РусУкр

Роман Безсмертний: Питання повернення Криму може бути вирішене лише через кримських татар

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Кандидат у президенти України, який представляв офіційний Київ у політичній підгрупі Тристоронньої групи з врегулювання ситуації на Сході України в ексклюзивному інтерв’ю виданню «Економічні Новини» розповів про своє бачення вирішення конфлікту на Донбасі та реальних механізмах повернення Криму до складу нашої держави, а також про свої переконання що, окрім прагнень стати членом Північноатлантичного Альянсу (НАТО), Україна зобов’язана ініціювати створення Балто-Чорноморського воєнно-політичного союзу як захисного щита від російської агресії. Про це та багато іншого читайте в матеріалі видання.

Роман Безсмертний: Питання повернення Криму може бути вирішене лише через кримських татар

Роман Безсмертний – український політик, дипломат, один із авторів Конституції України, кандидат політичних наук. Нардеп ІІ, ІІІ, IV та V скликань. Викладач і почесний професор КНУКіМ. Постійний представник Президента Кучми у ВРУ (1997—2002). Віце-прем’єр-міністр України з питань адміністративно-територіальної реформи у 2005 році. Голова ради партії «Народний Союз — Наша Україна» (2005—2006), голова виконкому партії (2006—2007), керівник фракції «Наша Україна» у ВРУ (травень — грудень 2006). Заступник Глави Секретаріату Президента України (2007—2008). Посол України в Білорусі (з лютого 2010 – червень 2011р.). Представляв Україну в політичній підгрупі Тристоронньої групи з врегулювання ситуації на Сході України. Кандидат у Президенти України на виборах 2019 року.

Як Ви оцінюєте список кандидатів в президенти України? Вас не лякає така кількість конкурентів?

Ця кількість свідчить про кризу української політики та її нефаховість. По суті, ми починаємо з нуля. Перебуваємо у фазі кількісного набору, а не якісного. Це початкова селекція, такий собі процес первинного нагромадження українського політикуму.

Що спонукало особисто Вас висуватися в президенти?

Хочу повернути в політику фаховість. Ненавиджу брехню, популізм і дурість. Я знаю, що робити, маю план дій, викладений у Маніфесті «Про майбутнє». Маю знання, досвід і політичну волю. Готовий приймати рішення й нести за них відповідальність. Якщо треба, це будуть жорсткі рішення. А просто сидіти та спостерігати, як далі розвалюється країна, я не маю права.

Чи були складнощі під час реєстрації в ЦВК? Та чи потрібно зробити більш жорсткішими вимоги до кандидатів з тим, щоб відсіяти відвертих «фріків» та далеких від політики кандидатів?

Складнощів не було. Але вимоги треба робити жорсткішими. По-перше, піднімати заставу до 5 мільйонів гривень. По-друге, передбачати санкції за прямий чи прихований підкуп виборців, аж до зняття з виборчого процесу. Те, що зараз відбувається, є порушенням принципу рівності і прав людини. Такі речі, як зловживання бюджетними коштами заради підкупу голосів, переходять будь-які межі. Законодавство має бути набагато жорсткішим як щодо процедури реєстрації, так і до контролю за перебігом виборчої кампанії.

Програми кандидатів у президенти часто дуже схожі. В чому Ваша унікальність?

Моя програма не про те, скільки лампочок потрібно вкрутити в під’їзді чи на скільки підняти прожитковий мінімум. Відкрийте Конституцію, почитайте про повноваження президента. Де там хоч слово, наприклад, про комунальні тарифи? Це хіба президент має цим займатися? А програми кандидатів рясніють такими обіцянками. Я не належу до тих, хто солодко бреше. Все, що можу, – це лише важко працювати заради того, щоб створити умови, за яких може збільшитися купівельна спроможність українців.

Ці питання вирішаться, коли будуть створені ефективні інститути держави, які діють в інтересах людини. Готовий це робити і пишу про це у своїй програмі.

Крім того, це єдина програма, яка відображає ідеологію неоконсерватизму. Про цю ідеологію можу говорити добу. Але якщо коротко, то це повага і сприяння людям праці, які заробляють власним розумом і силами. Вони не чекають подачок від держави. Їм лише потрібно дати свободу для праці. Від цього виграє і сама держава. Хто нині про це говорить? Всі інші програми носять або соціалістичний, або соціал-ліберальний, або соціал-демократичний характер.

Яка Ваша позиція щодо тарифної політики держави і співпраці із МВФ?

З Міжнародним валютним фондом потрібно працювати. Крапка.

Неможливо говорити про тарифну політику в країні, яка не має ринку, конкуренції, починаючи від транзиту, транспортування, реалізації, надання комунальних послуг і т.д. Все це перетворюється просто в політику, де цифри та тарифи просто беруться з неба.

На сьогоднішній день у нас окремо існує споживач і той, хто надає послуги та формує тариф. Причина в тому, що це середовище неконкурентне, монопольне, тут не може бути сформована ціна із співвідношення попит-пропозиція.

Потрібно створити конкуруюче середовище, тобто ринок. Для цього треба, щоб Антимонопольний комітет нарешті почав виконувати свої обов’язки та зруйнував всі монопольні ланки у всіх складових тарифної політики. Ми можемо жалітися на те, що ціни на хліб, бензин високі чи низькі, але у цих сферах існує хоч якась конкуренція. Те, що є в системі комунальних послуг – це монополія, на якій паразитує ще й державний чиновник.

Що Ви пропонуєте щодо вирішення конфлікту на Донбасі та поверненню Криму? Наскільки реально вирішити це питання в майбутньому?

Ми з групою однодумців розробили глибинний план безпечної реінтеграції окупованих територій. Це цілісна програма вирішення проблеми війни і повернення окупованих територій Донбасу і Криму. То ж правова база, починаючи від концепції, закінчуючи законопроектами і навіть підзаконними актами, вже існує. Як новообраний Президент я готовий одразу використати ці серйозні напрацювання.

Ставку треба робити на ініціативну агресивну дипломатію та боєздатну армію. Україна повинна продовжувати роботу заради введення миротворчої місії на Донбас. Вона має бути комбінованою та лише під егідою ООН.

Потрібна нова безпекова модель у стосунках між Києвом і Москвою, в тому числі, заради звільнення військовополонених. Не треба боятись починати прямий діалог із Кремлем. Спершу на технічному рівні уповноважених осіб, якщо глави держав не можуть спілкуватись один з одним. Пошук шляхів завершення війни дипломатичним шляхом в жодному разі не означає здачу інтересів України.

Паралельно нам треба налагоджувати діалог із мирним населенням, яке залишається жити по той бік лінії розмежування. Має бути прийнята програма про відселення усіх бажаючих з території окупованого Донбасу і Криму. Також необхідна програма оздоровлення дітей з окупованих територій тут, на мирній землі. Україна – це їхня Батьківщина, втрата цілого покоління дуже дорого коштуватиме нам у майбутньому.

Єдиним суб’єктом у діалозі є територіальні громади, їхні представники, обрані на загальних зборах громадян села, селища чи містечка. Ніякі ОРДЛО не можуть брати участь у цьому діалозі. З тими, хто вбивав, катував, брав у руки зброю, допомагав окупантам треба вести себе виключно як з кримінальними злочинцями, відповідно до законів України.

Питання повернення Криму може бути вирішене лише через кримських татар, тому в Конституції України треба закріпити Кримськотатарську автономію. Крім того, на території материкової України вже давно мали б бути сформовані інститути кримської влади всіх рівнів. Починаючи від представницьких органів кримськотатарського народу до парламентських установ, виконавчої та місцевої влади – все це повинно працювати. Територіально кримська влада «в екзилі» може знаходитися в Херсоні, Миколаєві чи Запоріжжі.

Роман Безсмертний: Питання повернення Криму може бути вирішене лише через кримських татар

Як Ви оцінюєте перспективи України щодо членства в НАТО? 

Україна стане членом НАТО. Але настав той час, коли нашій державі треба дивитися на ситуацію ширше. Я наполягаю на тому, що Україна зобов’язана ініціювати створення Балто-Чорноморського воєнно-політичного союзу як захисного щита від російської агресії. Такий союз не протирічить перебуванню країни у НАТО, а навпаки – тільки посилює захист від ворога. На жаль, Північноатлантичний Альянс не здатен оперативно захистити своїх членів із Центральної та Східної Європи від миттєвого нападу. Така неготовність тільки провокує агресора. На євразійському континенті зруйновані базові безпекові підходи: зруйновано принципи Гельсінського акту 1975 року, не працює ні Будапештський меморандум, ні укладені двосторонні угоди між країнами.

Очевидно, що саме Україна є тою державою, яка повинна ініціювати створення нового оборонного блоку. По-перше, ми як ніхто розуміємо загрозу з боку Росії. По-друге, наша держава на власному прикладі здобула досвід групування всіх можливих сил в боротьбі з агресором.

Чи достатньо здійснюється заходів у сфері боротьби з корупцією в нашій країні? Чому створені антикорупційні органи все ще гальмують у своєму розвитку?

Скільки нових органів не створюй – хоч десять НАБУ і двадцять НАЗК – за нинішніх умов воно все одно не поїде. Знаєте чому? Бо немає правильного інституційного фундаменту. Я недаремно весь час повторюю тезу про необхідність перезаснування держави. На мене дивляться, не розуміючи цього слова. Але йдеться про ті речі, з якими ми стикаємося кожного дня. Треба правильно вибудувати інститути влади і щоб кожен з них виконував свої функції. На прикладі боротьби з корупцією зверніть увагу, які органи прописані в Конституції України. Це Антимонопольний комітет і Фонд держмайна. Чи виконують вони свої конституційні повноваження? Ні. Бо у них по сім «няньок», а їхні керівники мусять слухатись і президента, і керівника уряду, і депутатів…

Новостворені антикорупційні органи спрямовані на покарання корупціонерів. Але, на жаль, в Україні не усуваються причини корупції, сам ґрунт для її виникнення. Бездіяльний Фонд держмайна і Антимонопольний комітет не можуть наважитись на це. Доки ці структури будуть в такому безправному стані, до того часу в НАБУ, НАЗК, САП, Антикорупційного суду буде стільки роботи, що вони з нею просто фізично справитися не зможуть.

Як Ви оцінюєте справедливість розподілення часу для агітації в медіапросторі? Чи дотримуються правила гри?

В Україні порушувалися, порушуються і будуть порушуватися принципи рівного доступу до ЗМІ, реалізація права на рекламу і т.д. Свобода слова живе «на короткому повідку».

У нас не існує ринку реклами, конкурентного середовища, тому є обрані кандидати, які паразитують на відповідних каналах відповідних олігархів. Є й такі, які використовують владні повноваження, щоб «потрапити в телевізор».

Медіа – це монопольні системи, які продовжують діяти як власність учасників олігархічного клубу. Можна тільки пожаліти журналістів та менеджерів цього процесу, їм нікуди дітися, тому й приймають дикі правила гри у цьому сегменті.

Чи можна зламати цю систему? Достатньо року, щоб виник ринок реклами, а телеканали почали працювати у відповідності до інформаційної політики, яка визначається основоположними документами та законами держави. Тоді можна реалізувати і рівний доступ кандидатів до ЗМІ.

Чи маєте вже реальні приклади нечесної боротьби по відношенню до вас зі сторони опонентів?

Політика – це політика, в ній треба бути готовим до всього.

Так чи інакше, та лідери передвиборчої гонки вже відомі і, очевидно, що Ваші ставки на ці президентські вибори дещо інші. На які особисті досягнення покладаєте надію та як плануєте розпорядитися результатом в подальшому?

Я вперше в житті беру участь в президентських виборах. Готовий гідно здати цей іспит, як і всі наступні разом з командою. Нами керують не наші особисті інтереси, а ідеї перезаснування держави та побудова Великої України.

Кого б Ви підтримали в другому турі, якщо Вам не вдасться набрати достатню кількість голосів виборців?

На сьогодні абсолютно незрозуміло, хто стане лідером, хто вийде в другий тур виборів. Прийде час – буде відповідь.

Чи плануєте об’єднуватися з іншими політичними силами на парламентські вибори?

Я б дуже хотів бачити в процесі ведення парламентської виборчої кампанії ті політичні сили, які сповідують ідеали неоконсерватизму. Якщо такі будуть – ласкаво просимо. На жаль, наша партія «РУХ +380», яка зараз проходить процес реєстрації у Міністерстві юстиції, змушена конкурувати або із соціалістами, або із соціал-демократами, або в крайньому разі із соціал-лібералами. Та це, як правило, ліві чи лівоцентристські течії. Є політичні сили, які сповідують національно-демократичні ультраліві ідеї, але я ніколи таких поглядів не дотримувався. Зрозумійте, що ми живемо в країні, де давно все настільки поділено та розкрадено, що вже нічого ділить. Немає вже ресурсу виконувати популістські обіцянки. Нам треба думати про те, як підняти реальний сектор економіки, як підтримати людей справи. Тому «РУХ +380» виступає за підтримку людини праці, за середній клас. Саме з цими ідеями ми підемо і на парламентські вибори.








Останні новини в соцмережах


Новини партнерів

bigmir)net TOP 100