9 грудня США ввели санкції проти Олександра Тупицького, голови Конституційного суду України та Андрія Портнова, колишнього соратника прокремлівського екс-президента Віктора Януковича.
Обох звинуватили у корупції, незаконному впливу на реформи та судову систему, а також у привласненні майна. Як інформують Економічні новини, про це пише The Kyiv Independent.
Віталій Шабунін, голова виконавчої дирекції Центру антикорупційних дій, написав у Facebook, що Центр антикорупційних дій проводив кампанію за те, щоб США запровадили санкції проти корумпованих українських чиновників.
На його думку, санкції проти Тупицького та Портнова є попередженням про те, що Адміністрація президента не має саботувати подальші реформи, включаючи вибір головного антикорупційного прокурора. В іншому випадку санкції можуть бути накладені на інших чиновників, включаючи заступника голови адміністрації президента Володимира Зеленського Олега Татарова, якого звинуватили у спробі скасувати вибір головного антикорупційного прокурора, сказав Шабунін.
Офіс президента та Татаров не відповіли на прохання про коментарі.
Санкції проти Тупицького
Державний департамент США повідомив, що ввів санкції проти Тупицького та його дружини Ольги за «причетність до значної корупції», а саме за «одержання грошового хабаря під час роботи у судовій системі України».
Відповідно до цих заходів, США забороняють в’їзд у США Тупицькому та його дружині.
Тупицький, який не відповів на прохання про коментарі, раніше заперечував усі звинувачення у правопорушеннях.
У 2020 році прокуратура пред’явила Тупицькому звинувачення у незаконному впливі на свідка та його підкуп з метою схилення до дачі хибних показань.
Звинувачення проти Тупицького є частиною кримінальної справи щодо незаконного захоплення у 2006-2010 роках Зуївського енергомеханічного заводу бізнесмена Владислава Дрегера у місті Зугрес Донецької області.
Розслідувальна програма Радіо Свобода «Схеми» опублікувала аудіозаписи, на яких Тупицький звинувачується у корупції, пов’язаній із цією справою. На цих записах Тупицький також намагається відмовити Дрегера від надання свідчень проти іншого скандального судді, Віктора Татькова.
У липні Генеральна прокуратура звинуватила Тупицького в незаконному втручанні в розподіл бюджетних коштів.
У ході ще одного скандалу Тупицький придбав землю в анексованому Росією Криму у 2018 році та не вказав її у своїй декларації про активи, повідомляють Схеми. Державне бюро розслідувань розслідує цю справу.
Тим часом новинний сайт Censor.net повідомив у січні, що Тупицький відпочиває в Дубаї на розкішній віллі, оренда якої коштує 300 000 гривень ($10 700) на добу. Тупицький спростував цю інформацію, заявивши, що відпочивав у готелі поряд із віллою. За його словами, відпочинок коштував йому 242 000 гривень (8 600 доларів).
Схеми також виявили неодноразові маніпуляції при розподілі судових справ у Конституційному суді, що також може бути кваліфіковане як злочин.
Тупицький зазнає різкої суспільної критики з 2020 року, коли Конституційний суд виніс рішення, яке фактично знищило систему декларування активів чиновників України та завдало низку інших невдач антикорупційним реформам. Як і кілька інших суддів, він проголосував за рішення про декларування активів, попри конфлікт інтересів, згідно з даними Національного агентства із запобігання корупції.
Зеленський видав указ про звільнення Тупицького у березні. У липні Верховний суд ухвалив, що звільнення було незаконним, і Зеленський оскаржив це рішення у Великій палаті суду.
Санкції проти Портнова
Міністерство фінансів США запровадило санкції проти Портнова та його благодійного фонду у рамках закону Магнітського 2012 року, який спрямований на покарання осіб, причетних до порушень прав людини або значної корупції у всьому світі.
Поки не ясно, з якими обмеженнями зіткнеться Портнов. Санкції, передбачені Законом Магнітського, можуть включати накладення штрафів, заморожування активів і заборону на діяльність у США.
Портнова звинувачують у використанні свого впливу на купівлю доступу та рішень у судах України та підрив зусиль щодо проведення реформ. Станом на 2019 рік Портнов нібито робив кроки для контролю за українською судовою системою: впливав на законодавство, призначав лояльних чиновників на найвищі судові посади та купував судові рішення.
У середині 2019 року Портнов нібито вступив у змову з високопосадовцем українського уряду, щоб сформувати вищі юридичні інститути країни у своїх інтересах та вплинути на Конституційний суд України. Крім того, Портнов, ймовірно, брав участь у спробі вплинути на Генерального прокурора України.
У 2014 році щодо Портнова було запроваджено санкції з боку Європейського союзу та Канади.
2015 року суд Європейського союзу скасував санкції проти Портнова на підставі того, що Україна не притягнула його до відповідальності.
У 2010-2014 роках Портнов був заступником голови адміністрації Януковича, який відповідає за правоохоронну та судову системи.
Він утік з України у 2014 році та повернувся напередодні інавгурації Зеленського у травні 2019 року.
Сумнозвісний суддя Павло Вовк був помічником Портнова до того, як той став суддею. Колишній керівник апарату Зеленського Андрій Богдан також був помічником Портнова та називав Портнова своїм другом.
Антикорупційні активісти звинувачують Портнова у тому, що він зберіг свій вплив на судову систему навіть після повалення Януковича.
Згідно з розслідуванням журналістського проекту Slidstvo.info від 8 вересня, Портнов, Вовк та Богдан організували звільнення голови Конституційного суду у 2019 році.
Портнов та Вовк також імовірно працювали з Русланом Рябошапкою, колишнім генеральним прокурором Зеленського, щоб організувати звільнення голови Ради суддів у 2019 році згідно з записами. Вовк, Портнов, Богдан та Рябошапка не відповіли на прохання про коментарі.
