфлікт, що триває вже понад десять років. Жертва насильства не виявляла належної волі, щоб покласти цьому край. А правоохоронці не хотіли втручатися в «сімейні розборки».
Напередодні Дня незалежності минулого року Євген і його дружина Люба заїхали до Старобільська дорогою з Києва до нового розташування батальйону «Айдар». Раніше він стояв біля цього райцентру.
Тут волинянин Селін і познайомився з нинішньою своєю дружиною, місцевою мешканкою Любою. Вона служила в батальйоні діловодом. Він воював. Має орден «За мужність» III ступеня, який отримав з рук президента Порошенка. Нагороджений за те, що в серпні 2014 р. вогнем вивіз із селища Новосвітлівка Краснодонського району Луганської області двадцять сім сімей.
24 серпня минулого року близько першої години дня до квартири Селіних у Старобільську прибігла донька Любиної подруги 12-річна Ярослава. Вона розповіла, що батько б’є маму. Попросила втрутитися.
Селін разом з однополчанином і дружиною сів в автомобіль і поїхав до Оксани Винник. Він зайшов до невеликого приватного будиноку і побачив закривавлену жінку. Потім лікарі констатували струс мозку, тріщину на переніссі, численні синці. Та ще й зґвалтування.
Передісторія
Оксана вийшла заміж за Євгена Винника 2002 р. За її словами, він ударив її один раз ще до весілля. Вона тоді навіть на роботу із синцем прийшла.
– Чому ж ви за нього заміж вийшли, якщо він бився ще до того?
– Любов сліпа. Думала, що зміниться.
За словами Оксани, чоловік її ревнував дуже сильно і часто бив. Особливо злим став, коли почав їздити на заробітки до Москви. Він там працював будівельником. «Коли приїжджав, то пив і бив мене», – ділиться Оксана. Навіть народження дочки, якій сьогодні 13 років, його не змінило.
Оксана стверджує, що після побиття декілька разів викликала тоді ще міліцію, та це нічого не дало. Вони не відкривали кримінальну справу. «Він ходив до міліції, вони проводили з ним бесіди, та це на нього не впливало. Міліціонери говорили, що це наші сімейні справи, ми маємо самі розібратися, він же не вбив», – розповідає Оксана.
Декілька років тому вона навіть подавала на розлучення в суд. «Чоловік ходив на суд, заявляв, що не хоче розлучатися, – згадує Оксана, – що він мене любить. Суд не розвів».
– Чому не розвів? Ви ж мусили наполягти.
– Я вірила, що він зміниться. Хотіла зберегти сім’ю.
Як усе сталося
За словами Оксани, коли вона дізналася, що чоловік приїхав, то замкнула двері у своєму приватному будинку на замок. Боялася, що він битиме. О шостій ранку він заліз до будинку через кватирку. Розбудив її й дочку.
«Дідусь (свекор. – Ред.) йому пива приніс, – каже Оксана, – потім сходили в магазин, ще пива принесли. Дістали горілку з чарками. Я сховала пляшку. Дідусь каже: «Навіщо ти це робиш? Ти ж знаєш, що буде». Я кажу: «Я знаю, що буде, коли він вип’є».
«Потім поїхали з двоюрідним братом на кладовище до свекрухи, – продовжує Оксана, – з кладовища приїхали. Чоловік пообіцяв, що до нас не прийде. А сам прийшов. Я закрилася зсередини. Зачинила двері на засувку.
Він вибив двері. Я в цей час говорила по телефону. Забрав телефон доньки й почав мене бити. Спочатку кулаками бив. По голові. Потім носками по всьому тілу. Мене побив. Пішов на вулицю Чернишевського до батька свого.
Дочка Ярослава прийшла, коли він ще був удома. Вона побачила в нього на руках і на дверях кров. Він сказав: «Іди гуляй». І вона побігла до Люби з Женею.
Коли приїхав Женя, то, побачивши скривавлену Оксану, запитав: «Ти жива? Де вони?»
Після того як Євген Селін зайшов в оселю Миколи Винника, батька чоловіка Оксани, там пролунало декілька пострілів.
У Винника-старшого встановлено відкритий осколковий перелом нижньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням та перелом проксимального метафіза великогомілкової кістки справа (вогнепальне поранення).
У Винника-молодшого встановлено наскрізне вогнепальне поранення обох нижніх кінцівок. Обидва вони лежали в лікарні. Батько – декілька тижнів. Син – декілька днів.
61-річний Микола Винник розповів: «Ми були вдома, збиралися обідати. Заходять двоє військових у двір: «Ми будемо розбиратися». У якому сенсі розбиратися? Я кажу: «Зараз телефоную в комендатуру, щоб з вами розібралися». А він мені першому прострелив ногу. Я впав і лежу. Вони до сина. І йому ноги прострелили. А потім сина витягли на вулицю і там побили».
На запитання, чи правда, що його син регулярно бив свою дружину, Микола Винник відповів, що це їхні сімейні стосунки і він у них не втручається.
Винник-молодший на телефонні дзвінки не відповідав. Через батька я передав, щоб передзвонив, але він не відгукнувся.
Євген Селін пояснює, що стріляти він почав, бо Євген Винник схопив серп і намагався його вдарити. Тому він змушений був скористатися табельною зброєю. «Вони мене побачили. Уже такі веселенькі були. Може, я його б один раз тріснув у лоб, і на тому обійшлося. Але воно п’яне кинулося на нас. У мене іншого виходу просто не було. Вистрілив по ногах їм, коли вони до мене рвонулися. Хотів би вбити – убив би», – говорить він.
Що далі?
Через декілька днів після інциденту Євгена Селіна за рішенням суду посадили до слідчого ізолятора. Однак з допомогою бойових побратимів і народного депутата Ігоря Мосійчука було внесено заставу в розмірі 97440 гривень. Євген Селін вийшов на свободу і відправився на війну. Днями в нього виявили закриту форму туберкульозу. Тепер він перебуває в госпіталі на лікуванні.
Колишній його адвокат Геннадій Свистун заявляв, що його підзахисний не відмовлявся співпрацювати зі слідством і до міліції прийшов сам. Тому взяття його під варту – надмірно жорстокий захід. Він звернув увагу, що в ув’язненні перебуває більше українських бійців, ніж сепаратистів. Він припустив, що добровольчі батальйони перестали бути потрібними державі.
Начальник відділу Луганського обласного управління міліції Микола Шевердін відкинув звинувачення в упередженості щодо українських бійців. «На сьогоднішній день щодо військовослужбовців відкрито 27 кримінальних проваджень. Це і незаконне носіння зброї, і нанесення ушкоджень. Військова прокуратура займається військовими злочинами. Близько 35 осіб у нас затримали. Затримували, як правило, за вчинення тяжких злочинів».
Селіна звинувачують у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням вогнепальної зброї. А також у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.
Під час обшуку на квартирі Селіна виявлено немало патронів. Його звинувачують у незаконному придбанні, носінні та зберіганні боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
В обвинувальному висновку епізод з пострілом у ноги викладено за версією Винників. Хоча немає ані відео, ані інших речових доказів. Слідчий Євген Луганський стверджує, що було проведено експертизу, яка показала, що потерпілі не вставали і не могли схопити серп. І самого серпа не знайдено. Тому він уважає, що Селін стріляв безпідставно.
Нинішній адвокат Селіна Катерина Серікова стверджує, що слідство майже не приділило уваги ситуації з побиттям Оксани Винник, відповідно не врахувало, що Селін діяв у стані афекту. Описало його як банального хулігана.
Євген Винник перебував на свободі, поки за фактом побиття не було порушено кримінальну справу. Після цього він зник і оголошений у розшук. Він не з’явився навіть на похорон свого батька, який помер два тижні тому.
Побита чоловіком Оксана Винник не подавала заяву на розлучення. Вона пояснює це тим, що треба сплатити мита близько 600 грн. А її нинішні заробітки не дають змогу зробити такі витрати.
Коментарі:
Валентина Теличенко, адвокат:
Суспільство в основному байдуже ставиться до того, що жінку побив її чоловік. Правоохоронні органи найчастіше намагаються уникнути втручання в сімейний конфлікт. Навіть якщо вони засуджують його вчинок, то все одно намагатимуться вивести його від відповідальності, умовивши нещасну дружину забрати заяву. Часто міліціонер, переконуючи жінку відмовитися від скарги на чоловіка, пояснює, що людина, мовляв, повернеться після адміністративного покарання і помститься їй. Жінкам скаржитися на чоловіків до правоохоронних органів майже не має сенсу – тут панує дискримінація жінок, які є жертвами домашнього насильства.
Знаючи про це, жінки дуже часто мовчки терплять знущання своїх чоловіків і навіть не звертаються до правоохоронних органів.
Такий стан справ сприяє тому, що конфлікт між жінкою і чоловіком-ґвалтівником з роками загострюється, а потім призводить до трагедії. Зокрема, може статися, що сторонні люди здійснять злочин, оскільки, захищаючи жінку, підмінили своїми діями дії правоохоронців.
Саме тому дуже важливо припинити дискримінацію жінок, які страждають від домашнього насильства, з боку правоохоронців. Оскільки в сім’ях часто є діти, то навіть якщо дружина відмовляється писати заяву про те, що чоловік знущається над нею і б’є, це не має зупиняти поліцейських, адже діти спостерігають конфлікт батьків, їхня психіка від цього страждає, деформується.
Зрештою, держава Україна підписала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству над жінками та домашнього насильства і боротьбу з цими явищами. Отже, державні органи мусять виконувати ці зобов’язання.
Наталя Улько, психолог:
Важко однозначно говорити про причини стосунків Оксани та Євгена Винників. Парадокс, але буває, що взаємини агресора та жертви влаштовують обох, і тому такі шлюби існують роками. Власне, на цьому прикладі ви бачите, що Оксана не доклала достатньо зусиль, щоб розлучитися. І зараз не робить цього, посилаючись на брак грошей.
Біда в тому, що вони втягують у свої конфлікти інших людей. Ось воїн, у якого, ймовірно, на війні виробилося загострене почуття справедливості, бачить, як людина дискримінує жінку, і створює в нього стан афекту. Людина в такому стані здатна багато на що.
Євген Селін, боєць «Айдара»
Оксана Винник через два тижні після побиття
Микола Винник у лікарні (нині покійний)
Статтю підготовлено за сприяння Центру інформації про права людини.
