РусУкр

Чи закриє Європа кордони для українців: чим загрожує бажання Банкової контролювати САП

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Довіра між Зе-командою і Заходом останнім часом помітно похитнулася і має потенціал до погіршення. Всього рік з початку роботи нової влади знадобився для появи жорстких заяв з боку Євросоюзу і США про те, що їх прихильність не є беззаперечною - Києву вперше відкрито погрожують не лише затримкою фінансової допомоги, але й скасуванням безвізового режиму.

Чи закриє Європа кордони для українців: чим загрожує бажання Банкової контролювати САП

Минулого тижня з офіційним візитом до Києва завітав віце-президент Єврокомісії і високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Головний європейський дипломат збирався приїхати в Україну ще в березні, однак через карантин поїздку відклав. Бажання побачитися з українськими колегами під час другої хвилі епідемії коронавірусу виникло не випадково. Очевидно, що приїхати в Україну високого представника ЄС змусили нещодавні події у Верховній Раді, коли депутати спробували «зіграти в наперстки» з процедурою затвердження керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). А в дійсності – далеко не першої спроби системної атаки влади на антикорупційну систему в країні, створенню якої активно сприяв Захід, інформують “Економічні новини”

З чого все почалося?

Як відомо, глава САП Назар Холодницький подав у відставку 21 серпня 2020 року. Своє рішення він пояснив тиском, який чинився на САП і Національне антикорупційне бюро (НАБУ). «За час моєї каденції змінилися чотири генеральні прокурори, кожен з яких хотів створити власний режим підзвітності САП. Кожного разу це починалося з невиконання нами (САП) тих чи інших вказівок, що іноді викликало агресію і певні непорозуміння. Після чого кожен раз в решті решт приходило розуміння, що САП є самостійним і непідконтрольним органом, і ми знаходили порозуміння … Ми системно стикалися з політичними спробами посягань на нашу незалежність і маніпуляціями за результатами роботи. Для цього залучаються величезні ресурси, просуваються тези про необхідність перезапуску / реорганізації / ліквідації САП, зменшенню обсягу повноважень, приймаються або навіть скасовуються окремі закони», – написав він на своїй сторінці в Facebook.

Після цього депутати зайнялися формуванням комісії з проведення конкурсу на посаду голови САП. До його складу повинні увійти 11 осіб. Чотирьох членів призначає Рада прокурорів, а сім – Верховна Рада. 17 вересня Рада затвердила склад комісії. До неї увійшли В’ячеслав Навроцький, Євген Соболь і Андрій Дрозд від «Слуги народу»; Олена Бусол і Катерина Коваль від групи «За майбутнє»; Андрій Гуджал від ОПЗЖ; Богдан Романюк від групи «Довіра».

Новими в складі комісії є двоє: Олена Бусол і Катерина Коваль. Решта п’ятеро вже були в складах попередніх комісій, які відмовлялася затверджувати Рада. На наступний день після голосування за членів Комісії президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомили, що ніяких загроз для скасування безвізу немає, а формування Комісії проходило з дотриманням всіх процедур, які прописані правилами і законом України. При цьому питання до відкритості та прозорості конкурсу залишається, зазначив прем’єр.

Неякісні кандидати

Однак в «Центрі протидії корупції» (ЦПК) повідомили, що більшість членів комісії не відповідають вимогам закону через відсутність досвіду роботи в антикорупційній сфері, бездоганної ділової репутації та високих моральних якостей. «5 з 7 кандидатів раніше вже були провалені під час голосування парламентом. Проте фракція «Слуга народу» подала цих людей повторно. Для того щоб знайти достатньо голосів, в список додали двох кандидатів від групи «За майбутнє», підконтрольної олігарху Ігорю Коломойському», – повідомили в ЦПК.

З активною критикою на адресу української влади виступила депутат Європарламенту від Німеччини, член комітету у закордонних справах Віола фон Крамон: «Поки міжнародне співтовариство зайнято Білоруссю, уряд України спішно підштовхує кандидатів, які не мають досвіду і порядності, до вибору глави САП. Це не пройде. Уряд України ставить під загрозу безвізовий режим з ЄС і подальший транш допомоги в розмірі 1,5 млрд. євро», – заявила депутат.

Свою позицію з цього приводу висловили посольства ЄС і США. Вони повідомили, що від прозорості обрання нового керівника САП буде залежати подальша підтримка України. Подібні заяви стали наочним свідченням проблем щодо довіри Заходу до діючої влади – але одночасно демонструють, що європейські партнери будуть готові закрити очі на порушення процедури відбору керівника САП, якщо його результати виявляться для них прийнятними.

Європейські важелі

Як відомо, до САП-комісії входять також 4 людини від Ради прокурорів. Їх визначили ще на початку літа. До неї увійшли: екс-керівник GRECO (структури Ради Європи, що спеціалізується на антикорупції) Драго Кос, екс-суддя ЄСПЛ, міжнародний експерт з антикорупції Нона Цоцорія, американський екс-прокурор Томас Файрстоун і український експерт Роман Куйбіда, член Громадської ради чесноти, яка перевіряє суддів на наявність ознак корупції. До цієї четвірки у міжнародних партнерів зауважень немає. І саме на думку цих людей, очевидно, Захід буде орієнтуватися в оцінці того, чи можна вважати вибір української влади прийнятним. У тому випадку якщо запропонують кандидата, проти якого голосуватимуть міжнародні експерти, Захід матиме всі підстави для більш жорсткого тиску.

А що з НАБУ?

Крім вирішення питання щодо САП, від Києва очікують ясності і по НАБУ, заяви про що вже позвучали. «Ми стурбовані деякими подіями навколо антикорупційної архітектури … Ми, звичайно, не коментуємо жодним чином рішення Конституційного суду (про неконституційність указу про призначення директора НАБУ, – ред). Але ми хочемо зробити акцент на правовій, конституційній ясності навколо НАБУ, яка повинна бути відновлена дуже швидко», – заявив посол ЄС в Україні Матті Маасікас.

За його словами, ситуація навколо бюро повинна вирішитися якомога швидше. «Це, звичайно, те, за чим ЄС і партнери ЄС спостерігають дуже-дуже уважно. Процес візової лібералізації оцінюється щороку, і ми за цим будемо стежити дуже уважно», – акцентував посол. Маасікас уточнив, що заява депутата Європарламенту Віоли фон Крамон про пряму загрозу для безвізового режиму з Україною має вагу, але остаточне рішення за Єврокомісією. При цьому посол стверджує, що в цих питаннях поки не зроблено нічого незворотнього.

Безвіз поки не чіпатимуть

Є кілька причин, які поки дають впевненість в тому, що формальний безвізовий режим перетину кордону збережеться. Першу гарантію дає законодавство ЄС. Юридична процедура призупинення безвіза – досить складна і вимагає дотримання безлічі формальностей. Ініціатором призупинення безвізового режиму можуть виступити країни ЄС і Єврокомісія, яка моніторить ситуацію в країнах і вирішує, чи відповідають вони необхідним критеріям. Безвіз можуть призупинити на 9 місяців – за цей час країна, що «провинилася» повинна знайти вирішення проблеми, через яку це сталося. Для призупинення безвіза у ЄС є п’ять причин. Чотири з них стосуються питань міграції. Однак Україну навряд чи можна вважати джерелом міграційної загрози. П’ята причина – проблеми з реформами, що дійсно може стати проблемою. Але на практиці це тривалий процес і вимагає згоди переважної більшості держав-членів з тим, що Україна перетнула багато «червоних ліній» і повинна бути покарана. Зараз такої згоди немає.

Про це свідчить і заява Жозепа Борреля в ході його візиту до Києва. «Що стосується припинення безвізового режиму … В ЄС є відповідний механізм, в рамках якого готуються регулярні звіти щодо дотримання всіх вимог. Останній такий звіт був датований 10 липня 2020 року, він був перед самітом (лідерів ЄС, які пройшли в середині липня – Ред.). Цей звіт підтверджує, що Україна продовжує відповідати всім орієнтирів, пов’язаним з безвізовим режимом. У той же час також наголошувалося на важливості подальшої ефективної, незалежної роботи антикорупційних органів та уникнення політизації правоохоронних органів », – заявив він на прес-конференції. Дипломат додав, що ЄС буде підтримувати Україну в створенні антикорупційної інфраструктури та впровадженні судової реформи.

«Україна обрала шлях реформ і вже досягла значного прогресу в цьому відношенні. Безумовно, ми особливо зацікавлені у всіх тих питаннях, які стосуються створення антикорупційної інфраструктури і також впровадження судової реформи», – резюмував Боррель.

Нагадаємо, Європейський союз вирішив прибрати зі статті високого представника з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозепа Борреля фразу про те, що Україна не повинна сприймати ЄС як “банкомат”, повідомила ” Європейська правда” . Раніше в статті Борреля на сайті Європейської служби зовнішніх дій було досить жорстке нагадування Борреля Зеленському: “Як я вже сказав президенту, ЄС не є благодійною організацією або банкоматом”.

За словами першого заступника міністра закордонних справ Еміне Джапарової, наразі немає ніяких підстав для можливого перегляду безвіза. «Зараз є чітке розуміння і домашнє завдання для України на великому євроінтеграційному треку. Це пакет реформ, над яким ми працюємо щодня, включаючи боротьбу з корупцією і діяльність незалежних антикорупційних органів », – заявила вона. Дипломат зазначила, за останні шість років ЄС чимало інвестував як в економіку, так і в систему верховенства права в Україні. Київ, в свою чергу, завжди прислухається до думки міжнародних партнерів. Разом з тим Україна поки не отримувала від представників ЄС на офіційному рівні інформацію про перегляд безвізової політики щодо України. «Певні заяви, які можуть звучати, це поки заяви політичних фігур», – додала вона.

Однак, якщо на Банковій все ж вирішать йти ва-банк і САП очолить одіозний кандидат, а також продовжиться атака на НАБУ, песимістичний сценарій для України виключати не можна. Адже сам факт того, що європейські партнери почали згадувати безвізовий важіль, вже є досить небезпечним сигналом.

Можливий наступник

Тим часом, у ЗМІ з’явилася інформація, що глава Офісу президента Андрій Єрмак і президент Володимир Зеленський бачать депутата від «Слуги народу» і главу комітету правової політики Андрія Костіна кандидатом і переможцем на посаду глави САП. «Мабуть, на Банковій сидять такі дрімучі ідіоти, які вірять, що їм вдасться проштовхнути свою кандидатуру на цю посаду і взяти під контроль ще й САП. Наші західні партнери взяли цю інформацію і з інтересом хочуть подивитися на акробатичні номери Зеленського і Єрмака, які ті готуються виконати, щоб затягнути Костіна в САП », – заявив політичний діяч Борислав Береза.

Однак він сумнівається, що Банковій вдасться здійснити ці плани. «По-перше, наші західні партнери і донори вважають, що глава САП повинен бути незалежний і компетентний. Тому ніхто не дасть Зеленському взяти під контроль і заполітизувати САП. «Хотєлки» Зеленського і Єрмака уткнуться в те, що Костін повинен ще здати іспит на знання законодавства, тест на інтелект і пройти співбесіду в комісії, в якій будуть представники наших західних партнерів і донорів. І тут протекція з боку брата Єрмака або Маші Фокіної не допоможуть. Якщо ж ОП спробує маніпулювати, то буде публічна заява про те, що наші партнери не визнають цей конкурс. І це буде гучний скандал з репутаційні втратами не тільки для вихідців з Кварталу-95, а й для всієї України », – додав він.

Безстрокові розслідування або як в Україні “карають” корупціонерів

Хоча на фінансування нових антикорупційних органів вже витрачено понад 10 млрд. грн., а щорічний бюджет ГПУ, МВС, СБУ досягає 70-90 млрд. грн., більшість гучних корупційних справ “зависли” і так і не доведені до логічного кінця, суду і покарання винних.

Так, в 2016 році почався (і триває досі) гучний скандал через махінації з продажем видобутого державою газу. В організації махінацій підозрюють нардепа Олександра Онищенка. Збиток Україні склав 3 млрд. грн. У цій же справі триває розслідування відносно Романа Насирова.

У 2016 році Міноборони провело конкурс на закупівлю палива для збройних сил. Після перемоги в конкурсі, вартість палива була збільшена в середньому на 16%, сукупно – на 149 млн грн. Під підозри потрапили вищі чиновники відомства – заступник міністра оборони Ігор Павловський і директор департаменту, який займається питаннями держзакупівель і постачанням матеріальних ресурсів – полковник Володимир Гулевич. Розгляд триває, винні не покарані.

Влітку 2017 року НАБУ оприлюднили викриття так званої «бурштинової схеми», в яку були залучені два народних депутата: Борислав Розенблат з БПП і Максим Поляков з «Народного фронту». Обидва депутати, за версією слідства, отримували хабарі на десятки тисяч доларів. САП завершила досудове розслідування і на цьому справа поки зупинилася. До суду справа не дійшла.

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко задекларував виграш в лотерею на 570 тисяч грн. НАБУ лише через півроку отримало доступ до матеріалів лотереї. В даний момент доля виграшу знаходиться в підвішеному стані.

Заступник міністра охорони здоров’я Роман Василишин 8 липня 2016 року був затриманий за систематичне хабарництво і створення «системи поборів з лікарів київських лікарень». Однак уже 23 серпня суд поновив його на посаді. Пізніше його заарештовували і знову відпускали. В даний момент справа фактично зависла.

Знаменита справа «діамантових» прокурорів 2015 року, яка стосувалася двох найвпливовіших на той час прокурорів ГПУ: екс-заступника начальника Головного слідчого управління Володимира Шапакіна та колишнього заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця також особливо не просунулася вперед. Хоча вперше самі співробітники ГПУ звинуватили і затримали своїх колег. Корнієць та Шапакін були затримані в результаті спільної спецоперації ГПУ і СБУ 5 липня 2015 року. Пізніше Володимир Шапакін вніс заставу в 6,4 млн грн і спокійно вийшов з СІЗО. Під час обшуків у першого заступника начальника Головного слідчого управління ГПУ Шапакіна було вилучено 400 тис. доларів. Також під час обшуків виявили коштовності, ювелірні вироби, цінні папери, вогнепальну зброю і знамениті 65 пакетів з діамантами, які і дали назву справі. Сюжети з пачками доларових купюр і коштовностями показали по телевізору на всіх телеканалах. Скандал подавався як свого роду маркер боротьби з корупцією в суспільстві. Піар-ефект був гучним, проте розслідування досі не доведено до логічного завершення, справа розвалюється, корупціонерів не покарано.

Чи закриє Європа кордони для українців: чим загрожує бажання Банкової контролювати САП
Докази у справі “діамантових прокурорів” Фото: facebook / Davit Sakvarelidze

До речі, в рейтингу сприйняття корупції, який Transparency International склала за минулий рік, Україна втратила 2 бали і опустилася на 6 позицій. Ефективність антикорупційних органів показує стабільно низький економічний результат. Так, в цілому за минулий рік з подачі НАБУ до бюджету вдалося повернути 158,95 млн грн з 229,7 млрд грн, які детективи орієнтовно нарахували в рамках заведених розслідувань в якості завданих державі збитків, а за весь час роботи бюро посприяло поверненню всього 0 , 3% від цієї суми – 601,6 млн грн. При цьому, згідно зі звітами Державної казначейської служби, на утримання апарату одного тільки НАБУ в минулому році витратили суму набагато більшу, ніж антикорупційні органи змогли повернути за весь час своєї діяльності, – 785,5 млн грн, а в нинішньому році в бюджет закладено суму ще вище – 1,03 млрд грн.









Останні новини в соцмережах






работа на besplatka.ua


Экономические новости youtube


Карабахский взрыв


help



Всі фото »

bigmir)net TOP 100