Нещодавно на сайті Конгресу США був опублікований дуже важливий документ – «Пропонований план перемоги України». Його підписанти, керівники трьох ключових комітетів Палати представників та впливові члени Республіканської партії, різко критикують адміністрацію Джо Байдена за недостатню військову підтримку України та вимагають від нього ефективних заходів, пропонуючи надати ЗСУ критично важливу зброю. І хоча поки що положення документу не транслюються в його гнучкість у питанні голосування за пакет військової допомоги для Києва на поточний рік, однак його історична значимість є незаперечною та окреслює досить райдужні перспективи на майбутнє.
Документ був розроблений ще наприкінці минулого року, але доступний оку громадськості став лише на минулому тижні. Особливу увагу привертає його обкладинка зі спільним фото сучасних диктаторів, таких як Володимир Путін, Сі Цзіньпін, Алі Хаменеї та Олександр Лукашенко. Автори вважають, що Росія, а також союзники Китаю, Ірану та Північної Кореї, спільно працюють для підірвання американських інтересів світового порядку.
Ключовими пунктами документа є вимога надання Україні необхідної зброї, посилення санкцій проти Росії та передача Україні заморожених російських активів у розмірі $300 млрд.
Також наголошується, що забезпечення України критичною зброєю є важливим етапом досягнення перемоги на полі бою. Зокрема, Україні потрібен найбільш далекобійний варіант ATACMS (не на 160, а на 300 км), літаки F-16, а також достатня кількість касетних боєприпасів, артилерії, засобів ППО і бронетехніки. Крім того, зазначається, що у відсотковому відношенні до ВВП США займають 30-те місце за обсягом допомоги Україні. Значно більші внески роблять Польща, країни Балтії, Велика Британія, Норвегія та інші держави. Щодо військової допомоги, то США посідають 14-те місце, відстаючи від Європи. Конгресмени вказали на необхідність контролю за американською допомогою, при цьому визнали, що перевірки не виявили порушень. Американські політики вважають, що документ «забезпечить Україні можливість домогтися необхідних успіхів на полі бою, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів».
Головна дилема експертів полягає в тому, як оцінювати якість цього «плану», і що переважатиме у спекуляціях: реальне бажання надати допомогу Україні чи намагання завдати максимальної шкоди репутації Джо Байдена напередодні президентських виборів.
Політолог Андрій Піонтковський вважає, що подібні ініціативи Вашингтону повинні отримати гідну реакцію з українського боку, адже по суті даний документ – це «політичний Рамштайн», в якому пропонується обговорювати саме стратегічні питання, що забезпечать перемогу України у війні з російським агресором. «Я б на їхньому місці негайно полетів у США, провів з цими колегами нараду, створили б таку робочу групу з шести голів комітетів: троє цих чудових республіканців – Маккол, Роджерс і Тернер і троє голів українських комітетів, щоб вони стали постійно обговорювати план перемоги України, обговорювати й реалізовувати її, чинити тиск на Конгрес і Раду, на відповідні урядові механізми реалізації. Оця потужна ініціатива американського Конгресу повинна отримати гідну відповідь. Бо якщо нікого в Україні не цікавить перемога України, тоді це викликатиме серйозне питання у Вашингтоні», – зауважив він. На його думку, важливим є те, що в американському політичному просторі нарешті з’явилося чітке бачення необхідності відходу від політики зволікання та переходу до політики рішучості. Так, зараз формується наш потужний союзник – рейганівське крило Республіканської партії бере гору над «трампістським».
«Республіканська партія прийняла принципове рішення. В документі навіть були враховані вимоги «трампістів». В тому числі, великий розділ присвячений розвінчанню фейку щодо корупції в українській армії та розкраданні грошей. Підкреслюється, що 74 аудита було проведено Пентагоном і не знайдено жодного випадку нецілеспрямованого використання військової допомоги. Республіканці взяли дуже сильну та виграшну позицію і дуже вчасно», – сказав Піонтковський. Він упевнений, рішучість США справляє належне враження на негідників в особі Росії, Китаю та Ірану, а слабкість породжує їх нові авантюри та нові агресії. «Кожне нове досягнення щодо допомоги Україні давалось величезною боротьбою. Ми за комір постійно тягнемо адміністрацію Байдена у світову історію, а вона опирається. Усі пам’ятають, якими болісними були торги про надання спочатку HIMARS, потім Patriot, Abrams і, нарешті, ATACMS. Але мені здається, що зараз вимальовується більш надихаюча перспектива. Цей документ означає, що Республіканська партія бере новий чіткий курс протистоянню силам зла у світовій війні. І я сподіваюсь, що це знайде своє відображення у виборчій кампаній республіканців. Вони бачать необхідність перехопити, хоча це не так важко в умовах постійних коливань адміністрації Байдена, прапор підтримки України і боротьби з абсолютним злом. В будь-якому випадку фінансування України буде вирішено», – додав він.
Колишній міністр закординних справ Володимир Огризко також вважає вимоги, викладені республіканцями в документі дуже правильними. «Чому ми не можемо досі отримати ті самі далекобійні ракети на 300−500 кілометрів і не лише оборонятися від тих ракет, які запускаються з того ж самого Саратовського аеродрому літаками стратегічної авіації Росії, а бити ці літаки на місці? Чому ми не можемо отримати російських $300 млрд на війну проти самої Росії? І знаєте, оці розмови про те, що це може у якийсь спосіб порушити міжнародне право, для дурнів. Тому що Російська Федерація, яка розтоптала міжнародне право неодноразово і нахабно і з великим задоволенням, то до неї треба ставитися таким самим чином, щоб вона зрозуміла, що робить», – заявив він. На думку дипломата, стосовно російських заморожених активів, які можуть бути надані Україні, треба говорити про два напрямки використання цих коштів. «І для того, щоб відбудовувати те, що, скажімо, зараз можна відбудовувати, хоча ризик застосування російським агресором тих самих ракет нікуди ж не зникає. Але так само і на закупівлю озброєнь для України. І це, до речі, знімає величезні внутрішні проблеми в деяких країнах. В тих самих США. Бо дуже часто деякі республіканці-популісти звинувачують Байдена в тому, що він витрачає американські гроші на далеку Україну. Так от, якщо ці конфісковані гроші підуть на закупівлю у самих американців необхідної для нас зброї, то, вибачте, тоді і дискусії припиняються. Можливо, це, звичайно, деяким республіканцям не подобається, тому що вони втратять дуже хайповий пункт в своїй програмі критики Байдена. Але, все ж таки, я думаю, що здоровий глузд візьме гору і цього не буде», – додав він.
Незважаючи на те, що документ був погоджений зі спікером Палати представників Майком Джонсоном, його положення автоматично не транслюються в гнучкість по вирішенню питання щодо голосування за фінансовий пакет, який передбачає виділення конкретної допомоги Україні. Сьогодні до домовленостей республіканців і демократів в питанні міграції прив’язується не лише допомоговий пакет, але й бюджетні голосування, від яких залежить уникнення шатдауну в США. Хоча є сподівання, що така прив’язка додатково стимулюватиме досягнення двопартійного компромісу і сприятиме вирішенню українського питання.
«Безумовно є бажання продемонструвати свій альтернативний погляд. Таке собі протиставлення позиції республіканців позиції Байдена. Позитив для нас в тому, що вони закликають до посилення військової допомоги України. І позицію представляють голови трьох профільних комітетів Нижньої палати Конгресу по зовнішній політиці, по розвідці та по обороні. Це краще, ніж пропонує «трампістське» крило – взагалі відмовитися від допомоги Україні. В цьому сенсі таке протиставлення для нас важливе в контексті використання документу для контактів з Нижньою палатою Конгресу та посилатися на це. Проте ми не можемо втручатися в міжпартійні суперечки чи підтримувати одну із сторін. Ми маємо заручитися двопартійною підтримкою України і в Конгресі США, і США в цілому», – сказав «ЕН» політолог Володимир Фесенко. На його думку, якщо документ трьох голів комітетів дійсно представляє позицію Республіканської партії, уявити собі, що республіканці в кінцевому рахунку відмовляться від продовження підтримки України, складно. Питання в тому, коли ця допомога прийде та настільки вчасно. Проте прямого впливу на нинішнє голосування щодо пакету військової допомоги України «план» не матиме. «Ситуація, на жаль, дуже зрозуміла. Спочатку має бути рішення по кордону з Мексикою і міграційному законодавству, а вже потім голосування пакету допомоги України, Тайваню та Ізраїлю», – додав експерт.
У будь-якому випадку наявність цього «плану» піде на користь українській дипломатії, вважає політтехнолог Михайло Шейтельман. Адже тепер Україна зможе апелювати як щодо республіканців, так і демократів у питання військової підтримки. «Цей план – не просто якась політична заява. Це детально розроблений документ. Такого не було на Заході за весь час війни. Це план, у якому пройдена вся історія нашої війни, помилок, недопрацювань Заходу, здебільшого США, що щось не вчасно дали, не надали взагалі, а чогось недостатньо. Зараз важливі наслідки. Цей документ – це козирний туз для української дипломатії. Тому що ми можемо пред’являти його і тим, і іншим. Республіканці голосують проти нас? Ось ваш звіт. А Байден під тиском цього звіту буде змушений робити рішучі кроки щодо підтримки України. Ми тепер можемо на це посилатись», – переконаний Шейтельман. Він також вважає невипадковим, що документ представили за чотири дні до початку внутрішніх виборів у Республіканській партії.
Ситуація щодо надання військової допомоги від США залежатиме від того чи буде допущено Дональда Трампа до президентських виборів. Хоча він все ще залишається найбільш рейтинговим кандидатом від республіканцем і має шанси на перемогу, результати судових процесів за його участі можуть внести свої корективи. Його реальна конкурентка по Республіканській партії – колишній губернатор Південної Кароліни Нікі Гейлі. Вона суттєво скоротила розрив у рейтингах та продовжує рухатися по висхідній траєкторії. Головною відмінною рисою її політичної риторики є чітка проукраїнська позиція. Вона переконана, що програш війни в Україні може призвести до світової війни. Здавалося б, у республіканців є тверезий кандидат, який гарантовано обходить Джо Байдена і повертає Америку на міжнародну арену як міжнародного поліцейського, що стало б благом і для американського народу, і для союзників США, і, звичайно, для України. Доросле мислення, відповідальний погляд, смілива риторика часів Рональда Рейгана. Залишається сподіватися, що більшість американців прислухаються до голосу розуму та зроблять правильний вибір.
Проте, навіть за песимістичного сценарію українцям немає чого хвилюватися. В цьому переконаний військовий експерт та полковник ЗСУ в запасі Роман Світан. «З нами Європа. Ми європейська країна. І європейські країни прекрасно розуміють, що, без знищення російської армії на нашій території, миру в європейському домі не буде. Ніхто нікому не буде здаватися. Тому варіантів практично не залишається для Європи і для нас як європейської країни, окрім знищувати росіян. І відповідно ми можемо це зробити, навіть без підтримки та участі США», – сказав він. Експерт вважає, що за відсутності США зникнуть і «усілякі домовленості, які були у Байдена з Путіним та у Бернса з Патрушевим». «Ми позбавимося пут, які зв’язують руки нашим генералам в роботі по Чорноморському флоту, по нафтовим терміналам у Новоросійську та взагалі в роботі по військовим об’єктам на російській території. Ніхто вже не буде розказувати: «ай-яй-яй, ви по Білгороду не бийте, бо ми домовилися з Путіним, що ми не дамо вам бити по російській території». Коли вони «відвалять» з усіма цими проблемами, нічого абсолютно страшного в цьому немає. Переживемо і витягнемо ці питання. Головне – розосередити зусилля, провести аудит засобів, які в нас є і т.д. Але це вже робота державної машини», – додав він.
Нагадаємо, 12 січня Велика Британія уклала безпековий договір з Україною, який передбачає 10 років підтримки, допомогу у разі нового нападу, співпрацю в оборонному секторі. Його вже охрестили історичним, оскільки став першим таким реальним документом за час повномасштабної війни для нашої держави, і відкрив шлях до підписання подібних договорів із іншими міжнародними партнерами.
