Незважаючи на те, що останнім часом у Європі дедалі частіше звучать заклики про скасування економічних санкцій щодо Росії, офіційна позиція Брюсселя щодо цього поки що залишається незмінною. Однак наявність таких сигналів не може не викликати занепокоєння, тож українському керівництву доведеться неабияк потурбуватися, щоб запевнити європейських колег у протилежному. На цьому, власне, і сконцентрувався президент Петро Порошенко під час свого візиту до Парижа.
Напередодні президент Петро Порошенко завершив свій робочий візит до Франції. Це перший візит українського голови держави до цієї країни після того, як обидві палати французького парламенту затвердили резолюцію про поступове скасування економічних санкцій проти Росії, введених Євросоюзом (ЄС) унаслідок окупації Криму і початку військових дій на Донбасі. Незважаючи на те, що документ має рекомендаційний характер, він відображає політичні настрої всередині країни й дає його уряду привід для роздумів.
Нагадаємо, що Франція разом з Німеччиною є основними локомотивами переговорного формату «нормандської четвірки», і саме від позиції цих двох країн залежить політика, яку в підсумку вестиме ЄС щодо Росії в цілому. Тому головна мета зустрічей Петра Порошенка з представниками французького політичного бомонду полягала в тому, щоб розсіяти ці сумніви, поінформувавши щодо реальної ситуації на Донбасі та стану виконання мінських угод.
За словами голови держави, останні події та кроки доводять ефективність «нормандського формату», оскільки вдалося сформувати документ, під яким стоять підписи чотирьох керівників держав, у тому числі РФ, і який дає змогу вимагати чіткого й послідовного виконання взятих на себе зобов’язань.
«Я дуже вдячний за ті зусилля, які докладалися й докладаються для запровадження миру, деокупації сходу України з боку лідерів «нормандського формату», і хотів би сказати, що якби не ці зусилля, безумовно, ситуація була б набагато гіршою. Останні події та кроки доводять ефективність «нормандського формату». Це й те, що завдяки спільним зусиллям нам вдалося звільнити від російського полону і Савченко, і Афанасьєва, і Солошенка, і ми впевнені, що цей процес триватиме», – заявив Петро Порошенко на спільній прес-конференції з французьким колегою Франсуа Олландом у Парижі.
Він підкреслив, що процес деокупації передбачає виведення російських військ з української території, припинення поставок озброєння, боєприпасів і техніки, забезпечення безперешкодного доступу місії ОБСЄ на всю територію, включаючи неконтрольовану ділянку російсько-українського кордону, звільнення заручників, початок політичного процесу.
«Україна відвела частину свого озброєння та співпрацює з місією ОБСЄ, яка неодноразово підкреслювала, що Україна виконує свої зобов’язання. У той же час Росія продовжує постачати зброю й амуніцію через неконтрольовану ділянку кордону, перекидати свої війська з однією єдиною метою – забезпечити продовження ескалації ситуації», – підкреслив Порошенко.
У свою чергу, Франсуа Олланд заявив, що санкції проти Росії залежать від виконання нею мінських угод. За його словами, якщо домовленості будуть виконані – можна передбачити їхнє поетапне зняття. «Ми будемо готові продовжувати механізм моніторингу. Якщо повністю буде виконаний «Мінськ-2», то можна припустити поетапне зняття (санкцій). Але поки що це не виконано. Усе в чіткій прив’язці до мінських угод», – запевнив французький президент.
Він підкреслив, що на черговому етапі переговорів у Мінську сторони досягли певного позитивного результату, хоча говорити про повне виконання домовленостей поки не доводиться. При цьому серед виконаних пунктів Франсуа Олланд відзначив прогрес щодо питання проведення виборів на Донбасі та контролю на лінії розмежування. Для виконання решти пунктів, за його словами, буде потрібна нова зустріч «нормандської четвірки».
«Ми з канцлером Меркель і президентом Путіним готуємо нову зустріч« нормандського формату», щоб досягти зрушень і прогресу в подальшому виконанні умов мінського процесу. Саме для того, щоб сторони дотримувалися зобов’язань, ми також прив’язуємо питання санкцій до цього. Ви знаєте, перші санкції ввели після незаконної анексії Криму, потім їх посилили, щоб був більший стимул для виконання мінських угод. Поки вони не виконані, санкції не знімуть», – заявив Олланд.
Тим часом у Кремлі називають абсурдним зв’язок санкцій з мінськими угодами, оскільки, за твердженням Москви, вона не є стороною конфлікту на сході України. «Ми вважаємо абсолютно нелогічними фрази про прив’язку санкцій і виконання Москвою мінських угод, тобто фактично можна тільки пов’язувати санкції з виконанням Києвом мінських угод – ось це ще більш-менш логічно», – заявив напередодні прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.
У Білокам’яній також поки що не бачать підстав для зустрічі в «нормандському форматі» до саміту НАТО, який відбудеться 8-9 липня у Варшаві. «Безумовно, і президент Росії, й інші учасники «нормандської четвірки» постійно готові спілкуватися, готові проводити зустрічі. Однак проводити зустрічі тільки заради того, щоб поставити «галочку» про проведений захід, немає сенсу. Потрібні істотні зрушення в компенсації втраченого часу, у демонстрації готовності виконувати мінські домовленості, насамперед з боку Києва. У цьому випадку ніхто не відмовляється, але будь-яка зустріч має бути добре підготовленою, тому що коли збираються на вищому рівні, звичайно, важливим є процес обміну думками, але також важлива і результативність», – раніше заявили в прес-службі російського президента.
Нагадаємо, що в рамках зустрічей у польській столиці особлива увага приділятиметься політиці НАТО в Східній Європі, зокрема, зміцненню безпеки союзників з урахуванням агресивної поведінки Росії. Ухвалені в результаті рішення визначать спрямованість Альянсу мінімум на наступні два роки. Нещодавно Північноатлантичний альянс розгорнув наймасштабніші навчання в Європі з часів закінчення так званої холодної війни.
Такі дії розкритикував голова Міністерства закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр, який заявляє про неприпустимість «брязкання зброєю» перед Росією. Зазначимо, що чиновник також раніше закликав скасувати санкції проти Росії і шукати співпраці. І він був далеко не єдиний у своїх закликах. Зокрема, у Міністерстві закордонних справ Австрії також виступають за поетапне скасування санкцій проти РФ, на думку голови відомства Себастьяна Курца, «потрібно шукати точки дотику Євросоюзу з Росією, і такий метод може допомогти». У той же час міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус застеріг колег від небезпечного задобрювання Кремля. Він переконаний, що європейські лідери роблять помилку, коли заплющують очі на наслідки російської військової агресії проти України.
Як пише польське видання Gazeta Wyborcza, РФ зараз проводить масштабне переозброєння своєї армії, і модернізації найперше підлягають частини зі звичайним озброєнням. На думку експертів розвідувального управління Канади CSIS, яку наводить видання, усе це вказує на те, що країна готується до війни. Зокрема, у своєму звіті на 104 сторінки вони наводять дані аналізу останніх змін у внутрішній і зовнішній політиці Росії.
За його підсумками автори звіту дійшли висновку про те, що позиція російського нацлідера Володимира Путіна залишається непохитною та незмінною, тому він, найімовірніше, і далі проводитиме свою експансіоністську політику, намагаючись розширити російський вплив за кордоном. Разом з тим канадські експерти підкреслюють, що відкриття нового фронту в гібридній війні, яку Росія розв’язала проти України в Криму і на Донбасі, є малоймовірним.
У той же час деякі експерти не виключають, що зустріч лідерів «нормандської четвірки» може відбутися раніше, щоб знизити градус напруженості, пов’язаний з майбутнім засіданням країн НАТО. Нагадаємо, що особисто Ангела Меркель, Франсуа Олланд, Петро Порошенко та Володимир Путін збиралися востаннє разом у жовтні 2015 р. У середині травня 2016 р. відбулася чергова, дванадцята зустріч голів МЗС чотирьох країн. А в кінці травня відбулися телефонні переговори лідерів чотирьох країн.
Разом з тим учора стало відомо про те, що представники держав – членів ЄС на спільному засіданні ухвалили рішення про продовження раніше введених економічних санкцій проти РФ ще на півроку. Як очікується, це рішення формально буде оформлено на засіданні Ради ЄС у п’ятницю, 24 червня.
