Кадрові перестановки в Кабміні, напруження протистояння прем'єра та президента, можливість дострокових виборів, несподівані політичні альянси та нові подання на народних депутатів - такими є основні тренди нового політичного сезону.
Цього тижня в Україні стартує новий політичний сезон, що традиційно починається після повернення депутатів до стін рідного парламенту після майже двомісячної «роботи» в закордонних округах. 5 вересня Верховна Рада відкриє сьому сесію VIII скликання, а з нею пожвавиться і вся українська політика.
Як відомо, рішення щодо основних для країни законопроектів відклали на осінній період, щоб не нагнітати й так натягнуті відносини влади та опозиції. А якщо врахувати той факт, що президентські вибори вже не за горами, стає очевидно, що боротьба за вплив на перерозподіл коштів бюджетної «годівниці» та голоси українських виборців з кожним днем ставатиме дедалі жорсткішою. «i» зібрали перелік основних політичних подій, яких треба очікувати українцям у найближчі місяці.
Крісла в обмін на голоси
Осінь в урядово-парламентську кварталі має пройти під знаком реформ. За словами прем’єра Володимира Гройсмана, у пріоритеті значаться п’ять пакетів законопроектів, які давно чекають на ухвалення: це медична, пенсійна й освітня реформи, електронні довірчі послуги та міжнародні стандарти звітності. Утім, основна перешкода – наявність достатньої кількості голосів. Тому кадрові питання в політичних торгах виходять на перший план.
Ще перед парламентськими канікулами в уряді були вакантними три крісла – міністра аграрної політики, інформаційної політики та охорони здоров’я. У травні Тарас Кутовий та Юрій Стець, відповідно, написали заяви про відставку, які Рада так і не встигла розглянути. Уляна Супрун працює в статусі виконувача обов’язків міністра охорони здоров’я майже рік. Однак досі питання ні відставки, ні затвердження не виносили до сесійної зали. Володимир Гройсман уже анонсував старт політичних консультацій з коаліцією щодо кадрового наповнення уряду.
Крісла хиталися й під міністрами фінансів Олександром Данилюком та інфраструктури Володимиром Омеляном. Першим незадоволені деякі депутати з БПП. Це підтверджує й нещодавня критика генпрокурора на адресу чиновника, який зажадав його відставки. За словами Юрія Луценка, з вересня має підвищитися зарплата прокурорів, та цього не станеться, бо міністр фінансів блокує рішення. Однак минулої середи Кабмін схвалив підвищення зарплат прокурорам, і конфліктна ситуація вирішилася. Омеляну ж пророкували відставку через конфлікт з екс-головою «Укрзалізниці» Войцехом Балчуном. Проте він закінчився з відставкою останнього.
Також досі неясною залишається ситуація, хто очолить Нацбанк і продовжить переговори з МВФ щодо надання чергового траншу. 26 вересня добігає кінця відпустка його нинішнього керівника Валерії Гонтаревої, яка не планувала повертатися на роботу. Зараз на Банковій обговорюють три кандидатури на посаду голови Центробанку: Володимир Лавренчук (керівник «Райффайзен Банк Аваль»), Яків Смолій (нинішній в.о.), Катерина Рожкова (заступник голови НБУ).
Предметом політичних торгів також стануть кадрові перестановки в ЦВК, Рахунковій палаті, а також щодо кандидатури омбудсмена. «На жовтень призначено вибори у 203 місцевих громадах, тому ЦВК поки ніхто чіпати не буде. Рахункову палату теж відкладуть, бо зараз не до неї. А щодо омбудсмена ситуація така: чим далі ми переносимо це голосування, тим довше Валерія Лутковська перебуває на посаді. У цьому зацікавлена Адміністрація президента. Там її змінювати не хочуть. Однак парламент буде зобов’язаний вирішити і це питання», -заявив депутат від «Народного фронту» Ігор Лапін.
Заміна Гройсману
В експертних колах не виключають і відставки прем’єра Володимира Гройсмана. Раніше джерела в БПП розповідали, що на Банковій нібито обговорювали сценарій, за яким планували зняти його із займаної посади, а функції в статусі в.о. виконував би перший віце-прем’єр Степан Кубів. У ЗМІ також неодноразово з’являлась інформація про досить серйозні прем’єрські амбіції генпрокурора Юрія Луценка. Та й у «Народному фронті» не заперечують зростання напруження між прем’єром і президентом, а також бажання останнього відправити Гройсмана у відставку.
Як приклад конфронтації можна навести голосування за зміни до бюджету на поточний рік у липні, перед канікулами. Тоді проект підтримало менше половини фракції БПП та майже весь склад «Народного фронту» – 73 з 81 депутата. А також провал поправки до змін до держбюджету щодо ПДВ-облігацій, якими пропонувалося відшкодовувати бізнесу борги з повернення цього податку, що дуже не сподобалося бізнес-оточенню з команди президента.
Тим часом і сам Володимир Гройсман не виключив своєї відставки. Раніше він заявив, що покине посаду, якщо не буде ухвалена пенсійна реформа, яку він назвав пріоритетною.
Імовірність дострокових виборів
Ще можна згадати старт нової президентської кампанії. Хоча вибори глави держави мають відбутися в березні 2019 р., політики вже зараз активно починають будувати плани на майбутнє, оцінити свої потенційні можливості, провести ребрендинг свого іміджу і в такий спосіб підвищити собі рейтинги. Також не виключено можливість позачергових виборів.
Блогер В’ячеслав Чечило не виключив і можливості позачергових виборів. Він нагадав, що до 2019 р. Україна має виплатити понад $11 млрд зовнішніх боргів. «Тут є тільки два варіанти – гучний дефолт або виконання всіх, навіть найхимерніших, вимог МВФ. І в першому, і в другому випадку негативний фон буде такого обсягу, що владі не про вибори доведеться думати, а про те, як би в разі чого добігти до чартеру в «Жулянах», – міркує він. На його думку, найсприятливішим варіантом для влади було б проведення дострокових виборів навесні 2018 р.
Нові альянси
З огляду на це деякі експерти прогнозують уже цієї осені створення незвичайних союзів між політиками та партіями, які ще вчора здавалися непримиренними ворогами. «Об’єднання можуть відбуватися як у форматі різних мезальянсів, так і на цілком паритетних умовах. Головні критерії – наявність фінансових і медійних ресурсів, що дадуть змогу збільшити електоральну вагу та здобути перемогу на майбутніх виборах. Тому цілком імовірно, що ми станемо свідками чергових політичних «зрад» і «широких коаліцій», заснованих на ситуативному інтересі й жадобі дістати якомога переконливішу перевагу над конкурентами», – зазначає політолог Олександр Радчук.
Так, минулого тижня ходили чутки про можливі переговори між нинішнім головою МВС Арсеном Аваковим і лідером «Батьківщини» Юлією Тимошенко. Нібито предметом їхніх переговорів могла бути майбутня співпраця на наступних виборах. Аваков щодо цього на своїй сторінці у Facebook написав дещо іронічний пост, у якому натякнув, що такі чутки – лише спроба політичних конкурентів заплутати виборців та внести недовіру до лав нинішніх союзників по коаліції.
Утім, виключати альянс з Арсеном Аваковим було б передчасно, адже він має «суттєвий ресурс у вигляді контролю над силовими структурами, а також неприкриті політичні амбіції», вважає Радчук.
Ще один можливий альянс, який зараз обговорюють у кулуарах, – поєднання політичних зусиль Володимира Гройсмана та Арсенія Яценюка. Нинішній прем’єр Володимир Гройсман, завдяки підтримці «Народного фронту» та його лідера Арсенія Яценюка, має добрі шанси зберегти за собою посаду навіть у найгіршому політичному становищі. Отже, Володимир Гройсман поступово дистанціюється від впливів пропрезидентської команди, а Арсеній Яценюк не втрачає впливу серед своїх однопартійців.
Повернення Саакашвілі
Не менш захопливої розв’язки українці очікують щодо епопеї навколо екс-голови Одеської ОДА Михайла Саакашвілі, у якого президент відібрав українське громадянство. Грузинський легіонер з таким вердиктом не погодився і має намір домагатися справедливості. Він уже анонсував своє повернення із США 10 вересня, а також повідомив про місце свого прибуття – прикордонний перехід на кордоні з Польщею. За інформацією деяких джерел, наразі політик збирає групу підтримки з-поміж українських політиків та активістів.
На думку експертів, якщо Саакашвілі все-таки вдасться прорватися в Україну і тут залишитися, це, безсумнівно, стане серйозним подразником для президента, продемонструвавши всій країні його нездатність розправитися зі своїм опонентом. Ба більше, Саакашвілі може стати центром об’єднання для протестного руху та надати імпульсу для активізації «промайданівської» опозиції. Уже зараз ходять чутки про створення нового альянсу в складі Руху нових сил Саакашвілі, «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка та екс-голови СБУ Валентина Наливайченка. До них можуть приєднатися й інші сили.
Нові подання
Цієї осені також можна очікувати на нові подання Національного антикорупційного бюро (НАБУ) з одного боку та Генпрокуратури (ГПУ) – з іншого щодо народних депутатів на зняття з них імунітету.
У зазначених структурах раніше побічно підтвердили наявність таких планів. «Багатьох депутатів рахуватимемо восени», – прокоментував генпрокурор Юрій Луценко ймовірність появи нових подань на парламентарів. «Як любить говорити генеральний прокурор: далі буде…», – заявив директор НАБУ Артем Ситник.
Кампанія з поданнями для кожного органу має своє негласне завдання. Якщо НАБУ, орієнтуючись на установки Заходу, намагається тримати в напруженні політичну верхівку країни, то ГПУ у випадку з депутатами прийняла роль певного мотиватора парламенту. Адже, як відомо, останнім часом Банковій стало складно організовувати голосування в Раді, а подання на народних обранців – гарний спосіб їх дисциплінувати.
