Будь-хто, у кого в зрілому віці зберігся в голові хоча б залишки шкільних знань, погодиться, що траєкторію Трампа можна визначити як циклічний процес, що має характер не циклоїди, а саме синусоїди, що коливається між умовними промосковським і проукраїнським настроями, тобто двома протилежностями. У результаті це не наближає, а скоріше віддаляє світ в Україні, заохочуючи Москву на подальшу агресію. Крім того, це виставляє у вкрай невигідному світлі особисто Трампа та Сполучені Штати, оскільки у Кремлі з них відверто знущаються. Останній епізод, такий собі «черговий цикл синусоїди Трампа» наочно продемонстрував справедливість останнього твердження. Коли робота над цим текстом йшла повним ходом, у медіа з’явилися «зливи» про те, що широко розпіарена зустріч Трампа з Путіним у Будапешті, схоже, відкладається на невизначений час через недоговороспроможність Москви, лише підтверджує сказане вище.
Спочатку практично повністю не вірилося у те, що Україна отримає «Томагавки». У це остаточно не вірилося після чергової «задушевної» телефонної розмови Трампа з «особою, схожою на Путіна», після якої настрої Трампа різко змінилися не на користь України.
Куди серйознішою проблемою, на справедливу думку деяких західних медіа, стало те, що під час дуже спірного в сенсі своєчасності останнього візиту Зеленського до Вашингтона через безнадійну, десь навіть безглузду гонитву за «Томагавками» українська делегація втратила можливість вирішити інші, вкрай важливі питання та поїхала.
Щодо чуток про те, що під час переговорів Трамп нібито знову вимагатиме «віддати Путіну залишки Донбасу», висловлювався нецензурно, не слухав доводи Зеленського і відкидав надані американській стороні карти бойових дій, то навіть якщо все це мало місце, найважливіше і головне полягає в іншому.
А саме в тому, що у своїй підсумковій заяві за результатами переговорів Трамп все ж таки знову висловився за свою початкову і цілком розумну пропозицію про негайне припинення бойових дій по нинішній лінії фронту з метою початку мирних переговорів. При цьому Україна давно і категорично підтримала цю пропозицію та висловила готовність реалізувати її на практиці.
Натомість Москва спочатку відмовлялася від цього, обставляючи мирні переговори різними неадекватними умовами з метою продовження агресії, яку в Кремлі вважають успішною, хоча це далеко не так.
У результаті так вийшло і цього разу, оскільки глава ворожого МЗС Лавров в черговий фактично відкинув цю пропозицію Трампа, мотивуючи деякими «таємничими домовленостями в Анкориджі», на які в Кремлі постійно посилаються, але ніхто достовірно не знає, про що йдеться.
За фактом виходить, що спроба Трампа принизити Європу шляхом проведення нового саміту в Будапешті на території «європейського ізгоя» Орбана без участі Європи, обертається проти самого Трампа, якого вкотре принижує Москва, принижуючи при цьому Сполучені Штати, оскільки слова президента США, виявляється, мало що означають. Така собі «відповідь» за «паперового тигра»…
Таке коротке лібрето останніх подій у трикутнику Київ-Москва-Вашингтон, але в цьому сюжеті є низка важливих моментів та особливостей, на які слід звернути увагу більш уважно.
«Ось – новий поворот!»
Чергова зміна настроїв Трампа після телефонної розмови з «обличчям, схожим на Путіна», у багатьох представників старшого покоління напевно викликала асоціацію із суперпопулярною на початку 1980-х років піснею «Машини часу» про «новий поворот», де солував не Макаревич, а Кутіков.
Любителі «поностальгувати» можуть за посиланням послухати виявлений в інтернеті явно аналоговий, а потім оцифрований запис у Мінську 1981 року, виконаний в умовах тодішнього «радянського мінімалізму», який, очевидно, є одним з перших записів цього синглу взагалі.
Цей популярний досі шлягер про те, «що він нам несе, новий поворот», актуалізується після кожного чергового спілкування Трампа з Путіним чи «Путіним» – їх там не розбереш, як і «не розбереш, поки не повернеш», куди далі піде «україно-трампо-московський сюжет».
Втім, сюжет поки що йде виключно у напрямку продовження та ескалації війни.
Цьогорічний «новий поворот» розпочався надвечір за київським часом 16 жовтня після того, як після двох-з-половиною-годинної телефонної розмови з нібито Путіним Трамп виступив у соцмережі з наступною заявою:
« Я щойно завершив телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, і він був дуже продуктивним. Президент Путін привітав мене та США з великим досягненням – Світом на Близькому Сході, про який, як він сказав, мріяли упродовж століть. Я дійсно вірю, що успіх на Близькому Сході допоможе нам у переговорах щодо досягнення кінця війни між Росією та Україною.
Президент Путін подякував Першій леді Меланії за її участь у справах, пов’язаних з дітьми. Він висловив велику вдячність і сказав, що цю роботу буде продовжено. Ми також приділили значну увагу питанням торгівлі між Росією та США після закінчення війни з Україною.
На завершення розмови ми домовилися про зустріч наших високопосадовців наступного тижня. Перше засідання з боку США очолить держсекретар Марко Рубіо. Місце зустрічі буде визначено додатково.
Президент Путін і я потім зустрінемося в узгодженому місці — у Будапешті, Угорщина, — щоб спробувати покласти край цій «ганебній» війні між Росією та Україною.
Президент Зеленський і я зустрінемося завтра в Овальному кабінеті, де обговоримо мою розмову з президентом Путіним та багато іншого. Я вважаю, що сьогоднішня телефонна розмова принесла великий прогрес ».
З боку Кремля розмову прокоментував путінський помічник із міжнародних питань Юрій Ушаков.
Він поінформував, що розмова відбулася з ініціативи Москви, і Трамп так і не привітав Путіна з нещодавнім днем народження.
«Розмова між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом мала дуже змістовний характер, була гранично відвертою та довірчою», – заявив Ушаков.
Путін заявив Трампу, що «Томагавки» не змінять ситуацію на полі бою, але завдадуть шкоди відносинам РФ і США та врегулюванню в Україні, сказав Ушаков і зазначив, що Москва та Вашингтон негайно розпочнуть підготовку зустрічі Трампа та Путіна, яка «можливо пройде в Будапешті».
За словами Ушакова, Будапешт як місце зустрічі запропонує Трамп, а Путін підтримав його.
Ще дві важливі заяви Ушакова:
– «Росія має стратегічну ініціативу, а київський режим вдається до терористичних методів, на які Росія змушена відповідати»;
– «президент США вказував на те, що завершення конфлікту відкрило б колосальні перспективи співпраці Росії та Америки».
Від себе зазначимо, що знову була запущена приваблива для Трампа тема «співробітництва Москви і Штатів», а удари України у відповідь по інфраструктурі агресора в Кремлі називають тероризмом, хоча саме Москва почала «виносити» інфраструктуру, починаючи з 2022 року.
Потім Трамп заявив, що «Томагавки» потрібні Штатам, і роздавати їх «ліворуч і праворуч» не можна, але він «запитає у Путіна, чи давати їх Україні» (жарт гумору!), що розмова з Путіним пройшла «добре», що просуваються республіканцями в Конгресі Рубі проти для погодження саміту Путіна-Трампа у Будапешті, що світової ядерної війни через Україну не буде.
Останнє зауваження, мабуть, свідчить, що Москва не перестає шантажувати Штати атомною війною.
Західні медіа, зокрема Axios , повідомили, що після прибуття до Вашингтона, Зеленський був «неприємно здивований» черговою зміною настрою Трампа. Було очевидно, що питання з «Томагавками» закрите, але Зеленський потім заявив про «свій оптимізм» у цьому питанні.
У медіа почалися коментарі про те, що Трамп «заходить на черговий цикл» у відносинах із Москвою.
Зокрема, ТГ-канал « Воля » зазначає:
Відзначалася бурхлива активність російських дипломатів у жовтні. Пєсков говорив, що «позитивний імпульс Аляски відчувається досі», Путін називав Трампа гідним Нобелівської премії і листувався з Меланією, виконав прохання Трампа, передане через Ердогана, і вибачився (на свій лад) перед Ільхамом Алієвим. Трампу, з його заявами про передачу «Томагавків» Україні, спритно підіграв Кремль — публічно погрожуючи США карами, а закулісно, пропонуючи Трампу знову повернутися до діалогу.
Трамп, схоже, повірив у акторську гру своїх російських співрозмовників. Він пригрозив передачею «Томагавків», сказав, що розчарований Путіним, продемонстрував свою міць і надздатності, уклавши, як він каже «світ» на Близькому Сході, і це справило враження на Путіна, який сам попросив розмови. Трампа повернули до російської гри під назвою «припинення збройного конфлікту в Україні». Не заради припинення цього конфлікту, а задля того, щоб внести черговий плутанин до європейських справ і трохи розслабити ЄС та НАТО. Путін розмовляв не тільки з Трампом, він давав зрозуміти європейцям, що не готується до жодного вторгнення в країни Балтії, що він готовий домовлятися і, можливо, зможе домовитися зі США, залишивши Європу на узбіччі.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер і навіть президент Франції Емманюель Макрон на такий хитрощі піддадуться навряд чи, зате всі інші трохи видихнуть і з потроєною силою почнуть вірити, що на горизонті звучать не гуркіт майбутньої війни, а просто шелесті
Світ Путіну не потрібний, він готується до великої війни, в якій розраховує перемогти…
Перспектив досягнення світу немає і не буде доти, доки при владі в Росії Путін та його оточення. Путін не вважає економічну ситуацію в Росії кризовою. Він не бачить безперспективність становища на фронті, скоріше навпаки ».
Черговий виграш Москви та «розлучення» Трампа
Зустріч Трампа та Путіна «підриває зусилля України», пише Bloomberg.
Москві знову вдалося відкласти антиросійські заходи США. Москва виграє час, відкладаючи постачання Штатами зброї в Україну та реалізацію обіцяних Трампом енергетичних санкцій».
Рішення поговорити з Путіним після публічного висловлення розчарування та напередодні зустрічі з Зеленським показало звичну для Трампа схему ведення переговорів, пише The New York Times .
Трамп неодноразово підходив до введення санкцій чи надання Україні потужної військової допомоги, потім розмовляв з Путіним і з’являлася надія на дипломатію, але досі це не призводило до результатів.
З цією оцінкою згоден екс-прем’єр Швеції Карл Більдт : «Щоразу, коли з’являються ознаки можливого посилення тиску Трампа на Путіна, Путін робить відволікаючий маневр».
Кремль ідеально вибрав момент для дзвінка Трампу, вважає CNN .
Розмова стала спробою Путіна в останній момент зупинити переговори про переломний момент у постачанні зброї Україні. У Москві розраховують, що однієї перспективи прогресу у мирних переговорах вистачить, щоб спонукати Трампа відмовитись від військових загроз.
Критики Трампа вважають, що він знову потрапив у пастку і винагородив Путіна зустріччю, не отримавши натомість гарантій, пише NYT. Сенатор-демократ і член комітету з міжнародних відносин Джин Шахін назвала дії Трампа повторенням помилок минулого: «Після того, як президент Трамп виявився ні з чим на Алясці, він вирішив знову винагородити Путіна, розстеливши червону килимову доріжку в Угорщині.
Зустріч у Будапешті, якщо вона відбудеться, стане визначним досягненням для Путіна, додає Politico .
Професор Школи передових міжнародних досліджень Джонса Хопкінса Сергій Радченко назвав згоду Трампа на зустріч «майже нерозсудливістю», цитує його Bloomberg .
За його словами, важливо поєднувати тиск із діалогом: «Я бачу багато спроб налагодити діалог. Я поки що не бачу максимального тиску».
Домовленості, як зазначає NYT, дозволять Росії відкладати дипломатичне рішення та продовжувати війну.
“Путін, по суті, виграє час”, – сказала Bloomberg політолог Марія Снігова. Якщо ж зустріч у Будапешті не завершиться досягненням угоди, це дозволить Путіну «послати світові сигнал про те, що він певною мірою контролює ситуацію», сказала Bloomberg, яка відповідала в Пентагоні за Росію і Європу при Джо Байдені Селеста Уолландер.
Стратегія Путіна щодо Трампа — багато лестощів і розмов про угоди, зазначає The New York Times .
Це дозволяє Москві відстрочити загрози Трампа, що повторюються, про введення санкцій і передачу зброї, не припиняючи, а продовжуючи і нарощуючи війну в Україні.
Нехитру схему, за якою Москва раз у раз «розводить» Трампа із заходом на черговий цикл цієї «синусоїди», а також подальші перспективи грубо, але адекватно описує ТГ-канал « Wave function collapsed »:
« Ми застрягли в нескінченному дні бабака. Трамп розмовляє з Путіним. Той йому щось обіцяє, вони «знаходять спільну мову». Трамп починає прогинати Україну та Європу. Ті тактично погоджуються, бо роблять ставку на те, що Путін у підсумку зіллється. Путін у результаті зливається. Трамп десь місяць дивується, що «друг Влад» його знову «набув як прошмандування». Потім включає яструба та друга України, починає загрожувати. Москва знову біжить «поговорити» (дзвінок 4 липня з ініціативи Москви, запит на Віткоффа у серпні, дзвінок у четвер), цикл повторюється.
Із плюсів тут те, що з кожним новим циклом Україна отримує на краплю більше підтримки США. З березня, коли не було нічого, потроху розблокували продаж зброї, постачання за контрактами Байдена, трохи нового ППО та дані розвідки.
З мінусів тут те, що з кожним новим циклом контури закінчення війни у голові Трампа рухаються у бік Москви. Він уже і Крим готовий визнати, і всі санкції зняти, і визнати фактично окуповані території, і про ЗАЕС уже ніхто не говорить. Тож по піпетці на місяць наростаюча допомога Україні йде не для того, щоб Київ отримав кращі умови закінчення війни, а щоб «дорогий друг Влад» швидше перестав викаблучуватися і прийшов у міцні чоловічі обійми.
Куди ця херня нас приведе, невідомо. Наразі, намагаючись вгадати щось у цьому стохастичному процесі, вважаю, що до січня буде такий самий тяги-штовхай ні про що, Трамп може дрейфувати у бік Москви сильніше, щоб «розчепити Москву з Пекіном», тим більше, що Путін будуватиме очі.
Чому січень? Тому що в грудні Мінфіну зводити бюджет, і всі спроби і хитрощі якось викрутитися закінчаться, настане момент істини. У січні зазвичай фронт «наймертвіший» у плані просування. Отже, можливо в ситуації, коли в Кремлі трохи краще зрозуміють стан справ в економіці, а на фронті буде «стояк», щось зміниться. Але це не точно ».
Зе знову в гостях у Тра: абсолютно нікчемний візит
Хоча останній візит Зеленського до Білого дому все далі йде в історію, але про його подробиці, що нібито мали місце, продовжують писати зарубіжні медіа, причому за наростаючою у бік негативу.
З цими днями з посиланнями на анонімні джерела було чимало повідомлень про те, що Трамп, повторимо, під час вкрай невдалих для України переговорів не тільки відмовив у передачі «Томагавків» (що було очікувано), але, повторимо, нібито також вимагав «віддати Путіну залишки Донбасу». відкидав надані американській стороні карти бойових дій і так далі. Повторювати все це в деталях не будемо, бо інформаційна стрічка в останні дні цим просто забита, і навіть короткий переказ цих чуток займе дуже багато часу і місця. Від себе лише зазначимо, що це цілком могло бути насправді.
Також зазначимо, що після переговорів з Трампом Зеленський дав зрозуміти, що питання «Томагавків» обговорювалося, але «домовилися про це не говорити, оскільки Трамп не хочуть ескалації», а питання українських ударів по території РФ та нових санкцій проти Росії не обговорювалося.
Також Зеленський сказав, що обговорював із Трампом питання гарантій безпеки, але про результати не повідомив.
Свій коментар переговорів Трамп розмістив у соцмережі у вигляді наступного тексту:
« Зустріч з президентом України Володимиром Зеленським була дуже цікавою та доброзичливою, але я сказав йому, як і наполегливо рекомендував президенту Путіну, що настав час зупинити вбивства і укласти угоду!
Крові пролито достатньо, лінії власності визначаються війною та мужністю. Вони мають зупинитись там, де знаходяться. Нехай обидва заявлять про перемогу, хай історія вирішить!
Досить стрілянини, більше ніяких смертей, більше ніяких величезних і непосильних витрат. Ця війна ніколи б не розпочалася, якби я був президентом. Тисячі людей гинуть щотижня — ВИСТАЧИТЬ, ЙДІТЬ ДОДОМУ ДО СВОЇХ СІМ’ЯВ З СВІТОМ! »
Пізніше Трамп кілька разів повторив свою позицію.
Зеленський погодився з Трампом, що «треба зупинитися», але справедливо зазначив, що не Україна розпочала війну, а Москва зупинятися явно не має наміру.
Від себе звернемо увагу на те, що Трамп закликає обидві сторони «повернутися додому». Але Україна вдома захищає свій будинок, на відміну від агресора, який прийшов у цей будинок з війною.
Видання Axios зазначило, що позиція Трампа після зустрічі із Зеленським здивувала європейських партнерів, які зробили низку заяв на підтримку України, що свідчать про те, що зустріч не мала успіху.
Щодо дій Трампа, то думки розділилися.
Наприклад, The Washington Post у редакційній статті стверджує, що «дипломатію «Томагавків» Трампа не розуміють, і він має важелі впливу на Москву.
Як стверджує видання, ідея про те, що Трамп легко піддається впливу Путіна, не кажучи вже про те, що він ним маніпулює чи контролює, не витримує критики. Мета Трампа нібито полягає не в завданні поразки Москві, а в тому, щоб посадити її за стіл переговорів. Для цього у Трампа нібито є козирі, у тому числі ті, що забезпечує Україна своїми ударами по енергетиці ворога за допомогою американської розвідінформації. Ціни на нафту знаходяться на найнижчому рівні майже за п’ять років, що робить подібні удари подвійно болючими для Москви. Крім того, у Трампа залишається опція у вигляді санкцій.
Від себе відзначимо, що поки всі потуги Трампа посадити Москву за серйозні переговори успіхів не увінчалися.
Цікаво, що це ж видання Wall Street Journal , посилаючись на анонімних представників Білого дому, пише, що, роблячи ставку на особисту дипломатію, Трамп виявляє нерішучість у тиску на РФ, натомість «Білий дім чинив більший тиск на Київ, ніж на Москву», і ще один саміт дозволить Кремлю виграти час для реалізації.
Щодо дій Зеленської та української сторони на останніх переговорах, оглядач Politico Джеймі Деттмер пише, що українська делегація в ході візиту до США зазнала повної невдачі, не зумівши досягти будь-яких результатів, оскільки Київ проігнорував поради своїх лобістів з Республіканської партії США відкласти візит або скоригувати його порядок денний.
За його словами, республіканці радили не наголошувати на поставках «Томагавків», оскільки після розмови з Путіним і напередодні зустрічі з ним, Трамп, очевидно, не став би давати свого дозволу на поставки цих ракет Україні.
«Однак Київ проігнорував раду своїх республіканських друзів у Вашингтоні, багато з яких скептично ставляться до того, що Трамп погодиться надати Україні «Томагавки» за будь-яких обставин, побоюючись ескалації конфлікту та ще більшого залучення США до війни. Це навіть без огляду на побоювання Пентагону з приводу власних американських запасів, про які сам Трамп згадав у п’ятницю», – пише Politico.
В результаті українська делегація «не відмовившись від прохання про надання «Томагавків», упустила можливість зосередитися на низці інших важливих питань — насамперед на ракетах «повітря-повітря» для винищувачів F-16 та МіГ та ракетах «земля-повітря» для систем протиповітряної оборони Patriot.
Зокрема, ракети «повітря-повітря» великої дальності є дуже важливими для боротьби з ворожими носіями КАБів, якими агресор виносить наші міста та позиції.
Наголос на «Томагавках» також відвернув увагу від інших ключових прохань, таких як одержання схвалення Трампа на використання заморожених російських активів для фінансування оборони України. Деякого прогресу було досягнуто лише в дискусіях про імпорт ЗПГ зі США.
Плювок в особу Європи та легітимація Орбана
Про те, що передбачувана зустріч Трампа з Путіним у Будапешті — це велике приниження для ЄС і величезне благо для Орбана повідомили багато медіа, зокрема The Telegraph .
Зазначається, ЄС значною мірою залишився осторонь мирних переговорів щодо України і переживає через другорядну роль, яку він відіграв у мирному плані щодо Гази. Угорщина, яку майже всі члени та інститути ЄС зазнали остракізму, тепер опинилася в центрі уваги пана Трампа, який вважає, що блок було створено, щоб «насолити» США.
Окрім близьких відносин Орбана з Трампом та Путіним, причиною вибору місця став вихід Угорщини з Міжнародного кримінального суду (МКС), який видав ордер на арешт військового злочинця Путіна.
Про те, чому зустріч Трампа та Путіна в Будапешті може стати «тріумфом» Орбана, пише The Times .
Проведення цієї зустрічі Орбан подає як підтвердження своєї «миротворчої» позиції — як свідчення його статусу найближчого друга президента Путіна в Європейському союзі, а також давнього шанувальника американського лідера.
62-річний Орбану, чия популярність останніми роками знижується, треба продемонструвати міжнародний успіх, тим більше, що в Європі багато лідерів вважають його ізгоєм.
Передбачувана зустріч Трампа та Путіна в Будапешті також викликає в Україні вкрай болючі асоціації, пише The New York Times .
Видання нагадує, що саме у столиці Угорщини 1994 року Україна підписала меморандум, згідно з яким вона погодилася повернути Росії радянську ядерну зброю, розміщену на її території, в обмін на «гарантії безпеки» з боку Росії, США та Великобританії. В угоді йшлося про те, що три країни зобов’язуються «утримуватися від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України».
Але в меморандумі не уточнювалося, що саме мають на увазі ці гарантії, і не було обіцянок військової допомоги у разі нападу. Українські офіційні особи стверджують, що відсутність міжнародної підтримки дало Росії повну свободу дій для нападу, як це сталося з 2014 року.
Європейські чиновники назвали можливу зустріч у Будапешті «політичним кошмаром», повідомляє іспанське видання El Pais .
Зустріч ставить європейських лідерів та керівництво НАТО у незручне становище, оскільки військовий конфлікт в Україні обговорюватимуть у країні Євросоюзу, але без участі ЄС. Місце проведення посилює розбіжності всередині ЄС щодо Кремля. Це дозволить Орбану виступати від імені всього ЄС, хоча його позиція суперечить спільній позиції ЄС.
Позиція та дії України
Незважаючи на фактичне фіаско на останніх переговорах Зеленського з Трампом, західні медіа стверджують, що позиції України у новому раунді можливих переговорів із Москвою зміцнилися, зокрема, про це пише The New York Times .
Київ міг потрапити у пастку через залежність від Штатів та необхідність припинити розгорнуту останнім часом серію успішних атак на ворожу інфраструктуру, щоб дочекатися зустрічі Трампа та Путіна та результатів цих переговорів.
Втім, за останніми даними, Москва провалила переговори, і це дає Україні можливість продовжувати удари, отримавши важелі впливу, чинячи економічний тиск на Москву. Стверджується, що минулого місяця Україна знищила або пошкодила близько 20% російських потужностей НПЗ, що призвело до серйозного дефіциту бензину в кількох регіонах і донесло до росіян біль війни.
Успіхів для України слід вважати той факт, що Трамп поки що однозначно підтримує повне перемир’я лінією фронту як неодмінна умова для початку мирних переговорів.
Відповідаючи на «зливи» про те, що Трамп нібито намагався схилити до здачі Москві деяких територій, Зеленський категорично заявив, що Україна нічого «не даруватиме» Росії заради угоди з Путіним, але зміцнюватиме співпрацю із західними партнерами.
«Ми нічого не даруватимемо агресору і нічого йому не забудемо. Ми ясно бачимо, що ця Росія є довготривалою загрозою. Отже, нам у Європі потрібна довготривала співпраця та реальні результати», — написав Зеленський у соцмережі.
Втім, Трамп спростував чутки про те, що він вимагав у Зеленського поступитися частиною Донецької області для завершення війни, але дав зрозуміти, що це питання можна буде обговорювати після припинення вогню.
Про те, що Трамп запропонував зупинити війну на поточній лінії саме після відмови Зеленського поступатися територією, повідомило джерело Reuters .
Проміжний фініш синусоїди Дональда Трампа
Отже, що маємо на момент написання цього нарису.
Москва відкинула ідею Трампа про заморожування війни по лінії фронту, анонсована зустріч держсекретаря Рубіо та глави ворожого МЗС Лаврова відкладається на невизначений час, а широко розрекламована зустріч у Будапешті Трампа з «обличчям, схожим на Путіна» поки виглядає дуже сумнівною
Глава МЗС Росії Сергій Лавров у вівторок 21 жовтня дав зрозуміти, що Москва не готова до негайного припинення вогню в Україні та заморожування війни по нинішній лінії фронту, до чого закликав Трамп.
Серед «першопричин» конфлікту, за словами Лаврова, є забезпечення позаблокового та без’ядерного статусу України та припинення «фактичного геноциду російського та російськомовного населення». Перемир’я, за його словами, дозволить «знов накачувати» Україну зброєю.
Звинувачуючи у всіх гріхах Європу, Лавров стверджує, що «європейські покровителі Зеленського» переконують США, «щоб вони змінили свою позицію і не домагалися довгострокового, стійкого врегулювання».
“Такий підхід означає повну протилежність тому, на чому розлучилися президенти Путін і Трамп в Анкориджі”, – заявив Лавров.
Цій заяві Лаврова передувала публікація CNN з посиланням на джерела про те, що заплановану на цьому тижні зустріч глав Держдепартаменту США Марко Рубіо та МЗС Росії Сергія Лаврова, яка мала підготувати саміт за участю Путіна і Трампа в Будапешті, була відкладена.
Джерело телеканалу повідомило, що після телефонної розмови Рубіо та Лаврова в понеділок американські чиновники вважали, що Росія недостатньо відійшла від максималістських позицій.
Заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков заявив, що домовленості про зустріч Лаврова та Рубіо не було.
«Не можна відкласти те, про що не було домовленості. Те, що вчора писали деякі західні джерела, ми не підтверджували. У нас не було й близько розуміння щодо термінів та за місцем такого контакту. Як ідея це існує, зрозуміло, це все має важливе значення», — сказав Рябков.
Чи необхідно зайве коментувати московське марення про «корінні першопричини» затіяної Москвою війни, через які її, мовляв, не можна зупинити перемир’ям для мирних переговорів, але якщо віддати «шматок Донбасу», то можна поговорити про перемир’я, і «неусунені першопричини» цьому заважатимуть.
Звісно ж, найголовніше тут у іншому.
А саме, Москва вкотре демонстративно наплювала на Трампа, який – як би в ньому не ставитись! – вкотре закликав припинити побоїще по лінії фронту без попередніх умов та негайно сісти за стіл переговорів.
На даний момент це, мабуть, найадекватніша мирна ініціатива Трампа, з якою Україна в особі Зеленського погодилася, а Москва публічно витерла про цю ініціативу ноги, і цим усе сказано.
Про те, що підготовка до саміту зайшла в глухий кут, оскільки сторони відклали зустріч Рубіо і Лаврова, з посиланнями на анонімні джерела повідомило і агентство Reuters .
Як заявили агентству два європейські дипломати, перенесення зустрічі Рубіо-Лавров є ознакою того, що американці можуть відмовитися від саміту Трампа-Путіна, якщо Москва не поступиться вимогами.
“Думаю, росіяни хотіли дуже багато, і американцям стало очевидно, що в Будапешті Трампу не вдасться укласти угоду”, – сказав один з них.
Росіяни «зовсім не змінили свою позицію», і не мають наміру зупинятися на лінії фронту, — заявив другий дипломат. – І я вважаю, Лавров вимовив ту ж тираду, а Рубіо сказав: “До швидкої зустрічі”.
У свою чергу видання The Wall Street Journal з посиланням на джерела в Білому домі повідомило, що зустріч Трампа і Путіна в Угорщині зірвалася, тому що Рубіо після розмови з Лавровим заявив, що саміт «навряд чи принесе позитивні результати у мирних переговорах».
Від себе відзначимо, що цього разу Трамп вчинив абсолютно правильно, довіривши підготовку наступного раунду переговорів не дилетанта Уіткоффа, який має сумнівну репутацію, а як належить у таких випадках за статусом – держсекретаря Рубіо, який відомий своєю критичною позицією щодо Москви. Рубіо також цікавий тим, що не входить у MAGA-тусовку, що славиться неадекватами, а є «корінним республіканцем».
У той же час, The Wall Street Journal повідомляє, що Рубіо та Лавров продовжать опрацьовувати план можливої зустрічі Трампа та Путіна.
Високопоставлений представник адміністрації Трампа заявив: минулого тижня Путін дав зрозуміти, що готовий обговорити низку питань, які могли б скоротити розрив між позиціями США та Росії.
Це, за словами джерел, залишає деяку надію на проведення нового саміту Трампа та Путіна в майбутньому – хай і не так скоро, як президент Трамп спочатку заявив, анонсуючи зустріч у Будапешті.
Очікується, що Рубіо та Лавров візьмуть участь у саміті, організованому Асоціацією держав Південно-Східної Азії (ASEAN), який відбудеться наприкінці цього місяця у Малайзії. Однак, за словами представників американської адміністрації, зустріч між ними поки що не запланована.
Проміжну точку в цьому останньому циклі поставив Трамп у вівторок 21 жовтня.
Спочатку Трамп заявив, що рішення про зустріч з Путіним або її скасування поки не ухвалено.
«Не хотілося б марнувати час», – пояснив він свою позицію.
Дещо пізніше Трамп повторив, що рішення про те, чи відбудеться російсько-американський саміт у Будапешті, може відбутися протягом декількох днів.
