У Польщі роботодавці значно спростили умови працевлаштування на роботу для іноземців. Насамперед це стосується українців як найближчих сусідів. Кількість наших співвітчизників там значно збільшилася. В той же час зростає кількість інцидентів між поляками і українцями.
Двадцятип’ятирічний Богдан Васильков отримує у Варшаві еквівалент $1500. Це якщо працює п’ять днів на тиждень звичайний робочий день. А якщо з підробітками, то до $2000 набігає. Він трудиться у барбер шопі, простіше кажучи у перукарні.
Він народився у Житомирські області. Професії навчився в Києві. Там же і працював. Але вирішив переїхати до Варшави, бо, на його думку, тут відкриваються більші можливості. Він має намір рости у професії і бізнесі.
Одружений вдруге. Від першої дружини має дитину і сплачує аліменти. Друга дружина з ним у Варшаві і вагітна. Богдан вважає, що здатен забезпечити і першу дитину і другу.
У його дитячі роки батьки працювали у Польщі і він приїздив до них. Тоді вчив польську мову. Він задоволений нинішнім своїм становищем і перспективами, які перед ним відкриваються. Богдан вже має свою клієнтуру, яка оцінила рівень його майстерності, довіряє йому і приходить до нього постійно.
Але були моменти, які псували йому настрій. Коли він приїхав до Варшави і влаштувався на перше своє місце роботи, то перший же клієнт відмовився у нього обслуговуватися через те, що він українець.
Ще одного разу в міському автобусі поляк, певне, почувши мову, почав волати щось образливе про українців. Богдан мовчки випхав його за автобуса. Водій й інші пасажири не заперечували. Ще одного разу його намагалися образити через національність. Він не став зв’язуватися з хамом.
Богдан працює в закладі киянки Світлани Чистякової-Спичальської. Два роки тому вона вийшла заміж за поляка Міхала. Вона кандидат економічних наук. Не планувала відкривати бізнес у Польщі. Але економічна ситуація в Україні змусила працювати у Польщі.
Світлана живе на дві країни. За її словами, для відкриття однієї перукарні потрібно еквівалент $15 тис. Перші три заклади вони відкрили на власні заощадження. Тепер мають сім перукарень у Варшаві і одну у Закопане. Незабаром відкриють у Познані. Мережа називається Hop Chop. За словами Світлани, вкладені кошти окуповуються за один рік.
Ми зі Світланою зустрілися у веганському кафе, яке розташоване через стінку від одного з її салонів за метрів тридцять від центральної вулиці Варшави Маршалковської. Вона розповідає про свій бізнес українською, часто вставляючи польські слова. В неї нема офісу. Справи вона вирішує в автомобілі або в кафе. Під час нашої розмови до неї телефонують, вона вибачається, бо це «дуже важливий дзвінок». Відсуває тарілку, витягає з сумки блокнот і щось у нього записує. Домовляється про підписання якоїсь угоди.
Запитую, чи стикалася вона з дискримінацією через свою національність. Вона заперечує. Але каже, що в кожному приблизно десятому випадку, коли продавці у магазині чують її акцент, вона відчуває непривітність з їхнього боку. Але ніколи не стикалася з хамством.
Світлана каже, що поляки відкрили для українців ринок. Нині отримати дозвіл на роботу у Польщі значно простіше, ніж два роки тому. Раніше роботодавці диктували свої умови. Тепер, на її думку, це можуть робити українці, адже потреба у робочій силі величезна.
Голова ради фундації «Відкритий діалог» Бартош Крамек каже, що поляки образилися на українців через історичні проблеми.
«У Польщі є претензії до української сторони, — каже Бартош Крамек, — до українського уряду щодо вшанування таких українських героїв, таких контраверсійних постатей, як Степан Бандера. Там постав проспект Бандери. Це було сприйнято негативно у Польщі. Малгожата Гошевська, депутат сейму, їздила на Майдан, до Донбасу і всіляко підтримувала Україну. Так само як Качинський, лідер партії «Право і справедливість», він теж був на Майдані і його підтримував. Через те є розчарування, що ми, поляки, сильно допомагали Україні, а невдячні, вони поляків не шанують».
Польща протестуватиме проти потенційного вступу України до складу Європейського Союзу , якщо в країні не будуть вирішені історичні питання та питання прав польської меншини. На початку липня про це заявив журналістам міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський.
«Економічне співробітництво, на жаль, не виглядає добре. І найгірше, звичайно, — історичні питання. Наше послання дуже чітке: з Бандерою ви до Європи не увійдете. Ми говоримо про це і голосно, і тихо», — сказав керівник МЗС Польщі.
В лютому голова правлячої партії Польщі «Право і Справедливість» Ярослав Качинський заявив, що прославляння імені Бандери може перешкодити євроінтеграційним прагненням України.
Колишні киянин Ігор Ісаєв написав заяву до прокуратури у Варшаві після торішнього інциденту із рок-групою Ot Vinta, концерт якої було скасовано у Варшаві після звернення до урядових структур з боку місцевих націоналістів, які вважали, що члени групи прославляли Степана Бендеру. Рішення ухвалив міністр внутрішніх справ Маріуш Блащак з причин забезпечення громадського порядку.
Концерт інших українських груп відбувся. Ігор Ісаєв робив стрім з контр-мітингу польських націоналістів. Він був одягнений у сорочку з тризубом. За його словами, до нього підійшов чоловік й почав його сварити, зокрема, запропонував засунути свою виделку, маючи на увазі тризуб, до сідниці. Після цього Ігор написав заяву до прокуратури. Вона ухвалила рішення про те, що нема підстав для відкриття справи. Ігор написав апеляційну скаргу і суд має її розглянути.
Втім, один поляк, який не захотів називати своє ім’я, вважає Ігоря надмірно радикальним. Зокрема, через те, що він написав на своїй сторінці на ФБ брутальності на адресу правлячої партії «Порядок і справедливість».
Ігор брав активну участь у масових акціях протесту проти судової реформи від провладної партії, які відбулися минулого місяця. На його думку, напруження у ставленні до українців зростає через загальну радикалізацію польського суспільства. «Відбувається напруження між, — каже Ігор, — проєвропейською частиною суспільства і консервативною. Це напруження торкнулося і українців».
Засновниця і голова правління громадської організації «Євромайдан-Варшава» Наталя Панченко каже, що загальна кількість інцидентів між поляками і українцями посилилася. Вона сама отримує погрози і звинувачення утому, що, за словами тих, хто їй погрожує, вона хоче українізувати Польщу. Вона не виключає, що збільшення конфліктів пов’язане з тим, що останнім часом різко зріс потік українців до Польщі.
«Погіршення ставлення до українців це частина загального погіршення ставлення поляків до іноземців, — каже співавтор двох книжок про Україну Міхал Потоцький. — Але не можу сказати, що на сьогоднішній день це системна проблема. Сьогодні неможливо говорити про серйозний конфлікті між поляками та українською діаспорою в Польщі. Зростання кількості українців очевидно може привести до погіршення настроїв, коли антиукраїнські сили будуть говорити про українців, які забирають у поляків працю. Але поки безробіття в Польщі невелике, ця пропаганда може не спрацювати так, як би хотілося її авторам.
На переконання Міхала Потоцького, нинішнє напружене ставлення до іноземців є наслідком страху населення перед ісламськими біженцями. І підтримується політиками.
Студентка Варшавського ліцею Надя Кос, яку я зустрів під час протестів, каже, що вона чула про найменування вулиць іменем Бандери, їй це не подобається, але, на її думку, це не повинно позначатися на стосунках із звичайними українцями. «Наші праві політики, — каже вона, — не люблять українців, але вони загалом нікого не люблять».
Киянин Олександр Івахнюк працює у фірмі, яка набирає іноземців на тимчасові роботи. Переважна більшість з них українці. Його фірма за минулий рік заплатила податки за 5000 тисяч оформлених українців. «Іноді в адресах наших клієнтів вказується назва вулиці Бендери або Шухевича, — каже Олександр, — але польські співробітники нашої фірми на це ніяк не реагують. Перейменування вулиць не заважають українцям працювати у Польщі».
Богдан Васильков за роботою
Світлана Чистякова-Спичальська заснувала мережу перукарень у Варшаві
Емблема мережі перукарень
