РусУкр

Підсумки року: ТОП головних політичних подій в Україні

 
Друк Відправити на пошту

 

 

Рік, що минає, виявився багатим на гучні політичні події.

Підсумки року: ТОП головних політичних подій в Україні

Вибори президента України, позачергові вибори Верховної Ради,  корупційні скандали і скандали сексуального змісту, скасування депутатської недоторканності та повернення українських військовополонених з Росії, саміт «нормандської четвірки» в Парижі, а також багато інших резонансних подій випали на долю українців в нинішньому році, інформують Економічні Новини.

«Економічні новини» зробили перелік найбільш значущих політичних подій 2019 року, які вплинули на долю, вектор розвитку і перспективи України.

Новорічний сюрприз від Зеленського 

Підсумки року: ТОП головних політичних подій в Україні

Якщо ще влітку минулого року у владних кабінетах тільки посміювалися над тим, що відомий комік і шоумен, лідер студії “Квартал 95” Володимир Зеленський взагалі був включений  в президентські соціологічні рейтинги, то в ніч на 1 січня 2019 політикам стало не до сміху. Новорічний випуск гумористичного шоу «Вечірній квартал» в ефірі телеканалу «1 + 1», який належить олігарху Ігорю Коломойському, в цей раз закінчився трохи інакше. Після чергової вистави шоумен зробив офіційну заяву про те, що буде брати участь у виборах Президента України в 2019 році як раз в момент, коли мало транслюватися привітання чинного Президента України Петра Порошенка. Інтернет буквально вибухнув самими різними коментарями з цього приводу. Передвиборчу програму Зеленського писали усією країною: кандидат влаштував опитування на своїй сторінці Facebook з питанням, чого б люди хотіли від свого президента. Довгий час Зеленський спілкувався зі своїми виборцями і опонентами виключно за допомогою відеороликів, що багатьом стало не до смаку. По суті перший тур виборів він виграв “всуху”, не беручи активної участі в гонці.

Скандал в «Укроборонпромі»

Підсумки року: ТОП головних політичних подій в Україні

Війна компроматів, що розгорнулася на заключному етапі передвиборчого марафону,  вдарила по рейтингам і репутації основних претендентів на президентське крісло. Найгучнішою став передвиборчий корупційний скандал навколо «Укроборонпрому» – державного концерну, що об’єднує багатопрофільні підприємства різних галузей оборонної промисловості України.

25 лютого журналісти Bihus.info в телепрограмі «Наші гроші з Денисом Бігусом» оприлюднили першу частину розслідування про можливе розкрадання на підприємстві сотень мільйонів гривень, які нібито перекочували з бюджету в кишені близьких до Порошенка людей. Підставою для розслідування стало, за словами журналістів, отриманий восени 2018 року анонімний лист з архівом листування учасників цієї афери. За тиждень український президент звільнив з посади першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО), головного фігуранта скандалу, свого давнього бізнес-партнера Олега Гладковського, а антикорупційні органи почали своє розслідування.

У народі історія отримала назву “справа Свинарчуків”. Відомо, що під час дострокових президентських виборів в 2014 році Гладковський носив інше прізвище – Свинарчук і очолював штаб Порошенка в Черкаській області. Після перемоги новий президент мобілізував своїх бізнес-партнерів у владу, і Свинарчук отримав посаду голови Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Кар’єру у владі Свинарчук почав зі зміни прізвища: він став Гладковским, взявши дівоче прізвище матері. 7 лютого 2015 президент призначив Гладковського першим заступником секретаря РНБО, залишивши за ним контроль над  експортом зброї.

Дебати Порошенко і Зеленського 

Підсумки року: ТОП головних політичних подій в Україні

Епопея з дебатами фіналістів президентських перегонів Петра Порошенка і Володимира Зеленського заповнила майже весь період очікування другого туру виборів і до останнього тримала в напрузі українських виборців. Ідея викликати на реальні дебати і, таким чином, позбавити «комфортних ефірів» свого опонента у команди Порошенко з’явилася неспроста. Адже, за великим рахунком, Зеленському вдалося обставити всіх своїх конкурентів в першому турі виборів без особливих зусиль, не беручи активної участі в передвиборчій гонці. Всю агітаційну роботу за Зеленського виконав канал «1 + 1», де без зупинки транслювалися гумористичне телешоу студії «Квартал-95», а також серіал «Слуга народу», в якому той зіграв головну роль – президента України Голобородько. Ще в ніч після першого туру виборів в штабі Порошенка почали поширювати чутки про появу Зеленського на брифінгу нібито в нетверезому стані, звинувачувати його в несерйозній поведінці і неготовності до публічних дебатів, провокуючи того на належну відповідь, назвавши свого опонента «маріонеткою олігарха Коломойського».

3 квітня Зеленський в своєму відеоповідомленні сам викликав гаранта на дебати, назвавши місцем зустрічі головний стадіон країни «Олімпійський», ультимативно давши на відповідь 24 години. Крім чисто політичних вимог, шоумен зажадав від Порошенка належного управління і запропонував здати тест на алкоголь і наркотики.

І хоча комічність ситуації у багатьох викликала повну сарказму посмішку, обидва кандидати намагалися грати в неї максимально серйозно. Представники обох команд почали дискусію про доцільність аналізу крові, сечі, волосся, нігтів або інших біологічних матеріалів. Паралельно представники обох команд намагалися домовитися про дату дебатів на «Олімпійському». Виборчі штаби порівну вклали в організацію події, за різними оцінками, від 6 до 8 млн гривень. Дебати “Стадіон, так стадіон” зайняли близько години. Спочатку на стадіоні було побудовано дві сцени, але Порошенко піднявся на сцену Зеленського, і кандидати виступали на одному подіумі. Дебати на стадіоні ознаменували новий тренд українського політичного життя: видовищного шоу.

Інавгурація Зеленського і розпуск Ради

Підсумки року: ТОП головних політичних подій в Україні

20 травня в Києві відбулася інавгурація шостого президента України Володимира Зеленського. Відмінною рисою його інавгурації стала фішка «ближче до народу». Так, проходячи по Маріїнському парку він тиснув руки майже кожному українцеві, хто прийшов подивитися на торжество. Момент, який особливо кинувся в очі – кілька українських прапорів, які були перевернуті кольорами. Те, що це дійсно був знак  кардинальних змін в країні, стало зрозуміло після його інавгураційної промови. Так, Зеленський оголосив розпуск парламенту і дострокові вибори, а також закликав уряд скласти свої повноваження. Результати позачергових виборів в Раду фактично дублювали успіх Володимира Зеленського під час президентських виборів. Пропрезидентська політична сила «Слуга народу» отримала найбільше голосів виборців, що дозволило сформувати одноосібну більшість в парламенті. Також в законодавчий орган потрапили представники партії «Опозиційна платформа – За життя» (11,4%), «Європейська солідарність» (8,8%), «Батьківщина» (7,5%) і «Голос» (6,5% ). Варто зазначити, що явка виборців в день голосування склала 49,84% і стала найнижчою в історії парламентських виборів в незалежній Україні.

Недовідміна депутатської недоторканності 

Підсумки року: ТОП головних політичних подій в Україні

Після багаторічних обіцянок 3 вересня народні депутати нарешті скасували депутатську недоторканність. В Конституцію України внесли зміни, згідно з якими з 1 січня 2020 року депутати позбавляються особливого імунітету – можуть без згоди Верховної Ради бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. У той же час у депутатів ще зберігається шпарина, що дозволяє зберегти недоторканність. Її можна прикрити, якщо «слуги народу» приймуть відповідні зміни до КПК, регламент ВР і закон про особливий статус народного депутата.
НАБУ і САП закликали Зеленського ветувати закон про скасування депутатської недоторканності. У САП пояснили, що норма про те, що тільки генпрокурор може порушити кримінальне провадження стосовно народного депутата ставить під загрозу незалежність детективів НАБУ і прокурорів САП. Прийнятий закон несе в собі низку ризиків і може стати шпариною для уникнення кримінальної відповідальності депутатів.

Повернення полонених 

Підсумки року: ТОП головних політичних подій в Україні

7 вересня стало воістину історичним у відносинах України і Росії. Так, після виснажливих переговорів Київ і Москва обмінялися полоненими за формулою 35 на 35. Зі своїми сім’ями, нарешті, змогли возз’єднатися 24 моряка, а також ще 11 ув’язнених, серед яких політичні в’язні Кремля Олег Сенцов, Роман Сущенко, Олександр Кольченко, Микола Карпюк, Володимир Балух. Щоправда, українській стороні довелося заплатити чималу ціну за повернення своїх співвітчизників – не тільки помилувати 12 російських ув’язнених, а й віддати свій головний козир – Володимира Цемаха, який, як відомо, був причетний до обстрілу лайнера Малазійських авіаліній MH17 в липні 2014 року. Тепер його видачі з Росії як того хочуть Нідерланди навряд чи вдасться домогтися, адже Москва всіляко намагається нівелювати міжнародне розслідування. Судовий процес у цій справі повинен початися вже в березні 2020 року. Гіркий присмак від події доповнює і те, що в травні Міжнародний трибунал з морського права постановив: Росія утримує 24 українських моряків незаконно, всупереч міжнародним нормам права. І все ж їх довелося виторговувати на терористів і злочинців, всупереч рішенню даної інстанції звільнити в’язнів беззастережно.

Секс-скандали в Раді 

Підсумки року: ТОП головних політичних подій в Україні

Депутат від фракції «Слуга народу», голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Богдан Яременко виявився в епіцентрі скандалу сексуального змісту. Під час пленарного засідання Ради його помітили за листуванням з повією, з якою він домовлявся про зустріч. На фото видно, як парламентарій, не відриваючи пальця від кнопки для голосувань, листувався з 32-річною Аліною, яку запитував про умови зустрічі. Жінка виклала свої розцінки і описала, які секс-послуги пропонує, а на які має табу. Нардеп потім заявив, що скандал нібито організував сам, щоб спровокувати недобросовісних журналістів. Але йому все ж довелося вибачатися перед своєю дружиною, дітьми і президентом України. Після скандалу голова пропрезидентської фракції Давид Арахамія запевнив, що питання про покарання нардепа розглянуть на засіданні фракції і назвав можливі шляхи вирішення ситуації.

Інший депутат від партії «Опозиційна платформа – За життя» Ілля Ківа також потрапив під об’єктиви камер за дивним заняттям в Раді. Так, спочатку депутат намагався приховати від журналістів свою переписку, стоячи біля трибуни парламенту. Але представник ЗМІ зняв на відео, з ким саме спілкувався народний обранець – моделлю, яка була підписана в смартфоні парламентарія як «Юля конкурс краси Одеса». Після листування з дівчиною, як можна було побачити на записи, той став активно рухати рукою в непристойному для депутата місці, враховуючи що все відбувалося в залі засідань Верховної Ради. Поведінка Ківи викликало чималий ажіотаж в соцмережах, спровокувала вибух народної творчості і появу десятків фотожаб і мемів.

Депутати, корупція, поліграф

Підсумки року: ТОП головних політичних подій в Україні

Одинадцять депутатів від монобольшості керівництво фракції «Слуга народу» запідозрило в корупції. Щоб довести свою непричетність до хабарів, депутати самих себе відправили на детектор брехні. Все почалося 18 жовтня, на засіданні комітету з фінансів, податкової та митної політики. Депутати намагалися ліквідувати корупційну схему при укладанні угод з нерухомістю. Але пропозицію голови комітету не підтримала частина його ж соратників від фракції. Так почалася історія з обвинуваченнями у хабарництві, кулуарними сварками між депутатами і перевіркою на детекторі брехні. Мовляв, депутатів, які бойкотували законопроект, могли підкупити. Історія вилилася в чергове видовищне шоу і закінчилася нічим.

Імпічмент Трампа і Україна

Підсумки року: ТОП головних політичних подій в Україні

Скандальне розслідування у справі про імпічмент президента США Дональда Трампа було ініційовано 24 вересня 2019 року спікером Палати представників США Ненсі Пелосі. Розслідування, що передує офіційне оголошення імпічменту, було розпочато в зв’язку з заявою анонімного інформатора, який стверджував, що президент Трамп в липні 2019 року тиснув на Президента України Володимира Зеленського в свою особисту і політичних інтересах – а саме, з метою схилити українську владу до розслідування причетності до корупційних схем сина колишнього віце-президента Джо Байдена, в обмін на фінансову і військову допомогу. Під тиском звинувачень Білий дім був змушений опублікувати меморандум розмови Трампа із Зеленським, який підтвердив, що Трамп просив Зеленського «розібратися» в питанні про Байдена.

Джо Байден є найвірогіднішим супротивником Трампа на президентських виборах 2020 року. У липні 2019 року, за тиждень до телефонної розмови із Зеленським, Трамп дав вказівку призупинити військову допомогу Україні. Лідери Демократичної партії США припускають, що заморожування військової допомоги могло мати на меті прямий або непрямий тиск на українську владу з метою розслідування справи Хантера Байдена. Трамп ці звинувачення відкидає. 31 жовтня Палата представників Конгресу США прийняла резолюцію щодо офіційного початку процедури імпічменту президента Трампа. 18 грудня Палата представників Конгресу США затвердила статті звинувачення в рамках процедури імпічменту президента США Дональда Трампа. Він став третім президентом в історії Штатів, якому Палата оголосила імпічмент.

Зняття мораторію на продаж землі

Підсумки року: ТОП головних політичних подій в Україні

Верховна Рада 13 листопада підтримала в першому читанні скандальний законопроект № 2178-10 про введення ринку землі з 1 жовтня 2020. Документ передбачає такі обмеження на володіння земельними ділянками: не більше 35% в межах однієї громади, 8% в межах однієї області і 0, 5% в межах України. Однак депутати мають намір переглянути їх при підготовці до другого читання. При цьому в парламенті готують ряд інших резонансних законопроектів в рамках реформи ринку землі. Зокрема, влада розробляє документ, пов’язаний з землями держвласності. Законопроект стосуватиметься питань розпаювання державних земель і роздачі паїв. Цей проект має бути поданий в парламент найближчим часом. При цьому в ньому буде йти мова про те, яка частина земель буде віддана громадам, а яка – в приватну власність, і кому саме. Передбачалося, що закон буде прийнятий до кінця поточного року, проте через велику кількість правок голосування можуть перенести на 2020 рік.

Відзначимо, що це питання викликало гостру реакцію в суспільстві. Згідно з опитуваннями більшість українців виступають проти продажу і спекуляцій на тему землі. 17 грудня під стінами Верховної Ради відбувалися одночасно чотири акції протесту проти прийняття закону про ринок землі, в яких брали участь кілька тисяч чоловік. Під час мітингу відбулися зіткнення. Спецпідрозділи Нацполіціі і Нацгвардії зачистили вулицю Грушевського, на якій протестуючі хотіли поставити військовий намет. В результаті зіткнень постраждало 17 поліцейських і двоє протестувальників. Поліція затримала 26 осіб. Масові протести з перекриттям доріг та атострад пройшли в інших регіонах країни. Багато експертів прогнозують, що на грунті земельної реформи навіть може статися розкол монобольшінства в парламенті, як як багато мажоритарники з «Слуги народу» можуть відмовитися приймати законопроект в його нинішній редакції.

Саміт «нормандської четвірки»

Підсумки року: ТОП головних політичних подій в Україні

9 грудня о Парижі відбулася зустріч лідерів країн «нормандської четвірки». Після трирічної паузи контакти на вищому рівні між лідерами ключових держав, відповідальних за долю врегулювання конфлікту на Донбасі, нарешті, поновилися. Для Володимира Зеленського саміт став першим в статусі президента України, як і для його французького колеги Еммануеля Макрона. Тоді як президент Росії Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель мають величезний досвід проведення подібних зустрічей. В цілому делегації Франції, Німеччини, України та РФ провели в Елисеєвському палаці майже десять годин – аж до глибокої ночі. Також відбулася перша зустріч президентів РФ і України віч на віч і більш широкі російсько-українські двосторонні переговори.

Проривних рішень по Донбасу не сталося. Проте сторонам вдалося домовитися по двох позиціях – обмін полоненими і припинення вогню на Донбасі до кінця року. На прес-конференції керівники країн «нормандської четвірки» озвучили базові пункти затвердженого ними комюніке. Зокрема, обмін полоненими заплановано провести до кінця 2019 року. До полонених повинні отримати доступ співробітники Червоного Хреста – «повний і безумовний». Також домовилися про взаємне відведення військ ще в трьох точках до кінця березня 2020 року. Де саме – визначить Генштаб. Мінські домовленості визнані основою роботи Нормандського формату. У комюніке наголошується, що «нормандська четвірка» прихильна «їх повної імплементації». Однак на підсумковій прес-конференції Меркель висловила надію, що мінський формат «вдасться пожвавити і він буде гнучким».

Крім того, «формула Штайнмайера» буде включена в українське законодавство «згідно з версією, узгодженої« нормандської четвіркою »і тристоронньої контактною групою». Що стосується нинішнього закону про особливий статус Донбасу, то його термін дії продовжений ще на рік.

Крім цього, місія ОБСЄ повинна отримати доступ до всієї території України і працювати в режимі 24/7, а не тільки 12 годин на добу. Наступна зустріч «нормандської четвірки» повинна пройти через чотири місяці, навесні 2020 року. До цього сторони повинні знайти варіанти втілення в життя «політичних умов і умов безпеки», щоб на території окупованих Донецької і Луганської областей можна було провести місцеві вибори.

«Справа Шеремета»

Підсумки року: ТОП головних політичних подій в Україні

13 грудня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зібрав терміновий брифінг з нагоди розкриття гучного вбивства журналіста Павла Шеремета, одного з журналістів «Української правди», який загинув від вибуху 20 липня 2016 року, йому підклали вибухівку під автомобіль. Головним гостем на цій презентації став президент Володимир Зеленський. Резонанс був таким, що навіть підсумки Нормандського саміту відійшли на другий план.  Українська влада за часів Порошенко називала розслідування його вбивства справою честі, але за три роки видимого просування в пошуку злочинців не було відзначено. І тут несподівано трапився прорив. Поліцейські назвали відразу п’ять підозрюваних у вбивстві журналіста. За версією слідства, в так звану злочинну групу входили Андрій Антоненко, Яна Дугарь, Юлія Кузьменко, Владислав та Інна Грищенко. Всі вони так чи інакше пов’язані з бойовими діями на Донбасі, волонтерським і патріотичним добровільним рухом.

Урочистий брифінг, замість того щоб внести ясність у те, що відбувається, породив лише нові питання і сумніви, давши підстави волонтерам і добровольцям стверджувати, що з боку держави на них розпочато справжнє полювання.

14 грудня Печерський районний суд Києва заарештував ветерана АТО і музиканта Андрія Антоненко до 8 лютого 2020 року. Дитячого хірурга і волонтера Юлію Кузьменко також заарештували на два місяці. За версією слідства, Антоненко – організатор, а Кузьменко – виконавець вбивства Шеремета. Також суд відправив військову медсестру Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт. У поліції зазначили, що метою вбивства стало бажання дестабілізації соціально-політичної ситуації в країні. Затримані свою провину повністю заперечують і стверджують, що влада порушила головний принцип правосуддя – презумпцію невинності.

Текст підозри Андрію Антоненко неабияк здивував користувачів соцмереж, які влаштували масовий тролінг на своїх сторінках. Користувачі стали публікувати повідомлення, в яких свої дії з іронією мотивували тим, що вони роблять це “захопившись ультранаціоналістичними ідеями і культивуючи велич арійської раси …”

Пред’явлені на сьогоднішній день докази не переконали громадськість. Фактично судові засідання над фігурантами «справи Шеремета» вилилися в стихійні мітинги за участю ветеранів АТО і волонтерів, які звинуватили слідчих в упередженості, а владу в репресіях проти патріотів.






Останні новини в соцмережах



работа на besplatka.ua


Экономические новости youtube

Богдан



help
Loading...

bigmir)net TOP 100
Всі фото »