Вислів «крок вперед, два кроки назад» давно став крилатою фразою, що означає, що прогрес у будь-якій справі є, але за ним слідує відкат назад, іноді навіть більший, ніж початковий прогрес, тобто підсумком може бути навіть не прогрес, а регрес. Саме так виглядає політика Трампа щодо України і війни в ній з моменту його другої появи в Білому домі в січні цього року. Зустріч Трампа з Сі Цзіньпіном у Південній Кореї є ще одним підтвердженням цього, про що активно пишуть західні медіа, навіть ті, які вважаються близькими до республіканців.
Старшому поколінню, яке навчалося в радянських вишах, мають бути зрозумілі алюзії, на яких побудований заголовок нижченаведеного опусу.
Для тих, хто з різних причин не знає, пояснюємо.
Сенс крилатої фрази «крок вперед і два назад» описано вище. Саме так називалася робота Володимира Ульянова-Леніна, яка була видана в Женеві в 1904 році і присвячена процесам після II з’їзду Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП) в липні-серпні 1903 року, оскільки розмежування на більшовиків і меншовиків відбулося пізніше, що призвело до появи РСДРП (б), а «комуністичною» вона стала називатися з 1918 року.
Існує версія, що вислів «ленінське танго», вказаний у назві роботи, і який вивчали у вищих навчальних закладах і навіть школах, отримав від студентів у вигляді такого собі « жарту». Відверто кажучи, свого часу особисто з цим стикатися не доводилося, але звучить кумедно…
До речі, існувало й поняття «брежневського танго», яким позначали нелогічну політику часів Брежнєва, хоча таке визначення саме собою виглядає недостатньо логічно.
На цьому вступний «історико-алюзійний» екскурс закінчимо і перейдемо до чергового не надто афішованого, але досить очевидного повороту щодо адміністрації Трампа війни в Україні у зв’язку з його зустріччю з товаришем Сі.
«Обіцянням я не вірю…»
Нагадаємо, що після того, як у Трампа, нарешті, остаточно переконалися в тому, що Кремль нахабно тягне час з метою продовження війни, а також відверто знущаються над Штатами та Трампом особисто, політика нинішнього господаря Білого дому зазнала чергового повороту. Намічену зустріч Трампа з Путіним у Будапешті було перенесено на невизначений час, тобто скасовано, а також було ведено санкції щодо двох найбільших російських нафтових компаній «Роснефть» і «Лукойл», про що докладно йшлося у двох останніх публікаціях Інтернет-видання «Економічні Новини». » та « Над Лукойлом і Роснефтью грізно риє «Буревісник», тільки Трамп не з полохливих і підводним човном погрожує ».
У другому із зазначених текстів висловлювався певний скепсис щодо того, що Білий дім справді буде до кінця проводити послідовну санкційну політику.
Після цього були заяви Трампа і чиновників адміністрації про те, що адміністрація неухильно добиватиметься виконання санкцій і планує посилювати, щоб змусити Москву оголосити перемир’я по лінії фронту і сісти за стіл переговорів.
Показовими в цьому сенсі є слова посла США при НАТО Меттью Уітакера, якого цитує Bloomberg.
Він заявив, що президент США Дональд Трамп має намір реалізувати та суворо забезпечити виконання нових жорстких санкцій проти російської нафтової галузі, щоб змусити Володимира Путіна розпочати переговори щодо завершення війни з Україною.
«Ми ввели ці санкції і маємо намір домогтися їхнього виконання. Можливо, саме цей крок дозволить Путіну сісти за стіл переговорів і покласти край цій війні, як мінімум, розпочавши з перемир’я, щоб можна було домовитися про остаточне врегулювання», — зазначив Вітакер.
За словами Вітакера, оголошення про санкції – це лише початок.
«Президент Трамп тримає усі козирі у своїх руках — і це лише один із них. Він має ще багато ходів попереду», — підкреслив посол США в НАТО, явно натякаючи на можливість посилення санкцій.
Сумніви у цьому висловлювалися експертами спочатку.
Зокрема, аналітик Фонду Карнегі Сергій Вакуленко зазначив, що санкції Трампа щодо «Лукойлу» та «Роснафти» скоротять доходи РФ, але не в кілька разів, і навряд чи спонукають Путіна завершити війну.
За його оцінкою, великі китайські та індійські нафтопереробники можуть на якийсь час «зобразити готовність» відмовитися від нафти «Лукойлу» та «Роснафти», але лише для того, щоб знову почати купувати її, коли увага Трампа перейде, скажімо, на Венесуелу. А дрібніші покупці і цього робити не стануть.
Вакуленко прогнозує, що Індія та Китай не захочуть втрачати зручного постачальника з низькими цінами, а війну в Україні сприймають як чужу.
«Санкції наробили багато галасу — здебільшого тому, що вони стали першими, запровадженими після повернення Дональда Трампа до Білого дому. В іншому ж вони несуть трохи нового: «Роснефть» і «Лукойл» тепер опинилися приблизно під такими ж обмеженнями, під якими ще з 10 січня 2025 знаходяться дві інші великі російські нафтові компанії — «Сургутнафтогаз» і «Газпром Нафта». Січневі санкції, введені адміністрацією Джо Байдена, що йде, теж спочатку здавалися грізними. Але обсяги видобутку та експорту в обох компаній практично не знижувалися, а накладні витрати і знижки, що виросли, при поставках в Індію і Китай повернулися до досанкціонних значень. Основні обсяги експорту пішли через компанії-фронти, але обидві компанії досить часто відправляють нафтові вантажі від свого імені. Тому поки що немає серйозних підстав очікувати, що дві наступні нафтові компанії не зможуть впоратися з тим самим завданням», – пише Вакуленко.
Він зазначає, що світовий ринок також не вірить у різке зниження постачання нафти з Росії. Інакше зростання цін на нафту склало б 20-30 доларів за барель, а не 5 доларів, як зараз.
За оцінкою експерта через нові санкції експорт нафти з Росії може скоротитися на 700 тисяч барелів на день (загалом Росія експортує 4-5 млн барелів на день). І такий обсяг (700 тисяч) зараз на світовому буде не так уже й складно замістити.
Однак санкції створять проблеми для закордонних проектів «Лукойлу» та «Роснафти». Головний біль з’явиться і у Євросоюзу, оскільки азербайджанський Шах-Деніз, у якому є частка “Лукойлу”, є важливим постачальником газу для ЄС.
Вакуленко зазначає, що Трампу взагалі необов’язково було запроваджувати якісь нові санкції, щоб створити Росії серйозні проблеми. Достатньо було змусити працювати старі — наприклад, почати системно боротися за дотримання стелі або виявляти і карати покупців і посередників російської нафти.
Але це не дало б миттєвого ефекту і виглядало б як продовження політики адміністрації Джо Байдена. А нові санкції — це «голосно, видовищно та привертає увагу». Хоча весь попередній досвід і показує, що такий крок не здатний змінити позицію Путіна і матиме лише короткостроковий та не надто глибокий ефект.
Вакуленко звертає увагу, що за останні роки одразу кілька тенденцій помітно обмежили ефективність санкційної політики США. Після російського вторгнення в Україну під санкції підпали обороти в сотні мільярдів доларів, довкола яких швидко зростає альтернативна фінансова система. А в ній стає достатньо місця для різноманітних агентів, для яких потрапляння до проскрипційних списків більше не виглядає як повний крах і розуміють, як працюватимуть, навіть підпавши під санкції.
По-друге, з’явилося усвідомлення, що США більше не всесильні і не можуть запроваджувати санкції безболісно для себе. Тепер торгівля з великими економіками на кшталт Китаю та Індії для Америки як мінімум не менш важлива, ніж торгівля з Америкою для них. Лідери цих країн добре це розуміють і не соромляться протистояти американському тиску.
Зрештою, США стало набагато складніше системно моніторити введені санкції. Домогтися їхнього стовідсоткового виконання не виходило і раніше, але з потраплянням під них такої великої економіки, як російська, порушення санкцій набули принципово іншого масштабу.
Словом, відзначимо від себе, у санкції спочатку вірилося і віриться слабо.
Як співав Макаревич майже 60 років тому. «обіцянням я не вірю».
Черговий поворот у настроях Трампа
На можливе ослаблення інтересу Трампа до України та війни в ній одразу звернули увагу західні медіа.
Про те, що запал Трампа щодо Росії згасає, оскільки він виводить війська з Європи, не дає «Томагавки» і не тисне на Китай щодо нафти, повідомив телеканал Fox News , близький до республіканців.
Зазначається, що колись жорстка позиція президента США щодо України знову пом’якшилася до більш стриманого підходу. Трамп тепер, схоже, набагато менше прагне допомагати Києву чи примушувати Росію до припинення війни.
Скорочення американських військ у східній Європі «стане запрошенням для Росії посилити свої атаки на Україну та посилити свій вплив у регіоні», заявив європейський чиновник. Йдеться про оголошений висновок частини американського контингенту з Румунії.
Це “типовий маятник Трампа: сьогодні в один бік, завтра в інший”, зазначив у розмові з Fox News анонімний європейський дипломат.
Останні дії Трампа говорять про «перехід від терміновості до смирення» — і про зовнішню політику, яка виглядає дедалі реактивнішою, а не стратегічною.
«Хоча Трамп стверджує, що його адміністрація прагне світу «силою», його останні дії та риторика малюють складнішу картину, яка змушує союзників ворожити, яка версія політики Трампа щодо України візьме гору на наступному етапі», – резюмує телеканал Fox News, повторимо, близький до республіканців.
У свою чергу, Bloomberg також констатує, що видимі підсумки зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна викликають сумнів у подальшому посиленні санкцій проти Москви.
Повідомляється, що президент США Дональд Трамп під час зустрічі з лідером КНР Сі Цзіньпіном у четвер не обговорював питання щодо російської нафти, поставивши під питання перспективи посилення санкційного тиску на Росію з метою припинення агресії проти України.
«Ми, насправді, не обговорювали нафту. Ми говорили про те, як можемо працювати разом, щоби спробувати завершити цю війну», – сказав Трамп.
Відсутність серйозного тиску з боку Вашингтона на Пекін означає, що нафта залишиться ключовим джерелом фінансування військових зусиль Москви, незважаючи на те, що минулого тижня Трамп оголосив про перші санкції проти Росії – під обмеження потрапили «Роснефть» та «Лукойл», пише Bloomberg.
«Якщо Трамп не порушує тему російської нафти у розмові з Сі, це підриває весь сенс санкційної політики. Не можна заявляти про жорсткий підхід до Москви, ігноруючи одного з найбільших покупців, що підтримує її економіку на плаву. Санкції Трампа виглядають скоріше показово. Якщо він не готовий говорити з Сі про потоки енергоресурсів, то вся ця політика залишиться паперовим тигром», – сказав експерт із санкцій і партнер консалтингової фірми Obsidian Risk Advisors, що управляє, Бретт Еріксон.
Відмова навіть порушити питання російської нафти на зустрічі з Сі показує, що пріоритетом Трампа стало відновлення стабільних американо-китайських відносин і висновок, як він висловився, «приголомшливої» торговельної угоди з другою економікою світу – а не суворе дотримання санкцій, пише Bloomberg.
Раніше Трамп говорив, що має намір порушити питання китайських закупівель російської нафти в рамках нової спроби покласти край війні в Україні після того, як йому вдалося сприяти тендітному перемир’ю в Газі. Україна та її європейські союзники закликали Трампа чинити тиск на Сі, щоб той скоротив підтримку Москві.
Однак серйозний тиск на китайських покупців російської нафти міг би викликати жорстку відповідь Пекіна та поставити під загрозу інші домовленості, пише Bloomberg.
«З огляду на те, як багато питань потрібно було обговорити за короткий час, не дивно, що цей пункт не став головним. У разі ескалації Китай, ймовірно, задіяв би цілу низку важелів у відповідь», – зазначив старший аналітик Bloomberg Economics Кріс Кеннеді.
До того ж неясно, чи призведуть дипломатичні спроби переконати Китай припинити економічну підтримку Росії до реальних результатів – адміністрація Джо Байдена вже намагалася це зробити, але безуспішно, йдеться у публікації.
Наголошується, що Китай став життєво важливою опорою для російської енергетики на тлі масштабних західних санкцій. Хоча Пекін офіційно заявляє, що не визнає односторонніх американських обмежень, великі китайські компанії побоюються потрапити під вторинні санкції і втратити доступ до фінансових ринків США, пише Bloomberg.
Від себе відзначимо, що, виходячи з тих уривчастих відомостей про результати переговорів Трампа та Сі, на першому місці там були торгові відносини Штатів та Китаю – соя, рідкісноземельні матеріали, тарифи. І якщо в цих питаннях Трамп намацав якийсь консенсус, то навряд чи він сильно давив би на питання закупівель Китаєм російської нафти.
Повідомлялося, що візит Трампа до Китаю намічений на квітень, і це може бути ранній термін, коли він почне переговори про нафту, хоча і це не факт.
Щоправда, є інформація, що Сі нібито погодився на закупівлю нафти та газу в США, що теоретично знижує частку закупівель у агресора, але це поки що плани, а імпорт нафти Китай сильно диверсифікує.
До речі, є достатні підстави стверджувати, що після наміченого на квітень візиту Трампа до Китаю та можливого підписання міждержавних документів, Трамп так само вкрай обережно поводитиметься щодо інтересів Пекіна, щоб це не призвело до нового загострення у відносинах з Піднебесною, оскільки це боляче вдарить і за інтересами США, про що далі.
«Томагавки», може, й дадуть, але це мало що змінить
Втім, щодо ракет «Томагавк» є така інформація.
CNN з посиланням на анонімні джерела повідомляє, що Пентагон схвалив постачання Україні крилатих ракет Tomahawk, але остаточне рішення має ухвалити Трамп.
За оцінками Пентагону, це не вплине на арсенали США, але остаточне політичне рішення залишається за Трампом.
Нагадаємо, що після останньої зустрічі із Зеленським у Вашингтоні Трамп заявив, що він хотів би не постачати ракети Україні, оскільки «ми не хочемо віддавати те, що нам потрібно для захисту нашої країни».
За даними джерел, інформацію про допустимість передачі ракет Україні Пентагон надав Білому дому ще перед зустріччю Трампа з Зеленським, який наполягав на ефективнішому нанесенні ракетами ударів по нафтових та енергетичних об’єктах у глибині Росії.
CNN стверджує, що дальність “Томагавків” становить близько 1600 км, але є модифікації ракет з дальністю до 2500 км.
Оцінка Пентагону «надихнула» європейських союзників, так само слова Трампа за кілька днів до зустрічі з Зеленським про те, що США мають «багато «Томагавків»», які можна було б поставити Україні.
Тому американські та європейські офіційні особи були здивовані, коли через кілька днів Трамп різко змінив свою позицію, заявивши під час вступного слова на робочому обіді у Білому домі із Зеленським, що США «потрібні» «Томагавки». Потім за зачиненими дверима він повідомив Зеленському, що США не їх поставлятимуть — принаймні поки що.
Рішення Трампа було прийняте наступного дня після того, як він поговорив телефоном з президентом Росії Володимиром Путіним, який повідомив Трампу, що «Томагавки» можуть вразити такі великі російські міста, як Москва і Санкт-Петербург, — це не вплине на поле бою, але завдасть шкоди відносинам між США і Росією, повідомляє CNN.
Трамп не зняв ракети з порядку денного повністю, і адміністрація розробила плани їхнього швидкого постачання Україні, якщо Трамп ухвалить таке рішення.
В останні тижні Трамп настільки розчарувався у небажанні Путіна серйозно розглядати можливість мирних переговорів, що схвалив нові санкції проти російських нафтових компаній та скасував зустріч із Путіним у Будапешті.
Але в Пентагоні поки що не можуть вирішити, як Україна відпрацьовуватиме і розгортатиме ракети, а для ефективного використання ракет Україні потрібно вирішити низку питань.
Одне з таких питань: як Україна запускатиме ракети? «Томагавки» зазвичай запускаються з надводних кораблів чи підводних човнів, яких Україна не має. Корпус морської піхоти та армія США розробили наземні пускові установки, які можуть надати Україні.
Навіть якщо США не нададуть пускових установок, європейські чиновники вважають, що Україна може знайти можливості. Наприклад, українські інженери зуміли майже спосіб пуску британських ракет Storm Shadow, розроблених під сучасні літаки НАТО, із застарілого радянського авіаційного парку України.
Раніше у соцмережі X Зеленський заявив, що Україна сподівається розширити свої можливості в галузі далекого радіусу дії до кінця цього року, щоб війна могла закінчитися «на справедливих умовах» для країни.
“Глобальні санкції та наші точні дії практично синхронізуються, щоб покласти край цій війні на справедливих для України умовах”, – написав він. – Усі цілі глибокого удару мають бути повністю досягнуті до кінця року, включаючи розширення нашої дальньої присутності».
Від себе відзначимо, що навіть якщо Пентагон дав добро, і все впирається в Трампа, то поки що важко хтось коментувати через «фактор Трампа».
До того ж багато технічних питань дійсно залишаються незрозумілими, включаючи можливу кількість ракет, які передадуть Штати, швидше за все, через європейських союзників, і можливі способи пуску.
Згідно з дуже поверховим поглядом, за масогабаритними параметрами «Томагавк» мало відрізняється від Storm Shadow, які застосовуються з літаків, що є у нас, але, крім цього, можуть бути інші проблеми.
Зрештою, навіть якщо Трамп ухвалить рішення про передачу для України деякої кількості. Томагавків» і питання їх застосування буде вирішено, то не слід очікувати. що це сильно вплине на перебіг війни. У кращому разі, це дозволить «дотягнутися» до деяких об’єктів у глибині ворожої території, які поки що не вдається дістати.
Загалом же, головним шляхом вирішення далеких ударів було і залишається вітчизняне виробництво дронів та ракет різного типу.
Проміжний «сухий залишок»
На коротке формулювання найімовірнішого підсумку зустрічі Трампа та Сі для України цілком випадково довелося натрапити в соцмережі, і оскільки вона, з деякими застереженнями, відповідає уявленню автора цих рядків, наводимо її нижче з деякими редакторськими правками:
Конкретний підсумок зустрічі Трампа та Сі для України:
– Китай не тиснутиме на РФ заради закінчення війни і не зливатиме Путіна;
– Китай не збирається припиняти закупівлі російських енергоресурсів – і жодних санкцій проти нього за це не запровадять;
– Китай не збирається припиняти постачання до Росії стратегічно важливих товарів – і жодних санкцій проти нього за це не запровадять;
– Китай продовжить надавати Росії свій державний блокчейн-майданчик для її розрахунків, що проходять банківські перекази та свіфт, за ресурсні угоди по світу – і жодних санкцій проти нього за це не введуть;
– Китай продовжить надавати тіньовим танкерам РФ порти (а в нього безліч підконтрольних портів повсюдно) для транспортування нафти – і жодних санкцій проти нього за це не запровадять (Трамп відклав портове питання також на рік).
Тобто щодо України в переговорах Трампа та Сі – повний провал. Її залишають у тому ж трагічному становищі, що й раніше, оскільки США переслідує виключно свої інтереси, що можна пояснити.
Термін один рік – поки китайське посилення держконтролю за операціями з рідкісноземами та чіпами тимчасово припиняється (а не скасовується) – дуже поганий знак для України , вона не має цього року часу, протягом якого Китай притримуватиме США та ЄС за горло ризиками, що він передумає – і вони проти нього безсилі.
Фактично це західний (не тільки американський – Європа в такому ж положенні) карт – бланш Москві на закінчення війни в Україні протягом року на умовах Кремля.
Говорити далі « друзі України » можуть, що завгодно, і продовжувати вводити санкції проти рододендронів, дитячих машинок, унітазів та мохів – теж хоч до морквиної заговеня.
Але з ключового питання – торгівлі російськими ресурсами і постачанням китайських товарів для виробництва зброї – вони нічого зі зв’язкою Китай – Росія зробити зараз не в змозі.
Щодо України, цей глобальний переговорний раунд Захід, захищаючи свої торговельні та виробничі інтереси, програв Китаю (і всім покупцям російських ресурсів у Південно-Східному та Східному регіонах) начисто ».
Враховуючи крайню мінливість всього, що зараз пов’язано з Трампом і Штатами, у цьому сюжеті можливі нові мізансцени, які скрасять описаний вище «мрачняк», але так само немає жодної гарантії, що наступний поворот не привнесе в сюжет ще похмуріші мотиви.
До речі, за останніми даними, індійські компанії, які оголосили про зупинення закупівель російської нафти після оголошення Штатами санкцій проти «Роснефти» та «Лукойлу», начебто знову розглядають можливість продовження таких закупівель.
